печерський районний суд міста києва
Справа № 757/47250/25-ц
"30" вересня 2025 р. м. Київ
Суддя Печерського районного суду міста Києва Головко Ю. Г., розглянувши заяву ОСОБА_2, яка діє в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви,
У вересні 2025 року ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 звернулась до Печерського районного суду м. Києва із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на транспортний засіб марки «ТОYОТА SСІОN СТ», номер шасі НОМЕР_1 , 2010 року випуску, в кузові чорного кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 .
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.09.2025 для розгляду справи визначено головуючого суддю Головко Ю. Г.
З урахуванням заявлених вимог, матеріалів заяви та вимог закону суд вважає за необхідне відмовити у забезпеченні позову з таких міркувань.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною першою статті 150 ЦПК України встановлено перелік видів забезпечення позову, відповідно до якого позов забезпечується, зокрема шляхом накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Частиною першою статті 151 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову повинна містити, з - поміж іншого, предмет позову та обгрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обгрунтуванням його необхідності.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вимоги заяви обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 на праві власності мала транспортний засіб марки «ТОYОТА SСІОN СТ», державний номерний знак НОМЕР_3 , яким на підставі довіреності користується ОСОБА_3 . На підставі цієї ж довіреності ОСОБА_3 здійснювала обмін транспортного засобу на інший з доплатою 3000 дол. США. 25.01.2025 ОСОБА_3 з ОСОБА_4 досягли домовленості щодо укладення усного договору міни рухомим майном, згідно якого ОСОБА_3 передала: автомобіль марки «ТОYОТА SСІОN СТ», номер шасі НОМЕР_1 , 2010 року випуску, в кузові чорного кольору, державний номерний знак НОМЕР_3 , який згідно свідоцтва про право власності зареєстрований на ОСОБА_1 та котрим вона мала право користуватись та розпоряджатись згідно завіреної приватним нотаріусом Перчеклій І.М. довіреності НСК 677698 від 02.06.2023 року; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу; ключі; грошові кошти в сумі 3000 доларів США.
Взамін ОСОБА_3 отримала від ОСОБА_4 : автомобіль марки «AUDI А6 QUATTRO» номер шасі НОМЕР_4 , державний реєстраційний номер НОМЕР_5 , 2007 року випуску, котрий згідно свідоцтва про право власності зареєстрований на ОСОБА_5 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу; ключі на даний автомобіль. Після погодження умов міни між сторонами, ОСОБА_3 вирішила здійснити перереєстрацію транспортного засобу «AUDI А6 QUATTRO» номер шасі НОМЕР_4 , державний реєстраційний номер НОМЕР_5 , 2007 року випуску, але їй відмовили у зв'язку з тим, що державні номерні знаки НОМЕР_5 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_6 видані на автомобіль ИЖ 412, власником якого є ОСОБА_6 , тобто взагалі інша невідома особа.
Згідно відповіді з сервісного центру автомобіль марки «ТОYОТА SСІОN СТ», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 був перереєстрований та взятий на облік в Одеській області 30.01.2025 з присвоєнням державного реєстраційного номеру НОМЕР_7 за адресою: АДРЕСА_1 на ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після цього було встановлено, що згідно купівлі-продажу №61 ТОВ «Карат Авто» у якості комісіонера здійснив продаж автомобіля марки «ТОYОТА SСІОN СТ», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_1 , на користь ОСОБА_7 . Було присвоєно транспортному засобу д/н НОМЕР_8 . Ані Договору комісії, ані Договору купівлі-продажу автомобіля ані позивачка, ані ОСОБА_3 як представник ОСОБА_1 не підписувала.
За фактом даних подій ОСОБА_3 звернулась до Відділу поліції №1 Одеського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції в Одеській області.
Згідно відповіді на адвокатський запит від ТСЦ № 5141 РСЦ ГСЦ МВС в Одеській області від 25.08.2025 р. стало відомо, що згідно договору укладеному в ТСЦ №5141 від 18.06.2025 р. автомобіль марки «ТОYОТА SСІОN СТ» перереєстрований вже на ОСОБА_8 з присвоєнням державного реєстраційного номеру НОМЕР_2 .
У зв'язку із тим, що шляхом незаконних дій автомобіль, який належить позивачці на праві власності, наразі перебуває у незаконному володінні відповідачки ОСОБА_8 , позивачка має намір звертається до суду із позовом про визнання договору комісії недійсним та витребування автомобіля з чужого незаконного володіння.
Слід наголосити на тому, що забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.
Тому, при поданні заяви про забезпечення позову не достатньо посилатись на диспозицію відповідної норми процесуального права. Заява повинна бути належним чином мотивована, а її доводи - підтверджені. Не може бути задоволено клопотання про забезпечення позову, якщо позивач не надав докази, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову ускладнить або зробить неможливим виконання рішення суду.
Зважаючи на те, що заявницею не надано належних доказів (актуальної інформації) наявності у майбутнього відповідача станом на час звернення із заявою до суду автомобіля, накласти арешт на який просить заявниця, з метою не порушення прав, зокрема права власності, третіх осіб, які можуть мати відношення то вказаного у заяві майна, суд вважає, що відсутні підстави для вжиття заходів забезпечення позову.
Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів заявниці щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; зважаючи на те, що вжиття таких заходів забезпечення позову, за відсутності достатніх доказів на підтвердження того, що майно належить майбутньому відповідачу, може призвести до негативних наслідків, враховуючи вказану у заяві мету, підстав для забезпечення позову суд невбачає.
Крім того, суд роз'яснює, що не накладення арешту на спірний транспортний засіб (за умови продажу його майбутнім відповідачем), не позбавляє можливості та права заявниці звернутись до суду із відповідним позовом.
Керуючись ст.ст.149, 150, 151, 152, 153 ЦПК України, суд,
У задоволенні заяви ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали виготовлено 30.09.2025.
Суддя Ю. Г. Головко