ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/22958/25
провадження № 1-кп/753/2327/25
"04" листопада 2025 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника адвоката ОСОБА_5
розглянувши у залі суду у м. Києві під час підготовчого судового засідання у кримінальному провадженні відносно 12025100020003389 від 11.09.2025 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,
30 жовтня 2025 року до Дарницького районного суду міста Києва із Дарницької окружної прокуратури міста Києва надійшов обвинувальний акт, затверджений прокурором, з додатками у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Прокурор ОСОБА_3 у підготовчому судовому засіданні звернулась до суду з клопотанням про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 прокурор обґрунтував тим, що запобіжний захід ОСОБА_4 був застосований з урахуванням тяжкості інкримінованого йому злочину із врахуванням даних про його особу, встановлені ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, а саме передбачені пунктами 1, 3, 5. У обґрунтування клопотання звернула увагу на те, що на даний момент судове слідство триває, свідки по справі не допитані, таким чином ризики, встановлені при обранні запобіжного заходу, не минули, а будь-який інший запобіжний захід не зможе гарантувати належної поведінки обвинуваченого. Також зазначила, що зібраними доказами стороною обвинувачення доведено обґрунтованість підозри, яка пред'явлена обвинуваченому.
Захисник ОСОБА_5 заперечував проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, заявив клопотання про обрання іншого запобіжного заходу, не пов'язаного із позбавленням волі.
Обвинувачений ОСОБА_4 під час підготовчого судового засідання підтримав думку захисника, проти продовження запобіжного заходу заперечував, наголосив, що вину визнає, готов виконувати покладені обов'язки, зявлятись до суду за першою вимогою.
Вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши клопотання прокурора та матеріали обвинувального акту з додатками, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК України).
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Тримання під вартою та продовження строку такого тримання може бути виправдано тим, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Під час розгляду клопотання про продовження застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).
Так, вказане кримінальне провадження знаходиться на стадії судового провадження, зокрема підготовчого провадження, метою якого відповідно до глави 27 КПК України є вирішення питань, пов'язаних з підготовкою до судового розгляду.
Оцінці судом на зазначеній стадії кримінального провадження підлягають характер та тяжкість кримінального правопорушення, а також наявність та/або продовження існування наведених прокурором ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Таким чином, вирішуючи питання щодо можливості подовження запобіжного заходу у вигляді тримання особи під вартою, суд має встановити існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки такої особи та можливість запобігти цим ризикам шляхом застосування менш суворого запобіжного заходу.
Під час розгляду цього клопотання суд дійшов висновку, що ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати, та у судовому засіданні прокурором доведено наявність обставин, які виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою.
З урахуванням змісту та обсягу обвинувачення, яке інкриміноване ОСОБА_4 , а саме вчинення кримінального правопорушення, найсуворіше покарання за яке передбачене у виді реального позбавлення волі на строк від семи до десяти років, не одружений, офіційно не працює, раніше судимий, тож суд погоджується із доводами прокурора про існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, який існував на час застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу під час досудового розслідування та на час розгляду цього клопотання не припинив існувати.
Означене покарання в разі визнання ОСОБА_4 винуватим в сукупності з іншими обставинами може свідчити про існування мотивів та підстав для обвинуваченого переховуватися від суду.
У той же час прокурором не доведено існування ризику незаконного впливу обвинуваченого ОСОБА_4 на свідків у цьому кримінальному провадженні.
Ризик повторного вчинення кримінального правопорушення суд оцінює як високий, оскільки, обвинувачений ніде не працює, постійного місця проживання у місті Києві не має, відповідно до обвинувального акту, вчинив інкриміновані йому злочини з корисливих мотивів, тому суд вважає, що ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення, також суд враховує, що обвинувачений, будучи раніше засудженим та не відбувши покарання, належних висновків не зробив та продовжив вчиняти кримінальні правопорушення.
На підставі вищевикладеного, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується обвинуваченому та позбавляє його можливості перешкодити інтересам правосуддя, зокрема, і запобіганню спробам переховуватися від суду, а також можливості вчинити інше кримінальне правопорушення, беручи до уваги відсутність обставин, які б перешкоджали обвинуваченому знаходитись у місцях попереднього ув'язнення, суд вважає за необхідне продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб.
Крім того, суд оцінив можливість застосування інших, не пов'язаних із позбавленням волі запобіжних заходів.
Зокрема, враховуючи особу обвинуваченого та характер вчиненого злочину, суд вважає, що запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Особи, які б виявили бажання поручитись за обвинуваченого ОСОБА_4 , також відсутні.
Як встановлено у судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_4 не має постійного місця мешкання, на запитання суду не зміг відповісти щодо адреси свого постійного мешкання, зазначивши, що під час затримання ночував у знайомих, до цього проживав у дівчини, проте не зміг назвати повну адресу. Враховуючи вказані факти, суд позбавлений можливості застосувати щодо обвинуваченого запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Суд, при постановленні даної ухвали, керуючись ч.3 ст. 183 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, про які зазначено вище, характер та ступінь ризиків, визначає розмір застави у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Керуючись ст.331КПК України суд, -
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити частково.
У задоволенні клопотання захисника адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу - відмовити.
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на 30 діб, а саме до 03.12.2025 включно.
Визначити ОСОБА_4 заставу в розмірі двадцять прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560 гривень, яка може бути внесена, як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок суду.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на обвинуваченого на строк до 03.12.2025 обов'язки: прибувати до суду за кожною вимогою; не відлучатися з міста Києва без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватись від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в'їзд в Україну.
У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня оголошення.
Суддя ОСОБА_1