Справа № 727/5611/24
Провадження № 6/727/140/25
05 листопада 2025 року м. Чернівці
Суддя Шевченківського районного суду м. Чернівці Калмикова Ю. О., розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про зобов'язання подати звіт про виконання судового наказу по справі № 727/5611/24,
В провадженні Шевченківського районного суду м. Чернівці перебуває цивільна справа за заявою ОСОБА_1 про зобов'язання подати звіт про виконання судового наказу по справі № 727/5611/24.
Заява мотивована тим, що судовим наказом Шевченківського районного суду м. Чернівців від 17 червня 2024 року по цивільній справі №727/5611/24 вирішено стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (надалі - Боржник) на користь ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_2 , (надалі - Стягувач) аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі % частки від всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку починаючи з 04.06.2024року і до досягнення дитиною повноліття.
Вказаний вище судовий наказ було пред'явлено Стягувачем для примусового виконання до Першого відділу державної виконавчої служби у м. Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Постановою державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у м. Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 17 жовтня 2024 року було відкрито виконавче провадження № 76329047 з примусового виконання судового наказу Шевченківського районного суду м. Чернівців від 17 червня 2024 року по цивільній справі № 727/561 1/24.
Ідентифікатор доступу 67ДД074БГ2ГВ, реєстраційний номер виконавчого провадження в ЛСВП: 76329047.
Постановою державного виконавця від 28.01.2025 року у вказаному виконавчому провадженні накладено арешт на майно боржника.
Постановою державного виконавця від 14.02.2025 року встановлено тимчасове обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії.
Постановою державного виконавця від 14.02.2025 року встановлено тимчасове обмеження боржника у праві керування транспортними засобами.
Постановою державного виконавця від 14.02.2025 року встановлено тимчасове обмеження боржника у праві полювання.
Постановою державного виконавця від 14.02.2025 року встановлено тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України.
Згідно з розрахунком заборгованості зі сплати аліментів складеного державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби у м. Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у виконавчому провадженні № 76329047 станом на 18 вересня 2025 року заборгованість ОСОБА_2 зі сплати аліментів на утримання дитини складає 32048,59 грн.
Усі вжиті державним виконавцем заходи залишаються неефективними й не сприяють виконанню судового наказу, в наслідок чого неповнолітня дитина позбавлена належного рівня матеріального забезпечення зі сторони батька.
З огляду на розрахунок державного виконавця у виконавчому провадженні № 76329047 складений станом на 18 вересня 2025 року, заборгованість зі сплати аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 складає 32048.59 грн., що порушує не лише право Стягувана на справедливий суд, а й переважне право дитини на належний рівень життя.
Станом на дату подання даної заяви виконавче провадження не завершено, судове рішення не виконано в повному обсязі, а сума заборгованості зі сплати аліментів залишається значною та продовжує збільшуватись через протиправну бездіяльність ОСОБА_2 .
Часткові надходження коштів в межах виконавчого провадження здійснювалися виключно в порядку примусового виконання, що підтверджується матеріалами виконавчого провадження. Добровільне виконання рішення боржником відсутнє.
Заявник просить зобов'язати ОСОБА_2 подати звіт про виконання судового наказу Шевченківського районного суду м.Чернівці від 17.06.2024 у справі №727/5611/24 у строк 10 робочих днів з моменту отримання відповідної ухвали суду.
Дослідивши заяву та матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 453-2 ЦПК України суд розглядає справу в порядку письмового провадження за відсутності клопотання заявника.
Підстави для розгляду заяви у судовому засіданні за правилами статті 450 ЦПК України у даній справі відсутні.
Дослідивши заяву та подані в її обґрунтування докази, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно з ст. 129-1 Конституції України держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Так, судовий контроль за виконанням судових рішень встановлено розділом VII ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 453-1 ЦПК України суд, який розглянув справу як суд першої інстанції, за письмовою заявою стягувача може зобов'язати боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення в цивільних справах: що виникають із трудових правовідносин; що виникають із сімейних правовідносин; щодо відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, чи шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення; щодо відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду; щодо відшкодування моральної шкоди; щодо захисту прав споживачів; щодо захисту честі, гідності та ділової репутації; в інших спорах немайнового характеру.
Стягувач може звернутися до суду із заявою, передбаченою ч. 1 цієї статті, в разі невиконання боржником судового рішення та за умови відкриття виконавчого провадження.
У заяві обов'язково зазначається ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження.
Відповідно до ст. 453-2 ЦПК України, суд розглядає заяву про зобов'язання боржника подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої ч. 5 ст. 453-1 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні за правилами ст. 450 цього Кодексу.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Ухвалу суду про відмову у задоволенні заяви може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції за результатами перегляду ухвали є остаточною і оскарженню не підлягає.
Отже, вказаною нормою ЦПК України передбачено право суду, який ухвалив судове рішення в цивільній справі, зобов'язати боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Так, судове рішення може бути виконано в добровільному, або в примусовому порядку. Примусове виконання рішень суду в Україні покладається на органи державної виконавчої служби та у передбачених законом випадках - на приватних виконавців.
Порядок примусового виконання судових рішень регламентовано ЗУ «Про виконавче провадження».
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Нормами Закону України «Про виконавче провадження» визначено певний алгоритм дій виконавця в ході примусового виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.
При цьому відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець наділений достатніми повноваженнями для вжиття заходів щодо примусового виконання боржником судового рішення.
Отже, у разі відсутності добровільного виконання судових рішень, приписами Закону України «Про виконавче провадження» врегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень.
Завершальною стадією судового провадження з примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є виконавче провадження (ст. 1 ЗУ «Про виконавче провадження»).
Судом встановлено, що судовим наказом Шевченківського районного суду м. Чернівці від 17.06.2024 року у справі № 727/5611/24 за заявою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (надалі - Боржник) на користь ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_2 , (надалі - Стягувач) аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі % частки від всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку починаючи з 04.06.2024року і до досягнення дитиною повноліття.
Виконання вказаного вище судового наказу здійснюється примусово в рамках виконавчого провадження № 76329047 від 17.10.2024 Першого відділом державної виконавчої служби у м. Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції з примусового виконання.
Постановою державного виконавця від 22.01.2024 року у вказаному вище виконавчому провадженні стягнення звернено на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_2 .
Постановою державного виконавця від 28.01.2025 у вказаному виконавчому провадженні накладено арешт на майно боржника.
Постановою державного виконавця від 14.02.2025 встановлено тимчасове обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії.
Постановою державного виконавця від 14.02.2025 встановлено тимчасове обмеження боржника у праві керування транспортними засобами.
Постановою державного виконавця від 14.02.2025 встановлено тимчасове обмеження боржника у праві полювання.
Постановою державного виконавця від 14.02.2025 встановлено тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України.
З огляду на довідку-розрахунок державного виконавця у виконавчому провадженні 76329047 станом на 18.09.2025 заборгованість зі сплати аліментів на утримання дитини складає 32048,59 грн.
Так, встановлено, що судове рішення - судовий наказ, виданий Шевченківським районним судом м. Чернівці від 17.06.2024 року у справі № 727/5611/24, тривалий час, з дня відкриття виконавчого провадження з 17 жовтня 2024 року по теперішній час, тобто понад рік, так і не виконано. Усі вжиті державними виконавцями заходи залишаються неефективними й не сприяють виконанню судового наказу.
Відповідно до ч. 1-2 статті 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, особа, якій належить виконати рішення суду, що набрало законної сили, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання у чіткій відповідності до висновків суду, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечитиме принципу верховенства права.
Таким чином, судовий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання відповідача надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.
При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Інститут судового контролю за виконанням судового рішення шляхом зобов'язання боржника подати звіт про виконання судового рішення є новим у цивільному процесуальному законодавстві, оскільки ЦПК доповнено ст.ст.453-1-453-4 Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» №4094-ІХ від 21.11.2024, який набрав чинності 19.12.2024.
Ідентичний механізм здійснення судового контролю тривалий час існує у адміністративному судочинстві і Верховний Суд неодноразово зазначав, що адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови. У свою чергу, правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. Суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості їх виконати.
При цьому встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення є правом, а не обов'язком суду. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження.
Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27 лютого 2020 року у справі № 0640/3719/18, від 04 березня 2020 року у справі №539/3406/17, від 11 червня 2020 року у справі № 640/13988/19.
За змістом постанови Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі №802/357/17-а звертаючись до суду із заявою про встановлення судового контролю, позивач зобов'язаний навести аргументи на переконання необхідності вжиття таких процесуальних заходів і надати докази в підтвердження наміру відповідача на ухилення від виконання судового рішення.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 19 вересня 2018 року у справі №350/1325/17-ц (касаційне провадження №6135462св18) дійшов висновку про те, що невиконання судового рішення впродовж тривалого часу є порушенням права на справедливий судовий розгляд.
Отже, у разі відсутності добровільного виконання судових рішень, приписами Закону України «Про виконавче провадження» врегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень.
У рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах "Бурдов проти Росії" від 07 травня 2002 року, "Ромашов проти України" від 27 липня 2004 року, "Шаренок проти України" від 22 лютого 2004 року зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов'язувальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід'ємною частиною судового процесу.
Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі "Сокур проти України", №29439/02, від 26 квітня 2005 року, та у справі "Крищук проти України", №1811/06, від 19 лютого 2009 року.
Враховуючи, що судовий наказ щодо стягнення аліментів на утримання дитини, який підлягає негайному виконанню, не виконано, вказане рішення перебуває на примусовому виконанні, з урахуванням принципу обов'язковості виконання рішення суду, суд дійшов висновку вжити заходи судового контролю за виконанням судового рішення у спосіб, визначений ст. 453-2 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2, 3 цієї статті, за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання боржником відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви ОСОБА_1 та зобов'язання боржника ОСОБА_2 подати до суду звіт про виконання судового рішення і враховуючи обсяг даних, які має відобразити боржник у поданому звіті, суд уважає достатнім строк для підготовки звіту - один місяць з моменту отримання боржником цієї ухвали.
Керуючись ст. 453-1-453-33, 260, п. 42 ч. 1 ст. 353 ЦПК України, суд
Задовольнити частково заяву ОСОБА_1 про зобов'язання подати звіт про виконання судового наказу по справі № 727/5611/24.
Зобов'язати боржника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 подати у місячний строк з моменту отримання ним копії цієї ухвали звіт про виконання судового рішення, а саме судового наказу Шевченківського районного суду м. Чернівці у справі №727/5611/24 від 17.06.2024.
Роз'яснити боржнику, що звіт повинен бути поданий з додержанням вимог ч. ч. 2, 3 ст. 453-3 ЦПК України.
Ухвала суду про задоволення заяви та зобов'язання боржника подати звіт про виконання судового рішення є остаточною і оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 453-4 ЦПК України.
Суддя Ю. О. Калмикова