Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області
Справа № 695/4685/25
номер провадження 1-кс/695/1168/25
04 листопада 2025 рокум. Золотоноша
Слідчий суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , представника скаржника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 , розглянувши матеріали скарги ОСОБА_3 , поданої в порядку ст. 303 КПК України на бездіяльність уповноважених осіб Золотоніського районного відділу поліції ГУНП в Черкаській області, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_3 від 10 жовтня 2025 року про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 426-1, ч. 1 ст.425, ч. 1 ст.367 КК України,
До слідчого судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області надійшла скарга ОСОБА_3 , подана в порядку ст. 303 КПК України на бездіяльність уповноважених осіб Золотоніського районного відділу поліції ГУНП в Черкаській області, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_3 від 10 жовтня 2025 року про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 426-1, ч. 1 ст.425, ч. 1 ст.367 КК України.
В обґрунтування скарги скаржник зазначив, що 14.08.2025р. він разом зі своїм представником - адвокатом ОСОБА_4 з'явився до будівлі ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , з метою явки до ІНФОРМАЦІЯ_1 для отримання інформації щодо виконання ІНФОРМАЦІЯ_2 рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 31.07.2025 р. по справі 580/6210/25 в його інтересах, а також для отримання інформації про причини перешкоджання адвокатській діяльності адвокату ОСОБА_4 у формі ненадання відповіді на адвокатський запит від №1 від 14.05.2025 р., отримання інформації про те, коли саме РТЦК та СП припинить перешкоджати адвокату в наданні ОСОБА_5 правничої допомоги та надасть відповідь на такий адвокатський запит, а також для отримання інформації про причини порушення строків розгляду заяв ОСОБА_5 про надання відстрочки від 07.05.2025 р. (на підставі пункту 6 частини 1 статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію») та від 31.07.2025 р. (на підставі пункту 3 частини 1 статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»), та від 31.07.2025 р. (на підставі пункту 6 частини 1 статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»), а також з метою явки ОСОБА_5 за повісткою від 31.07.2025р. на 14.08.2025 р., яка видана «для проходження військово-лікарської комісії та уточнення облікових даних», хоча 31.07.2025 р. останній вже з'являвся за повісткою від 27.07.2025 р. у зв'язку із чим його дані оновлювалися, а до цього він вже проходив ВЛК. Окрім наведеного, він мав намір подати безпосередньо в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 ще іншу заяву про надання відстрочки на підставі пункту 5 частини 1 статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». В подальшому вона була подана засобами електронного зв'язку. ОСОБА_5 вважає, що має три правові підстави для отримання відстрочки, але всі три його заяви до теперішнього часу не розглянуті.
Його представник - адвокат ОСОБА_4 зайшла в перше приміщення ІНФОРМАЦІЯ_1 , де перебували двоє чергових (чоловік і жінка, які не представилися). Адвокат пояснила їм причину явки, просила пропустити її до кабінету працівника ІНФОРМАЦІЯ_1 , який приймає документи для оформлення відстрочки і надає відповіді за результатами розгляду таких, а також до кабінету працівника, який оформлював відстрочку. На її прохання чергові спочатку категорично відмовили, а потім сказали пред'явити документи, які підтверджують, що вона мій представник. Адвокат пред'явила такі документи, однак її не пропустили, при цьому не викликали тих працівників, до яких вона мала намір потрапити, чим фактично службові особі з використанням свого службового становища вчинили перешкоди до здійснення правомірної діяльності мого представника по наданню правової допомоги, та порушили встановлені законом гарантій її діяльності, за що передбачена кримінальна відповідальність згідно до ч. 2 ст.397 КК України.
Вбачаючи те, що працівники ІНФОРМАЦІЯ_1 перешкоджають представнику, чим порушують права ОСОБА_3 на професійну правничу допомогу (тобто фактично порушили ст. 59 Конституції України), та перешкодили у здійсненні інших прав і виконанні обов'язків, з метою реалізації яких він саме і приїхав до ІНФОРМАЦІЯ_1 ). Скаржник вирішив не витрачати час та викликати поліцію, щоб подати відповідні заяви про вчинення кримінальних правопорушень. Оскільки він був з дітьми з особливими потребами, яких доглядає, йому було незручно викликати поліцію (оскільки дитина була на руках), тому поліцію до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_1 викликала саме адвокат ОСОБА_4 .
Приїхав екіпаж патрульної поліції та на місці відібрали особисто у ОСОБА_3 заяву і пояснення, та пояснення у представника, що підтверджується протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 14.08.2025 р., а також пояснення від 14.08.2025 р. за підписом ОСОБА_3 та пояснення від 14.08.2025 р. за підписом адвоката ОСОБА_4 .
Оскільки за фактами, що викладені у заяві від 14.08.2025 р. не були внесені відомості до ЄРДР, ОСОБА_3 вимушений звертатися зі скаргою до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області на бездіяльність Золотоніського районного відділу поліції ГУНП в Черкаській області щодо невнесення відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
30.09.2025 р. Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області по справі №695/4274/25, провадження № 1-кс/695/1078/25 ухвалив зобов'язати посадових осіб Золотоніського районного відділу поліції ГУНП в Черкаській області внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_3 від 14 серпня 2025 року про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 370, ч. 1 ст. 367, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 397 КК України.
06.10.2025 р. ОСОБА_3 особисто прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою з'ясування того, чому в мобільному додатку «Резерв+» містяться відомості, що поліції передана про нього інформація для доставлення в ТЦК та СП, та йому повідомили, що бажають притягнути до адміністративної відповідальності через неявку до ІНФОРМАЦІЯ_3 за повісткою на 14.08.2025 р. (це коли він приїжджав разом з адвокатом, та викликали поліцію, оскільки адвоката не пропускали до приміщення відділу ІНФОРМАЦІЯ_3 ).
Отже, 06.10.2025 р. діловодом відділу обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 складений протокол №1/561 про адміністративне правопорушення відносно мене, ОСОБА_3 .
За змістом протоколу суть адміністративного правопорушення полягає в наступному: 06 жовтня 2025 року о 16:33 встановлено, що громадянин ОСОБА_3 , перебуваючи на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 , в порушення вимог ч.1, ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», пунктів 1,2 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених постановою КМУ №1487 від 30.12.2022 року, відповідно до Указу Президента України №65/2022 від 24.02.2022 (зі змінами), та ст.41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період, затвердженого постановою КМУ №560 від 16.05.2024, будучи належним чином оповіщеним про прибуття на 14.08.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 для проходження військово-лікарської комісії та уточнення облікових даних, в зазначений у повістці №2618 день та час не прибув, причин неявки не повідомив, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП, як порушення військовозобов'язаним законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період.
Оскільки у бланку протоколу №1/561 від 06.10.2025 року для надання пояснень та зауважень щодо його змісту передбачено лише вісім рядків, цього обсягу було недостатньо для повного викладення усіх заперечень, доводів та пояснень по суті викладених у ньому обставин. З огляду на складність ситуації, необхідність посилання на наявні письмові докази та потребу належним чином аргументувати свою позицію, підготовка обґрунтованих пояснень потребувала додаткового часу, тому письмові пояснення ОСОБА_5 завчасно направив на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_3 від 10.10.2025 р., що підтверджується витягом з електронної пошти від 19.10.2025 р. про направлення пояснень від 10.10.2025 ОСОБА_3 на протокол про адміністративне правопорушення (з клопотаннями) (копія додається). Декілька примірників він зробив в письмовій формі на всякий випадок, щоб особисто передати уповноваженій особі ІНФОРМАЦІЯ_4 при розгляді адміністративного матеріалу, якщо б це знадобилося.
За змістом протоколу №1/561 про адміністративне правопорушення зазначається, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 15 год 00 хв. «10» жовтня 2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 .
10.10.2025 р. орієнтовано о 14 год. 40 хв. ОСОБА_3 разом з представником - адвокатом ОСОБА_4 приїхали до ІНФОРМАЦІЯ_4 , та зареєструвалися у журналі обліку відвідувачів (точного найменування журналу не знає), який розміщений в першому приміщенні на першому поверсі будівлі ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_2 . Після цього вони очікували на те, коли їм дозволять зайти далі на розгляд адміністративного матеріалу.
Невдовзі їх запросив зайти ОСОБА_6 (який складав протокол), та сказав слідувати за ним. ОСОБА_5 зайшов з дитиною на руках (1,8 місяців), оскільки дитина потребує спеціального догляду, та в обладнанні для ніг, тому він не мав можливості її комусь залишити для догляду. Слідом за ним йшла мій представник - адвокат ОСОБА_4 . Вони зайшли до кабінету, де їх очікував чоловік. Адвокат запитала у чоловіка, що їх очікував, чи він буде розглядати адміністративний матеріал, він відповів що так, та запитав хто вона.
Адвокат сказала, що являється представником ОСОБА_5 , на що він попросив надати йому документи на підтвердження такого. Адвокат надала договір, ордер, які він взяв і переглядав. Та адвокат надала своє посвідчення, яке він перевірив.
У подальшому, за одним столом сиділи ОСОБА_6 та цей чоловік. Ми одразу не запитали його ПІБ, бо вважали, що це керівник ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_7 . Адвокат присіла за стіл, що був навпроти, а ОСОБА_3 стояв, тримаючи дитину на руках.
Чоловік (ПІБ якого ми спочатку не уточнили), одразу почав ставити скаржнику питання про те, чи отримував повістку на 14.08.2025, чи то його підпис на корінці. ОСОБА_3 почав надавати пояснення, дитина почала нервувати, якось це так протяжно відбувалося, та представник ОСОБА_4 почала пояснювати, що ОСОБА_3 не заперечує того факту, що отримував повістку. Той чоловік почав перебивати адвоката, як кажуть в народі «закривати рота», сказав, що вона адвокат, ось там десь з клієнтом нехай спілкується, а тут він ставить питання. Це було досить грубо з його сторони. Тоді адвокат запитала, чи не має у нього наміру конфліктувати, та він відповів, що ні, і то він так пояснює, що він ставить питання, а вона повинна мовчати. Тоді адвокат сказала, що хоче пояснити одразу, що її клієнт не заперечує факт отримання повістки, оскільки його питання неодноразові стосуються саме встановлення факту отримання повістки. Та, окрім такого, адвокат сказала, що пояснення письмові направлені на поштову адресу РТЦК та СП, але той чоловік відповів, що в матеріалах, які у нього, пояснень немає. Після такого, адвокат надала йому примірник письмових пояснень, він взяв і почав їх продивлятися швидко гортаючи сторінки, та без ретельного дослідження обставин просто наголошував, що ОСОБА_3 порушив законодавство, не з'явився за повісткою. Адвокат сказала, що ймовірно, він не знає обставин, оскільки ОСОБА_3 з'являвся, та оскільки він не хоче її слухати, запропонувала, щоб ОСОБА_6 йому розповів про обставини. Так, ОСОБА_6 став розказувати, що 14 серпня 2025 року викликали поліцію, але явки по суті повістки не було, якось так. І запитав у адвоката, чи вірно він розповідає, але адвокат сказала, що не зовсім так. В якийсь момент, я не зрозумів по якій причині, інший чоловік, що розглядав адмінматеріали, вийшов з кабінету. Вони очікували, та адвокат запитала у ОСОБА_6 які ПІБ і посада у того чоловіка, на що ОСОБА_6 сказав, що не знає, лише те, що його звати ОСОБА_8 . Ми здивувалися дуже.
Зайшов до кабінету ОСОБА_8 і тоді адвокат йому поставили питання про те, хто він і яку посаду займає. Він відповів - ОСОБА_9 , помічник начальника з правової роботи, потім на додаткове питання адвоката назвав прізвище - ОСОБА_10 . Тобто, ОСОБА_11 . Адвокат прямо запитала, чи уповноважений він розглядати адміністративний матеріал, цю справу про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності, на що він відповів - ні. Скаржник був в повному шоці, бо вони майже пів години спілкувалися, разом з адвокатом пояснювали обставини, надали письмові документи з персональними даними, договір про надання адвокатської діяльності, до якого повинні мати доступ тільки ті особи, які уповноважені справу розглядати, а цей ОСОБА_11 навіть не має повноважень на розгляд справи, але при цьому ще перебивав адвоката, та грубив їй. Вони з адвокатом завчасно до 10.10.2025 р. домовилися, що не будуть вимагати посвідчення посадовців, як то кажуть «з порога», щоб не створювати враження того, що прийшли конфліктувати і сперечатися. Вони були налаштовані на те, що з ними нормально будуть спілкуватися, тим паче, матеріали повинен керівник розглядати, отже не буде потреби забирати час питаннями про посвідчення, посадові інструкції, повноваження тощо. Але і домовилися, якщо будуть грубо поводитися, то треба буде з'ясовувати дані таких посадовців. Тому адвокат і запитала, бо поведінка ОСОБА_11 дала привід сумніватися, що він займає керівну посаду.
Потім адвокат запитала про те, хто наразі уповноважений розглядати справу, та ОСОБА_11 відповів, що це керівник. Адвокат запитала про те, де керівник, та той відповів, що його немає. Потім адвокат сказала, що оскільки ОСОБА_11 не уповноважений на розгляд справи, то він не має право ознайомлюватися з матеріалами, договором про надання правничої допомоги, тому попросила його повернути договір, ордер, копію свідоцтва та письмові пояснення. Підійшла до столу і забрала. ОСОБА_11 не заперечував.
Адвокат забрала документи і знову присіла за стіл та запитала, коли саме прибуде керівник, а у відповідь ОСОБА_11 сказав, що не знає. Тоді адвокат сказала, що вони зачекають.Продовжувала сидіти за столом. Але ОСОБА_11 бачивши наш намір очікувати сказав, що він не знає коли буде керівник, йому невідомо. Адвокат сказала, що вони готові очікувати, але той наполегливо сказав, що невідомо скільки чекати. Тоді адвокат сказала, що якщо керівника немає і невідомо коли прибуде, то це порушення прав ОСОБА_3 , та ми не можемо просто так невідомо скільки очікувати з дитиною, попередила їх, що будемо викликати поліцію. ОСОБА_11 вслід казав добре, викликайте. І на місці з кабінету адвокат подзвонила в поліцію, повідомила про обставини, попросила, щоб виїхав поліцейський екіпаж для відібрання заяви.
В подальшому вони вийшли з будівлі ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Приїхала поліція та відібрали заяву про вчинене кримінальне правопорушення, що підтверджується протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 10.10.2025 р., та пояснення від 10.10.2025 р.
Вище наведені обставини можуть свідчити про те, що ОСОБА_11 перевищив свої повноваження, через що неправомірно отримав персональні дані ОСОБА_3 і його представника, які стосуються обставин, та навіть ознайомився з умовами надання правничої допомоги за договором між клієнтом і адвокатом, що взагалі є адвокатською таємницею. Ще й ставив скаржнику питання неправомірно по обставинам справи. Його дії мають ознаки складу злочину, які слід попередньо кваліфікувати за ч. 1 ст. 426-1 КК України (перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень).
При цьому, вбачається халатність керівника ІНФОРМАЦІЯ_4 , який не з'явився відповідно до протоколу у встановлений час розглядати справу. Так, в його бездіяльності вбачаються ознаки складу злочину, які слід попередньо кваліфікувати за ч. 1 ст. 425 КК України (Недбале ставлення до військової служби) або ж таку бездіяльність можна попередньо кваліфікувати за ч. 1 ст. 367 КК України (службова недбалість, тобто невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб).
Отже, у діяннях працівників ІНФОРМАЦІЯ_5 вбачаються ознаки складів злочину.
До теперішнього часу ні скаржник, ні його представник не отримали інформацію про внесення відомостей за фактами, викладеними за змістом наведених у заяві від 10.10.2025 р. і письмових поясненнях від 10.10.2025 р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Враховуючи вище викладене, вбачається бездіяльність зі сторони Золотоніського районного відділу поліції ГУНП в Черкаській області. Бездіяльність полягає саме у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення.
Просив задовольнити скаргу та зобов'язати уповноважену особу Золотоніського районного відділу поліції ГУНП в Черкаській області внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою від 10.10.2025 р. про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч 1 ст. 426-1, ч. 1 ст. 425, ч. 1 ст. 367 КК України.
У судовому засіданні представник скаржника адвокат ОСОБА_4 підтримала скаргу, просила її задовольнити.
У судове засідання скаржник ОСОБА_3 не з'явився, в резолютивній частині скарги просив провести розгляд скарги в його відсутність.
У судове засідання представник Золотоніського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області не з'явився, з невідомих суду причин, про день, місце та час розгляду скарги повідомлявся належним чином.
Відповідно до ст. 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.
Розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
За змістом кримінального процесуального закону загальні засади кримінального провадження спрямовані на забезпечення законності кримінальної процесуальної діяльності та дотримання прав і законних інтересів осіб, що беруть участь у такому провадженні, та не суперечать вимозі імперативності.
Слідчий суддя ухвалюючи рішення з цього питання виходить з вимог ч.6 ст. 9 КПК України, згідно з якою у разі якщо норми положення КПК України не регулюють, або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч.1 ст. 7 КПК України.
Згідно п. 14 ч.1 ст. 7 КПК України, до таких засад, зокрема, відносяться доступ до правосуддя та обов'язковість судових рішень, а доступ до правосуддя іншим шляхом, окрім ухвалення відповідних судових рішень неможливий.
З метою недопущення обмеження доступу до правосуддя, на думку слідчого судді скаргу слід розглянути по суті у відсутності скаржника.
Вислухавши адвоката ОСОБА_4 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 , ретельно вивчивши скаргу та додані до неї документи, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч.1. ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. Слідчий, який здійснює досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.
Згідно з ч.5. ст. 214 КПК України, до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про:
1) дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;
2) прізвище, ім'я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника;
3) інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;
4) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела;
5) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
6) прізвище, ім'я, по батькові та посада службової особи, яка внесла відомості до реєстру, а також слідчого, прокурора, який вніс відомості до реєстру та/або розпочав досудове розслідування;
7) інші обставини, передбачені положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань.
У Єдиному реєстрі досудових розслідувань автоматично фіксується дата внесення інформації та присвоюється номер кримінального провадження.
Як вбачається з протоколу про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 10.10.2025 інспектор СРПП Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області лейтенант поліції ОСОБА_12 прийняв усну заяву від ОСОБА_3 про перевищення працівниками ІНФОРМАЦІЯ_4 своїх прав та обов'язків, зловживають своїм службовим становищем, відомості про дане правопорушення просив внести до ЄРДР.
Із усної заяви ОСОБА_3 , зафіксованої в протоколі про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 10.10.2025 вбачається, що вона відповідає вимогам ст. 214 КПК України, в ній містяться відомості які можуть слугувати такими, що вказують на вчинення кримінального правопорушення і їх необхідно перевірити в процесі розслідування кримінального провадження та надати відповідну оцінку згідно діючого законодавства.
З системного аналізу норм КПК вбачається, що якщо особа звертається з певним документом до органів, відповідальних за реалізацію завдань кримінального провадження, пов'язаних із вчиненням, на її думку, кримінального правопорушення, то це звернення недопустимо розцінювати як таке, в якому реалізується право особи на внесення пропозицій стосовно вдосконалення роботи органів досудового розслідування, викриття недоліків у їх роботі або як прояв участі у державних справах (тобто в порядку Закону України «Про звернення громадян»). Також неправильно (з цих же міркувань) розглядати заяви, які на думку уповноважених суб'єктів органів досудового розслідування, містять відомості про кримінальне правопорушення, за правилами ст. 214 КПК, а які таких відомостей не містять, за правилами Закону України «Про звернення громадян», оскільки така ознака не може використовуватись як розмежувальна для цих двох видів звернень.
Отже, якщо зі звернення особи вбачається, що вона порушує перед органом досудового розслідування питання про вчинення кримінального правопорушення, ініціюючи здійснення ним дій, визначених КПК, то навіть за умови, що результати аналізу наведених особою відомостей свідчать про відсутність ознак складу злочину, такі відомості мають бути внесені до ЄРДР з подальшим закриттям кримінального провадження відповідно до ст. 284 КПК.
З метою належного дотримання процесуальних вимог щодо розгляду скарг на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення, слідчим суддям необхідно зважати на те, що такі вимоги не передбачають здійснення оцінки обґрунтованості заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, а передбачають лише обов'язок уповноважених органів здійснити фіксацію наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення, які вона надає усвідомлено для реалізації відповідними органами завдань кримінального провадження.
Виходячи з вищевикладеного, вказані норми Закону, крім того, зобов'язують слідчого, прокурора невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
Частиною 2 ст.307 КПК України передбачено, що ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про:
1) скасування рішення слідчого чи прокурора;
2) зобов'язання припинити дію;
3) зобов'язання вчинити певну дію;
4) відмову у задоволенні скарги.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303-307, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу ОСОБА_3 , подану в порядку ст. 303 КПК України на бездіяльність уповноважених осіб Золотоніського районного відділу поліції ГУНП в Черкаській області, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_3 від 10 жовтня 2025 року про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 426-1, ч. 1 ст. 425, ч. 1 ст. 367, КК України - задовольнити.
Зобов'язати посадових осіб Золотоніського районного відділу поліції ГУНП в Черкаській області внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_3 від 10 жовтня 2025 року про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 426-1, ч. 1 ст. 425, ч. 1 ст. 367, КК України.
Копію ухвали надати учасникам процесу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1