Справа № 695/3445/25
Провадження № 2/692/683/25
04.11.25
04 листопада 2025 року Драбівський районний суд Черкаської області в складі: головуючого судді - Чепурного О.П., при секретарі - Бубир В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Драбів цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, -
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача з позовом про стягнення заборгованості за кредитними договорами. Свої вимоги мотивує тим, що 08 жовтня 2020 року ОСОБА_1 уклала з ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» кредитний договір №5884988649, який разом з паспортом кредиту та умовами отримання фінансових кредитів ТОВ «ФК «ЦФР» складають єдиний кредитний договір. На підставі договору про відступлення права вимоги № ТАСЦФР-10-2016 від 07.10.2016 укладеного між ТОВ «ФК «ЦФР» та АТ «Таскомбанк», первісний кредитор відступив новому кредитору свої права вимоги до позичальників, а новий кредитор набув права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами. 15.05.2024 року між АТ «Таскомбанк» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №НІ/11/19-Ф, у відповідності до якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» зобов'язався передати АТ «Таскомбанк» суму фінансування за відступлення прав вимоги за кредитними договорами в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги. Відповідно до реєстру прав вимоги, позивач набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 28421,84 грн., з яких:
-11194,55 грн. загальна заборгованість по тілу кредиту;
-1,36 грн. загальна заборгованість по відсоткам;
-17225,93 грн. загальна заборгованість по комісії;
-0,00 грн. заборгованість за пенею.
Незважаючи на умови кредитного договору, відповідач не виконав свого обов'язку та припинив повертати наданий йому кредит в строки передбачені умовами, і після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості.
17 грудня 2020 року між ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №3639396. Згідно з п. 1 договору позики, позикодавець зобов'язався надати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок, а позичальник зобов'язався повернути позикодавцеві таку ж суму коштів у день закінчення строку позики та сплатити позикодавцеві плату від суми позики. Договір укладено у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями з використанням ІТС, із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно ЗУ «Про електронну комерцію».
14.06.2021 року між ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу №14/06/21, відповідно до якого ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передало ТОВ «Фінансова компанія «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників №3 від 16.08.2021 року, відповідач має непогашену заборгованість за договором позики №3639396 від 17.12.2020 року в розмірі 16790,50 грн., з яких:
-5000,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу;
-11790,50 грн. - заборгованість за відсотками;
-0,00 грн. - сума заборгованості за пенею.
Всупереч вимогам кредитного договору відповідач не виконала свого зобов'язання, не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості. З моменту отримання прав вимоги позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
18.02.2021 року між ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №3390210386/636045, який підписано електронним підписом. 09.12.2021 року між ТОВ «КУ «Європейська кредитна група» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №09122021, у відповідності до якого ТОВ «КУ «Європейська кредитна група» передає ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказані у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 09.12.2021 до договору факторингу від 09.12.2021 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 12000,00 грн., з яких:
-3000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;
-9000,00 грн. - сума заборгованості за відсотками;
-0,00 грн. - сума заборгованості за пенею.
Таким чином відповідач має непогашену заборгованість перед позивачем за кредитним договором №3390210386/636045 від 18.02.2021 року.
Розгляд вказаної справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження на підставі ухвали Драбівського районного суду від 12.09.2025 року.
Ухвалою суду відповідачці був наданий строк для подання відзиву на позов. Відповідачка відзиву на позов не подала. Від представника відповідачки надійшло клопотання про поновлення строку для подачі відзиву на позов та перенесення у зв'язку з цим судового засідання. Проте, суд не вбачає підстав для поновлення строку для подання відзиву, так як поважних причин його пропуску стороною відповідача не вказано, ухвала про відкриття провадження у справі відповідачкою згідно рекомендованого повідомлення була вручена 26.09.2025, що засвідчено особистим підписом ОСОБА_1 , а заява про поновлення строку для відзиву подана 04.11.2025, в дату розгляду справи по суті. Інших поважних причин для відкладення розгляду справи стороною відповідача не наведено, а тому суд вважає можливим провести розгляд справи за наявними доказами.
Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цього кодексу.
Судом встановлено, що 08 жовтня 2020 року між ТОВ «ФК «ЦФР» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 5884988649, що підтверджується копією кредитного договору, відповідно до умов якого кредитодавець зобов'язався надати кредит у розмірі та на умовах встановлених цим договором, а позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах встановлених договором. Згідно п.1.2. сума кредиту: 15140,00 грн., на строк 24. В п.1.4. передбачено, що підписавши цей договір позичальник доручає кредитодавцю виплатити/сплатити за рахунок отриманого кредиту, суми грошових коштів за реквізитами. До кредитного договору додано паспорт кредиту від ТОВ «ФК «ЦФР» №4988649 та заяву-анкету на отримання кредиту та інших послуг, які підписані відповідачкою
07.10.2016 року між ПАТ «Таскомбанк» та ТОВ «ФК «ЦФР» укладено договір відступлення права вимоги № ТАСЦФР-10-2016, у відповідності до умов якого, ТОВ «ФК «ЦФР» передає ПАТ «Таскомбанк» за плату, а ПАТ «Таскомбанк» приймає належні ТОВ «ФК «ЦФР» права вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у реєстрі боржників, укладеними між кредитором і боржником. Відповідно до п.2.2 сторони погодили, що первісний кредитор має право щоденно передавати новому кредиторові свої права вимоги до позичальників, а новий кредитор зобов'язався набувати такі права вимоги шляхом підписання відповідних реєстрів прав вимог із зазначенням ціни договору та розміру заборгованостей позичальників. Підписані сторонами відповідні реєстри прав вимоги є невід'ємною частиною цього договору.
Матеріали справи не містять реєстру прав вимоги до договору відступлення прав вимоги № ТАСЦФР-10-2016.
Таким чином, матеріалами справи не підтверджено як право вимоги за кредитним договором №5884988649 від 08.10.2020, укладеним між ТОВ «ФК «ЦФР» та ОСОБА_1 перейшло до ПАТ «Таскомбанк».
Проте, матеріали справи містять копію договору факторингу №НІ/11/19-Ф від 15.05.2024 року укладеного між ТОВ «ФК «ЄАПБ» та АТ «Таскомбанк», відповідно до умов якого клієнт зобов'язався відступити фактору права вимоги зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язався їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта. До договору факторингу додано Акт прийому-передачі реєстру прав вимоги, платіжну інструкцію №21312 від 15.05.2024 та витяг з реєстру прав вимоги від 15.05.2020 року до договору факторингу №НІ/11/19-Ф від 15.05.2024 року, де значиться ПІБ боржника ОСОБА_1 кредитний договір №5884988649, загальна сума заборгованості 28421,84 грн.
В той же час договір відступлення права вимоги № ТАСЦФР-10-2016 укладений між ТОВ «ФК «ЦФР» та ПАТ «Таскомбанк» датований 07.10.2016 року. З чого слідує, що на момент укладення договору факторингу від 07.10.2016 року, боргові зобов'язання відповідача за кредитним договором від 08.10.2020 року ще не існували, а тому не могли бути передані новому кредитору на час укладення договору відступлення права вимоги № ТАСЦФР-10-2016. Додаткових угод про продовження строку дії до суду не надано.
Відтак, суд вважає, що у ПАТ «Таскомбанк», як фактора, не виникло право вимоги за зобов'язанням відповідача, яке він міг би передати на підставі договору факторингу №НІ/11/19-Ф від 15.05.2024 року.
У постанові від 18.10.2023 року у справі № 905/306/17 Верховний Суд дійшов висновку, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 29.06.2021 року у справі № 753/20537/18, від 21.07.2021 року у справі № 334/6972/17, від 27.09.2021 року у справі № 5026/886/2012 тощо).
Таким чином, суд вважає, що позивачем не доведено належними доказами факт переходу права вимоги до відповідача за кредитним договором № 5884988649 від 08.10.2020 року, від первісного кредитора ТОВ «ФК «ЦФР» до ПАТ «Таскомбанк», а наступні переходи прав вимоги, які є похідними, на думку суду, не можуть підтвердити передання вказаного права вимоги до останнього кредитора ТОВ «ФК «ЄАПБ», а тому суд приходить до висновку про те, що кредитним договором № 5884988649 від 08.10.2020 року, укладеним між ТОВ «ФК «ЦФР» та ОСОБА_1 не порушуються права позивача, що є підставою для відмови в задоволенні позову в частині стягнення заборгованості за кредитним договором №5884988649 від 08.10.2020 року.
Щодо вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за кредитним договором №3639396 від 17.12.2020.
Відповідно до копії договору позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) №3639396 від 17.12.2020 року між ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики. Відповідно до п.2.1 договору сума позики становить 5000,00 грн. строком на 30 днів, відсоткова ставка становить 1,99% фіксована. Дата надання позики 17.12.2020, дата повернення позики (останній день) 16.01.2021, знижена процентна ставка 0,79%, процентна ставка за понадстрокове користування позикою 2,70%, орієнтовна реальна річна ставка 288,35%, орієнтовна загальна вартість позики 6185,00 грн. Договір підписано відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором.
14.06.2021 року між ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу №14/06/21, відповідно до якого ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передало ТОВ «Фінансова компанія «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.
Відповідно до додаткової угоди №2 від 28.07.2021, №4 від 16.08.2021 року до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 року, ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» уклали додаткову угоду, умови якої діють щодо реєстру боржників №3, 4, який передано згідно Акту прийому-передачі реєстру боржників №3 від 16.08.2021.
Згідно витягу з реєстру боржників №3 від 16.08.2021 до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021, загальна сума заборгованості ОСОБА_1 становить 16790,50 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості, відповідно до якого заборгованість за кредитним договором №3639396 від 17.12.2020 року в розмірі 16790,50 грн., з яких:
-5000,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу;
-11790,50 грн. - заборгованість за відсотками;
-0,00 грн. - сума заборгованості за пенею.
Проте, позивачем не надано доказів, що кредитні кошти були перераховані ОСОБА_1 , та на який саме її рахунок. Останній не зазначений на будь яких документах. Крім того, наданий суду розрахунок не містить детальних даних про заборгованість, а розпочинається з 2021 року, тоді як кредит було отримано в 2020 році, що позбавляє суд можливості перевірити його правильність.
Щодо вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за кредитним договором №3390210386/636045 від 18.02.2021.
Відповідно до копії кредитного договору №3390210386/636045 від 18.02.2021 року укладеному між ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту, згідно до умов якого товариство надало відповідачу грошові кошти у розмірі 3000,00 грн., а відповідач зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені договором. Згідно п. 1.2. кредит надається строком на 30 днів, тобто до 19.03.2021. Пунктом 1.3. передбачено, що за користування кредитом клієнт сплачує товариству 912,5% річних від суми кредиту в розрахунку 2,5% на добу, тип процентної ставки фіксований. Даний кредитний договір підписано відповідачем електронним підписом.
Згідно з договором факторингу №09122021 від 09.12.2021, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «КУ «Європейська кредитна група», в порядку та на умовах визначених в договорі фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт зобов'язується відступити факторові права грошової вимоги, плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. До договору факторингу додано Акт прийому-передачі реєстру боржників, платіжне доручення та додаткову угоду №1.
Згідно витягу з реєстру боржників від 09.12.2021 до договору факторингу № 09122021 від 09.12.2021, загальна сума заборгованості ОСОБА_1 становить 12000,00 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості, відповідно до якого заборгованість за кредитним договором №3390210386/636045 від 18.02.2021 року в розмірі 12000,00 грн., з яких:
-3000,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу;
-9000,00 грн. - заборгованість за відсотками;
-0,00 грн. - сума заборгованості за пенею.
Проте, позивачем не надано доказів, що кредитні кошти були перераховані ОСОБА_1 , та на який саме її рахунок. Останній не зазначений на будь яких документах. Крім того, наданий суду розрахунок не містить детальних даних про заборгованість, а розпочинається з 09.12.2021 року, тоді як кредит було отримано 18.02.2021 року, що позбавляє суд можливості перевірити його правильність.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Згідно зі статтею 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Частиною 1 ст.628ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до змісту ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Згідно з ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язуються надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти) у строк і в порядку, що встановлені договором.
Ч. 2 ст. 1050 ЦК України визначено, що якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК України.
За змістом ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Згідно з ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Суд дійшов до висновку що надані суду докази підтверджують факти, що до позивача перейшло право вимоги по договору позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) №3639396 від 17.12.2020 року укладеному між ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 та кредитному договору №3390210386/636045 від 18.02.2021 року укладеному між ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група» та ОСОБА_1 . Останні підписані відповідачкою електронним підписом через одноразовий ідентифікатор, дані про який містяться в текстах договору. Проте, позивач як новий кредитор, повинен довести суду не тільки факт підписання договорів, але й факт його викання іншою стороною в частині надання кредитних коштів. До позовної заяви будь-яких доказів, які б містили такі дані не додано. Суд вважає, що позивач не довів факт наявності боргу у відповідача у вказаних ним сумах, а тому в позові в частині стягнення заборгованості за кредитними договорами №3639396 від 17.12.2020 та №3390210386/636045 від 18.02.2021 слід відмовити як необґрунтованому. Окрім, того суд вважає, що позивачем не доведено належними доказами факт переходу права вимоги до відповідача за кредитним договором № 5884988649 від 08.10.2020 року, від первісного кредитора ТОВ «ФК «ЦФР» до ПАТ «Таскомбанк», а наступні переходи прав вимоги, які є похідними, на думку суду, не можуть підтвердити передання вказаного права вимоги до останнього кредитора ТОВ «ФК «ЄАПБ», а тому суд приходить до висновку про те, що кредитним договором № 5884988649 від 08.10.2020 року, укладеним між ТОВ «ФК «ЦФР» та ОСОБА_1 не порушуються права позивача, що є підставою для відмови в задоволенні позову в частині стягнення заборгованості за кредитним договором №5884988649 від 08.10.2020 року.
Судові витрати згідно ст. 141 ЦПК України слід залишити за позивачем.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 526, 530, 549, 550, 551, 624, 625, 1048-1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 81, 141, 259, 265, 268, 273, 280, 354 ЦПК України, суд, -
Відмовити представниці відповідачки Зачепіло З.Я. у поновленні строку для подання відзиву на позов.
В задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його оголошення через суд апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Головуючий