Справа № 636/3736/25 Провадження 2/636/2400/25
03.11.2025
Чугуївський міський суд Харківської області у складі:
головуючого судді - Буніна Є.О.,
за участю секретаря судового засідання Бруславської В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чугуєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
встановив:
До Чугуївського міського суду Харківської області надійшла позовна заява представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Пекареніна А.А. до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, який зареєстрований 25.11.2015, актовий запис № 170.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що між сторонами 25 листопада 2015 року зареєстровано шлюб. Від даного шлюбу сторони неповнолітніх дітей не мають. Вказував, що сімейне життя сторін не склалося в силу різних життєвих інтересів, цілей та поглядів, шлюбні відносини фактично припинені, сторони проживають окремо, спільного господарства не ведуть. Подальше збереження шлюбу неможливе.
Сторони у судове засідання не з'явилися.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Пекаренін А.А. в позовній заяві просив розгляд справи проводити без його участі та участі позивача, заявлені вимоги підтримав, просив задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, причини неявки до суду не повідомив, про дату та час розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, шляхом направлення судових повісток та оголошенням про виклик до суду на офіційному веб-сайті судової влади України.
Враховуючи, що відповідно до положень ст. 128 ЦПК України, особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи, відповідач відзив не подав, наявні всі умови, встановлені ст. 280 ЦПК України, які необхідні для ухвалення заочного рішення.
Таким чином, суд вважає за можливе розглядати справу у відсутність сторін за доказами, що містяться в матеріалах справи, без фіксації судового провадження за допомогою технічних засобів.
Судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.
25 листопада 2015 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстрували шлюб, про що Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Вовчанського районного управління юстиції у Харківській області зроблено відповідний актовий запис № 170, на підтвердження чого надане свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 від 25.11.2015. Після реєстрації шлюбу присвоєні прізвища: чоловіку ОСОБА_4 , дружині ОСОБА_4 .
Від даного шлюбу сторони не мають неповнолітніх дітей.
Під час судового розгляду встановлено, що сімейне життя подружжя не склалося в силу різних обставин, життєвих інтересів та цілей, внаслідок чого шлюбні відносини припинені, сторони проживають окремо, спільного господарства не ведуть, майновий спір відсутній, тому суд дійшов висновку про те, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить їх інтересам.
Судом, в порядку ст. 111 СК України, протягом розгляду справи не вживалися заходи щодо примирення подружжя шляхом надання строку для примирення, оскільки позивач у позові зазначила, що примирення неможливе, а відповідач не заявляв клопотання про надання строку для примирення.
Відповідно до вимог ст. 112 СК України, з'ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, суд вважає, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, а тому позов підлягає задоволенню, у зв'язку з чим шлюб підлягає розірванню.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.
Відповідно до ч. 2 ст. 104 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Згідно ч. 3 ст. 109 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права.
Суд з'ясував причини розірвання шлюбу, дослідив матеріали справи, і вважає подальше сумісне життя подружжя та збереження сім'ї неможливим, у зв'язку з чим шлюб підлягає розірванню.
Відповідно до ч. 2 ст. 114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Після розірвання шлюбу залишити позивачці прізвище « ОСОБА_4 ».
Керуючись ст.ст. 10-11, 76-80, 133, 141, 223, 258-259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, задовольнити.
Розірвати шлюб між громадянкою України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , та громадянином України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований 25 листопада 2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Вовчанського районного управління юстиції у Харківській області, актовий запис № 170.
Після розірвання шлюбу залишити позивачці прізвище « ОСОБА_4 ».
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 (двадцяти) днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. Заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 (тридцяти) днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Суддя Бунін Є.О.