Справа № 636/5355/15-к Провадження № 1-кп/636/16/25
Дата
05 листопада 2025 року м. Чугуїв
Чугуївський міський суд Харківської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілої - ОСОБА_4 ,
представника потерпілого - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015220440001418 від 31.10.2015 року відносно ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , за обвинуваченням у скоєнні злочинів, передбачених, ч.2 ст.185, ч. 4 ст. 185, ч.4 ст.296 КК України, -
В провадженні Чугуївського міського суду Харківської області знаходиться зазначена кримінальна справа.
Прокурором заявлене клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 , оскільки ризики передбачені ст.177 КПК України продовжують існувати, так як, останній неодноразово судимий за корисливі злочинні і до суду надійшло три кримінальних провадження відносно обвинуваченого, а відтак знаходження ОСОБА_6 без ізоляції від суспільства спонукає останнього продовжувати скоювати злочини або намагатися переховуватися від суду.
У судовому засіданні обвинувачений та захисник не заперечували проти продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ОСОБА_6 заявив клопотання про заміну йому запобіжного заходу на особисте зобов'язання , оскільки він бажає мобілізуватися до ЗСУ.
Вислухавши думку сторін кримінального провадження, суд приходить до наступного.
Статтею 183 КПК України, зазначено, що при вирішенні питання щодо продовження строку тримання під вартою обвинуваченого, суд враховує, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор не доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею ст. 177 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.
Згідно ст. 178 КПК України, суд при вирішенні питання про обрання, продовження строку дії запобіжного заходу повинен врахувати всі обставини, які можуть вплинути на вид обраного запобіжного заходу. Таким чином, із зазначених положень слідує, що запобіжні заходи є заходами превентивного характеру, які застосовуються з метою запобігання протиправній поведінці обвинуваченого і забезпечення кримінального провадження. Превентивний характер цих заходів чітко проявляється в цілях їх застосування, якими є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити дії, які ст. 177 КПК України віднесено до ризиків у кримінальному провадженні. Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність сукупності як обґрунтованої підозри, так і вищенаведених ризиків.
Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Так, згідно положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, в кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
За правовими позиціями ЕСПЛ «обґрунтована підозра» це наявність фактів або відомостей, які здатні переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це правопорушення. Ризиками у кримінальному провадженні є наявність відомостей, які свідчать про можливість виникнення у майбутньому проявів протиправної поведінки обвинуваченого.
Суд, розглядаючи питання доцільності продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання обвинуваченого під вартою, враховуючи, що рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обмежує права і свободи обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу (визначеним у КПК України конкретним підставам і меті), що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості, приходить до наступного. ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, але, на думку суду, навіть обґрунтоване звинувачення у вчиненні злочину в даному випадку не може бути єдиним виправданням тримання під вартою обвинуваченого, а тому при вирішенні вказаного клопотання, крім наявності ризиків, встановлених при обранні запобіжного заходу, передбачених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і які не відпали на теперішній час, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінив в сукупності всі обставини, в тому числі і: тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винним у злочинах, у вчиненні якого він обвинувачується; характер інкримінованих злочинів, вік і стан його здоров'я, відсутність міцних соціальних зв'язків, репутацію, те, що він не працює, а також те, що він раніше притягувався до кримінальної відповідальності, судимість у встановленому законом порядку не знята та не погашена, вчинив новий умисний злочин, та те, що на даний час у суді перебувають кримінальні провадження стосовно обвинуваченого, свідчить про його небажання стати на шлях виправлення, в зв'язку із чим суд вважає, що інша міра запобіжного заходу не забезпечить виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків та його належну поведінку.
Окрім цього, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи, про що викладено правову позицію в рішеннях ЄСПЛ «Летельє проти Франції», «Нечипорук і Йонкало проти України».
Положення ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлюють, що законним та обґрунтованим визнається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обов'язку, встановленого законом.
Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу, суд враховує обставини кримінального провадження, практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
З урахуванням наведених обставин, суд вважає, що на момент вирішення клопотання прокурора встановлено наявність обґрунтованої підозри та достатньо підстав вважати, що існують ризики, передбачені п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання встановленим ризикам, і приходить до висновку про відсутність підстав для скасування, зміни запобіжного заходу.
З огляду на це, інші більш м'які запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, можуть не забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків і його належну поведінку, а також запобігти спробам переховування від суду та вчиненню іншого кримінального правопорушення.
Відповідно до вимог ст. 182 КПК України, суд з урахуванням викладених обставин, вважає за необхідне залишити обвинуваченому заставу, достатню для забезпечення виконання ним обов'язків, передбачених діючим КПК України, у тому саме розмірі, яка визначена ухвалою слідчого судді Глобинського районного суду Полтавської області від 14.09.2022 р. у розмірі 62025,00 грн.
Керуючись ст. ст. 176-178, 182-184, 193, 194, 198,217, 331, 369, 371, 372, 376 КПК України, суд -
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів - до 03 січня 2026 року включно.
Залишити визначену ухвалою слідчого судді Глобинського районного суду Полтавської області від 14.09.2022 р. заставу у розмірі 62025,00 грн.
Копію ухвали направити до ДУ «Харківський слідчий ізолятор» - для виконання.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим - в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Головуючий суддя: ОСОБА_1 Зи