Ухвала від 05.11.2025 по справі 636/8841/25

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 636/8841/25 Провадження 1-кп/636/1620/25

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.11.2025 місто Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора Чугуївської окружної прокуратури ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника - адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 12020220440001275 від 04.12.2020, за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Балаклія, Харківської області, з середньою спеціальною освітою, одруженого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

На розгляд суду 10.10.2025 надійшло кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України.

З вищевказаного обвинувального акту слідує, що 03.12.2020 близько о 18:08 год. ОСОБА_4 , керуючи автомобілем марки - Fiat, моделі - Ducato, р.н. НОМЕР_1 , здійснював рух по автодорозі «Київ-Харків-Довжанський» по напрямку руху до м. Чугуїв Харківської області. Здійснюючи рух зі швидкістю близько 60-70 км/год по автодорозі «Київ- Харків-Довжанський», під'їжджаючи до нерегульованого перехрестя автодороги «Київ-Харків-Довжанський» 547км+250м, з напрямками до с. Коробчине та смт. Малинівка, ОСОБА_4 , виявив перешкоду, у вигляді невстановленого тягача, що виїжджав на головну дорогу із напрямку с. Коробчине, після чого ОСОБА_4 здійснив різкий маневр вліво із виїздом на зустрічну смугу руху, та допустив зіткнення передньою правою частиною автомобіля марки - Fiat, моделі - Ducato, р.н. НОМЕР_1 із передньою правою частиною автобуса марки - Neoplan, моделі - 316SHD, р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який виконав повну зупинку автобусу, ввімкнув лівий покажчик повороту, та надавав дорогу зустрічним транспортним засобам для подальшого здійснення маневру у напрямку с. Коробчине. В результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до висновку судово- медичного експерта № 12-14/919-А/20 від 30.12.2020 отримала наступні тілесні ушкодження: закритий перелом хірургічної шийки лівої плечової кістки, відкритий перелом правого надколінника з вивихом гомілки, часткове пошкодження зв'язочного апарату правого колінного суглоба, забиту рану правої гомілки, що в сукупності відносяться до категорії ушкоджень середнього ступеня тяжкості. Згідно висновку судово-медичного експерта № 12-14-210-4/21 від 15.01.2022 року у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , встановлені наступні тілесні ушкодження: компресійний перелом одинадцятого грудного хребця, що відноситься до категорії ушкоджень середнього ступеня тяжкості.

Водій ОСОБА_4 під час руху по автодорозі сполучення «Київ-Харків- Довжанський», під'їжджаючи до нерегульованого перехрестя автодороги «Київ-Харків-Довжанський», з напрямками до с. Коробчине та смт. Малинівка, повинен був обрати таку швидкість руху і прийоми керування, щоб постійно контролювати рух автомобіля та безпечно керувати ним, чим порушив вимоги п. 12.1 Правил дорожнього руху, де зазначено - «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним». Згідно висновку судово-автотехнічної експертизи № 23828 від 06.12.2023, порушення водієм ОСОБА_4 п.12.1 ПДР України перебувають у прямому причинному зв'язку з подією та настанням наслідків.

Таким чином ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, а саме в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Захисник - адвокат ОСОБА_5 заявив клопотання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Обвинувачений підтримав клопотання свого захисника, прокурор ОСОБА_3 проти задоволення клопотання заперечував.

Представник потерпілої ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 при вирішення даного питання покладалась на розсуд суду.

Судом з'ясовано, що обвинувачений розуміє наслідки закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків давності. При цьому обвинуваченому роз'яснено, що вказана обставина є нереабілітуючою підставою для закриття кримінального провадження, що в разі свого бажання доводити свою невинуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення він мав би наполягати на завершенні розгляду кримінального провадження по суті для ухвалення виправдувального вироку. Обвинувачений ОСОБА_4 наполягав на звільненні від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України, надав на це свою згоду та правові наслідки такого звільнення йому роз'яснені та зрозумілі.

Суд з'ясувавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Згідно ст. 44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст.49 КК України визначено: строки давності з огляду на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення від кримінальної відповідальності; обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення та переривання.

Строк давності - це передбачений ст.49 КК України певний проміжок часу з дня вчинення кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, від кримінальної відповідальності.

Матеріально-правовими підставим звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності є: закінчення встановлених ч.1 ст.49 КК України та ст.106 КК України строків давності; відсутність обставин, що порушують їх перебіг (ч.2-4 ст.49 КК України).

Відповідно до ч.1 ст.285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених Законом України про кримінальну відповідальність.

Тобто, за змістом статей 284-288 КПК України підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність відповідної норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах.

За загальним правилом, злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння (ч.2 ст.4 КК України).

Санкцією ч.1 ст.286 КК України (в редакції закону від 14.11.2020, який діяв на момент завершення скоєння інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення) - передбачено покарання у виді штрафу від трьох тисяч до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років, або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років.

Із врахуванням викладених у новій редакції положень у ст.12, п.2 ч.1 ст.49 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 286 КК України відноситься до нетяжких злочинів, та у разі вчинення такого, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули три роки.

Так, початком перебігу строку давності є дата, коли кримінальне правопорушення було закінчено, тобто 03.12.2020, наведена обставина сторонами не заперечується.

Підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст.49 КК України є лише закінчення відповідного строку давності, який сплинув до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо особи, яка вчинила злочин певної тяжкості.

Таким чином, строк давності спливає під час досудового розслідування, під час судового провадження та після проголошення обвинувального вироку суду. Будь-які процесуальні дії протягом цих строків не припиняють їх перебіг. Якщо строк давності сплив до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду, то особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження щодо цієї особи.

Згідно з ч.2 ст.49 КК України перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового слідства або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п'ятнадцять років, а з часу кримінального проступку п'ять років.

З огляду на наведене, на час розгляду клопотання сторони захисту у даному кримінальному провадженні закінчився 3-х річний строк давності, передбачений ч.1 ст.49 КК України.

Також суд зазначає, що дотримання умов, передбачених частинами 1-3 ст. 49 КК України є безумовним і звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов'язковим.

Відповідно до правових висновків Верховного Суду, за змістом ст.49 КК України звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності є обов'язковим і застосовується за таких умов: 1) вчинення особою злочину; 2) з дня вчинення злочину до набрання вироком законної сили минули визначені ч.1 ст.49 КК України строки давності; 3) особа не ухилялася від досудового слідства або суду; 4) особа до закінчення зазначених у ч.1 ст.49 КК України строків не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину. Звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язком суду у разі настання обставин, передбачених ч.1 ст.49 КК України, за наявності згоди підозрюваного, обвинуваченого, засудженого на звільнення на підставі спливу строків давності. Відтак суд повинен невідкладно розглянути клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, якщо під час судового розгляду провадження, що надійшло до суду з обвинувальним актом, одна із сторін цього провадження звернеться до суду з таким клопотанням. При цьому, суд має з'ясувати думку сторін щодо закриття кримінального провадження за такою підставою, у разі згоди обвинуваченого (засудженого) розглянути питання про звільнення останнього від кримінальної відповідальності. Отже, суд може звільнити особу від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності із закриттям кримінального провадження як під час підготовчого судового засідання, так і в ході судового розгляду в загальному порядку, керуючись положеннями ст.49 КК України (Постанова від 19.11.2019 в справі № 345/2618/16-к).

Таким чином, суд, встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов'язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження (справа) досудове розслідування, підготовче судове засідання, судовий розгляд справи судом першої інстанції, на стадії провадження в суді апеляційної, касаційної інстанції, але до набрання вироком суду законної сили.

Відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

У відповідності до ч.3 ст.288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Враховуючи вищенаведене, перевіривши законність заявленого клопотання, з огляду на те, що кримінальне правопорушення у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , є нетяжким злочином, за вчинення якого предбачено покарання у виді позбавленн волі на с трок не більше 2-х років, з моменту скоєння якого минуло більше трьох років, перебіг давності притягнення до кримінальної відповідальності, в розумінні ст.49 КК України не переривався, суд приходить до переконання, що клопотання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності є таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, а відтак підлягає задоволенню шляхом звільнення останнього від кримінальної відповідальності на підставі п.2 ч.1 ст.49 КК України та закриття відносно нього кримінального провадження за ч.1 ст.286 КК України.

Разом з обвинувальним актом до суду надійшов цивільний позов ОСОБА_7 до ОСОБА_4 про відшкодування майнової та моральної шкоди, отриманої внаслідок кримінального правопорушення в порядку ст. 61 КПК України.

Порядок вирішення цивільного позову в кримінальному провадженні регламентований главою 9 КПК України.

Нормами кримінального процесуального закону, зокремаст.129 КПК України, встановлено, що рішення про повне або часткове задоволення цивільного позову може бути винесене лише у разі визнання обвинуваченого винним у вчиненні кримінального правопорушення і ухвалення обвинувального вироку чи винесення постанови про застосування до особи примусових заходів виховного або медичного характеру.

Вирішення цивільного позову при закритті провадження по справі суперечить вказаним вище нормам закону.

Враховуючи системний аналіз зазначених норм КПК, суд дійшов висновку, що цивільний позов не підлягає розгляду у випадках закриття кримінального провадження як на досудовому розслідуванні, так і в суді.

В той же час, у випадку закриття кримінального провадження на встановлених КПК України підставах, суд зобов'язаний роз'яснити цивільному позивачеві (потерпілій особі) його право пред'явити аналогічний позов у порядку цивільного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 128-129, 284-286, 288, 369-372, 376 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисника - адвоката ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_4 - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.286 КК України на підставі п.2 ч.1 ст.49 КК України - у зв'язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження № 12020220440001275 від 04.12.2020, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України - закрити.

Цивільний позов ОСОБА_7 повернути потерпілій без прийняття до розгляду, роз'яснити цивільному позивачеві (потерпілій особі) його право пред'явити аналогічний позов у порядку цивільного судочинства.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення через Чугуївський міський суд Харківської області.

Ухвала, якщо інше не передбачено Кримінальним процесуальним кодексом України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя ОСОБА_1

Попередній документ
131545466
Наступний документ
131545468
Інформація про рішення:
№ рішення: 131545467
№ справи: 636/8841/25
Дата рішення: 05.11.2025
Дата публікації: 07.11.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Чугуївський міський суд Харківської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (19.11.2025)
Дата надходження: 10.10.2025
Розклад засідань:
05.11.2025 14:20 Чугуївський міський суд Харківської області