Справа № 636/311/25 Провадження№ 2/636/1547/25
04 листопада 2025 року Чугуївський міський суд Харківської області в складі: головуючого судді Гніздилова Ю. М., за участю секретаря судового засідання Селевко Т.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чугуїв в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут», інтереси якого представляє адвокат Саєнко Олександр Анатолійович до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за договором про надання послуг,
встановив
Позивач звернувся до суду із позовною заявою про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за спожиту електричну енергію, що утворилась за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01.12.2021 по 01.11.2024 в розмірі 42 623,28 грн. та судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Позов обґрунтований тим, що ПрАТ «Харківенергозбут» здійснює постачання електричної енергії відповідачу за адресою: за період з 01.12.2021 по 01.11.2024 року за вказаною адресою згідно переданих АТ «Харківобленерго» показань приладу обліку проведено нарахування за електричну енергію у розмірі в 42 623,28 грн. Проте вказану суму боргу за виставленими рахунками боржник не сплатив, у зв'язку з чим утворилася заборгованість за електричну енергію у вказаному розмірі.
24 січня 2025 року після отримання інформації про місце проживання (перебування) відповідача, була постановлена ухвала про відкриття провадження у справі та розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, призначене відкрите судове засідання о 09 год 30 хв 18 березня 2025 року. Запропоновано відповідачеві подати до суду відзив на позов в установлений строк. Запропоновано позивачу подати до суду відповідь на відзив. Запропоновано відповідачу подати до суду в установлений законодавством строк заперечення, в яких викласти свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань і аргументів і мотиви їх визнання або відхилення.
В судове засідання представник позивача не з'явився, надавши через систему «Електронний суд» заяву, в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив справу розглянути за його відсутності, не заперечував проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, надав письмову заяву в якій, позов визнав в повному обсязі, просив розгляд справи провести за його відсутності.
Зважаючи на ці обставини, суд керується ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), яка згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, та яка визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Строки, встановлені Цивільним процесуальним кодексом України, є обов'язковими для судів та учасників судових процесів, оскільки визначають тривалість кожної стадії процесу або час, протягом якого має бути вчинено процесуальну дію (наприклад, строк оскарження судового рішення, строк подачі зауважень щодо журналу судового засідання). Зазначене є завданням цивільного судочинства та кримінального провадження (стаття 1 ЦПК, стаття 2 КПК). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про дотримання права на справедливий суд, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, у контексті оцінки дій сторони в справі, спрямованих на захист свого права, або її бездіяльності, дійшов з урахуванням принципів, що випливають з прецедентної практики Суду, висновків про те, що: одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності; «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави; сторона в розумні інтервали часу має вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження; право на вчинення процесуальних дій стороною або щодо певної сторони не є необмеженим, позаяк обмежується, зокрема, необхідністю дотримання прав іншої сторони в процесі та власне необхідністю забезпечити дотримання права на справедливий суд у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (п.п. 52, 53, 57 та ін.); рішення від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п.п. 40, 41, 42 та ін.). У рішенні Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).
Приймаючи до уваги наведені положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, предмет спору, його значення для сторін, за письмової згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи без участі сторін та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, на підставі наявних матеріалів справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
За адресою: АДРЕСА_1 , згідно Договору від 01.01.2019 побутовим споживачем електричної енергії, що постачає ПрАТ “Харківенергозбут» є ОСОБА_1 .
Згідно із пунктом другим частини першої статті 5 Закону України «Про житлово комунальні послуги» постачання електричної енергії відноситься до комунальних послуг.
Відповідно до п. 5 ч. 2 Закону України “Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Згідно з п. 5.10 Договору оплата рахунка постачальника має бути здійснена Споживачем у строк, що визначений в комерційній пропозиції, яка є додатком до цього Договору.
За умовами п. 3 комерційної пропозиції розрахунковим періодом є календарний місяць; оплата електричної енергії, в тому числі послуги з розподілу електричної енергії, здійснюється Споживачем один раз за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом), на підставі виставленого рахунка Споживачу Постачальником, в якому зазначаються сума до сплати за електричну енергію, в тому числі послуги з розподілу електричної енергії.
Відповідно до п. 6.2 Договору Споживач зобов'язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього Договору та пов'язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього Договору.
Згідно п. 4.3 ПРРЕЕ дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку Адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленим Кодексом комерційного обліку. Згідно до п. 4.12. ПРРЕЕ розрахунки між Споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від Адміністратора комерційного обліку, в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії
Пунктом 4.13 ПРРЕЕ передбачено, що для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити Споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.
Тобто, за приписами вказаних правових норм, обсяги спожитої електричної енергії встановлюються оператором системи, яким в даному випадку є Акціонерне товариство «Харківобленерго», з яким у відповідача укладено договір про надання послуг з розподілу електричної енергії. АТ «Харківобленерго» наділене виключним правом як адміністратор комерційного обліку та постачальник послуг комерційного обліку визначати обсяги електричної енергії, що спожита споживачем, шляхом отримання від споживача або самостійного здійснення зняття показників засобів обліку електричної енергії.
Відповідно до пункту 9.1.1 Кодексу комерційного обліку електричної енергії затвердженого Постановою НКРЕКП № 311 від 14.03.2018, обмін даними комерційного обліку електричної енергії між АКО, ППКО та учасниками ринку здійснюється на договірних засадах у вигляді електронних документів. На підставі отриманої інформації про обсяги спожитої електричної енергії, постачальник електричної енергії розраховує її вартість, виходячи з умов договорів до яких приєднався споживач та виставляє Споживачу рахунки на оплату.
У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цивільно-процесуальним кодексом України, зупиняється на строк дії такого стану.
Таким чином у відповідності до вимог пунктів 4.3, 4.12, 4.13 ПРРЕЕ та пункту 9.1.1 ККОЕЕ, згідно переданих, від оператора системи розподілу АТ “Харківобленерго» даних щодо обсягів спожитої електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 у період з 01.12.2021 по 01.11.2024, Постачальником проведено нарахування заборгованості за спожиту електричну енергію у сумі 42 623,28 грн. (розрахунок заборгованості наявний в матеріалах справи).
У відповідності до інформаційної довідки № 407784644 від 12.12.2024 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, відповідач є власником квартири за вказаною адресою від 09.11.2007 року
Стаття 13 Конституції України та ст. 319 Цивільного Кодексу України наголошує на те, що «власність зобов'язує». Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Відповідно до ст. 317, ч.4 ст. 319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Власність зобов'язує. Статтею 322 Цивільного Кодексу України встановлено, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Закон України «Про житлово-комунальні послуги» містить чітке визначення поняття як «індивідуальний споживач». Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Згідно із пунктом другим частини першої статті 5 Закону України «Про житлово комунальні послуги» постачання електричної енергії відноситься до комунальних послуг. Хоч у частині першій статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» й передбачено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.
Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Абзацом другим ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.
Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Зазначена правова позиція міститься у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 грудня 2023 року у справі № 607/2611/22. Таким чином, між сторонами на підставі публічного договору склалися фактичні договірні відносини щодо послуг з постачання електричної енергії.
Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Згідно з положеннями ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що до житлово-комунальних послуг належать комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Враховуючи, що за адресою: АДРЕСА_1 , фактично спожито електричну енергію, договір вважається укладеним на умовах типового договору та комерційної пропозиції з відповідачем, за період з 01.12.2021 по 01.11.2024 утворилася заборгованість за спожиту електроенергію у сумі 42 623,28 грн., доказів погашення якої відповідачем не надано, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
За таких обставин справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів окремо кожного, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, в зв'язку з чим суд стягує з відповідача судовий збір на користь позивача.
Керуючись ст. 141, 258, 259, 263-265, 273, 280-282, 284, 351, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут», інтереси якого представляє адвокат Саєнко Олександр Анатолійович до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за договором про надання послуг задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Приватного акціонерного товариства “Харківенергозбут» заборгованість за електричну енергію, що утворилась за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01.12.2021 по 01.11.2024 в розмірі 42 623,28 грн., на п/р із спеціальним режимом використання в філії ХОУ АТ “Ощадбанк» НОМЕР_2 , МФО 351823, код ЄДРПОУ 42206328 та судовий збір в розмірі 1211,20 грн на п/р № НОМЕР_3 АТ “Ощадбанк», МФО 351823, код ЄДРПОУ 42206328.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду через Чугуївський міський суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України
Суддя Ю. М. Гніздилов