Справа № 636/1490/25 Провадження 2/636/1766/25
04.11.2025
Чугуївський міський суд Харківської області у складі:
головуючого судді - Буніна Є.О.,
за участю секретаря судового засідання Бруславської С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чугуєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення на її користь аліментів, як на дитину, що продовжує навчання, у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) щомісяця, починаючи з дня подачі позову до закінчення навчання, але не більше як до досягнення 23-річного віку.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 05.06.2009 року №2- 1048/09 батька позивачки, ОСОБА_2 та її матір, ОСОБА_3 , позбавлено батьківських прав стосовно останньої - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та призначено опікуном бабусю ОСОБА_1 - ОСОБА_4 .
Рішенням Чугуївського міського суду Харківської області №2-1048/2009 від червня 2009 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 , аліменти на утримання ОСОБА_1 , у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу), щомісяця, починаючи з 13.03.2009 та до досягнення повноліття.
29.07.2022 ОСОБА_1 зарахована на 1 курс КЗОЗ «Харківський медичний фаховий коледж» ХОР, на денну форму навчання, відділення «Медсестринство-ІІІ», ОПП «Лікувальна справа».
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 виповнилось 18 років, у зв'язку із чим стягнення аліментів на її утримання припинилось.
ОСОБА_2 мешкає разом з бабусею та перебуває на повному її утриманні. Влаштуватися на роботу для самостійного отримання заробітку не має можливості, оскільки навчається на денній формі навчання. Враховуючи необхідність витрат на утримання, проїзд до місця навчання, одяг, харчування, методичні матеріали, навчальну літературу тощо, позивачка вважає, що потребує матеріальної допомоги, однак незважаючи на те, що батько позивачки є особою працездатного віку, він таку не надає.
Позивач ОСОБА_1 в позовній заяві просила розгляд справи проводити без її участі, проти винесення заочного рішення суду не заперечує.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, причини неявки до суду не повідомив, про дату та час розгляду справи повідомлялась своєчасно та належним чином, шляхом направлення судових повісток та оголошенням про виклик до суду на офіційному веб-сайті судової влади України.
Враховуючи, що позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, а відповідач відзив на позов не подав, наявні всі умови, встановлені ст. 280 ЦПК України, які необхідні для ухвалення заочного рішення.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
Рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 05.06.2009 року №2-1048/09 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , позбавлено батьківських прав відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (Свідоцтво про народження серія НОМЕР_1 , повторно видане відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Чугуєву Чугуївському та Печенізькому районах Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), актовий запис №361 від 19 грудня 2006 р., та призначено опікуном над малолітньою ОСОБА_1 та її майном - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Рішенням Чугуївського міського суду Харківської області № 2-1048/2009 від червня 2009 року стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 , аліменти на утримання ОСОБА_1 , у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) щомісяця, починаючи з 13.03.2009 та до досягнення повноліття.
Відповідно до рішення Виконавчого комітету Чугуївського міської ради «Харківської області від 10.07.2009 № 434 малолітній ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 встановлено статус дитини позбавленої батьківського піклування.
З довідки КЗОЗ «Харківський обласний медичний фаховий коледж» Харківської обласної ради від 13.01.2025 № 52 вбачається, що ОСОБА_1 навчається у КЗОЗ «Харківський обласний медичний фаховий коледж» ХОР на денному відділенні «Медсестринство-ІІІ», ОПП «Лікувальна справа», курс - третій, група - Ф-31. Термін навчання - з 01.09.2022 по 30.06.2026.
Відповідно до ч. 3 ст. 199 СК України, право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
На підставі ст. 198 СК України, батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.
Статтею 199 СК України визначено: якщо повнолітні донька чи син продовжують навчання і у зв'язку із цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати таку допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Частинами 1,2 ст. 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних правна результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Частиною 1 ст. 183 Сімейного кодексу України передбачено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до ст. 191 Сімейного Кодексу України аліменти на утримання дитини присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Відповідно до частин першої, другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Таким чином, факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не фігурує в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розмірів аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов'язку по утриманню дитини.
У п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» зазначено, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Отже, враховуючи ті обставини, що ОСОБА_1 досягла повноліття, на даний час є студенткою денної форми навчання, а тому не має змоги працювати, а відповідач знаходиться у працездатному віці, тому має змогу утримувати свою повнолітню доньку до закінчення нею навчання, оскільки вона потребує матеріальної допомоги, а батько має змогу її надавати.
Таким чином, судом встановлено, що відповідач має можливість утримувати матеріально свою повнолітню дитину, що продовжує навчання і потребує матеріальної підтримки, відповідно до конституційного принципу верховенства права, з урахуванням потреб дитини та можливостей батька, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Разом з тим, суд при визначенні розміру аліментів прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у разі їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. Окрім того, розмір призначених аліментів має бути виправданий дійсними потребами та з урахуванням матеріального становища сторін, має виходити з фактичних обставин справи та мети зобов'язання щодо утримання.
З урахування встановлених обставин, враховуючи матеріальне становище та стан здоров'я відповідача, який на даний час не є пенсіонером чи особою з інвалідністю, знаходиться у працездатному стані, враховуючи, що відповідач позовні вимоги визнає, матеріальне становище дитини, яка навчається за денною формою навчання та не має можливості працювати, суд вважає можливим стягнути з відповідача аліменти на користь повнолітньої доньки у розмірі 1/4 частини з усіх видів доходів з дня пред'явлення позову до закінчення навчання, але не довше ніж до досягнення 23-річного віку.
На підставі ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у частині стягнення аліментів в межах суми платежу за 1 (один) місяць.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що позивач звільнена від сплати судового збору, тому у порядку ст. 141 ЦПК України судовий збір необхідно стягнути з відповідача у дохід держави.
Керуючись ст.ст. 4-5, 13, 76-81, 141, 223, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь та на утримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , аліменти у розмірі 1/4 частини з усіх видів доходів, до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення 23-річного віку.
Рішення в частині стягнення аліментів за 1 (один) місяць підлягає негайному виконанню.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , судовий збір в дохід держави у сумі 1211,80 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 80 (вісімдесят) копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 (двадцяти) днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. Заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 (тридцяти) днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Є.О. Бунін