Справа № 646/7753/25
№ провадження 3/646/2318/2025
05.11.2025 м. Харків
Суддя Основ'янського районного суду міста Харкова Барабанова В. В., розглянувши матеріал про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
встановив:
У провадженні Основ'янського районного суду міста Харкова перебуває адміністративний матеріал про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
17.10.2025 на адресу суду надійшло клопотання в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності про зупинення провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП до моменту звільнення його з військової служби.
В обґрунтування поданого клопотання зазначено, що на даний час ОСОБА_1 є військовослужбовцем, бере участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти Укрїани.
В силу того, що він перебуває на військовій службі та виконує конституційний обов'язок з захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, то він позбавлений можливості приймати участь в розгляді справи.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, що знайшла своє відображення зокрема у рішенні у справах "Енгель та інші проти Нідерландів", "Надточій проти України", "Озтюрк проти Німеччини", "Лутц проти Німеччини", справи про адміністративні правопорушення за своєю правовою природою, з огляду на характер правопорушення, його кваліфікацію та суворість передбаченого покарання, мають ознаки та критерії, достатні для віднесення їх до проваджень кримінально-правового характеру.
Апеляційні суди України неодноразово звертали увагу на недосконалість КУпАП, який було введено в дію Постановою Верховної Ради Української РСР N 8074-10 від 07.12.84 року та вказували на необхідність здійснення правосуддя, виходячи із загальних принципів здійснення судочинства, з метою забезпечення справедливої процедури і юридичної визначеності.
Так, вимога "якості закону" у розумінні п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод означає, що закон має бути достатньо доступним, чітко сформульваним і передбачуваним у своєму застосуванні для убезпечення від будь-якого ризику свавілля.
Разом з тим, Європейський суд з прав людини у своїй практиці, в т.ч. в рішеннях в справах "Енгель та інші проти Ніgерланgів"("EngelandOthers v. the Netherlands", 08 червня 1976 року, no. 5100/71, 5101/71, 5102/71, 5354/72, 5370/72), "Озтюрк проти Німеччини" ("Ozturk v. Germany", 21 лютого 1984 року, no. 8544/79), "Лутц проти Німеччини"("Lutz v. Germany", 25 серпня 1987 року, no. 9912/82), тлумачить поняття "кримінальний" автономно, тобто незалежно від національної термінології, включаючи сюди адміністративні, дисциплінарні, митні проступки тощо.
Також Європейський суд з прав людини у рішенні по справі "Шмауцер проти Австрії" від 23.10.1995 зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення "кримінального обвинувачення".
Позбавлення права управління транспортним засобом також розглядається Європейським судом кримінально-правовою санкцією, оскільки "право керувати автомобілем є дуже корисним у щоденному житті і здійсненні діяльності" (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Маліге проти Франції" від 23 вересня 1998 року).
Крім іншого, відповідно до п. 3.4 Рішення КСУ N 10-рп/2011 від 11.10.2011 року, з аналізу положень міжнародних актів не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям "правопорушення". У цьому ж рішенні КСУ поширює певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності, а тому з метою додержання принципу законності в необхідних випадках слід застосовувати принцип аналогії закону найбільш близького до адміністративно-деліктної галузі права кримінально-процесуального законодавства.
Також, законодавець визначив, що у разі, коли положення законодавства про адміністративні правопорушення не регулюють або неоднозначно регулюють питання судового провадження, то застосовуються загальні (основні) засади (принципи) судочинства України, передбачені у ст. 129 Конституції України, розділі І Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та інших нормативно-правових актах.
Отже, системний аналіз законів України і усталеної судової практики ЄСПЛ надає можливість при вирішенні питання про зупинення судового провадження у зв'язку з проходженням особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, військової служби, застосувати аналогію закону, тобто застосувати у межах своєї компетенції інші норми закону, зокрема положення КПК України, які регламентують подібні відносини.
В той же час, відповідно до національного законодавства проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період є належною правовою підставою для прийняття рішення про зупинення судового провадження до звільнення з військової служби.
Таким чином, зважаючи, що положення Кодексу України про адміністративні правопорушення не регулюють порядок зупинення провадження у справах про адміністративні правопорушення, вважаю, що є необхідність в застосування принципу аналогії найбільш близької галузі права, а саме кримінального процесуального права, а тому при вирішенні питання про зупинення провадження вважаю, що слід керуватися ст. 335 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 335 КПК України, у разі якщо обвинувачений ухилився від явки до суду або захворів на психічну чи іншу тяжку тривалу хворобу, яка виключає його участь у судовому провадженні, або був призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, суд зупиняє судове провадження стосовно такого обвинуваченого до його розшуку, видужання або звільнення з військової служби.
З матеріалів провадження вбачається, що на теперішній час ОСОБА_1 як особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, проходить військову службу.
Необхідно зазначити, що ОСОБА_1 приймає активну участь у відсічі збройної агресії Російської Федерації проти України, є учасником бойових дій, має відповідний статус.
Враховуючи вищезазначене, з метою недопущення порушення права ОСОБА_1 на захист та доступу до правосуддя, а також враховуючи його бажання надати пояснення суду особисто, вважаю, що існують всі підстави для зупинення провадження у даній справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП до звільнення його з військової служби.
Суддя, ознайомившись із поданим клопотанням та матеріалами справи, дійшов до переконання, що клопотання про зупинення провадження не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Положеннями ч. 2 ст. 246 КУпАП встановлено, що порядок провадження у справах про адміністративні правопорушення в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Нормами КУпАП не врегульований порядок зупинення провадження у справах про адміністративні правопорушення за виключенням зупинення строків розгляду адміністративних справ про адміністративні правопорушення, які пов'язані з корупцією, якщо особа, щодо якої складений протокол про таке правопорушення, умисно ухиляється від явки до суду або з поважних причин не може туди з'явитися (хвороба, перебування у відрядженні чи на лікуванні, у відпустці тощо).
Частиною 1 статті 268 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Суд вважає необхідним зазначити, що нормами КУпАП встановлені строки розгляду справ про адміністративне правопорушення та строки накладення адміністративного стягнення на особу, у разі визнання її винною у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення.
Так ч. 1 ст. 277 КУпАП встановлено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Розгляд справи у розумні строки з одного боку забезпечує можливість своєчасного відновлення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у випадку необґрунтованості та безпідставності провадження у справі стосовно неї, а з іншого - своєчасне вжиття заходів, спрямованих на запобігання іншим правопорушенням, у випадку наявності підстав застосування адміністративного стягнення з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, у дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття (стаття 23 КУпАП України). У будь-якому випадку відповідні дії мають бути вчинені своєчасно з метою недопущення негативних наслідків, пов'язаних із тривалим розглядом справи та не вирішенням її по суті.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, звертаючись до суду з відповідним клопотанням, просила застосувати у даному випадку аналогію закону та застосувати положення ст. 335 КПК України.
Положеннями ч. 1 ст. 335 КПК України передбачено, що у разі якщо обвинувачений ухилився від явки до суду або захворів на психічну чи іншу тяжку тривалу хворобу, яка виключає його участь у судовому провадженні, або був призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, суд зупиняє судове провадження стосовно такого обвинуваченого до його розшуку, видужання або звільнення з військової служби і продовжує судове провадження стосовно інших обвинувачених, якщо воно здійснюється щодо декількох осіб. Розшук обвинуваченого, який ухилився від суду, оголошується ухвалою суду, організація виконання якої доручається слідчому та/або прокурору.
У той же час положення ст. 268 КУпАП не передбачають імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, за умови її повідомлення про час та дату розгляду справи належним чином.
Разом з тим, відповідно до норм КПК, участь обвинуваченого у розгляді кримінального провадження є обов'язковою.
На відміну від провадження у справі про адміністративне правопорушення, де визначено, що участь особи є обов'язковою тільки при розгляді справ про адміністративні правопорушення, що передбачені частиною першою статті 44, статтями 51, 146, 160, 172-4 - 172-9, 173, частиною третьою статті 178, статтями 185, 185-1, статтями 185-7, 187. Стаття 130 КУпАП до цього переліку не входить.
Слід також зауважити, що строки притягнення до кримінальної відповідальності є більш тривалими, ніж строки накладення адміністративного стягнення та порядок їх обчислення є різним.
Крім того, відповідно до положень КУпАП сплив строку притягнення особи до адміністративної відповідальності навіть за наявності вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є безумовною підставою для закриття провадження у справі.
Суддя враховує, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 у зв'язку з військовою агресією РФ проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введений воєнний стан, який в подальшому був неодноразово продовжений та діє на теперішній час.
Законом України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення порядку здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану» № 2201-IX від 14.04.2022, який набрав законної сили 01.05.2022 законодавцем були внесені зміни у чинний Кримінальний процесуальний кодекс України щодо зупинення кримінального провадження: ч. 1 ст. 335 КПК України викладено в такій редакції: у разі якщо обвинувачений ухилився від явки до суду або захворів на психічну чи іншу тяжку тривалу хворобу, яка виключає його участь у судовому провадженні, або був призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, суд зупиняє судове провадження стосовно такого обвинуваченого до його розшуку, видужання або звільнення з військової служби і продовжує судове провадження стосовно інших обвинувачених, якщо воно здійснюється щодо декількох осіб. Розшук обвинуваченого, який ухилився від суду, оголошується ухвалою суду, організація виконання якої доручається слідчому та/або прокурору.
У КУпАП такі зміни цим законом внесені не були. Вказане свідчить про те, що законодавець мав на меті врегулювати виключно питання щодо зупинення кримінального провадження в умовах воєнного стану.
Зокрема, це обумовлено тим, що статус обвинуваченого відрізняється від статусу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
З долучених до клопотання про зупинення провадження у справі вбачається, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, є учасником бойових дій, та має відповідні посвідчення.
Разом з тим суддя враховує, що у цій справі законні інтереси ОСОБА_1 представляє адвокат Савченко В.А., який, діючи в його інтересах, має всі можливості надавати суду пояснення, подавати клопотання та докази у даній справі.
Суд наголошує, що відповідно до ч. 7 ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» учасникам судового процесу на підставі судового рішення забезпечується можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у порядку, встановленому законом.
Зважаючи на відсутність процесуально-визначених КУпАП підстав для зупинення провадження у справі, одночасно враховуючи, що введення воєнного стану не впливає на процес здійснення судочинства, вважаю за необхідне відмовити у задоволенні клопотання захисника про зупинення провадження у даній справі.
Керуючись ст.ст. 38, 268, 277, 294 КУпАП, суддя -
У задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП - відмовити.
Постанова оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Суддя: В.В. Барабанова