Справа № 646/7733/25
Провадження № 1-кп/646/1469/2025
05 листопада 2025 року м. Харків
Основ'янський районний суд міста Харкова
у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,
прокурора: ОСОБА_3 ,
захисника: ОСОБА_4 ;
обвинуваченого: ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі судових засідань в м. Харкові обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №62025170020010926 від 04.08.2025 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 402 КК України,
встановив:
У провадженні Основ'янського районного суду міста Харкова перебуває кримінальне провадження №62025170020010926 від 04.08.2025 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 402 КК України.
В судовому засіданні прокурором подано клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з триманням останнього в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів.
В обґрунтування клопотання сторона обвинувачення посилалася на продовження існування ризиків, передбачених п.п 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме : переховуватися від суду, оскільки ОСОБА_5 є військовослужбовцем, місцезнаходження військової частини в будь-який час може змінити місце дислокації в іншу область, враховуючи проведення бойових дій на території України, що створить умови для його переховування, незаконно впливати на свідка, експерта, спеціаліста, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення. Також прокурор зауважив, що під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 КК України, застосовується виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.402 КК України, що є тяжким злочином. На думку прокурора, слід враховувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , та особисті обставини, які можуть свідчити на користь збільшення ризиків переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки. Застосування іншого, більш м'якого запобіжного заходу до обвинуваченого є неможливим, оскільки вони не забезпечать виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та не можуть запобігти вищевказаним ризикам.
Захисник та обвинувачений ОСОБА_5 заперечував проти задоволення вказаного клопотання заявленого прокурором, посилаючись на те, що наведені ризики не підтверджені та нічим не обгрунтовані, обвинувачений не має наміру переховуватися від суду та вчиняти нові злочини.
Заслухавши позицію сторін та дослідивши клопотання та додані до нього документи, суд приходить до наступних висновків.
Ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова від 12.06.2025 застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах ДУ «Харківського слідчого ізолятора», строком на 60 діб, із визначенням суми застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень 00 копійок.
Ухвалою Основ'янського районного суду міста Харкова від 07.08.2025 р. продовжено строк дії запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою в умовах ДУ «Харківського слідчого ізолятора», строком на 60 діб, із раніше визначеною сумою застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень 00 копійок.
Ухвалою Основ'янського районного суду міста Харкова від 10.09.2025 р. продовжено строк дії запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою в умовах ДУ «Харківського слідчого ізолятора», строком на 60 діб, із раніше визначеною сумою застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень 00 копійок.
Дія запобіжного заходу, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_5 закінчується 08.11.2025, що стало підставою звернення сторони обвинувачення до суду з клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою та підставами застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, встановленим в ході досудового слідства.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, строк покарання за санкцією вказаної статті передбачає позбавлення волі строком до 10 років.
Суд вважає встановленими продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість спроб обвинуваченого переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Враховуючи те, що положення кримінального процесуального законодавства не розкриває зміст ризику втечі, передбачений ч.1 ст.177 КПК України, суд, відповідно до ч.5 ст.9 КПК України, при оцінці вказаного ризику враховує практику ЄСПЛ, яка розкриває зміст такого ризику.
Так, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Суворість покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти або повторного вчинення злочинів («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
Очікування можливого суворого покарання має значення під час оцінки ризику переховуватися від суду. Зазначена обставина може бути мотивом та підставою для обвинуваченого переховуватися від суду. При цьому, ризик втечі повинен оцінюватися й у світлі інших факторів, а тому суд, вирішуючи питання щодо продовження застосування запобіжного заходу, враховує тяжкість злочину, в якому обвинувачується ОСОБА_5 у сукупності з іншими обставинами.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Вищезазначене дає підстави обґрунтовано припускати ймовірну можливість незаконного впливу зі сторони обвинуваченого або інших зацікавлених осіб на свідків, з огляду на стадію підготовчого судового розгляду даного кримінального провадження.
Разом з цим, в підготовчому судовому засіданні стороною обвинувачення не підтверджено достатніми доказами продовження існування ризиків передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме вчинити інше кримінальне правопорушення.
Крім того, суд враховує, те що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким, а саме військовим кримінальним правопорушенням, вчиненим у період воєнного стану, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, а також дані щодо його особи, який не судимий, розлучений, є військовослужбовцем, має зареєстроване місце проживання.
Разом з цим суд зазначає, що зазначені дані про особу, не зменшують існування вищезазначених ризиків, оскільки вони існували як на час вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, так і на час обрання та продовження обвинуваченому запобіжного заходу, а тому вони не утворюють жодних моральних запобіжників, які унеможливлюють при обрані обвинуваченим моделі поведінки, а відтак не здатні на даному етапі судового розгляду кримінального провадження перешкоджати вчинити йому дії, передбачені п.п. 1,3, ч.1 ст.177 КПК України.
Відповідно до ч.7 ст.176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.
Згідно зі сформованою практикою Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
Разом з цим, суд, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, вважає за можливе продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із застосуванням альтернативного запобіжного заходу - застави, розмір якої був визначений ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова від 12.06.2025, а саме у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень 00 копійок.
Зазначений розмір застави буде достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим, покладених на нього обов'язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Визначений розмір застави суд вважає таким, що узгоджується з практикою ЄСПЛ, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів в даному кримінальному провадженні, внаслідок чого не порушує права обвинуваченого, а отже, підстави для його зменшення відсутні.
Крім того, суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України.
За таких обставин клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.
Крім того, в підготовчому судовому засіданні прокурор просив суд призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту, оскільки при його направленні дотримані вимоги щодо підсудності, підстави для повернення обвинувального акту, закриття провадження у справі не вбачається.
Обвинувачений та його захисник у судовому засіданні не заперечували проти призначення судового розгляду.
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, відповідно до положень ст. 314 КПК України, вивчивши обвинувальний акт та долучений до нього реєстр матеріалів досудового розслідування, приходить до наступного висновку.
Обвинувальний акт складений у відповідності до вимог ст.ст.291 КПК України, підсудний Основ'янському районному суду міста Харкова.
Підстав для прийняття рішень, передбачених п.п.1-4 ч.3 ст.314 КПК України, судом не встановлено.
Зазначене судове засідання з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження слід проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені ч. 2 ст. 27 КПК України, відсутні.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, суд вважає можливим призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62025170020010926 від 04.08.2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.402 КК України.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 199, 314, 331 КПК України, суд
Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор», на 60 днів, тобто до 03 січня 2026 року включно, з раніше визначеною ухвалою слідчого судді Салтівського районного суду міста Харкова від 12.06.2025 заставою, у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 60 560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень 00 копійок.
Строк дії ухвали до 03 січня 2026 року включно.
При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_5 з-під варти звільнити.
У разі внесення застави у визначеному судом розмірі вважається, що до обвинуваченого обрано запобіжний захід у виді застави.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про продовження строку запобіжного заходу, протягом дії ухвали.
У випадку внесення застави покласти на обвинуваченого такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою суду; не відлучатися з постійного місця проживання без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування); утримуватися від спілкування із свідками з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
Роз'яснити обвинуваченому, що у випадку внесення застави, оригінал документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУДСА України коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Відповідно до вимог ст. 182 КПК України роз'яснити обвинуваченому, що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.
Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №62025170020010926 від 04.08.2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.402 КК України, у відкритому судовому засіданні на 12 листопада 2025 року на 11 годину 45 хвилин.
Ухвала в частині продовження запобіжного заходу може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим - в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1