Справа № 635/6749/25
Провадження № 1-кп/635/1196/2025
05 листопада 2025 року смт. Покотилівка
Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Покотилівка Харківського району Харківської області кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,-
У провадженні Харківського районного суду Харківської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою. В обґрунтування клопотання зазначив, що відносно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.407 КК України. У зв'язку з продовженням існування ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України існує необхідність в продовженні запобіжного заходу, а саме, обвинувачений може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання про продовження запобіжного заходу обвинуваченому, просив задовольнити.
Обвинувачений не заперечував проти клопотання прокурора.
Захисник обвинуваченого підтримав думку підзахисного.
При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою суд виходить з наступного.
Ухвалою слідчого судді Салтівського районного суду м.Харкова від 18.07.2025 ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 14.09.2025 з визначенням застави в розмірі 142316,00 грн.
В подальшому запобіжний захід продовжено на підставі ухвали Харківського районного суду Харківської області від 10.09.2025 по 08.11.2025.
Строк тримання під вартою обвинуваченого спливає 08 листопада 2025 року.
У зв'язку із спливом строку запобіжного заходу прокурор звернувся із клопотанням про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення. Під час здійснення судового провадження судом присяжних питання, передбачене цією частиною, вирішує головуючий.
Згідно з вимогами ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Вимогами ст. 178 КПК України передбачені обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, зокрема тяжкість покарання, яке загрожує відповідній особі, вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність соціальних зв'язків, в тому числі наявність родини та утриманців, наявність постійного місця роботи, наявність судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались раніше та інші обставини.
У контексті практики Європейського суду з прав людини слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).
Суд бере до уваги, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст.407 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відносяться до тяжкого злочину.Санкція інкримінованого обвинуваченому злочину, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років.
Отже, враховуючи дані про особу обвинуваченого, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватості, суд погоджується з доводами прокурора, що ризик, передбачений п.1 ч.1 ст. 177 КК України, існує.
Вирішуючи питання про продовження застосування запобіжного заходу, суд оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі тяжкість злочину, який інкримінують обвинуваченому, ту обставину, що обвинуваченому інкримінується злочин проти встановленого законодавством порядку несення військової служби.
Враховуючи, що свідки на даний час не допитані, суд вважає наявним ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України.
На думку слідчого судді, враховуючи попереднє притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності, існує ризик передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України.
Зазначені обставини у сукупності свідчать про продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а вірогідність їх настання є досить високою, що виправдовує тримання обвинуваченого під вартою.
Слідчий суддя також враховує положення ч.8 ст.176 КПК України, а саме, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті (тримання під вартою).
Вищевказані обставини у сукупності свідчать також про неможливість запобігання встановленим ризикам шляхом застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, та є всі підстави вважати, що ця міра запобіжного заходу зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне продовжити тримання обвинуваченого під вартою строком на шістдесят днів, залишивши раніше визначений розмір застави.
Керуючись ст.ст. 197, 199, 217, 331 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Строк тримання під вартою ОСОБА_4 продовжити на шістдесят днів - до 03 січня 2026 року включно, залишивши раніше визначений розмір застави без змін.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Харківського апеляційного суду, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору.
Суддя ОСОБА_1