Справа № 635/4520/25
Провадження №3/635/2161/2025
05 листопада 2025 року смт. Покотилівка
Суддя Харківського районного суду Харківської області Назаренко О.В., розглянувши матеріали, що надійшли з Відділення поліції №2 Харківського районного управління юстиції №1 Головного управління Національної поліції у Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
суд визнає доведеним, що 02 червня 2025 року о 22 годині 12 хвилин водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ21093 державний номерний знак НОМЕР_1 по вул. Василівська, 22 у с-щі Пісочин Харківського району Харківської області в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу у встановленому законом порядку проводився за допомогою газоаналізатора Drager ARLH 0157, результат огляду позитивний, вміст алкоголю у видихаємому повітрі складає 0,50‰, чим порушив п. 2.9а Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Також суд визнає доведеним, що 02 червня 2025 року о 22 годині 12 хвилин водій ОСОБА_1 по вул. Василівська, 22 у с-щі Пісочин Харківського району Харківської області повторно протягом року керував транспортним засобом ВАЗ21093 державний номерний знак НОМЕР_1 не маючи права керування таким транспортним засобом.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.1а ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, до суду викликався належним чином шляхом направлення судової повістки на зазначену в протоколі про адміністративне правопорушення адресу, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення.
У відповідності до п. 7 ч. 2 ст. 129 Конституції України, однією з основних конституційних засад судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
Розгляд справи протягом розумного строку гарантовано ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Верховним Судом в п. 34 постанови від 12 березня 2019 року по справі № 910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі.
В рішенні першої дисциплінарної палати Вищої Ради правосуддя від 25.01.2019 року № 194/1дп/15-19 зазначено, що з огляду на принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суди мають проводити розгляд справ за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Суд враховує, що інкриміновані ОСОБА_1 ч. 1 ст.130, ч. 5 ст. 126 КУпАП не відносяться до категорії правопорушень, по яким присутність в судовому засіданні особи, яка притягається до відповідальності, є обов'язковою (ч.3 ст.268 КУпАП).
За таких обставин, виходячи з положень ч. 1 ст. 268 КУпАП, враховуючи, що клопотань про відкладення розгляду справи від ОСОБА_1 не надійшло, а також з урахуванням того, що йому достовірно було відомо про знаходження матеріалу відносно нього в провадженні Харківського районного суду Харківської області, суд вважає можливим розгляд справи про адміністративне правопорушення провести у відсутність ОСОБА_1 .
Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та оцінивши зібрані докази в їх сукупності, приходить до таких висновків.
Згідно положень статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до статті 245 КпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, а також вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.
Факт вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 підтверджується доказами, що містяться в справі про адміністративне правопорушення, а саме: 1) протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №838455 від 02 червня 2025 року; 2) актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; 3) роздруківкою результату тестування на алкоголь, тест №224, результат огляду позитивний, вміст алкоголю у видихаємому повітрі складає 0,50‰,; 4) поясненнями водія; 5)протоколом про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 №349578 від 02.06.2025;6) відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, доданого до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №838455 від 02 червня 2025 року.
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду встановлена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року.
Відповідно до положень ч.2 розділу І зазначеної інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння згідно з ч. 3 Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є:наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота);звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Пунктом 6-7 зазначеної інструкції передбачено, що огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Аналогічні положення містяться у ст. 266 КУпАП.
Під час судового розгляду встановлено, що поліцейськими дотримана процедура проведення огляду водія транспортного засобу ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, визначена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів та ст. 266 КУпАП.
Відповідно до пункту 2.9 «а» ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суд враховує, що законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров'я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов'язки, зокрема пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп'яніння.
Матеріали справи не містять доказів про порушення поліцейськими законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, протокол складений в установленому законом порядку, з дотриманням вимог ст. ст. 256, 266 КУпАП, та положень «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 року №1395, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.11.2015 р. за №1408/27853 (з внесеними змінами).
Отже, даючи оцінку зібраним доказам в їх сукупності, суд вважає, що адміністративне правопорушення мало місце внаслідок порушення пункту 2.9а Правил дорожнього руху України ОСОБА_1 , відповідно до якого водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
На підставі викладеного, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, тобто керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Частиною 5 ст. 126 КУпАП передбачена відповідальність за повторне вчинення протягом року будь-якого з порушень, передбачених ч.ч. 2-4 ст. 126 КУпАП.
Частиною 2 ст. 126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Пунктом 2.1а Правил дорожнього руху України встановлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Відповідно до Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 року № 1395, повторність правопорушення це повторне вчинення протягом року адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена відповідними статтями КУпАП та визначається за фактами винесених постанов у справах про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили.
Відповідно до даних підсистеми Інформаційний портал Національної поліції ІП «Головний сервісний центр «Посвідчення водія» встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами в органах МВС України, що підтверджується довідкою т.в.о відділення поліції №2 з превентивної діяльності Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області майора поліції Романа Масленнікова.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
Разом з тим, згідно з ч. 2 ст. 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.
Враховуючи, що на момент розгляду справи в суді скінчилися, передбачені ч. 2 ст. 38 КУпАП строки накладення адміністративного стягнення, тому суд приходить до висновку, що провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП підлягає закриттю.
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).
Згідно зі ст.34 КУпАП обставин, що пом'якшують відповідальність притягуваного за адміністративне правопорушення ОСОБА_1 судом не встановлено.
Згідно ст. 35 КУпАП обставин, що обтяжують відповідальність притягуваного за адміністративне правопорушення ОСОБА_1 судом не встановлено.
Враховуючи обставини справи, ступінь суспільної небезпеки вчиненого, ступінь вини, з метою подальшого запобігання скоєння порушення в майбутньому, суд вважає за необхідне застосувати у відношенні ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян без позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія, що є необхідним та достатнім стягненням для запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з правопорушника на користь держави підлягає стягненню судовий збір - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (з 1 січня 2025 року - 3028 грн.), що складає 605,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 38, 130, 245, 251, 252, 268, 283, 284, 285, 294 КУпАП, суддя
провадження у справі про адміністративне правопорушення передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - закрити у зв'язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, накласти на нього стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадянин, що дорівнює 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень без позбавлення права керування транспортним засобом.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 307 КУпАП, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці.
У разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Харківський районний суд Харківської області протягом десяти днів з дня винесення такої постанови.
Суддя О.В. Назаренко