Справа № 635/9380/25
Провадження № 1-кс/635/1959/2025
04 листопада 2025 року смт Покотилівка Харківського району Харківської області
слідчий суддя Харківського районного суду Харківської області ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 , за матеріалами досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025226190000338 від 02.11.2025, за ознаками кримінального правопорушення - проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, про арешт майна
До Харківського районного суду Харківської області надійшло клопотання прокурора Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 , за матеріалами досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025226190000338 від 02.11.2025, за ознаками кримінального правопорушення - проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, про арешт майна, в якому він просить накласти арешт на зазначене в клопотанні майно, а саме: предмет, схожий на посвідчення водія НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_4 , а також предмет, схожий на довідку на право управління транспортним засобом категорії А, В на ім'я ОСОБА_4 з метою забезпечення збереження речових доказів та запобігання можливості їх приховування, пошкодження, знищення, використання, передачі та відчуження.
В обґрунтування клопотання прокурор посилається на те, що 12.08.2025 до ЧЧ ВП № 3 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області надійшло повідомлення від співробітника поліції про те, що сумісно зі співробітниками ВСП час зупинки автомобіля ВАЗ 2106 у сел. Безлюдівка Харківського району Харківської області було виявлено водія - військовослужбовця ВЧ НОМЕР_2 ОСОБА_4 , 1975 р.н., який надав для перевірки водійське посвідчення з ознаками підробки. Також згідно рапорту поліцейського СРПП ВП № 3 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області під час перевірки наданого ОСОБА_4 посвідчення водія , встановлено, що наданий документ не значиться в базі ІКС ІПНП ІП ГСЦ «Посвідчення водія», що є ознаками підробки документу.
Вказаний факт внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025226190000388 від 02.11.2025 за ознаками кримінального правопорушення - проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
02.11.2025 в період часу з 09 год. 58 хв. до 10 год. 35 хв. в ході проведення огляду місця події поблизу № 2 на вул. Зміївська у сел. Безлюдівка Харківського району Харківської області ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , добровільно надав працівникам поліції предмет, схожий на посвідчення водія НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_4 , а також предмет, схожий на довідку на право управління транспортним засобом категорії А, В на ім'я ОСОБА_4 .
Вилучений предмет, схожий на посвідчення водія поміщено в сейф пакет KIV2139661, предмет, схожий на довідку на право управління транспортним засобом категорії А, В на ім'я ОСОБА_4 поміщено сейф пакет KIV2139663, які опечатано за участю учасників слідчої дії та направлено до відділу поліції №3 Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області.
ОСОБА_4 повідомив, що він є військовослужбовцем ВЧ НОМЕР_2 , вилучене посвідчення водія він придбав, так як для несення служби йому вкрай необхідно було керувати транспортним засобом, раніше у нього було посвідчення водія, видане офіційно, але за несплату аліментів у 2021 році його було позбавлено права керування транспортним засобом. 14.10.2025 в мережі інтернет в соціальній мережі «Фейсбук» він знайшов об'яву про послугу швидкого отримання посвідчення водія для військовослужбовців, звідки перейшов в чат в месенджері «Телеграм», де почав листування з невідомою особою. В ході вказаного листування ОСОБА_4 було повідомлено, що для отримання посвідчення водія він має надати наступну інформацію - своє прізвище, ім'я, по-батькові, ІПН, а також свою фотографію, що він і зробив - надіслав зазначеній особі запитувану інформацію та домовився про умови отримання замовленого документу - документ мали надіслати у відділенні АТ «Нова пошта» у сел. Рогань Харківського району Харківської області, де він мав сплатити грошові кошті в сумі 13 000 грн, переказавши їх шляхом відправлення накладеного платежу за отриману посилку. 29.10.2025 ОСОБА_4 надійшло повідомлення з інформацією про те, що документ виготовлено і він отримав посвідчення водія у відділенні перевізника «Нова пошта». Ім'я особи, з якою ОСОБА_4 домовився про виготовлення документи та на чиє ім'я він робив грошовий переказ, він не пам'ятає, листування він не зберіг та посилання, яким скористався для замовлення документу, ОСОБА_4 не запам'ятав та в телефоні не зберіг.
В подальшому вилучене було визнане речовим доказом у кримінальному провадженні.
Вказані вилучені предмети можуть в подальшому мати доказове значення за кримінальним провадженням, що сприятиме розкриттю вказаного кримінального правопорушення та притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності, а також для встановлення істини під час досудового розслідування.
Прокурор в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, просив задовольнити.
Користувач майна ОСОБА_4 про розгляд клопотання повідомлений у встановленому законом порядку, в судове засідання не з'явився, заяв не надав.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Оскільки учасники кримінального провадження у судове засідання не з'явились, відповідно до ч.4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалося.
Дослідивши надані документи та матеріали, якими обґрунтоване клопотання, а також витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання, слідчий суддя зазначає про таке.
Встановлено, що в провадженні СД ВП № 3 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025226190000338 від 02.11.2025 за ознаками кримінального правопорушення - проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
В ході огляду місця події 02.11.2025 в період часу з 09 год. 58 хв. до 10 год. 35 хв. поблизу будинку № 2 на вул. Зміївська у сел. Безлюдівка Харківського району Харківської області ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , добровільно надав працівникам поліції предмет, схожий на посвідчення водія НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_4 , а також предмет, схожий на довідку на право управління транспортним засобом категорії А, В на ім'я ОСОБА_4 .
Постановою дізнавача СД ВП № 3 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_5 від 02.11.2025 предмет, схожий на посвідчення водія НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_4 , а також предмет, схожий на довідку на право управління транспортним засобом категорії А, В на ім'я ОСОБА_4 - визнано речовими доказами.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Пунктом 2 частини 1 статті 170 КПК України визначено, що завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення збереження речових доказів (пункт 1).
Відповідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК, а саме є матеріальними об'єктами, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ст. 91 КПК України зазначене в клопотанні майно, має важливе доказове значення в рамках даного кримінального провадження.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Статтею 84 КПК України передбачено, що доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
При вирішенні питання про арешт майна суд враховує правову підставу для арешту майна, а також наслідки арешту майна, якими є фактичне позбавлення осіб можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Враховуючи викладене, з метою забезпечення виконання завдань кримінального провадження щодо швидкого, повного та неупередженого розслідування, слідчий суддя вважає необхідним клопотання задовольнити та накласти арешт на вищевказані речі та майно.
Відповідно до положень ч.2 ст.100 КПК України, зберігання речових доказів здійснюється стороною обвинувачення в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Керуючись ст. ст. 131, 170-175 КПК України, слідчий суддя
Клопотання прокурора Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 , за матеріалами досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025226190000338 від 02.11.2025 за ознаками кримінального правопорушення - проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на зазначене в клопотанні майно, а саме: предмет, схожий на посвідчення водія НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_4 , а також предмет, схожий на довідку на право управління транспортним засобом категорії А, В на ім'я ОСОБА_4 , з метою забезпечення збереження речових доказів та запобігання можливості їх приховування, пошкодження, знищення, використання, передачі та відчуження.
Роз'яснити, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, яка не була присутньою під час її постановлення, в той самий строк з моменту отримання копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1