Справа № 644/5355/23
Провадження № 1-кп/645/62/25
05 листопада 2025 року м. Харків
Немишлянський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),
обвинуваченого - ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду м. Харкова клопотання прокурора Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України,-
В провадженні Фрунзенського районного суду м. Харкова перебуває на розгляді кримінальне провадження, внесене 24.02.2023 року до ЄРДР за №12023221180000309 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України.
Прокурор у судовому засіданні 05.11.2025 року звернувся до суду із клопотанням про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою на 60 діб, посилаючись на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованих йому кримінальних правопорушень та наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування обвинуваченого від суду, вчинення інших кримінальних правопорушень.
В судовому засіданні захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_4 заперечував щодо продовження обвинуваченому строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою та просив суд змінити запобіжний захід на будь-який інший запобіжний захід, не пов'язаний вз триманням під вартою, вказуючи, що ризики, на які посилається прокурор, не доведені. Також, захисник зазначив, що відповідно до отриманої судом відповіді зі медичної частини слідчого ізолятора ОСОБА_5 потребує лікування, проте як стверджує останній, він не отримує належне лікування в умовах слідчого ізолятора.
Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав думку свого захисника та просив суд змінити йому запобіжний захід на особисте зобов'язання або домашній арешт, або зменшити розмір застави.
Вислухавши сторони, дослідивши доводи клопотання прокурора, суд встановив таке.
Конвенцією покладається обов'язок вжити заходи до забезпечення прав людини, яка тримається під вартою.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини по справі «Свершов проти України» тяжкість злочину, в якому обґрунтовано підозрюється особа, має суттєве значення, однак не може бути єдиною підставою для тримання особи під вартою.
Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Крім того, при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до положень статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні звертає увагу на те, що досудове тримання під вартою не повинно бути обов'язковим для всіх обвинувачених в конкретному злочині без урахування індивідуальних обставин.
Як вбачається ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України, за одне з яких законом України про кримінальну відповідальність передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 9 до 12 років з конфіскацією майна.
Судом враховано, що сама по собі тяжкість можливого покарання, яке загрожує обвинуваченому у випадку доведеності його вини у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, сама по собі не може бути підставою для застосування найсуворішого запобіжного заходу.
Тому разом з тяжкістю інкримінованого ОСОБА_5 обвинувачення, суд враховує, що виходячи із фактичних обставин пред'явленого ОСОБА_5 обвинувачення, його специфіки, яке стосується кримінального правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, проти здоров'я населення, що свідчить про підвищену суспільну небезпечність вчиненого. При цьому, суд вважає, що існує реальний ризик, що знаючи, яке кримінальне покарання обвинуваченому загрожує, він може вдатися до втечі та переховуватися від суду.
Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»), а наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин («Сельчук проти Туреччини», «Мацнеттер проти Австрії»).
Крім того, прокурором доведено ризик того, що ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки обвинувачений офіційно не працевлаштований, законного джерела доходу не має, у зв'язку з чим, існують достатні підстави вважати, що єдиним джерелом його доходу є протиправна діяльність, пов'язана зі збутом наркотичних засобів та психотропних речовин.
Достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне, в матеріалах справи відсутні.
Та обставина, що обвинувачений не був раніше судимий, має постійне місце проживання, з урахуванням всіх вищенаведених обставин, не може бути однозначним запобіжником вищевказаних ризиків.
Щодо доводів сторони захисту, що обвинувачений через стан здоров'я потребує лікування, якого він не отримує у слідчому ізоляторі, суд зазначає, що згідно із відповіддю Харківської міської медичної частини № 27 ДУ "Центр охорони здоров'я державної кримінально-виконавчої служби України" філії у Харківській та Луганській областях за № 2858/26.10/ХК-25-вих від 28.10.2025 року, станом на час складення довідки загальний стан здоров'я ОСОБА_5 задовільний. Останній отримує курс амбулаторного медикаментозного лікування згідно листа лікарських призначень. Лікарськими засобами забезпечений в повному обсязі. Перебуває на диспансерному обліку лікарів Харківської медичної частини № 27. Екстреної медичної допомоги, додаткових обстежень, стаціонарного лікування, в тому числі, за межами установи, не потребує.
Таким чином матеріали кримінального провадження не містять належних та допустимих доказів неможливості ОСОБА_5 утримуватися у слідчому ізоляторі за станом здоров'я.
Наявність ризиків, передбачених пп. 1 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, у сукупності з обґрунтованою підозрою у вчиненні обвинуваченим інкримінованих кримінальних правопорушень та їх обставинами свідчать про те, забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігти цим ризикам може лише такий запобіжний захід як тримання під вартою.
За таких обставин, проаналізувавши доводи сторін, суд приходить до висновку, що враховуючи тяжкість обвинувачення, специфіку і фактичні обставини вчинення злочину, наявна необхідність у збереженні обвинуваченій міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою із визначеним строку у межах 60 днів. Також відсутні підстави, які б спростовували тих вагомих ризиків, які обґрунтовують подальше його тримання під вартою, а також те, що менш суворі запобіжні заходи не будуть адекватними заходами у даному кримінальному провадженні і зміна або застосування більш м'якого запобіжного заходу не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та виключити ризики, пов'язані із звільненням його з під варти.
Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Суд, з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, його віку, ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, вважає за необхідне визначити обвинуваченому розмір застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 242240,00 грн. (3028 х 80), та вважає її достатньою для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України. Вказаний розмір застави є найменшим розміром, який визначений відповідно до тяжкості інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень, тому підстави для його зменшення у суду відсутні.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184, 194, 315 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів - до 02 січня 2026 року включно.
Обрати раніше визначений розмір застави - 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 2025 рік.
Визначити обвинуваченому ОСОБА_5 заставу у розмірі 242240 грн.,що становить 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яку необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області до спливу терміну тримання під вартою.
Реквізити для внесення застави: Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26281249; Банк отримувача ДКСУ, м. Київ; Код банку отримувача (МФО) 820172; Рахунок отримувача UA208201720355299002000006674.
У разі внесення застави в розмірі 242240 грн. ОСОБА_5 з-під варти звільнити.
У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 обов'язки:
1) прибувати за кожною вимогою до суду;
2) повідомляти прокурора, суд про необхідність зміни свого місця проживання або місця роботи;
3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України, в разі їх наявності;
4) не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає без дозволу суду.
Відповідно до вимог ст. 182 КПК України роз'яснити обвинуваченому, заставодавцю, що у разі невиконання покладених на обвинуваченого обов'язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України, та до обвинуваченого може бути застосовано інший запобіжний захід.
Відмовити у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника адвоката ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу на інший запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Немишлянський районний суд міста Харкова протягом 5 днів, а обвинуваченим в той же термін з моменту вручення йому копії ухвали.
Повний текст ухвали виготовлений 05.11.2025 року.
Суддя ОСОБА_1