Рішення від 05.11.2025 по справі 645/5871/25

Справа № 645/5871/25

Провадження № 2/645/2960/25

ЗАОЧНЕРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2025 року м. Харків

Немишлянський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Костіної І.Г.,

за участю секретаря судового засідання Бугай К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні Немишлянського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 642919578 від 05.11.2023 в розмірі 125 609,40 грн., суми сплачених судових витрат у розмірі 2422 грн. 40 коп. та витрат на професійну правову допомогу у розмірі 7 000 грн. 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 05.11.2023 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 642919578 на суму 27 000,00 грн у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Згідно умов Кредитного договору, Первісний кредитор виконав свій обов'язок та перерахував Відповідачу, шляхом ініціювання через банк провайдер, грошові кошти у розмірі: 27 000,00 грн. 05.11.2023 року на банківську карту № НОМЕР_1 хх-хххх-4507 відповідача, яку відповідач вказав у Заявці при укладенні Кредитного договору. Отже, Первісний кредитор свої зобов'язання надати грошові кошти виконав у повному обсязі. 28.11.2018 між Первісним кредитором та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Договір факторингу № 28/1118-01. У подальшому до Договору факторингу № 28/1118-01 укладалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу № 28/1118-01. 31.07.2024 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 31/0724-01. 08.07.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та Позивачем укладено Договір факторингу № 08/07/25-Е відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором. Всупереч умов кредитного договору відповідач своєчасно не вносить платежів на повернення кредиту, порушуючи взяті на себе договірні зобов'язання та станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача перед позивачем становить 125 609 грн.40 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту 27 000,00 грн; заборгованість за відсотками 98 609,40 грн.

Ухвалою суду від 04.09.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (викликом) сторін, задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час, день та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку. В позові просив проводити розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного рішення не заперечую.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про місце, дату та час судового засідання повідомлялась належним чином.

З урахуванням того, що зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи ОСОБА_1 невідоме, судом здійснено виклик останнього через оголошення на офіційному вебсайті судової влади України, отже відповідач вважається належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи.

Відповідач причину неявки суду не повідомим, відзив на позов не подав, заяв про розгляд справи без участі відповідача до суду не надходило.

Суд у зв'язку з неявкою відповідача та не повідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання в порядку статті 280 ЦПК України, враховуючи згоду представника позивача та не подання відзиву відповідачем, ухвалив слухати справу за відсутності відповідача, який не з'явився, у порядку заочного розгляду справи за наявними в справі матеріалами.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить такого висновку.

Згідно ч.1ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до положень ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч.1ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено, що 05.11.2023 між «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 642919578 на суму 27 000,00 грн. Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора ZAAH-4476.Відповідно до п. 2.1 Договору кредитодавець зобов'язався надати позичальнику кредит у вигляді кредитної лінії у розмірі 27 000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

Положеннями п. 2.3 Договору встановлено, що кредитодавець надає позичальнику перший транш за договором у сумі 27 000,00 грн. 05.11.2023 року. Згідно п.7.3 договору кінцева дата повернення кредиту 05.12.2028 року.

Відповідно до п. 14.2 Договору сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та кредитодавцем в якості підпису, позичальника буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до Правил та ЗУ «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.

Відповідно до п. 8.1 Договору за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом, які нараховуються в наступному порядку:

Згідно із п. 8.3.1. Договору за період від дати видачі кредиту до 25.11.2023 року проценти нараховуються за процентною ставкою 193,45 відсотків річних, що на день укладання договору становить 0,53 % від суми кредиту за кожний день користування ним.

Відповідно до п. 8.3.2 Договору за умови продовження строку Дисконтного періоду, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за процентною ставкою в розмірі 388,25 % річних, що становить 1,05 % в день від суми Кредиту за кожний день користування ним. Після закінчення дисконтного періоду кредитування проценти нараховуються за процентною ставкою 1087,70 % річних, що становить 2,98% в день від суми залишку кредиту, що знаходиться у позичальника, за кожний день користування ним ( п.8.4 договору).

З урахуваннями викладеного, сторонами узгоджено розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого електронного договору шляхом його підписання за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

До матеріалів справи долучена заявка ОСОБА_1 на отримання грошових коштів в кредит від 05.11.2023 року.

На підтвердження факту перерахування кредитних коштів відповідачу, сторона позивача надала платіжне доручення № 0372ea14-04ed-4f2e-861a-61679428debb від 05.11.2023 року про переказ коштів згідно договору № 642919578 від 05.11.2023 року на платіжну картку ОСОБА_1 № 5375-23хх-хххх-4507 грошових коштів у розмірі 27 000,00 грн.

Крім цього, факт перерахування грошових коштів підтверджується, наданою АТ "АКЦЕНТ-БАНК" інформацією від 11.09.2025, відповідно до якої на ім'я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , емітовано банківську картку № НОМЕР_3 , фінансовий номер телефону НОМЕР_4 , який також знаходиться в анкетних даних відповідача. Згідно наданої банком виписки по рахунку ОСОБА_1 05.11.2023 зараховано переказ на картку у розмірі 27 000,00 грн.

28 листопада 2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали договір факторингу № 28/1118-01 за умовами якого клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п.4.1 договору факторингу право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку. Підписанням Реєстру прав вимоги сторони засвідчують права вимоги до боржників в повному обсязі за відповідним Реєстром права вимоги.

Положеннями п.8.2 договору факторингу встановлено, що строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 8.1 цього договору та закінчується 28 листопада 2019 року, але у будь-якому разі до моменту належного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором.

28 листопада 2019 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №19 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31 грудня 2020 року. Всі інші умови договору залишилися без змін.

31 грудня 2020 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду № 26 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, якою продовжили строк дії договору факторингу до 31 грудня 2021 року.

У вказаній додатковій угоді договір факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року викладено у новій редакції, при цьому дата укладення договору та номер договору залишені без змін.

31 грудня 2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №27 до договору факторингу №28/1118-01від 28 листопада 2018 року, якою продовжено строк дії договору факторингу№ 28/1118-01від 28 листопада 2018 року до 31 грудня 2022року.

31 грудня 2022 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду № 31 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, якою продовжено строк дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року до 31 грудня 2023 року.

31 грудня 2023 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду № 32 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, якою продовжено строк дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року до 31 грудня 2024 року.

Відповідно до реєстру прав вимоги № 264 від 26.12.2023 року під номером № 427 значиться ОСОБА_1 , розмір заборгованості 54 804,60 грн

Відповідно до розрахунку заборгованості станом на день продажу (26.12.2023 року) ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» права вимоги ТОВ «Таліон Плюс» до ОСОБА_1 за кредитним договором № 642919578 від 05.11.2023 року, заборгованість становить 54 804,60 грн.

31.07.2024 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 31/0724-01. ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» на виконання Договору факторингу підписали Реєстр прав вимоги №1 від 31.07.2024 до Договору факторингу, за яким від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.

Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 1 від 31.07.2024 року до договору факторингу № 31/0724-01від 31.07.2024 року до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло на підставі договору факторингу № 31/0724-01 право вимоги за кредитним договором № 642919578 від 05.11.2023 року до ОСОБА_1 у загальному розмірі 125 609,40 грн.

Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «Таліон Плюс» ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором № 642919578 від 05.11.2023 у розмірі 125 609,40 грн.

08.07.2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК « ЕЙС» укладено договір факторингу № 08/07/25-Е, відповідно до якого клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до Реєстру боржників № б/н за договором факторингу № 08/07/25-Е від 08.07.2025 року до ТОВ «ФК « ЕЙС» перейшло на підставі договору факторингу № 08/07/25-Е від право вимоги за кредитним договором № 642919578 від 05.11.2023 року до ОСОБА_1 на загальну суму 125 609,40 грн, з яких: 27 000,00 грн заборгованість за основним боргом; 98 609,40 грн заборгованість за відсотками.

Згідно ч.1ст.205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з п. 5 ч. 1ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом пере направлення (відсилання) до нього (ч. 5ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із ч. 6 ст. 11Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому т.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. (ч. 1ст. 612 Цивільного кодексу України).

Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. (ч. 2ст. 615 Цивільного кодексу України)

Кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів на суму кредиту у розмірах і в порядку, що встановлені договором. Якщо договір не містить умови про розмір процентів, він визначається обліковою ставкою банківського процента (ставкою рефінансування), встановленою Національним банком України. У разі відсутності іншої угоди проценти виплачуються щомісяця до дня повернення суми кредиту.

Позичальник зобов'язаний повернути кредитодавцеві відповідну суму коштів у строк та в порядку, встановленому договором. Якщо позичальник не виконав цього зобов'язання, він повинен сплатити пеню (у вигляді процентів) від дня, коли настав строк виконання, до дня повернення коштів кредитодавцеві, незалежно від сплати процентів за умовами договору.

Відповідно до частини першої статі 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно з ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ч.1 ст.512ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст.514ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст.ст.525, 526ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Відповідно до ч.1 ст.598ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно зі ст.ст.610,611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до частини другої ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи установлені судом обставини та вимоги вищевикладеного чинного законодавства, зважаючи на те, що відповідачем належним чином не виконано зобов'язання за кредитним договором внаслідок чого утворилась заборгованість, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення заборгованості підлягають задоволенню повністю.

Щодо заявлених позивачем витрат на правову допомогу, судом встановлено таке.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правової допомоги.

При стягненні витрат на правничу допомогу необхідно враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору.

Розмір витрат на оплату правничої допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правничу допомогу.

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Так, у матеріалах справи міститься: копія договору надання правничої допомоги від 09.07.2025 № 09/07/25-01, додаткова угода №25770740135 до Договору про надання правничої допомоги № 09/07/2025-01 від 09.07.2025, копія Акту прийому-передачі наданих послуг до Договору надання правничої допомоги № 09/07/2025-01 від 09.07.2025, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, довіреність від 04.12.2024 року.

Згідно копії акту приймання-передачі послуг з правничої допомоги від 17.07.2025 АБ «Тараненко та партнери» надало ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» такі правові послуги щодо боржника: складання позовної заяви, вивчення матеріалів справи, підготовка адвокатського запиту, підготовка та подача клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів, вартість цих послуг визначена в сумі 7 000,00 грн.

У постанові Верховного Суду від 13.05.2025 у справі № 275/150/22 сформовано висновок, що суд не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказано, що з аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

При цьому, судом враховано, що відповідач заперечень проти розміру витрат на професійну правничу допомогу не заявляв, свій процесуальний обов'язок щодо доведення неспівмірності витрат не виконав.

Отже позивачем доведені заявлені до стягнення з відповідача понесені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 000,00 грн. та підлягають присудженню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача понесений судовий збір у розмірі 2422, 40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 141, 247 ч. 2, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за кредитним договором № 642919578 від 05.11.2023 в розмірі 125 609 (сто двадцять п'ять тисяч шістсот дев'ять) грн. 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 ( сім тисяч) грн. 00 коп.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним Кодексом України не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: м. Київ, вул. Алматинська, буд. 8,офіс. 310А.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 05.11.2025.

Суддя І.Г. Костіна

Попередній документ
131545282
Наступний документ
131545284
Інформація про рішення:
№ рішення: 131545283
№ справи: 645/5871/25
Дата рішення: 05.11.2025
Дата публікації: 07.11.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Немишлянський районний суд міста Харкова
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; споживчого кредиту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (05.11.2025)
Результат розгляду: заяву задоволено повністю
Дата надходження: 01.09.2025
Предмет позову: про стягнення заборгованості
Розклад засідань:
29.09.2025 11:10 Фрунзенський районний суд м.Харкова
05.11.2025 10:20 Фрунзенський районний суд м.Харкова