Суддя Паляничко Д. Г.
Справа № 644/6033/25
Провадження № 2/644/3640/25
04.11.2025
04 листопада 2025 року м. Харків
Індустріальний районний суд м. Харкова у складі:
головуючої судді - Паляничко Д.Г.,
за участю:
секретаря судового засідання - Костильова О.В.,
представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Погорєлової Ю.О.,
представник відповідачки ОСОБА_2 - адвоката Герасимені О.Ю.,
одноособово, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань № 2а приміщення Індустріального районного суду м. Харкова в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Приватного акціонерного товариства «ВФ Україна» (01601, м. Київ, вул. Лейпцизька, б. 15, ЄДРПОУ 14333937), треті особи: Індустріальний відділ державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Харків, вул. Кооперативна, б. 12/14, ЄДРПОУ 44045454), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) про зняття арешту з квартири,
1.Стислий виклад:
1.1. позиції позивача
03 липня 2024 року ОСОБА_4 (надалі за текстом - ОСОБА_4 /позивачка), в особі представника адвоката Погорєлової Юлії Олександрівни, яка діє на підставі ордеру АХ № 1272289 від 02.07.2025 (а.с. 40), звернулася до Індустріального районного суду м. Харкова з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «ВФ Україна» (надалі за текстом - ПрАТ «ВФ Україна»/відповідач) предметом якої є:скасування арешту з квартири АДРЕСА_2 (а.с. 1-7).
В обґрунтування позову позивачка зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати - ОСОБА_5 . 30.12.2024 заведено спадкову справу № 53/2024. Предметом спадщини є квартира АДРЕСА_2 , яка за життя належала на праві спільної сумісної власності: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 .
Позивачка не може отримати свідоцтво про право на спадщину, через наявне обтяження на квартиру, а саме: арешт нерухомого майна, який накладено на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: АА 012071, виданий 16.01.2009 Орджонікідзевським ВДВС, боржником якого є ОСОБА_3 .
З відповіді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова, вбачається, що у провадженні суду перебувала цивільна справа за позовом Закритого акціонерного товариства «Український мобільний зв'язок» про стягнення заборгованості за договором про надання послуг мобільного зв'язку та додатковою угодою до нього боржника ОСОБА_3 .
23.05.2017 юридична назва компанії ПрАТ «МТС Україна» змінила назву на ПрАТ «ВФ Україна».
1.1.1. уточнені позиції позивача
30 липня 2025 року через канцелярію Індустріального районного суду м. Харкова від представника ОСОБА_1 - адвоката Погорєлової Юлії Олександрівни, надійшла позовна заява, в уточненій редакції, згідно якої, третя особа ОСОБА_2 , зазначена як ОСОБА_7 (а.с. 49-71).
1.2.заперечень відповідача
19 серпня 2025 року на адресу Індустріального районного суду м. Харкова від представника ПрАТ «ВФ Україна» Коробко Юлії Павлівни, яка діє на підставі довіреності № 0199/25 від 12.05.2025 (а.с. 77), надійшла заява про розгляд справи у відсутність представника відповідача, заразом зазначила, що питання щодо звільнення майна з-під арешт залишають на розсуд суду, за наявними в матеріалах справи документами (а.с. 75-78). Крім цього, зазначено, що у відповідача відсутні будь-які документи, що стали підставою для відкриття виконавчого провадження та накладення арешту.
1.3. позиція третьої особи, що не заявляє самостійних вимог
16 липня 2025 року на адресу суду через систему «Електронний суд» від представника Індустріального відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції Ярової Єлизавети Володимирівни, яка діє на підставі довіреності у порядку передоручення від 06.05.2025, надійшли пояснення, з яких вбачається, що за інформацією з відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна знайдено обтяження № 52313910, яке зареєстроване 30.09.2010 Харківською філією державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження, серія та номер: 544/19-10, виданий 30.09.2010, видавник: Орджонікідзевський ВДВС Харківського МУЮ, об'єкт обтяження - квартира за адресою АДРЕСА_3 .
Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна знайдено обтяження № 52313859, яке зареєстроване 21.01.2009 Харківською філією державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: АА 012071, виданий 16.01.2009, видавник: Орджонікідзевським ВДВС, об'єкт обтяження - квартира за адресою АДРЕСА_3 .
Однак, за даними, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, неможливо встановити номер виконавчого провадження, який було присвоєно виконавчому документу при реєстрації, оскільки згідно п. 2 розділу 6 Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08 червня 2017 року за № 699/30567, номенклатура справ є обов'язковим документом, який складається в органі державної виконавчої служби, приватним виконавцем для створення єдиного порядку формування справ, забезпечення їх обліку, оперативного пошуку документів за їх змістом та видом, визначення строків зберігання справ і є основою для складання описів справ тривалого (понад 10 років) зберігання, а також для обліку справ тимчасового (до 10 років включно) зберігання, заразом вищезазначені арешти майна накладено 21.01.2009 р. та 30.09.2010 р. (тобто вже минуло 10 років.), крім цього арешт накладено в період, коли діяли інші правила ведення діловодства, а саме постанова «Про затвердження Типової інструкції з діловодства центральних органах виконавчої влади, Ради міністрів АРК, місцевих органах виконавчої влади» (а.с. 34-39).
2. заяви, клопотання
16 липня 2025 року на адресу суду через систему «Електронний суд» від представника Індустріального відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції Ярової Єлизавети Володимирівни, яка діє на підставі довіреності у порядку передоручення від 06.05.2025, надійшли пояснення (а.с. 34-39).
30 липня 2025 року через канцелярію Індустріального районного суду м. Харкова від представника ОСОБА_1 - адвоката Погорєлової Юлії Олександрівни, надійшла позовна заява, в уточненій редакції (а.с. 49-71).
19 серпня 2025 року на адресу Індустріального районного суду м. Харкова від представника ПрАТ «ВФ Україна» Коробко Юлії Павлівни, яка діє на підставі довіреності № 0199/25 від 12.05.2025 (а.с. 77), надійшла заява про розгляд справи у відсутність представника відповідача (а.с. 75-76, 78).
29.09.2025 через канцелярію суду надійшла заява від представника позивачки - адвоката Погорєлової Ю.О., про долучення доказів до матеріалів справи (а.с. 103-106).
29 вересня 2025 року через канцелярію Індустріального районного суду м. Харкова, від представника ОСОБА_1 - адвоката Погорєлової Юлії Олександрівни, надійшла заява про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті (а.с. 109).
29.09.2025 через канцелярію суду від представника ОСОБА_7 - адвоката Герасименя О.Ю., який діє на підставі ордеру серії АХ № 1292614 від 29.09.2025 (а.с. 108), надійшла заява про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті (а.с. 110).
04 листопада 2025 року через канцелярію Індустріального районного суду м. Харкова, від представника ОСОБА_1 - адвоката Погорєлової Юлії Олександрівни, надійшла заява про розгляд справи без її участі, за наявними у справі документами, а судові витрати залишити за позивачем (а.с. 130).
29.09.2025 через канцелярію суду від представника ОСОБА_7 - адвоката Герасименя О.Ю., надійшла заява про розгляд справи без його участі, за наявними у справі документами (а.с. 131).
3.інші процесуальні дії у справі
Відповідно до протоколу автоматичного розподілу справ між суддями від 03.07.2025 справа № 644/6033/25 визначена на розгляд судді Паляничко Д.Г. (а.с. 25).
Відповідно до Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни найменувань місцевих загальних судів», найменування Орджонікідзевського районного суду міста Харкова змінене на Індустріальний районний суд міста Харкова.
Згідно ч.1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Вимоги заявлено щодо об'єкту нерухомого майна, зокрема квартири АДРЕСА_2 (а.с. 27-28).
Судом установлено, що на підставі рішення 11 сесії Харківської міської ради 8 скликання «Про перейменування об'єктів топоніміки міста Харкова» від 11.05.2025 № 258/22 перейменовано об'єкти топонімії м. Харкова, зокрема й в Індустріальному районі міста: поточне найменування «проспект Московський» змінено на нове найменування «проспект Героїв Харкова».
Ухвалою Індустріального районного суду м. Харкова від 08.07.2025 позов прийнято до розгляду, відкрито провадження по справі № 644/6033/25 призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження (а.с. 29-30).
Ухвалою Індустріального районного суду м. Харкова від 29.09.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с. 111-112).
Представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Погорєлова Ю.О. у судове засідання не прибула, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином та своєчасно, матеріали справи містять заяву про розгляд справи за її відсутності (а.с. 130).
Представник відповідача ПрАТ «ВФ України» у судове засідання не прибула, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином та своєчасно, матеріали справи містять заяви, про розгляд справи за її відсутності (а.с. 76).
Представник Індустріального відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином та своєчасно (а.с. 126), заяви про відкладення не надала.
Представник ОСОБА_8 - адвокат Герасименя О.Ю. у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, матеріали справи містять заяву, про розгляд справи за його відсутності (а.с. 131).
ОСОБА_3 у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, зокрема, на виконання вимог п.2 ч.7 ст.128 ЦПК України, судом надсилалася судова повістка за адресою реєстрації третьої особи, що не заявляє самостійних вимог: АДРЕСА_1 , що підтверджується рекомендованим повідомленням про виклик, що повернулися до суду, як не отримані ОСОБА_3 , із зазначенням у довідці про причини повернення: «адресат відсутній за вказаною адресою», що є належним повідомленням згідно вимог п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України (а.с. 92-93).
Враховуючи, що в судове засідання не з'явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
4. Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин, докази, мотиви їх відхилення та врахування, мотивована оцінка суду аргументів сторін, порушені чи оспорені права, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Судом установлено, що за інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 410518651 від 30.01.2025 на квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , яка належить на праві спільної сумісної власності, накладено обтяження (а.с. 11-12, 59-60), а саме:
№ 52313910 від 30.09.2010 у виді арешту нерухомого майна на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (документи , подані для державної реєстрації: постанова про відкриття виконавчого провадження, серії та номер 544/19-10 від 30.09.2010, видавник Орджонікідзевський ВДВС Харківського МУЮ), особа, майно/права, якої обтяжують - ОСОБА_3 ;
№ 52313859 від 21.01.2009 у виді арешту нерухомого майна на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (документи , подані для державної реєстрації: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серії та номер АА 012071 від 16.01.2009, видавник Орджонікідзевський ВДВС), особа, майно/права, якої обтяжують - ОСОБА_3 .
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав № 352286915 від 30.10.2023 право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , належить ОСОБА_5 , за додатковими відомостями належить ще чотирьом співвласникам (а.с.13, 61).
Суд установив, що на підставі Свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_4 від 06.04.2000, виданого центром (відділом) приватизації державного житлового фонду Управління комунального майна та приватизації Головного управління економіки та комунального майна Виконавчого комітету Харківської міської ради, згідно з розпорядженням від 06.04.2000 № 4828, гр. ОСОБА_5 та члени її сім'ї ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , дійсно мають на праві спільної сумісної власності квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 14, 62).
За інформацією з витягу Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу № 00052835057 від 05.08.2025 зазначено, що прізвище до реєстрації шлюбу ОСОБА_1 змінено після державної реєстрації шлюбу на « ОСОБА_1 » (а.с. 106).
Згідно заочного рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 12.05.2020 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_12 , зареєстрований 07.07.2007 у відділі реєстрації актів цивільного стану Броварського міськрайонного управління юстиції Київської області, актовий запис № 356, розірвано. Після розірвання шлюбу прізвище позивачки залишено « ОСОБА_1 » (а.с. 15, 63).
Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виданого повторно 15.08.1995 відділом реєстрації актів громадського стану Шевченківського р-ну м. Києва, батьками зазначено - батько ОСОБА_13 , мати ОСОБА_14 (а.с. 16, 64).
За інформацією з витягу Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу № 00052836553 від 05.08.2025 зазначено, що прізвище ОСОБА_15 після державної реєстрації шлюбу змінено на « ОСОБА_15 » (а.с. 105).
За інформацією зі свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , виданого 18.07.2024 Іванківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_4 у віці 68 років (а.с. 17, 66).
З відповіді Індустріального ВДВС у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції № 31090 від 12.03.2025 вбачається, що відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна знайдено обтяження № 52313910, яке зареєстроване 30.09.2010 Харківською філією державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження, серія та номер: 544/19-10, виданий 30.09.2010, видавник: Орджонікідзевський ВДВС Харківського МУЮ, об'єкт обтяження - квартира за адресою АДРЕСА_3 , а також обтяження № 52313859, яке зареєстроване 21.01.2009 Харківською філією державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: АА 012071, виданий 16.01.2009, видавник: Орджонікідзевським ВДВС, об'єкт обтяження - квартира за адресою АДРЕСА_3 , заразом за даними, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, неможливо встановити номер виконавчого провадження, який було присвоєно виконавчому документу при реєстрації, у зв'язку з закінченням терміну зберіганнясправ тривалого (понад 10 років) зберігання, а також для обліку справ тимчасового (до 10 років включно) зберігання, а вищезазначені арешти майна накладено 21.01.2009 та 30.09.2010, тобто вже минуло 10 років (а.с. 18-20, 67-68).
Згідно повідомлення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова № б//н від 14.03.2025 вбачається, що за період 2008-2010 роки в провадженні суду перебувала цивільна справа № 2-Н-2883/08 за заявою представника ЗАТ «Український мобільний зв'язок» про стягнення заборгованості за договором про надання послуг мобільного зв'язку та додатковою угодою до нього боржника ОСОБА_3 . Згідно обліково-статистичної картки на справу № 2-Н-2883/08, адресу боржника зазначено: АДРЕСА_3 . Інших справ за період 2008-2010 роки стосовно ОСОБА_3 до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова не надходило (а.с. 21, 69).
Судом установлено, що ОСОБА_1 прийняла спадщину, яка залишилась після смерті її матері ОСОБА_5 , що підтверджено заявою про прийняття спадщини за законом від 09.01.2025, засвідченої приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Львівської області Юріяк М.І., зареєстрованої у реєстрі за № 77 (а.с. 22, 70).
Відповідно до повідомлення приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Мельник Ю.О. № 34/01-16 від 23.05.2025, за матеріалами спадкової справи № 53/2024 після смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначено склад спадкоємців. За документами, які містяться в зазначеній спадковій справі підтверджено, що спадкоємцями за законом, майна ОСОБА_5 , які прийняли спадщину після її смерті, є ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (РНОКПП НОМЕР_2 ), та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) (а.с. 23,71).
Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьками зазначено - батько ОСОБА_17 , мати ОСОБА_5 (а.с. 65).
5.Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Суд під час розгляду справи керується принципом верховенства права та розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до ст. 5 Цивільного кодексу України від 16.21.2003 № 435-IV (надалі за текстом - ЦК України) акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
Згідно із ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Відповідно до вимог ст. 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 41 Конституції України передбачено право кожного громадянина володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Відповідно з ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.
Відповідно до ст. 316, 317, 319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
З аналізу норм Закону України «Про виконавче провадження» щодо підстав накладення арешту на майно боржника та зняття такого арешту вбачається, що арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який виконавець має право застосувати для забезпечення реального виконання виконавчого документа, що відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» підлягає примусовому виконанню.
Підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини встановлені ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ч. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Отже, позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).
Відповідно до висновку Верховного Суду України від 15.03.2013 у справі №6-26цс13, вимоги особи, що ґрунтуються на її праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, встановленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту.
Зазначена норма матеріального права визначає право власника вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення, ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.
Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. п. 8, 10 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» якщо позивач є власником спірного майна, то вирішується вимога про зняття арешту з майна. У разі якщо позивач одночасно доводить своє право власності, яке виникло, наприклад, із договору про спільну власність або таке його право не визнається чи оспорюється співвласником, то відповідно до заявлених вимог суд вирішує вимогу про зняття арешту.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). (ч. 1, 2, 3 ст.89 ЦПК України).
6.Висновки суду.
Всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши ці докази на належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.
Суд установив, що квартира АДРЕСА_2 належить на праві спільної сумісної власності гр. ОСОБА_5 та членам її сім'ї ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 (а.с. 14, 62).
ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 виданого 18.07.2024 Іванківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (а.с. 17, 66) та після її смерті спадкоємці за законом ОСОБА_7 та ОСОБА_1 прийняли спадщину (а.с. 23, 71).
За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 410518651 від 30.01.2025 на квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , яка належить на праві спільної сумісної власності, накладено обтяження та зазначено, що особа, майно/права, якої обтяжують є ОСОБА_3 (а.с. 11-12, 59-60).
Однак, за даними, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, неможливо встановити номер виконавчого провадження, який було присвоєно виконавчому документу при реєстрації, у зв'язку із закіченням строків зберігання, крім цього, накладення арешту на квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , не визначено її частку, що підлягає обтяженню, заразом квартира перебуває у спільній сумісній власності.
Враховуючи наявність накладеного арешту на квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , відсутність відкритих діючих виконавчих проваджень, неможливість скасування арешту в позасудовому порядку, оскільки неможливо встановити номер виконавчого провадження, який присвоєно виконавчому документу при реєстрації, тому позивач в інший спосіб, крім звернення до суду з позовом про зняття арешту, позбавлений можливості захистити своє порушене право власності, тож суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача та необхідність захисту його права шляхом зняття такого арешту, оскільки позовні вимоги відповідають закону та знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду.
Судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що наразі існує потреба в арешті вищезазначеного майна.
Враховуючи викладене вище, зважаючи на відсутність заперечень відповідача, беручи до уваги відсутність відомостей щодо діючого виконавчого провадженні як у третьої особи, так і у відповідача, суд вважає, що права позивача підлягають судовому захисту шляхом зняття арешту з майна та виключення відомостей про неї з реєстру боржників.
Ухвалюючи судове рішення, суд керується ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.
Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у справі, суд дійшов переконання про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття судового рішення, враховуючи п. 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України», у якій Європейський суд з прав людини повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
7. Розподіл судових витрат
Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи.
Згідно з вимогами ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в сумі 1 211,20 грн (а.с. 8).
Отже, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, заразом позивач просить суд залишити судові витрати за позивачем (а.с. 7, 55), тому суд дійшов переконання, що судові витрати з відповідача не стягуються.
Враховуючи викладене вище, керуючись ст. 4, 5, 7, 10, 11, 12, 13, 43, 76-81, 83, 83, 84, 89, 133, 141, ст.178, 247, 258, 259, 263-265, ч.4 ст.268, ст. 273, 274-279 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ВФ Україна», треті особи: Індустріальний відділ державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції, ОСОБА_7 , ОСОБА_3 про зняття арешту з квартири задовольнити у повному обсязі.
Скасувати арешт накладений Орджонікідзевським відділом державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції на квартиру АДРЕСА_2 .
Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст.354, ст.355 ЦПК України).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду (ч.1, 2 ст.273 ЦПК України).
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення (п.1 ч.2 ст.354 ЦПК України).
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин (ч.3 ст.354 ЦПК України).
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки: http://og.hr.court.gov.ua /sud2029/.
Повне ім'я/найменування сторін:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , тел. НОМЕР_6 .
Відповідач - Приватне акціонерне товариство «ВФ Україна», юридична адреса: 01601, м. Київ, вул. Лейпцизька, б. 15, ЄДРПОУ 14333937.
Третя особа - Індустріальний відділ державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції, юридична адреса: м. Харків, вул. Кооперативна, б. 12/14, ЄДРПОУ 44045454, ел. пошта industrial_dvs@ukr.net, тел. 380936006062.
Третя особа - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , тел. НОМЕР_7 .
Третя особа - ОСОБА_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Суддя Д.Г. Паляничко