Справа № 569/20981/25
05 листопада 2025 року
Рівненський міський суд Рівненської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Рівненського міського суду Рівненської області кримінальне провадження №12025186010000875 від 13.09.2025 про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Велика Омеляна, Рівненського району, Рівненської області, громадянки України, зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 , проживаючої за АДРЕСА_2 , раніше не судимої, на утриманні перебуває малолітня дитина 5 років, у вчиненні кримінального проступку передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,
розгляд кримінального провадження відбувся за участю:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченої ОСОБА_3 , -
ОСОБА_3 , 12.09.2025, близько 22:39 год., перебуваючи поблизу лаундж - бару «BlakShisha», що по вул. Соборній, 197, в м. Рівне, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, усвідомлюючи протиправний та суспільно - небезпечний характер своїх дій, діючи з прямим умислом, з метою заподіяння ОСОБА_5 тілесних ушкоджень, в хаотичному порядку нанесла їй декілька ударів правою ногою в область правого та лівого плеча, кисті правої руки та шиї ззаду, внаслідок чого спричинила потерпілій наступні тілесні ушкодження: точкові крововиливи по задній поверхні шиї у верхній третині, два поверхневі садна по тильній поверхні правої кисті в проекції другого п'ястково - фалангового суглобу, три поверхневі садна по передній поверхні нижньої третини лівого передпліччя, поверхневе садно по передній поверхні середньої третини правого передпліччя, які згідно висновку експерта, відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Своїми умисними діями, які виразилися в умисному легкому тілесному ушкодженні, ОСОБА_3 вчинила кримінальний проступок передбачений ч. 1 ст. 125 КК України
Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 , дала показання, що 12.09.2025, близько 22:39 год., поблизу лаундж - бару «BlakShisha», що по вул. Соборній, 197, в м. Рівне, на ґрунті раптово виниклого конфлікту, нанесла ОСОБА_5 декілька ударів правою ногою в область правого та лівого плеча, кисті правої руки та шиї ззаду, внаслідок чого остання отримала тілесні ушкодження. Вину у вчиненому визнала повністю, вказала, що шкодує про вчинене. Просила не призначати суворе покарання. Повністю погодилась зі всіма зібраними в ході досудового розслідування доказами, що підтверджують її винуватість, відмовилась від їх дослідження під час судового розгляду.
Потерпіла ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилась. Згідно її письмової заяви, просила розглядати кримінальне провадження без її участі.
Враховуючи те, що обвинувачена та інші учасники судового розгляду не оспорюють всі фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд роз'яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України, провів судовий розгляд у справі щодо всіх фактичних обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження в цій частині інших доказів по справі.
Учасникам розгляду справи роз'яснено, що вони позбавлені права оспорювати обставини, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним згідно положень ч. 3 ст. 349 КПК України.
Суд встановив, що дії обвинуваченої ОСОБА_3 вірно кваліфіковані за ч.1 ст. 125 КК України, а саме умисне легке тілесне ушкодження.
У рішенні «Ізмайлов проти Росії» ЄСПЛ вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.
При призначенні обвинуваченій ОСОБА_3 покарання, суд враховує положення ст. 65 КК України, зокрема ступінь тяжкості вчиненого останньою кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, який відповідно до статті 12 КК України є кримінальним проступком; обставини його вчинення та наслідки, ставлення обвинуваченої до скоєного з осудом; обставини, які пом'якшують покарання, яким є щире каяття; обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено; особу винної, яка раніше не судима, на обліку у лікаря - психіатра та у лікаря - нарколога не перебуває, на її утриманні перебуває малолітня дитина, приходить до висновку, що обвинуваченій слід призначити покарання за вчинення кримінального проступку передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, у виді штрафу, у мінімальному розмірі, враховуючи положення ч.2 ст. 53 КК України, що буде достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Питання речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати відсутні.
Цивільний позов не заявлявся.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
Керуючись ст. ст. 370, 371, 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінального проступку передбаченого ч.1 ст. 125 КК України та призначити їй покарання у виді штрафу у розмірі 30 (тридцять) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п'ятсот десять) гривень.
Речові докази - оптичний диск з відеозаписом події та оптичний диск з записом з відео реєстратора службового автомобіля працівника поліції - зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченій та прокурору.
Учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя ОСОБА_1