Провадження №2/748/1433/25
Єдиний унікальний № 748/2957/25
"05" листопада 2025 р.м. Чернігів
Чернігівський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючої судді Костюкової Т.В.,
за участю секретаря судового засідання Гофрик К.С.,
позивача - ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань м. Чернігів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,
ОСОБА_1 , 04.09.2025 р., звернулась до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача на її користь аліментів на утримання повнолітнього сина, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку /доходу/ щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, і не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з дати подання позову до суду та до 30.06.2028.
Позовні вимоги мотивовані тим, що син, продовжує навчатися у Навчально-науковому інституті професійної освіти та технологій Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г.Шевченка з 01.09.2024 до 30.06.2028 року. Син потребує матеріальної допомоги, бо не має змоги влаштуватись на роботу, щоб самостійно отримувати заробіток, оскільки навчається за денною формою здобуття освіти. Крім того, син навчається на контрактній формі навчання, що також вимагає значних матеріальних витрат. Відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, хоча взмозі її надавати, так як має регулярних дохід.
Ухвалою суду від 12 вересня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження та призначено справу до розгляду з викликом сторін.
Ухвала про відкриття провадження отримана сторонами. (а.с.19, 20).
Відповідачу було запропоновано протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву.
Відповідач у встановлений судом строк надав відзив на позовну заяву, в якому позов визнав частково та згоден сплачувати 1/8 частину заробітку (доходу) в рахунок аліментів, починаючи з 04.09.2025 і до закінчення дитиною навчання, а саме до 30.06.2028, вказує, що обов'язок утримувати повнолітню дитину, що продовжує навчання покладено на обох батьків.
У судовому засідання позивач позовні вимоги підтримала, просила суд їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві, пояснивши, що 30.07.2025 року вона втратила роботу і зараз перебуває на обліку у центрі зайнятості, намагаючись працевлаштуватися. Після досягнення сином повноліття утримує його сама, в тому числі й несе витрати по оплаті за навчання сина, який є студентом 2 курсу Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г.Шевченка. Батько дитині матеріально не допомагає, відповідач сплачував аліменти, які були присуджені за рішенням суду, однак після досягнення повноліття сином ОСОБА_5 син допомоги не отримував. Вказує, що розуміє, що у відповідача є ще на утриманні двоє інших неповнолітніх дітей, крім їх спільного сина, яким треба теж допомагати, однак вказана обставина не слугує підставою для звільнення від утримання сина, який навчається та має потребу в матеріальній допомозі. Вона як і відповідач теж допомогає своїй матері, яка є непрацездатною по мірі свої можливостей, разом з тим звертає увагу суду на те, що у відповідача ще є дві сестри, які також надають матеріальну допомогу матері відповідача ОСОБА_6 .
Представник відповідача - адвокат Підмогильна Я.Я. позовні вимоги визнала частково, з підстав викладених у відзиві, пояснивши, що відповідач має двох неповнолітніх дітей, яких забезпечує та на його утриманні знаходиться матір ОСОБА_6 . Відповідач під час несення служби отримав поранення, у звязку з чим проходив лікування та реабілітацію. Сину він не відмовляється допомогати, разом з тим враховуючи вищевказані обставини, просить суд стягувати аліменти в розмірі 1/8 частини всіх видів заробітку /доходу/ щомісячно так як при такому розмірі буде збережено баланс між інтересами сторін. Підтвердила, що у матері відповідача ОСОБА_6 є ще дві доньки, які проживають у м. Чернігові та надають допомогу своїй матері. Вважає, що розмір аліментів, які отримала позивачка на утримання сина, які стягувалися на підставі рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області у справі ЄУ№748/1512/16-ц надавали можливість позивачці оплатити навчання сина.
Заслухавши пояснення учасників судового провадження, які беруть участь у судовому засіданні, з'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, які мають значення для вирішення спору по суті, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, суд вважає, що позовні вимогипідлягають частковому задоволенню, за наступних підстав та міркувань.
Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. (ч.1 ст.2 ЦПК України).
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У відповідності до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно з п.4 ст.129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується повторним свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 04 вересня 2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції, актовий запис №1653, та його батьками є: батько - ОСОБА_3 , мати - ОСОБА_1 (а.с.7).
Відповідно до витягу з Реєстру територіальної громади №2025/012551827 від 29.08.2025 позивачка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.6).
Зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_4 є: АДРЕСА_1 , що підтверджується Витягом з Реєстру територіальної громади №2025/012552312 від 29.08.2025 (а.с.9).
На час розгляду справи, ОСОБА_4 , є студентом 1-го курсу денної форми навчання за контрактом Навчально-наукового інституту професійної освіти та технологій Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г.Шевченка. термін навчання з 01.09.2024 по 30.06.2028, підтвердженням чого є довідка №177 від 25.08.2025 (а.с.11).
З копії вступної та резолютивної частини рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області у справі ЄУ№748/1512/16-ц, провадження №2/748/588/16, слідує, що з відповідача, ОСОБА_3 , на користь позивача, ОСОБА_1 , стягувались аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частки усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 13 липня 2016 і до досягнення дитиною повноліття (а.с.10).
Вказані обставини сторонами не оспорюються та підтверджуються наявними у справі письмовими доказами.
Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчання, до досягнення ними двадцяти трьох років.
Правовідносини щодо обов'язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання, і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу).
Відповідно до ст.199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка або син, а також самі дочка або син, які продовжують навчання.
За таких обставин, обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання після досягнення повноліття (незалежного від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Згідно зі статтею 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів із урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Відповідно до ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
В п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» зазначено, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
У відповідності до п.17 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Отже, обов'язковою умовою стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини є навчання, право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька, при чому обов'язком особистим, індивідуальним, який не залежить від віку батьків.
Як слідує з доводів позову та доданих до нього документів ОСОБА_4 має зареєстроване місце проживання разом з матір'ю, навчається на денній формі здобуття освіти на контрактній основі, а отже потребує матеріальної допомоги, з доданих заперечень відповідача не встановлено, що його син має значний дохід і не потребує матеріальної допомоги. Також, відповідач має можливість надавати матеріальну допомогу, оскільки є військовослужбовцем та отримує грошове забезпечення.
Під час розгляду даної справи доказів надання матеріальної допомоги своїй матері ОСОБА_6 відповідачем не надано. Крім того, під час судового розгляду було встановлено, що у матері позивача ще є дві доньки які також мають обов'язок утримувати свою матір, якщо вона потребує матеріальної допомоги.
Суд зауважує, що, ОСОБА_6 є особою пенсійного віку, яка отримує пенсію за віком, розмір якої в силу визначених законодавчих гарантій є не нижчим за прожитковий мінімум, встановленого законом, а відповідно під час розгляду справи не доведено тієї обставини, що мати відповідача потребує матеріальної допомоги, а відповідач надає їй таку допомогу.
Разом з тим, при ухваленні рішення суд враховує, що у відповідача на утриманні є ще дві доньки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_5 , які проживають разом з ним, а також ту обставину, що дружина відповідача ОСОБА_9 з 29.07.2025 року перебуває у відпустці без збереження заробітної плати по догляду за дитиною до 5,6 років, а також потребу у лікування відповідача у звязку з отриманою травмою.
Враховуючи досліджені судом обставини справи, доводи позову та заперечення відповідача, виходячи з принципів розумності та справедливості, визначаючи розмір аліментів, суд оцінивши матеріальний стан відповідача з'ясувавши можливість надання ним матеріальної допомогу, утримання відповідачем інших двох дітей та потребу в надання матеріальної його синові який навчається та не має самостійного заробітку, суд вважає, що достатнім розміром для стягнення з відповідача аліментів, який встановить баланс між його обов'язком по сплаті аліментів та правами повнолітньої дитини на отримання матеріальної допомоги на період навчання, буде стягнення аліментів в розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) відповідача, що буде необхідним та достатнім для забезпечення витрат на навчання і співмірним можливостям батька надавати таку допомогу з урахуванням мети аліментного зобов'язання.
Суд вважає, що саме такий розмір аліментів буде достатнім для забезпечення матеріальних потреб повнолітньої дитини, яка навчається, виходячи з доходу відповідача, та не порушить прав сторін.
Твердження представника відповідача стосовно того, що розмір аліментів, які отримала позивачка на утримання сина до досягнення 18 віку, які стягувалися на підставі рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області у справі ЄУ№748/1512/16-ц надавали змогу позивачці оплатити навчання сина, суд не бере до уваги, так як подібні доводи нівелюють суть аліментного зобовязання яке полягає в обов'язку надавати матеріальну допомогу (аліменти) у звязку з забезпечення потреб дитини, яка продовжує навчання, а саме спрямоване на забезпечення поточних потреб дитини повязаних з навчанням та не може перекладатися на одного з батьків, а тим паче задовольнятися за рахунок аліментів, які стягнуті з відповідача на утримання дитини до досягнення повноліття для забезпечення на той час актуальних потреб дитини, та звільняти іншу сторону від їх сплати на майбутнє.
Водночас позивач в позові просила стягнути з відповідача аліментів в розмірі, який не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, і не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку.
Відповідно до ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Так, мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
В той же час частина 1 статті 6 СК України визначає, що правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття.
Таким чином, вимога позивача щодо стягнення аліментів у розмірі не менше від 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку не підлягає задоволенню, оскільки син вже є повнолітнім.
Виходячи з вище викладеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
В той же час, вимог про стягнення додаткових витрат позивач не заявила.
Згідно з ст.141 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 1211,20 грн.
На підставі наведеного, керуючись ст.12, 13, 43, 81, 89, 141, 247, 259, 263-265, 268, 273, 274-279, 354-355 ЦПК України, ст.ст.6, 182, 199-200 Сімейного кодексу України, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на час його навчання у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 04.09.2025 року і до закінчення навчання - 30.06.2028 року.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп. (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), р/р UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу «Стягнення судового збору»).
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення в частині стягнення місячного розміру аліментів підлягає негайному виконанню.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи відповідно до п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_3 .
Суддя Т.В.Костюкова