Справа № 747/505/25
Провадження № 2/747/254/25
іменем України
05.11.2025 року селище Талалаївка
Талалаївський районний суд Чернігівської області в складі головуючої судді Тіщенко Л.В. за участю секретаря Зірки В.П. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Представник ТОВ «Споживчий центр» звернувся до суду з даним позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позову зазначає, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 29.10.2022 укладено кредитний договір (оферти) № 29.10.2022-100001407. Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 5000 грн строком на 42 дні. У договорі сторонами було погоджено черговий період користування кредитом - кожні наступні 14 днів з дня закінчення первинного періоду - 14 днів з дня його надання. Період користування ставкою «Економ» - період фактичного користування кредитом протягом якого застосовується фіксована процентна ставка «Економ», який розпочинається в день, наступний за днем сплати позичальником повністю всіх процентів, нарахованих на дату платежу, та закінчується через 14 днів. Ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду та протягом періоду «Економ». Ставка «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 3% за один день користування кредитом, яка застосовується потягом всього строку, на який надається кредит, окрім первинного періоду та періоду «Економ». Відповідно до умов договору від 29.10.2022 та квитанції про перерахунок коштів кредитодавцем надано позичальнику кредит у розмірі 5000 грн на строк, зазначений в умовах кредитного договору. ОСОБА_1 29.10.2022 отримала кредитні кошти у розмірі 5000 грн. Отже ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за Договором виконало у повному обсязі. У свою чергу ОСОБА_1 свої зобов'язання за договором належним чином не виконує, в зв'язку з чим станом на дату подання позову утворилась заборгованість у розмірі 8500, 00 грн, яка складається із заборгованості по тілу кредиту - 5 000 грн та процентів - 3 500 грн, чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр». Разом з тим відповідачем були здійснені заходи, спрямовані на визнання наявності боргу, а саме - проведена часткова сплата по кредитному договору на суму 1 400 грн - 11.11.2022, при цьому під час формування довідки про заборгованість та розрахунку суми позовних вимог було враховано суми здійсненої відповідачкою часткової сплати. Тому представник позивача просить суд стягнути з відповідачки суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 8500, 0 грн та понесені судові витрати.
Ухвалою від 30 вересня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено судове засідання на 05 листопада 2025 року, про що учасники справи повідомлені належним чином. Представник позивача в судове засідання не з'явилась, в позовній заяві просила суд розглянути справу без участі представника позивача. Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, не повідомивши суд про причину неявки, про час і місце розгляду справи, повідомлена належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням, відзив на позов, заяви про розгляд справи за її відсутності або відкладення розгляду справи до суду не надходили. Згідно ч.1 ст 223 ЦПК України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи не перешкоджає розгляду справи по суті, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце судового засідання. Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Судом встановлено, що 29.10.2022 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 шляхом підписання пропозиції про укладення кредитного договору (кредитної лінії) (оферти), заявки від 29.10.2022, які підписано позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором «S924», укладено кредитний договір № 29.10.2022-100001407. Відповідно до п.4.1 договору Кредитодавець надає Позичальнику Кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб перерахування Позичальнику коштів у рахунок кредиту: банківський рахунок споживача. Відповідно до п.6.1 договору Позичальник зобов'язалась використати Кредит на зазначені в Договорі цілі, що не суперечать чинному законодавству України і забезпечити своєчасне повернення Кредиту та Процентів шляхом внесення в касу Кредитодавця готівкою або перерахування на рахунок Кредитодавця в такі терміни: а) повернення кредиту, сплата Процентів, Комісії - у терміни та строки, вказані у Заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти; б) неустойка, яка може бути нарахована Кредитодавцем за несвоєчасне виконання зобов'язань за цим Договором, - негайно, з моменту пред'явлення Кредитодавцем вимоги (усної чи письмової) про нарахування таких санкцій. Згідно п.9.1 договору у разі несплати Кредиту та/або Процентів та/або Комісії у встановлені договором терміни/строки, сума зобов'язань по погашенню Кредиту та/ або Процентів з наступного за останнім для сплати днем вважається простроченою, крім випадків, встановлених Договором. У разі несвоєчасного повернення Позичальником обумовленої суми Кредиту та/або несплати нарахованих Процентів до Позичальника може бути застосована неустойка згідно п.7.7 кредитного договору. Також Позичальник, який прострочив виконання грошового зобов'язання відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України на вимогу Кредитодавця зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також проценти річних від простроченої суми (база розрахунку) у розмірі, встановленому у Заявці, яка є невід'ємною частиною кредитного договору. Вказаний договір підписаний електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (а.с.20-26)
Відповідно до п.5 ч.1 ст 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Згідно ч. 2 ст 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Згідно ч. 4, 6 ст 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язанні з нею. Частиною 8 ст 11 цього Закону встановлено, що у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Статтею 12 цього Закону передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Отже, із вказаного вбачається, що кредитний договір були укладений в електронній формі. Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12.01.2021 року у справі №524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19 (провадження № 61-7203св20).
Отримання відповідачкою кредитних коштів в розмірі 5000 грн підтверджено копією квитанції від 29.10.2022 року, призначення платної операції: видача за договором № 29.10.2022-100001407 (а.с.19) Отже, в ході розгляду справи встановлено, що ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, однак відповідачка, порушуючи умови договору, свої зобов'язання за договором належним чином не виконує. Згідно із наданою ТОВ «Споживчий центр» довідкою-розрахунком про стан заборгованості за кредитним договором № 29.10.2022-100001407 від 29.10.2022 заборгованість ОСОБА_1 складається із 5000,00 грн основного боргу, 3500, 00 грн процентів, всього 8500, 00 грн (а.с. 12)
Кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця. Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення (частина перша статті 9 Закону України «Про споживче кредитування», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до Закону України «Про споживче кредитування», у письмовій формі (у паперовому вигляді або в електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством) із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті (частина друга статті 9 Закону України «Про споживче кредитування», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами. Примірник укладеного в електронному вигляді договору про споживчий кредит та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит. Обов'язок доведення того, що один з оригіналів договору (змін до договору) був переданий споживачу, покладається на кредитодавця (стаття 13 Закону України «Про споживче кредитування», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Тлумачення вказаних норм свідчить, що: під формою правочину розуміється спосіб вираження волі сторін та/або його фіксація; правочин оформлюється шляхом фіксації волі сторони (сторін) та його змісту. Така фіксація здійснюється різними способами: першим і найпоширенішим з них є складання одного або кількох документів, які текстуально відтворюють волю сторін; зазвичай правочин фіксується в одному документі. Це стосується як односторонніх правочинів, (наприклад, складення заповіту), так і договорів (дво- і багатосторонніх правочинів). Домовленість сторін дво- або багатостороннього правочину, якої вони досягли, фіксується в його тексті, який має бути ідентичним у всіх сторін правочину; потрібно розмежовувати форму правочину та спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов'язку кредитодавцем по наданню споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця. Способом підтвердження виконання переддоговірного обов'язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту. Така правова позиція міститься у постанові Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 травня 2022 року у справі №393/126/20, яка в силу вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України підлягає врахуванню.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Згідно зі ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Враховуючи що відповідачка ОСОБА_1 , укладаючи з позивачем кредитний договір, усвідомлювала його умови, повністю з ними погодилась, в тому числі і з розмірами процентних ставок, про що свідчить її електронний підпис, не оспорювала його умови з моменту укладення, зазначений договір не визнавався недійсним в судовому порядку, і тому суд приходить до висновку, що відповідачка порушила умови укладеного позивачем кредитного договору, своєчасно не повернула кошти та не сплатила проценти, з розміром яких погодилась при укладенні, за що наступає цивільно-правова відповідальність.
Таким чином, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні підтверджено наявність права вимоги позивача до відповідачки за укладеним кредитним договором.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Крім того, ч.5 ст. 265 ЦПК України передбачено, що у резолютивній частині рішення зазначається про розподіл судових витрат. У відповідності до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки в ході судового розгляду суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, то з відповідачки на користь позивача підлягає до стягненню сума судового збору, що сплачена позивачем при подачі позову до суду судового збору в сумі 2422, 40 грн згідно платіжної інструкції від 18.09.2025.
На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 81, 133, 141, 258-259, 263- 265, 280-282 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 29.10.2022-100001407 від 29.10.2022 у розмірі 8 500 (вісім тисяч п'ятсот) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня отримання копії рішення.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ 37356833.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 )
Суддя Л.В.Тіщенко