Провадження № 2/742/1843/25
Єдиний унікальний № 742/3726/25
05 листопада 2025 року
Прилуцький міськрайонний суд в складі головуючого судді Коваленка А.В., за участю секретаря судових засідань Риндя Л.А., розглянувши в порядку спрощеного провадження справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
І.Зміст позовних вимог та заперечень сторін.
У серпні 2025 року позивач звертаючись до суду з заявою просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №101290005 від 16.10.2021 року у розмірі 41405 гривень.
Свої вимоги аргументує тим, що 16.10.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено кредитний Договір №101290005 в електронній формі, згідно якого банк надав йому кредит у розмірі 9100 гривень, зі сплатою процентів за користування кредитом на строк визначений у договорі.
27.01.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» було укладено договір відступлення права вимоги №79-МЛ, відповідно до умов якого до ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №101290005 від 16.10.2021 року.
У зв"язку з неналежним виконанням умов договору кредиту утворилася заборгованість у розмірі 41405 гривень, яку відповідач в добровільному порядку не повертає.
24 серпня 2025 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому він зазначає, що позовна вимога є безпідставною, договір ним особистно не підписувався, сума позову є необгрунтовано завищеною, строк позовної давності давно сплив, минуло більше трьох років, просить Суд відмовити позивачу у задоволені позовних вимог у повному обсязі, застосувати строк позовної давності відповідно до ст.256-257 Цивільного кодексу України.
ІІ.Заяви, клопотання та інші процесуальні рішення у справі.
Ухвалою судді Прилуцького міськрайонного суду Коваленка А.В. від 17 липня 2025 року призначено справу до розгляду в спрощеному провадженні на 11 год 00 хв 01 жовтня 2025 року.
01.10.2025 року судове засідання відкладено до 10 год 00 хв 05 листопада 2025 року
ІІІ.Позиції сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, але попередньо надав заяву про розгляд справи за його відсутності позовні вимоги підтримує.
Відповідач належним чином повідомлений про день і час розгляду справи в порядку спрощеного провадження в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, раніше подав відзив на позовну просить відмовити позивачу у задоволені позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
ІV.Фактичні обставини встановлені судом.
15.10.2021 року ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «Мілоан» з заявою на кредит №101290005, сума кредиту 9100 грн, загальний строк кредиту 30 днів з 16.10.2021 року. Дата повернення кредиту: 15.11.2021 року. Комісія за надання кредиту: 910.00 грн, нараховується одноразово за ставкою 10.00 відсотків від суми кредиту за договором. Проценти за користування кредитом: 4095.00 грн, нараховуються за ставкою 1.50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом(а.с.16 зворот - а.с.17).
16.10.2025 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит №101290005 в формі електронного документа, згідно якого відповідач отримала кредит у сумі 9100 гривень, загальним строком на 30 днів тобто до 15.11.2021 року(а.с.17 зворот - а.с.18).
Згідно до п.1.1., п.1.2., п.1.3., п.1.4. Договору кредитодавець зобов'язується надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п.1.2. Договору, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п.1.4. Договору термін та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Сума кредиту становить 9100 гривень Кредит надається загальним строком на 30 днів з 16.10.2021 року. Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом: 15.11.2021 року.
Відповідно до п.1.5.1, п.1.5.2, п.1.5.3 Договору комісія за надання кредиту: 9100 грн 00 коп., яка нараховується за ставкою 10.00% від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту, проценти за користування кредитом: 4095 грн 00 коп., які нараховуються за ставкою 1,50% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом, стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
Згідно до п.6.1, п.6.2 кредитного договору - цей Кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства. Розміщені в Особистому кабінеті позичальника проект цього Кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицією Товариства про укладення Кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання цього Кредитного договору (акцепт) надається Позичальником шляхом відправлення Товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається Товариством електронним повідомленням (смс на мобільний телефонний номер Позичальника або передається іншим чином засобами зв'язку вказаними Позичальником під час реєстрації особистого кабінету, а Позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання Кредитного договору/електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Після укладення цей Кредитний договір розміщується в Особистому кабінеті Позичальника.
Позичальник підтверджує, що до підписання цього Договору ознайомився з усіма його умовами та правилами (п. 5.1 Договору).
До договору про споживчий кредит №101290005 від 16.10.2021 підписаний Додаток №2 Паспорт споживчого кредиту №101290005 електронним підписом одноразовим ідентифікатором(а.с.22 зворот -а.с.23).
Згідно з довідки про ідентифікацію ТОВ "Мілоан" підтверджує, що клієнт ОСОБА_1 з яким укладено кредитний договір №101290005 від 16.10.2021 року, ідентифікована ТОВ "Мілоан". Акцепт (договір) підписаний позичальником із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором - «V19508», дата відправки одноразового ідентифікатора - 16.10.2021, на номер телефону НОМЕР_1 (а.с.23 зворот).
Згідно з платіжним дорученням №33866830 від 16.10.2021 року, 9100 гривень кредитних коштів ТОВ «Мілоан» перераховано, отримувач: ОСОБА_1 , код: НОМЕР_2 , код банку: 14360570, Дебет рах. № НОМЕР_3 кредит. рах. № НОМЕР_4 (а.с.24).
27.01.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» було укладено договір відступлення права вимоги №79-МЛ, відповідно до умов якого до ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №101290005 від 16.10.2021 року(а.с.25 зворот -а.с.29 зворот)
Відповідно до інформаційного листа від 14.10.2025 року №20.1.0.0.0/7-251007/98874-БТ АТ КБ «Приват Банк», повідомляє, що на ім'я ОСОБА_1 в Банку емітовано карту№ НОМЕР_5 (ІВАN НОМЕР_6 ), на яку здійснено переказ коштів: дата платежу 16.10.2025 року; сума: 9100 гривень; інформація про платника: LiqPay. Переказ з карти на карту від 16-10-2021 ID платежу 1794781059(а.с.57).
Згідно з витягу з реєстру боржників до договору факторингу №79-МЛ від 27 січня 2022 року наданого ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №101290005 від 16.10.2025 становить 41405 гривень, із них 9100 гривень - залишок по тілу кредиту, 31395 гривень - залишок по відсотках, 910 гривень - залишок по комісії(а.с.30).
V. Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи.
Відповідно до ч.3 ст.207 ЦК України, використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Згідно зі ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України "Про електронну комерцію", який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з частинами 1, 2 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно пункту першого частини першої статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Частиною 1 ст.13 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.
Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно з ст.1082 ЦК України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином згідно з умовами договору й вимогами ЦК України.
Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За правилом ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.
За ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Стаття 611 ЦК України визначає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Щодо доводів відповідача про застосування строку позовної давності.
Статтею 256 Цивільного кодексу України унормовано, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
За приписами статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п'ята статті 261 Цивільного кодексуУкраїни).
Аналіз змісту статей 256, 257 та 261 Цивільного кодексу України в їх сукупності і взаємозв'язку дозволяє зробити висновок, що до правових наслідків порушення грошового зобов'язання, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України, застосовується загальна позовна давність тривалістю у три роки.
Як указала Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08 листопада 2019 року у справі № 127/15672/16-ц (провадження № 14-254цс19), невиконання боржником грошового зобов'язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 Цивільного кодексу України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.
Таким чином, з огляду навищенаведені правові висновки право позивача на звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором мало б обмежуватися останніми трьома роками, які передували поданню такого позову.
Установлення часових меж судового захисту порушеного права забезпечує правову стабільність та сприяє усуненню правової невизначеності. Позовна давність спонукає учасників правовідносин до вчинення дій, спрямованих на захист порушених прав, у чітко визначені строки, які мають бути розумними.
За загальним правилом позовна давність триває безперервно з моменту усвідомлення учасником правовідносин порушення його права і до спливу цього строку звернення до суду.
Законодавство може визначати певні обставини, які впливають на перебіг позовної давності і змінюють порядок її обчислення. До таких обставин відноситься зупинення перебігу позовної давності та її переривання, що передбачено статтями 263 та 264 Цивільного кодексу України.
Водночас під час дії карантину та воєнного стану законодавець застосував нову конструкцію, якою тимчасово доповнив перелік обставин, які впливають на перебіг позовної давності, а саме продовження позовної давності.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 12 березня 2020 року на всій території України було встановлено карантин.
Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі - Закон № 540-IX) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Цей Закон набрав чинності 02 квітня 2020 року.
Відтак початок продовження строку для звернення до суду потрібно пов'язувати саме з моментом набрання чинності 02 квітня 2020 року Законом № 540-IX.
Подібний правовий висновок висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 06 вересня 2023 року у справі № 910/18489/20 (провадження № 12-46гс22).
Строк дії карантину неодноразово продовжувався, а відмінений він був з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».
Отже, під час дії карантину позовна давність була продовжена з 02 квітня 2020 року до 30 червня 2023 року.
Поряд із цим Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» було введено воєнний стан в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України. Надалі строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався Указами Президента України, цей стан триває до теперішнього часу.
Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (далі - Закон № 2120-ІХ) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. Закон № 2102-IX набрав чинності 17 березня 2022 року.
Надалі Законом України від 08 листопада 2023 року № 3450-ІХ «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» (далі - Закон № 3450-ІХ) пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України викладено в новій редакції, відповідно до якої у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Закон № 3450-ІХ набрав чинності 30 січня 2024 року.
Таким чином, в умовах дії воєнного стану строк звернення до суду (позовна давність) було продовжено від початку воєнного стану до 29 січня 2024 року, а після 30 січня 2024 року перебіг такого строку зупинився і такий стан триває дотепер.
За таких обставин звернення до суду з позовними вимогами про стягнення заборгованості за кредитним договором №101290005 від 16.10.2021, без обмеження останнім трьома роками, що передували подачі позову, є обґрунтованим. Доводи відповідача про застосування строку позовної давності спростовуються викладеним висновком.
Щодо доводів не укладення договору .
Доводи відповідача, а саме, що вимога є безпідставною, договір ним особистно не підписувався, Суд не приймає до уваги, адже спростовуються наступними доказами: згідно з довідки про ідентифікацію ТОВ "Мілоан" підтверджує, що клієнт ОСОБА_1 з яким укладено кредитний договір №101290005 від 16.10.2021 року, ідентифікована ТОВ "Мілоан". Акцепт (договір) підписаний позичальником із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором - «V19508», дата відправки одноразового ідентифікатора - 16.10.2021, на номер телефону НОМЕР_1 ; відповідно до інформаційного листа від 14.10.2025 року №20.1.0.0.0/7-251007/98874-БТ АТ КБ «Приват Банк», повідомляє, що на ім'я ОСОБА_1 в Банку емітовано карту№ НОМЕР_5 (ІВАN НОМЕР_6 ), на яку здійснено переказ коштів: дата платежу 16.10.2025 року; сума: 9100 гривень; інформація про платника: LiqPay. Переказ з карти на карту від 16-10-2021 ID платежу 1794781059(а.с.57).
Щодо доводів відповідача про необґрунтовано завищеної суми боргу.
Суд констатує, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов'язки відповідно до цього договору.
Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.
При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та від 31 жовтня 2018року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 5 квітня 2023 року (справа №910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.
За умовами кредитного договору сторони встановили строк кредитування 30 днів та останнім днем погашення кредиту був визначений 15.11.2021.
При цьому встановлено, що у встановленому порядку строк дії спірного кредитного договору сторонами був пролонгований відповідно до п.п. 1.6, 2.3.1.2 Договору.
Відповідно до п. 2.3.1.2 Договору про споживчий кредит позичальник може збільшити строк кредитування на один день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування. Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз, коли позичальник продовжує користуватися кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування на стандартних умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, наведеною в п. 1.6. Договору.
Проаналізувавши умови Договору про споживчий кредит суд прийшов до висновку, оскільки пунктами 1.3, 1.4 цього кредитного договору визначено, що позичальник зобов'язаний повернути кредитодавцю кредит та проценти за користування кредитом 15.11.2021 та відповідно Договір пролонгується на 60 днів, термін закінчення кредиту є 14.01.2022.
Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Судом встановлено, що позичальнику згідно договору споживчого кредиту було надано грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі 9 100,00 грн (п.1.1, 1.2), строком на 30 днів з 16.10.2021 (строк кредитування) (п.1.3), термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу): 15.11.2021 (п.1.4.), комісія за надання кредиту 910,00 грн, яка нараховується за ставкою 10,00% від суми кредиту одноразово (п.1.5.1), проценти за користування кредитом 4095,00 грн, які нараховуються за ставкою 1,50% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п.1.5.2), стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (п.1.6.), тому з врахуванням вказаних умов договору та приведених відомостей про нарахування та погашення кредиту до стягнення підлягають відсотки з 17.10.2021 по 15.11.2021 в розмірі 4095,00 грн, які нараховуються за ставкою 1.50 відсоток від фактичного залишку кредиту, з 16.11.2021 по 14.01.2022, з урахуванням наданих відомостей про щоденні нарахування і погашення, якими позивач обґрунтовує розмір заборгованості за цей період становить 27 300 грн, які нараховуються за ставкою 5.00 відсоток від фактичного залишку кредиту згідно п.1.6., 2.31.2 Договору.
Отже загальний розмір заборгованості за відсотками за період з 16.11.2021 по 14.01.2022, з урахуванням терміну пролонгації на 60 днів становить 31395, 00 грн.
Висновок за результатом розгляду справи.
Як встановлено Судом, 16.10.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено кредитний Договір №101290005 в електронній формі, згідно якого банк надав йому кредит у розмірі 9100 гривень, зі сплатою процентів за користування кредитом на строк визначений у договорі.
27.01.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» було укладено договір відступлення права вимоги №79-МЛ, відповідно до умов якого до ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №101290005 від 16.10.2021 року.
Згідно з витягу з реєстру боржників до договору факторингу №79-МЛ від 27 січня 2022 року наданого ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №101290005 від 16.10.2025 становить 41405 гривень, із них 9100 гривень - залишок по тілу кредиту, 31395 гривень - залишок по відсотках, 910 гривень - залишок по комісії(а.с.30).
Відповідач в порушення вимог кредитного договору не сплатив заборгованості за кредитним договором, яка підлягає стягненню у примусовому порядку відповідно до наданого розрахунку заборгованості у сумі 41405 грн 00 коп.
VІ. Розподіл судових витрат.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити судові витрати між сторонами.
Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно положень ч.2-6 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На виконання вказаних вимог закону, позивачем надано: договір про надання правової допомоги від 01 липня 2025 року, укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «Кредит- Капітал» та адвокатом Усенком Михайлом Ігоровичем; акт №1257 наданих послуг правової допомоги, ордер №1381377 (а.с.34-а.с.34 зворот, а.с.35 зворот).
З акту №1257 наданих послуг правової допомоги вбачається, що сума наданих послуг відповідно до договору складає - 8000 гривень.
Відповідно до детального опису наданих послуг до акту №1257 за договором про надання правової допомоги №0107 від 01 липня 2025 року, вбачається, усна консультація, щодо преспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором 0 год. 30 хв.; ознайомлення з матеріалами кредитної справи 2 год. 00 хв.; погодження правової позиції Клієнта у справі 0 год 30 хв., складання позовної заяви з урахування позиції клієнта 3 год 30 хв., подання заяви до суду від імені клієнта 1 шт.(а.с.35).
Рішенням від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Судом встановлено, що сума витрат на правничу допомогу, яку просить стягнути позивач становить 8000 грн, однак беручи до уваги складність справи, об'єм позовної заяви, суд вважає заявлені витрати на правову допомогу завищеними.
З урахуванням складності справи та виконаних робіт адвокатом, задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку про зменшення витрат на правничу допомогу до суми 5000 грн, яка відповідає розумному розміру.
Також, відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому виходячи із змісту вище зазначеної норми з відповіда на користь позивача ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» необхідно стягнути судові витрати в розмірі 2422,40 гривень.
На підставі наведеного, ст.247,263-265,273,279,354 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_7 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит - Капітал», ЄДРПОУ 35234236, місто Львів, вул.Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, заборгованість за кредитним договором №101290005 від 16.10.2025 в розмірі 41405(сорок одна тисяча чотириста п'ять) гривень, із них 9100 гривень - залишок по тілу кредиту, 31395 гривень - залишок по відсотках, 910 гривень - залишок по комісії.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_7 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит - Капітал», ЄДРПОУ 35234236, місто Львів, вул.Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, судові витрати у сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривень 40 копійок та 5000(п'ять тисяч) гривень відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення суду може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Анатолій КОВАЛЕНКО
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит - Капітал», ЄДРПОУ 35234236, місто Львів, вул.Смаль-Стоцького, 1, корпус 28.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_7 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1