Ухвала
Іменем України
14 вересня 2006 року
Справа № 2-19/1809-2006А
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Дугаренко О.В.,
суддів Голика В.С.,
Градової О.Г.,
секретар судового засідання Алєєва А.М.
за участю представників сторін:
позивача, не з'явився,
відповідача, Кулак Костянтин Васильович, довіреність № 20/10-0 від 28.07.06,
Перадзе Тетяна Сергіївна, доручення № 28/10-0 від 07.09.06,
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Феодосії в Автономній Республіці Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Мокрушин В.І.) від 22.06.2006 у справі № 2-19/1809-2006А
за позовом Феодосійського міжрайонного підприємства по забеспеченню паливом населення, установ і організацій "Міжрайпаливо" (вул. Федько, 54, місто Феодосія,98100)
до Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції в АвтономнійРеспубліці Крим (вул. Кримська, 82-В, місто Феодосія,98100)
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 22.06.2006 (суддя Мокрушин В.І.) у справі № 2-19/1809-2006А аадміністративний позов Феодосійського державного міжрайонного підприємства по забезпеченню паливом населення, підприємств, установ та організацій "Міжрайпаливо" до Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 001501/2554/23-1/2/0 від 07.06.2005 задоволено.
Не погодившись з даною постановою, Державна податкова інспекція у місті Феодосії в Автономній Республіці Крим звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову господарського суду Автономної Республіки Крим скасувати, як постановлену при неправильному застосуванні норм матеріального права, а також при неповному з'ясуванні обставин, які мають істотне значення для справи.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 21.07.2006 було відкрито апеляційне провадження по апеляційній скарзі Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим.
У зв'язку з неможливістю брати участь у судовому процесі 17.08.2006, розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду Латиніна О.А. у складі судової колегії суддю Черткову І.В. було замінено на суддю Голика В.С.
17.08.2006 у судовому засіданні було оголошено перерву до 14.09.2006.
У зв'язку з неможливістю брати участь у судовому процесі 14.09.2006, розпорядженням виконуючого обов'язки голови Севастопольського апеляційного господарського суду Шевченко Н.М. у складі судової колегії суддю Волкова К.В. було замінено на суддю Градову О.Г.
В судове засідання 14.09.2006 представник позивача не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Суд вважає докази, що є в матеріалах справи, достатніми для розгляду апеляційної скарги у відсутності нез'явившогося представника позивача.
Розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Феодосії в Автономній Республіці Крим в порядку статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.
Матеріалами справи встановлено, що Феодосійською міжрайонною державною податковою інспекцією в Автономній Республіці Крим була проведена комплексна документальна перевірка дотримання вимог податкового і валютного законодавства України суб'єктом підприємницької діяльності - Феодосійським державним міжрайонним підприємством по забезпеченню паливом населення, підприємств, установ та організацій «Міжрайпаливо» за період з 01.01.2004 року по 31.03.2005.
За результатами перевірки відповідачем складено акт № 1138/23-1/01885162 від 03.06.2005, на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення № 001501/2554/23-1/2/0 від 07.06.2005 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 49 861 грн. та штрафних санкцій в розмірі 24 930,50 грн.
Вказана сума податкового зобов'язання була нарахована за порушення позивачем вимог підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 (із змінами та доповненнями), а саме за те, що позивачем не було проведено корегування податкового кредиту у розмірі 20354,93 грн. при поверненні вугілля у періоді який перевірявся, а також була необґрунтовано віднесена до складу податкового кредиту сума податку на додану вартість за надання послуг у сумі 29506,00 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість у сумі 49861,00 грн.
Дане повідомлення-рішення було оскаржено позивачем у встановленому порядку до податкових органів та за результатами розгляду залишено без змін.
З матеріалів справи вбачається, що Феодосійське державне міжрайонне підприємство по забезпеченню паливом населення, підприємств, установ та організацій «Міжрайпаливо» зареєстроване у якості суб'єкта підприємницької діяльності виконавчим комітетом Феодосійської міської ради Автономної Республіки Крим 10.10.1997, про що видане свідоцтво про державну реєстрацію.
Позивача зареєстровано в якості платника податку на додану вартість згідно свідоцтву № 00418146 від 31.07.1997.
У процесі розгляду справи, судом першої інстанції призначалася судово-бухгалтерська експертиза, відповідно до якої висновки Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції визнані не обґрунтованими в частині донарахування податку на додану вартість у сумі 29 506,0 грн. У частині донарахування відповідачем податку на додану вартість у сумі 20 354,93 грн. зазначене наступне: «якщо АТЗТ «Зеніт», приватне підприємство Фірма «ГСК», приватне підприємство Ванін не були надані розрахунки коригування до податкових накладних підприємства по забезпеченню паливом населення, підприємств, установ та організацій «Міжрайпаливо», висновки Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції не обґрунтовані».
Вивчивши з матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга Державної податкової інспекції у місті Феодосії в Автономній Республіці Крим не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
15.03.2004 Феодосійським державним міжрайонним підприємством по забезпеченню паливом населення, підприємств, установ та організацій "Міжрайпаливо" був укладений договір доручення № 3 з Кримськім Республіканським об'єднанням «Крименергоресурс», відповідно до якого довіритель доручає, а позивач приймає на себе зобов'язання реалізовувати від імені та за рахунок довірителя належний йому товар для пільговій категорії громадян, а також забезпечувати прийом, доставку до міста реалізації, зважування, зберігання, облік товару, виконання вантажно-розвантажних робіт, складання і підписання актів звірок взаєморозрахунків з заказниками та покупцями, приймати від покупців грошові кошти за товар, який був реалізований, та виконання інших дій, необхідних для реалізації товару. Повірений виконує дане доручення на підставі довіреності Довірителя.
Відповідно до пункту 2.1 пункту 2 Договору за виконання даного доручення Довіритель сплачує Повіреному винагороду та відшкодує витрати, які пов'язані з виконанням даного доручення, на підставі рахунків, згідно помісячної калькуляції витрат Повіреного, узгодженої обома сторонами. Винагорода та витрати Повіреного, які пов'язані з виконанням даного доручення, сплачуються на підставі рахунків Повіреного, відповідно до калькуляції узгодженої сторонами, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок.
Підпунктом 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 Договору передбачене зобов'язання Довірителя компенсувати Повіреному всі витрати, які пов'язані з виконанням доручення, у порядку та строки, передбачені підпунктом 2.1, 3.1 даного Договору.
У виконання вимог укладеного Договору, Феодосійським державним міжрайонним підприємством по забезпеченню паливом населення, підприємств, установ та організацій "Міжрайпаливо", був реалізований пільговій категорії громадян товар (вугілля), який належав Кримському Республіканському об'єднанню «Крименергоресурс».
Кримським Республіканським об'єднанням «Крименергоресурс», у виконання укладеного Договору, були відшкодовані витрати, пов'язані з такою реалізацією, згідно помісячних калькуляцій і авізо, підписаних обома сторонами.
По факту надання послуг Довірителем були виписані податкові накладні № 77 від 30.062004, № 79 від 31.05.2004, № 122 від 29.10.2004, № 82 від 09.08.2004, № 136 від 30.11.2004, № 142 від 30.12.2004, оформлені у відповідності з вимогами підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим Наказом Державної податкової адміністрації України № 165 від 30.05.1997, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 233/2037 від 23.06.1997.
У вказаних податкових накладних Кримське Республіканське об'єднання «Крименергоресурс» правильно відображене як продавець послуг за договором доручення № 3 від 15.03.2004, а Феодосійське державне міжрайонне підприємство по забезпеченню паливом населення, підприємств, установ та організацій «Міжрайпаливо» як покупець послуг, оскільки мова йде про відшкодування позивачу, витрат, пов'язаних з реалізацією товару (вугілля) пільговій категорії громадян, який належить Довірителю, по договору доручення № 3 від 15.03.204, згідно з помісячно калькуляцією витрат по кожній податковій накладній.
Таким чином, позивачем не було порушено підпункт 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», так як податковий кредит облікового періоду було сформовано їм з сум податків, сплачених у зв'язку з отриманням послуг, вартість яких відноситься до составу валових витрат виробництва на підставі належно оформлених податкових накладних.
Висновки Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим про не проведення корегування податкового кредиту на суму податку на додану вартість по накладним № 52 від 19.03.2004, № 59 від 18.05.2004, № 61 від 01.06.2004 на загальну суму 20354,93 грн. при поверненні вугілля у періоді який перевірявся і про порушення, таким чином , позивачем підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» є помилковими з наступних підстав.
Відповідно до пункту 4.5 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню. Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку. При цьому отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за наслідками такого податкового періоду у разі, якщо він є зареєстрованим як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів (послуг).
Таким чином, продавець зобов'язаний зменшити суму податкового зобов'язання на дату повернення йому товару покупцем, оскільки в цій момент відбувається перехід права власності на такий товар у зворотному напрямку від покупця до продавця, що відповідає пункту 4.5 вказаного Закону України.
Зменшення суми податкового зобов'язання продавця та суми податкового кредиту покупця здійснюється на підставі виписаного продавцем розрахунку корегування кількісних та якісних показників до податковій накладній.
Таким чином, продавець зобов'язаний виписати на дату повернення товару розрахунок корегування до податковій накладній.
Порядок виписки вказаного розрахунку корегування регламентований Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим Наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 № 165.
У відповідності з пунктом 20 вказаного Порядку продавець товарів виписує розрахунок корегування до податкової накладної у двох примірниках по формі, відповідної додатку 2 до податкової накладної. Оригінал розрахунку корегування видається покупцю товарів, а копія залишається у продавця.
Якщо товар повертає платник податку на додану вартість, яким є Феодосійське державне міжрайонне підприємство по забезпеченню паливом населення, підприємств, установ та організацій "Міжрайпаливо" відповідно до свідоцтва Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим про реєстрацію № 00418146 від 31.07.1997, то продавець зобов'язаний оформити розрахунок корегування кількісних та вартісних показників до податковій накладній з наданням одного примірника покупцю.
У періоді який перевірявся відповідачем, Феодосійському державному міжрайонному підприємству по забезпеченню паливом населення, підприємств, установ та організацій "Міжрайпаливо" не були надані продавцями розрахунки корегування кількісних та вартісних показників до податкових накладних № 52 від 19.03.2004, № 59 від 18.05.2004, № 61 від 01.06.2004.
Таким чином, у позивача були відсутні нормативно обґрунтовані і правомірні засади для корегування податкового кредиту по вказанім вище накладним у періоді який перевірявся.
У зв'язку з вищевикладеним, судова колегія дійшла висновку, що Феодосійським державним міжрайонним підприємством по забезпеченню паливом населення, підприємств, установ та організацій "Міжрайпаливо" не було допущене завишення суми податкового кредиту у розмірі 20354,93 грн., яке було встановлене Феодосійською міжрайонною державною податковою інспекцією в Автономній Республіці Крим при проведенні документальної перевірки.
Таким чином, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, про те, що оскільки порушень, за які відповідачем донараховані податкові зобов'язання, Феодосійське державне міжрайонне підприємство по забезпеченню паливом населення, підприємств, установ та організацій "Міжрайпаливо" не припускало, то підстав для застосування штрафних санкцій до позивача немає.
З урахуванням викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки постанова господарського суду першої інстанції винесена при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, а також при повному з'ясуванні обставин які мають істотне значення для справи.
Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Феодосії в Автономній Республіці Крим залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 22.06.2006 у справі № 2-19/1809-2006А залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту оголошення та може бути оскаржена протягом місяця до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя О.В. Дугаренко
Судді О.Г. Градова
В.С. Голик