Справа № 954/1293/25
Номер провадження 2/954/1708/25
03 листопада 2025 рокус-ще Нововоронцовка
Нововоронцовський районний суд Херсонської області в складі:
головуючого судді Каневського В. О.,
з участю секретаря судових засідань Ферко Г. М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у справі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів, отриманих без достатньої правової підстави, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів, отриманих без достатньої правової підстави. Позов мотивує тим, що 22.01.2025 позивачем через систему банківських розрахунків було помилково скеровано відповідачу 20000,00 грн. Будь-яких договірних чи деліктних зобов'язань у позивача перед відповідачем не було, що свідчить про безпідставність вказаного набуття коштів. На вимоги позивача, відповідач відмовився добровільно повертати кошти. Враховуючи наведене, позивач просив стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 20000,00 грн як кошти, отримані без достатньої правової підстави та судові витрати за сплачений судовий збір та витрати на правову допомогу.
У судове засідання представник позивача не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справу повідомлявся у встановленому законом порядку, причини неявки суд не повідомив, відзиву не надав.
На підставі ч.1 ст.280 ЦПК України, суд, постановивши ухвалу про заочний розгляд справи, розглянув справу на підставі наявних у справі доказів.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача знайшли своє доведення в судовому засіданні, є такими, що ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що за платіжною інструкцією №Р24А3823964634D4077 від 22.01.2025 платник ОСОБА_1 здійснив переказ коштів ОСОБА_2 у розмірі 20000,00 грн. Складання, виконання та валютування платежу здійсненні 22.01.2025.
Відповідач ОСОБА_2 не надав доказів для спростування обставин здійснення відповідного платежу ОСОБА_1 та отримання ним (відповідачем) коштів у сумі, зазначеній в платіжній інструкції.
Згідно з приписами частини 1, 2 статті 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правовоїпідстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Згідно з правовою позицією, висловленої у Постановах Верховного Суду від 02 березня 2016 року у справі №6-3090цс15 та від 25 жовтня 2017 року у справі №3-905гс17, ознаки, характерні для кондикції, свідчать про те, що пред'явлення кондикційної вимоги можна визнати належним самостійним способом захисту порушеного права власності, якщо: 1) річ є такою, що визначена родовими ознаками, зокрема й грошовими коштами; 2) потерпілий домагається повернення йому речі, визначеної родовими ознаками (грошових коштів), від тієї особи (набувача), з якою він не пов'язаний договірними правовідносинами щодо речі.
Згідно з правовою позицією, викладеної в пунктах 73-84 Постанові ВП ВС від 25 вересня 2024 року №201/9127/21, зобов'язання з повернення безпідставно набутого (збереженого) майна випливає із загальної для права заборони безпідставного збагачення: той, хто збагатився за рахунок іншого, без належної на те правової підстави, зобов'язаний повернути предмет власного збагачення.
Приписи глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача такого майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Характерною особливістю кондикційних зобов'язань є те, що підстави їх виникнення мають широкий спектр: зобов'язання можуть виникати як із дій, так і з подій, причому з дій як сторін зобов'язання, так і третіх осіб, із дій як запланованих, так і випадкових, як правомірних, так і неправомірних.
Кондикційні зобов'язання виникають тоді, коли дії особи або події призводять до не правового результату у виді юридично безпідставного майнового блага, що перейшло до набувача та сприяло його безпідставному збагаченню.
Безпідставне збагачення може полягати як у так званому "фактичному" збагаченні, коли набувач, не отримуючи права на річ, фактично володіє і користується нею, так і в "юридичному" збагаченні, коли набувач отримує суб'єктивне право на предмет збагачення.
Кондикційне зобов'язання виникає за наявності таких умов: 1) набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) набуття чи збереження майна відбулося без правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала (постанова Верховного Суду від 02 березня 2016 року у справі N 6-3090цс15).
Конструкція частини першої статті 1212 ЦК України свідчить про необхідність установлення так званої "абсолютної" безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.
Сутність зобов'язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави полягає у вилученні в особи - набувача частини її майна, що набута поза межами правової підстави, у випадку якщо правова підстава переходу відпала згодом, або взагалі без неї - якщо майновий перехід не ґрунтувався на правовій підставі від самого початку правовідносин, та передання майна тій потерпілій особі, яка має належний правовий титул на нього (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06 березня 2019 року у справі №910/1531/18).
Під відсутністю правової підстави розуміють такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується прямо на законі, або суперечить меті правовідносин і їх юридичному змісту. Отже, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання коштів). Якщо майно набуте на підставі правочину, статтю 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або її не було взагалі. Винятком є випадки, коли майно безпідставно набуте у зв'язку із зобов'язанням (правочином), але не відповідно до його умов.
За загальним правилом, кондикція у її класичному розумінні є самостійним позадоговірним зобов'язальним способом захисту права власності або іншого майнового права, спрямованим на повернення майна, набутого без достатньої правової підстави, тому учаснику цивільних відносин, за чий рахунок відбулося таке неправомірне збагачення.
Враховуючи вище наведені норми права та процитовані релевантні правові позиції ВП ВС та ВС, суд приходить до переконання, що правовідносини між ОСОБА_1 до ОСОБА_2 з приводу перерахування грошових коштів у сумі 20000,00 грн мають ознаки кондикційного зобов'язання.
Отже, суд констатує, що грошові кошти у сумі 20000,00 грн, які були отримані відповідачем від позивача, є безпідставно набутим майном та підлягають поверненню.
Щодо вимоги про стягнення суми судових витрат, суд виходив з того, що ч. 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Як вбачається з платіжної інструкції №0.0.4393763985.1 від 02.06.2025 позивачем при подачі позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн (однієї тисячі двісті одинадцяти гривень 20 копійок). Оскільки позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі, суд стягує з відповідача суму судових витрат у вказаному розмірі.
Щодо витрат на правову допомогу, суд встановив, що між позивачем та адвокатом Кісіль Р.- В. В. було укладено договір про надання правової допомоги, де погодили суму гонорару у розмірі 3000,00 грн. Враховуючи складність справи, характер спірних правовідносин, предмет позову, те, що розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження, виходячи з конкретних обставин справи, віднесення справи до категорії малозначних, а також обсяг наданих адвокатом послуг та долучених до матеріалів справи доказів, відсутність від відповідача заяви про зменшення судових витрат, заявлені до стягнення витрати на правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн (три тисячі гривень 00 копійок) підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись ст. ст. 509, 1212 ЦК України, ст. ст. 5, 12, 13, 81, 141, 158, 258, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів, отриманих без достатньої правової підстави - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 20000,00 грн (двадцять тисяч гривень 00 копійок) безпідставно отриманих коштів, які були перераховані на підставі платіжної інструкції №Р24А3823964634D4077 від 22.01.2025, та судові витрати у розмірі 1211,20 грн (однієї тисячі двісті одинадцяти гривень 20 копійок) за судовий збір, та 3000,00 грн (три тисячі гривень 00 копійок) на витрати на правову допомогу.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Херсонського апеляційного суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення у загальному порядку до Херсонського апеляційного суду через Нововоронцовський районний суд Херсонської області шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Реквізити сторін:
Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ;
Відповідач - ОСОБА_2 , місце проживання та реєстрації: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 .
СуддяВ.О. Каневський