Дата документу 30.10.2025Справа № 554/13393/25
Провадження № 3/554/1864/2025
30 жовтня 2025 року м.Полтава
Суддя Шевченківського районного суду міста Полтави Троцька А.І., при секретарі - Гуренко Д.В., за участі ОСОБА_1 , захисника - Міняйла Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого: АДРЕСА_1 ,
З протоколу про адміністративне правопорушення від 03.09.2025 року серії ВАД №122064, слідує, що 03 вересня 2025 року близько 15.50 год в м.Полтава по вул. Володимира В'язуна, 40, ОСОБА_1 , на законну вимогу працівника поліції передати для тимчасового вилучення посвідчення водія НОМЕР_1 від 29.01.2014 та видачі тимчасового дозволу, на виконання ст. 265-1 КУпАП, згідно складеного протоколу ЕПР1 №442495 за ч.1 ст. 122-2 КУпАП, неодноразово відмовився, чим вчинив злісну непокору законному розпорядженню працівника поліції, за що відповідальність передбачена за ст. 185 КУпАП.
Після роз'яснення відповідно до ст. 268 КУпАП прав особі, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в судовому засіданні в інкримінованому йому адміністративному правопорушенні вину не визнав. Вказував, що він їхав з будівництва, виїхав з вул. Балакіна на перехрестя вул. Сінна та вул. Соборності. На перехресті було ДТП, тому був ускладнений рух. Його підрізали, він подав звуковий сигнал. На дорогу вийшов поліцейський та показав рукою якийсь незрозумілий жест, не знак зупинки. Загорівся зелений сигнал на світлофорі і він поїхав, повернув на вул. Кагамлика, та побачив позаду маячки поліцейської машини. Трошки проїхав і зупинився. Поліцейські почали вимагати документи, на що він попросив пояснити причини його зупинки надати докази, що була вимога про зупинку та він її не виконав. Підстав для перевірки документів не було. Перед складанням протоколів про адміністративні правопорушення ним було пред'явлено посвідчення водія.
Його захисник - адвокат Міняйло Я.В. вказував, що під час тієї зупинки було складено 2 протоколи про адміністративні правопорушення, за ч.1 ст. 122-2 та ст.185 КУпАП. Протоколи взаємопов'язані. Постановою Київського районного суду м.Полтави від 22.09.2025 провадження у справі за ч.1 ст. 122-2 КУпАП було закрито у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Оскільки не було виявлено правопорушення щодо невиконання вимог про зупинку, тому у поліцейських не було підстав вимагати посвідчення водія. Просив закрити провадження у справі на підставі ч.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.
Вирішуючи питання про наявність в діях ОСОБА_1 складу вказаного адміністративного правопорушення суд виходить наступного.
Відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються діяння, які є адміністративними правопорушеннями та відповідальність за них. Органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Конституції України).
Згідно ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до п. 9 розділу II Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС 06.11.2015 N 1376, зареєстрованої в МЮ України 01.12.2015 за N 1496/27941, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення в ньому зазначаються, зокрема, суть адміністративного правопорушення (повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол).
У відповідності з вимогами ч. 1 ст. 256 КУпАП, в протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, в тому числі, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.
Суд розглядає справу в межах складеного протоколу, тому важливим є зміст цього документа, зокрема, викладення обставин вчиненого правопорушення, оскільки суд уповноважений розглядати справу виключно в межах пред'явленого особі обвинувачення.
Так, диспозицією ст. 185 КУпАП передбачена відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Оскільки вказана норма ст. 185 КУпАП за своїм змістом є бланкетною адміністративно-правовою нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших нормативно-правових актів, що наповнює норму ст.185 КУпАП більш конкретним змістом для встановлення тих ознак, які мають значення для правильної правової кваліфікації зазначеного діяння.
У наданому суду протоколі про адміністративне правопорушення зазначена лише відмова ОСОБА_1 передати для тимчасового вилучення посвідчення водія НОМЕР_1 від 29.01.2014, на виконання ст. 265-1 КУпАП, згідно складеного протоколу ЕПР1 №442495 за ч.1 ст. 122-2 КУпАП.
Разом із тим, протокол про адміністративне правопорушення не містить жодних посилань на нормативно-правові акти, які порушив ОСОБА_1 , зокрема ЗУ «Про Національну полдіцію».
Ознак злісних дій особи, що притягується до адміністративної відповідальності, не викладено взагалі. В свою чергу, ОСОБА_1 пояснив, що він у жодному разі не чинив опору працівникам поліції, а лише намагався дізнатись причину його зупинки.
Вимоги уповноважених осіб мають бути законними, та відповідати Закону України «Про Національну поліцію», а також іншим нормативно-правовим актам, що регулюють діяльність представників правоохоронних органів.
Так, відповідно до ч.1 ст. 32 ЗУ «Про Національну поліцію» поліцейський має право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах, у таких випадках:
1) якщо особа володіє зовнішніми ознаками, схожими на зовнішні ознаки особи, яка перебуває в розшуку, або безвісно зниклої особи, або самовільно залишила місце для утримання військовополонених;
2) якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення;
3) якщо особа перебуває на території чи об'єкті із спеціальним режимом або в місці здійснення спеціального поліцейського контролю;
4) якщо в особи є зброя, боєприпаси, наркотичні засоби та інші речі, обіг яких обмежений або заборонений, або для зберігання, використання чи перевезення яких потрібен дозвіл, якщо встановити такі права іншим чином неможливо;
5) якщо особа перебуває в місці вчинення правопорушення або дорожньо-транспортної пригоди, іншої надзвичайної події;
6) якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об'єктом вчинення правопорушення.
Також встановлено, що постановою Київського районного суду м.Полтави від 22.09.2025 провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122-2 КУпАП (протокол серії ЕПР1 №442495) щодо ОСОБА_1 було закрито у зв'язку із відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення. Постанова набрала законної сили 03.10.2025 року.
Суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» від 09.06.2011 р., заява №16347/02 та Малофєєва проти Росії» від 30.05.2013 р., заява №36673/04).
Пленум Верховного Суду України у п. 7 Постанови «Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров'я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів» N 8 від 26.06.92 роз'яснив, що злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов'язків, члена громадських формувань з охорони громадського порядку чи військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку або відмова, виражена в зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення,чи винна дана особа в його вчиненні,чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, одним із завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
За правилами ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, показаннями потерпілих, свідків, тощо.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255цього Кодексу.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
До протоколу про адміністративне правопорушення долучено копію протоколу серії ЕПР1 №442495 від 03.09.2025 року за ч.1 ст. 122-2 КУпАП та відеозапис події.
Разом із тим, із долучених до протоколу про адміністративне правопорушення матеріалів неможливо встановити факт саме злісної непокори ОСОБА_1 на вимогу надати посвідчення водія для вилучення посвідчення водія у зв'язку із складанням протоколу ЕПР1 №442495 за ч.1 ст. 122-2 КУпАП, враховуючи, що провадження у справі за ч.1 ст. 122-2 КУпАП було закрито за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Таких обставин не зафіксовано і на наданому суду відеозаписі. Доказів будь-яких зухвалих дій ОСОБА_1 чи обов'язку виконати вимогу працівників поліції без з'ясування причин його зупинки, за відсутності при цьому зухвалої та зневажливої поведінки, не становить складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.
Згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є джерелом права в Україні, кожному гарантовано право на справедливий суд, тобто кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Ірландія проти Сполученого Королівства», «Яременко проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Кобець проти України»).
Так, в рішенні ЄСПЛ в справі «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008, заява N7460/03) зазначено, що правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що матеріалами справи не доведено належними і допустимими доказами, поза розумним сумнівом, факту вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, при цьому, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини також не містять складу такого адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність закрити провадження по даному правопорушенню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП України у зв'язку з відсутністю ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП , оскільки за результатами розглянутих матеріалів справи жодних доказів вини останнього не встановлено.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 7, 9, 185, 245, 247, 251, 283-285 КУпАП, суддя,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити у зв'язку із відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 діб до Полтавського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Полтави.
Повний текст постанови виготовлено 03.11.2025 року.
Суддя Троцька А.І.