Справа № 948/960/25
Номер провадження 3/948/309/25
05.11.2025 суддя Машівського районного суду Полтавської області Косик С.М., розглянувши матеріали, які надійшли з Сектору поліцейської діяльності № 1 Відділу поліції № 3 Полтавського районного управління поліції ГУНП в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 ,
за ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
повторно протягом року, 16.10.2025 о 07:10 год по вул. Парковій, 40, в с. Селещина Полтавського (Машівського) району Полтавської області ОСОБА_1 керував електроскутером марки «Форте» без днз потужністю 500 Вт, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, огляд на який проводився за згодою водія на місці зупинки за допомогою спеціального технічного приладу Alkotest 6810 ARBL 0726, результат якого показав 2,17 проміле, чим порушив п. 2.9 а Правил дорожнього руху.
У протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 пояснень не надав(а.с. 2).
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про розгляд справи повідомлений належним чином та завчасно, зокрема, шляхом СМС-повідомлення за його заявою (а.с. 6, 11), причини неявки не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності чи про відкладення не подав.
Відповідно до ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП не є обов'язковою, а тому суд розгляну справу за відсутності ОСОБА_1 .
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає що винність ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного правопорушення повністю підтверджується зібраними у справі доказами, а саме:
-протоколом про адміністративне правопорушення, яким встановлений факт вчинення правопорушення (а.с. 2);
-направленням, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та результатами тестування на алкоголь, у яких зафіксовано у ОСОБА_1 16.10.2025 о 07:17 год 2,17 %о (а.с. 3, 4, 5);
-копією постанови Машівського районного суду Полтавської області від 06.10.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 7-8);
-відеозаписом з місця пригоди, на якому зафіксований факт керування ОСОБА_1 скутером та проходження огляду на стан сп'яніння, на який останній погодився та не заперечував, що вживав алкоголь (а.с. 9).
Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінетом Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, відповідно до закону України «Про дорожній рух» установлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Так, згідно з пунктом 2.9 а Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно д ч. 1-5 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Огляд ОСОБА_1 на стан сп'яніння проведений відповідно до вимог ст. 266 КУпАП.
Що стосується того, що ОСОБА_1 керував електроскутером, то суд зазначає таке.
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» (зі змінами) при розгляді адміністративних справ, зокрема ст. 130 КУпАП, суди мають враховувати положення правових норм, у яких визначено поняття «транспортні засоби», зокрема, ст. 121 КУпАП, п. 1.10 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ від 10 жовтня 2001 року №13-06.
Згідно з п. 1.10 ПДР України транспортний засіб - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.
Цей термін охоплює усі види транспортних засобів, які можуть рухатися дорогами загального користування.
Відповідно до п. 2.13. ПДР України транспортні засоби належать до таких категорій А1 - мопеди, моторолери та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об'ємом до 50 куб. см або електродвигун потужністю до 4 кВт.
Згідно зі ст. 1 закону України «Про автомобільний транспорт» № 2344-ІІ від 05.04.2001 р. та закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» № 2956-ІХ від 24.02.2023 р .електричний колісний транспортний засіб - це дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.
Відповідно до висновку Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеного у постанові від 01 березня 2018 року, справа № 278/3362/15к (провадження № 51-877км18), будь-який транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна, незалежно від його робочого об'єму, належить до механічних транспортних засобів.
У постанові Верховного Суду від 15 березня 2023 року у справі №127/5920/22 зазначено, що використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки в розумінні статті 1187 ЦК України, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна, а для кваліфікації діяльності, пов'язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката, як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.
Отже, особа, яка керує електричним колісним транспортним засобом, є водієм транспортного засобу, у розумінні положень п. 1.10 Правил дорожнього руху.
Отже, суд уважає, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, як повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, зокрема: керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 30.10.2014 у справі «Швидка проти України», яке набуло статусу остаточного 30.01.2015 та яким було констатовано порушення статті 2 Протоколу № 7 до Конвенції, при розгляді скарги заявниці на притягнення її до адміністративної відповідальності суд застосував ст. 2 Протоколу № 7 (право на оскарження в кримінальних справах), тобто прирівняв адміністративні правопорушення до кримінальних.
Отже, при призначенні стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, суд ураховує висновки постанови ОП ККС ВС від 04.09.2023 у справі № 702/301/20, згідно з якими особі, яку визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого відповідною частиною статей 286, 286-1 КК, суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.
До матеріалів справи не надано доказів, що ОСОБА_1 є власником транспортного засобу, тому у суду відсутні правові підстави для його оплатного вилучення.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що до ОСОБА_1 необхідно застосувати адміністративне стягнення у межах санкції ч. 2 ст. 130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобам та без оплатного вилучення транспортного засобу.
На підставі ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір.
Керуючись ст. 40-1, 283, 284 КУпАП, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 грн 60 коп.
Роз'яснити, що відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.
У разі несплати штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення документ, що підтверджує його сплату, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Машівський районний суд протягом 10 днів з дня її винесення.
Постанова набирає чинності після закінчення строку на її оскарження, а у разі її оскарження після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя С. М. Косик