Справа № 585/3492/25
Номер провадження 2-ві/585/4/25
05 листопада 2025 року м.Ромни
Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі: головуючого - судді Цвєлодуб Г.О., за участю секретаря Салій О.І., розглянувши у судовому засіданні без повідомлення учасників справи заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Цуркана В.І., про відвід судді Євлах О.О. у цивільній справі №585/3492/25 (2/585/1417/15) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист майнових прав громадянина шляхом вирішення самостійних позовних вимог про реальний поділ спільного майна подружжя, -
У провадженні судді Роменського міськрайонного суду Сумської області Євлах О.О., на стадії проведення підготовчого судового засідання, знаходиться цивільна справа за №585/3492/25 (провадження №2/585/1417/15) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист майнових прав громадянина шляхом вирішення самостійних позовних вимог про реальний поділ спільного майна подружжя.
30 жовтня 2025 року представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Цурканом В.І., подано заяву про відвід судді Євлах О.О. Обґрунтовуючи заяву, представник позивача вказує на те, що 29.10.2025 р. він ознайомився з протоколом судового засідання №5348432 від 28.10.2025 р. та інформацією про нібито звернення адвоката, як представником позивача, зі скаргою до ВРП, але він ніколи не подавав до ВРП скаргу на суддю, це наклеп з боку судді, самого звернення судді у матеріалах судової справи не висвітлено і у ЕС ЄСІКС не опубліковано, матеріали електронної судової справи не містять всіх документів, не висвітлюються у електронній справі підсистеми ЕС ЄСІКС. Головуюча по справі суддя нехтує елементарними правилами та нормами здійснення судочинства, проявляє занадто упереджене ставлення до позивача та представника позивача, вигадує обставини, які не відповідають дійсності. Обставини, про нібито незгоди сторони позивача з процесуальними рішеннями та діями судді, рішення або окремої думки судді в інших справах, або висловлена публічна думка судді щодо того чи іншого юридичного питання, як підстава для даного відводу заявником не приймаються, тому такі доводи з боку суду або судді розцінюються як відписка і прохання не посилатися на такі доводи при вирішенні заяви про відвід.
Ухвалою судді Роменського міськрайонного суду Сумської області Євлах О.О. від 31.10.2025 заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Цуркана В.І. про відвід судді у цивільній справі №585/3492/25 (2/585/1417/15) визнано необґрунтованою, передано заяву для вирішення іншому судді, який не входить до складу суду, визначеному у порядку, передбаченому ч. 1 ст. 33 ЦПК України.
Вимогами ч. ч. 1, 3 ст. 40 ЦПК України передбачено що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Відповідно до ч. 8 ст. 40 ЦПК України, суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
Ухвалою судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 04.11.2025 постановлено розгляд заяви про відвід проводити без повідомлення учасників справи.
Дослідивши матеріали цивільної справи №585/3492/25, заяву про відвід, суд приходить до наступного висновку.
Так, відповідно до ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, зокрема щодо недопустимість повторної участі судді в розгляді справ и, зокрема ч.ч.1,2,5: суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі ; суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення ; суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасовано судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі.
Згідно ч. 3 ст.39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження…
Відповідно до ст. 6 ЦПК України, суд зобов'язаний поважати честь і гідність усіх учасників судового процесу і здійснювати правосуддя на засадах їх рівності перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.4 3 Кодексу учасники справи мають право: подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам.
Відповідно до ч.3 ст. 6 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом.
При цьому, вирішуючи питання щодо відводу, слід виходити із поняття упередженості судді в процесі розгляду справи. Для того, щоб ці обставини лягли в основу заяви про відвід, вони мають бути доведені.
Основні принципи незалежності судових органів, схвалені резолюціями 40 / 32 та 40 / 146 Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада та 13 грудня 1985 року, Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи від 13 жовтня 1994 року № ( 94 ) 12 та від 17 листопада 2010 року № CM / Rec ( 2010 ), вимагають від держав - учасниць вжиття всіх належних заходів для забезпечення поваги, захисту і сприяння незалежності та неупередженості суддів. Судді повинні приймати свої рішення цілком незалежно і мати змогу діяти без обмежень, без неправомірного впливу, підбурення, тиску, погроз, неправомочного прямого чи непрямого втручання, незалежно, з чийого боку та з яких мотивів воно б не здійснювалось, мають бути цілком вільними у винесенні неупередженого рішення у справі, яку вони розглядають, покладатись на своє внутрішнє переконання, власне тлумачення фактів та чинне законодавство.
Частина 1 статті 6 Конвенції містить вимоги щодо неупередженості суду. Так, Європейський суд з прав людини розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги, чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому. Крім того, згідно принципу, який є стабільним, суд має бути неупередженим і безстороннім.
У справі "П'єрсак проти Бельгії" Європейський суд з прав людини висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, або, навпаки, її наявність може бути перевірено різноманітними способами проявів розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання громадянина у конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект.
Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що Європейському суду з прав людини не потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного.
У перелічених міжнародних документах констатується, що незалежність не є прерогативою чи привілеєм, наданим для задоволення власних інтересів суддів. Вона надається в інтересах верховенства права та осіб, які домагаються та очікують неупередженого правосуддя.
Незалежність суддів є конституційним принципом організації та функціонування судів, а також професійної діяльності суддів, що забезпечується, крім іншого, забороною будь - якого впливу на суддів, захистом їх професійних інтересів. Заборона впливу на суддів у будь - який спосіб поширюється на весь час обіймання ними посади судді ( Рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 19 - рп / 2004). Законом України " Про судоустрій і статус суддів " визначено умови виконання професійних обов"язків суддів та правові засоби за допомогою яких забезпечується реалізація конституційних гарантій самостійності суддів та незалежності суддів. Зокрема статтею 6 Закону України встановлено заборону втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь - який спосіб, неповагу до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб, з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, закликів до невиконання судових рішень.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Цуркана В.І. про відвід судді Євлах О.О. у цивільній справі №585/3492/25 (2/585/1417/15) є немотивованою та необґрунтованою, оскільки не містить належних доказів щодо упередженості судді при розгляді даної цивільної справи.
Як вбачається з матеріалів даної справи, у провадженні судді Роменського міськрайонного суду Сумської області Євлах О.О. перебуває цивільна справа №585/3492/25 (2/585/1417/15) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист майнових прав громадянина шляхом вирішення самостійних позовних вимог про реальний поділ спільного майна подружжя.
Підставою для відводу судді, на переконання представника позивача, є упереджене ставлення до позивача та його представника, оголошення у судовому засіданні неправдивих відомостей щодо подання саме адвокатом скарги на суддю до ВРП, звернення із цих підстав судді до Генерального прокурора та ВРП із заявою про втручання у правосуддя, не приєднання до матеріалів електронної судової справи усіх документів, зокрема копії довіреності представника відповідача, інші документи, крім того, не висвітлюються у електронній справі підсистеми ЕС ЄСІКС.
Поряд з цим, ні в матеріалах цивільної справи, ні в поданій заяві про відвід, представником позивача не долучено жодних доказів.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
У рішенні від 09 листопада 2006 року в справі «Білуха проти України» («Belukha v. Ukraine», заява № 33949/02) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) з посиланням на свою усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49).
Стосовно суб'єктивного критерію особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50).
Таким чином, щодо суб'єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки існує презумпція неупередженості судді. І тільки якщо з'являються об'єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
Дослідивши матеріали справи суд доходить висновку, що будь-яких доказів, які б підтверджували наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості та об'єктивності судді при розгляді даної справи, з матеріалів та доводів заяви про відвід не вбачається.
При цьому, суд зазначає, що прийняті судом процесуальні рішення не можуть бути критерієм оцінки особистих переконань судді чи його дій, оскільки у випадку незгоди з процесуальними діями (судовими рішеннями) суду для учасників справи передбачено спеціальний порядок їх оскарження - шляхом подання апеляційної скарги на судові рішення, прийняті за наслідками розгляду спору, в тому числі шляхом включення заперечень на ухвалу суду, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, до апеляційної скарги на рішення суду. Ухвала про вжиття заходів забезпечення позову може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у випадку (згідно п. ч.1ст. 353 ЦПК України).
Відповідно до частини 1 статті 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Згідно Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН № 2006/23 від 27.07.2006 року, забезпечення рівного ставлення до всіх сторін судового засідання має першочергове значення для належного виконання суддею своїх обов'язків.
Кожен суддя об'єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснює правосуддя, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснює повноваження та виконує обов'язки судді, дотримуючись етичних принципів і правил поведінки судді, підвищує свій професійний рівень, не вчиняє дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.
Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
В ході розгляду заяви, викладені заявником обставини, на переконання суду, не доводять наявності підстав сумніватися в безсторонності чи упередженості головуючого по справі судді. Суд приходить до висновку, що доводи заявника щодо наявності обставин для відводу головуючого по справі судді Євлах О.О., не знайшли свого підтвердження, оскільки будь-яких доказів щодо заінтересованості судді у розгляді даної справи з боку заявника, як і існування упередженості до сторони позивача, не зазначено та не надано.
Переконливих доказів на підтвердження власних доводів заявником не подано, а зазначені ним доводи свідчать про незгоду заявника із окремими процесуальними рішеннями в межах справи, а також виконання суддею обов'язку, покладеного на неї пунктом 9 частини 7 статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Стосовно об'єктивного критерію ЄСПЛ вказує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (пункт 52 рішення у справі «Білуха проти України»).
Як зазначає Європейський суд з прав людини у рішенні від 24 травня 1989 року у «Справі Гаусшильдта», найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (Hauschildt Case, заява № 11/1987/134/188, § 48).
Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого легітимного сумніву з цього приводу (рішення від 24 травня 1989 року у «Справі Гаусшильдта» (Hauschildt Case), заява № 11/1987/134/188, § 46).
Згідно з об'єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об'єктивно виправдані.
В даному випадку суд вважає, що слід звернути увагу і на те, що у рішенні 15 жовтня 2009 року у справі «Мікаллеф проти Мальти», ЄСПЛ вказав, що «будь-який суддя щодо якого наявна достатня підстава (legitimate reason) побоювання відсутності неупередженості повинен усунутись» (Micallef v. Malta, заява № 17056/06, § 98). У рішенні від 15 липня 2005 року у справі ж «Межнаріч проти Хорватії» ЄСПЛ звернув увагу на те, що «слід визначити, чи існують, окрім поведінки судді, факти, які можна встановити, які можуть викликати сумніви щодо його неупередженості. Це означає, що, вирішуючи питання про те, чи є в тій або іншій справі достатня підстава (legitimate reason) побоюватися, що конкретному судді бракує неупередженості, позиція відповідної особи є важливою, але не є визначальною» (Meћnariж v. Croatia, заява № 71615/01, § 31).
Отже, для задоволення відводу за об'єктивним критерієм мають бути не лише сумніви одного з учасників справи, а достатні підстави вважати, що суддя не є безстороннім або що йому бракує неупередженості під час розгляду справи.
Суд вважає, що поведінка головуючого судді не дає жодних об'єктивних підстав вважати, що він не є безстороннім або що йому бракує неупередженості під час розгляду справи, а підстави наведені представником позивача у заяві про відвід, не входять і до переліку наведеного у ст. 37 ЦПК України.
Враховуючи вищевикладене, а також практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що презумпція особистої неупередженості судді діє до тих пір, поки не доведено інше, суд вважає, що заявником не зазначені та не доведені будь-які обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості головуючого по справі судді при вирішенні даної цивільної справи.
Суд вважає, що доводи заявника в частині упередженості судді не ґрунтуються на нормах ЦПК України, ним не зазначено і не доведено наявність обставин, які б вказували на необ'єктивність або упередженість головуючого судді. Незгода представника позивача із прийнятими судом процесуальними рішеннями у цій цивільній справі або іншій справі, не може слугувати достатньою підставою для усунення судді від розгляду даної цивільної справи. Інших обставин, які б викликали сумнів в об'єктивності та неупередженості судді, або ж слугували підставою для відводу судді з інших підстав, не виявлено.
Відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Інших підстав передбачених ч.1 ст. 36 ЦПК України не зазначено. Інших обставин, які б викликали сумнів в об'єктивності та неупередженості судді, або ж слугували підставою для відводу судді з інших підстав, не виявлено.
За таких обставин, достатніх підстав для задоволення заяви про відвід головуючого судді Євлах О.О. суд не вбачає.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 36, 39, 40 Цивільного процесуального кодексу України , суд, -
У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Цуркана В.І. про відвід судді Євлах О.О. у цивільній справі №585/3492/25 (2/585/1417/15) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист майнових прав громадянина шляхом вирішення самостійних позовних вимог про реальний поділ спільного майна подружжя - відмовити.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає і заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Роменського міськрайонного суду Г. О. Цвєлодуб