Справа № 577/4832/23
Провадження № 1-кп/577/155/25
"05" листопада 2025 р.
Конотопський міськрайонний суд Сумської області в складі
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Конотопі кримінальне провадження, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12023200450000085 по обвинуваченню ОСОБА_4 за ч.4 ст.185 КК України, -
В провадженні Конотопського міськрайонного суду Сумської області знаходиться кримінальне провадження, що внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12023200450000085 по обвинуваченню ОСОБА_4 за ч.4 ст.185 КК України.
Відносно обвинуваченого ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк тримання під вартою спливає 12 листопада 2025 року.
В судовому засіданні прокурор вважає, що запобіжний захід ОСОБА_4 у виді тримання під вартою слід продовжити, оскільки ризики, передбачені у п.п. 1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_4 може переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, крім того, до спливу строку тримання під вартою судовий розгляд кримінального провадження не може бути завершений.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 , кожен окремо, заперечували проти продовження строку тримання під вартою, просили застосувати домашній арешт, оскільки ризики нічим не підтверджуються, а лише регламентуються, обвинувачений має постійне місце проживання, має сталі соціальні зв'язки. Крім того, просили зменшити розмір застави.
Заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши доводи клопотань, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України, належить до тяжких злочинів.
За вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України, ОСОБА_4 у разі доведення його вини, може бути призначене покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років.
Враховуючи, що строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 спливає 12.11.2025 року, судове провадження не може бути завершене до спливу цього строку, жодних підстав для зміни застосованого обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на інший більш м'який на даний час не має і стороною захисту докази на підтвердження цих підстав суду надані не були; заявлені ризики, зазначені в ухвалі суду та на підставі якої був застосований цей запобіжний захід, на даний час не зменшились.
Судом не встановлено відомостей, які б безумовно свідчили про неможливість тримання обвинуваченого під вартою, а також не отримано відомостей щодо інших обставин, які б переважали ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Суд вважає, що більш м'які запобіжні заходи, не будуть достатніми для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні прокурора та не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_4 .
За таких обставин, суд приходить висновку, що ризики, які існували на час застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою продовжують мати місце і на даний час, а тому ОСОБА_4 застосований у відношенні нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою слід продовжити на строк до двох місяців.
При цьому, суд приймає до уваги, що згідно практики Європейського суду з прав людини суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а і високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Доводи клопотання сторони захисту, щодо зменшення визначеного ОСОБА_4 розміру застави, суд вважає необґрунтованими з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.
Частиною 4 статті 182 КПК України встановлено, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Так, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, що відповідно до вимог п.2) ч.5 ст.182 КПК України, передбачає визначення застави від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Суд зазначає про те, що Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що суд, при встановленні суми застави, яка перевищує платоспроможність обвинуваченого повинен враховувати тяжкість злочину, у вчиненні якого він підозрюється, а також його професійне становище. Судом, враховуючи винятковий характер справи, виправдано корегування суми для звільнення під заставу з рівнем передбачуваної відповідальності для забезпечення того, щоб винні не мали стимулу уникати правосуддя і знехтувати заходами безпеки. Розмір застави, встановлений виключно з урахуванням майнового стану обвинуваченого, не є достатнім для забезпечення його явки у судове засідання.
Ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 15 вересня 2025 року продовжено ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до двох місяців, тобто до 12 листопада 2025 року до 24:00 год., з раніше визначеними умовами та розміром застави - 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що дорівнює 214720 грн., в разі внесення якої, на обвинуваченого покладено відповідні обов'язки.
Станом на 05.11.2025 року заставу обвинуваченим ОСОБА_4 внесено не було, а тому запобіжним заходом у даному кримінальному провадженні є тримання під вартою.
Враховуючи викладене, суд вважає, що, враховуючи обставини вчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, вважав, що обраний розмір застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що дорівнює 214720 грн., зможе стримувати можливу протиправну поведінку обвинуваченого, буде достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків, зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку та запобігти заявленим у клопотанні прокурора ризикам.
За таких обставин, доводи сторони захисту про наявність підстав для зменшення розміру застави є необґрунтованими, що в свою чергу свідчить про наявність правових підстав для продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , а визначений розмір застави є необхідним для забезпечення наявних ризиків.
Керуючись ст.ст. 177, 183,201, 309, 331, п. 2 ч. 1, п. 1-1 ч. 2, ч. 3 ст. 395 КПК України, суд-
ОСОБА_4 , обвинуваченому у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до двох місяців, тобто до 02 січня 2026 року до 24:00 год., з раніше визначеними умовами та розміром застави.
В задоволенні клопотання про зменшення розміру застави обвинуваченому ОСОБА_4 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена прокурором, обвинуваченим та його захисником безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим - протягом п'яти днів з моменту вручення йому копії ухвали.
СуддяОСОБА_1