Справа № 577/2225/24
Провадження № 1-кп/577/111/25
05 листопада 2025 року м.Конотоп
Конотопський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого-судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Конотопі, в режимі відеоконференції клопотання прокурора у кримінальному провадженні відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024200450000297 від 02.03.2024 про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженця сел. Заводське, Конотопського району, Сумської області,
українця, громадянина України, освіта середня,
не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживає за адресою:
АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 307, ч.3 ст. 307 КК України, -
Ухвалою Конотопського міськрайонного суду від 17 вересня 2025 року обвинуваченому ОСОБА_5 було продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою до 14.11.2025 року до 24:00 год. з раніше визначеними умовами та розміром застави в розмірі 242240 грн.
У судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховуючи що завершити судовий розгляд до спливу строку тримання під вартою неможливо, оскільки ТУ ДБР проводиться перевірка заяви обвинуваченого щодо застосування до нього насильства з боку працівників поліції.
Зазначає, що ризики, які були наявні на час обрання запобіжного заходу передбачені п.1, п.5, ч.1 ст. 177 КПК України, не зменшилися. Про існування вказаних ризиків свідчать такі обставини: ОСОБА_5 обвинувачується в умисному особливо тяжкому злочині, передбаченому ч.3 ст. 307 КК України, який має високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої тяжкими наслідками, як для окремих громадян, так і для суспільства в цілому, оскільки спрямований проти здоров'я нації. Крім того, спосіб та обставини інкримінованих ОСОБА_5 злочинів свідчать про системність протиправних дій у сфері незаконного обігу наркотиків. За таких умов, перебуваючи на свободі, обвинувачений може продовжити свою незаконну діяльність із розповсюдження психотропних речовин. Крім того, ОСОБА_5 ніде не працює, не навчається, обвинувачується у вчиненні злочинів, переслідуючи мету власної наживи за рахунок збуту особливо небезпечних психотропних речовин. Також ОСОБА_5 особисто вживає наркотичні засоби та психотропні речовини.
Обвинувачений ОСОБА_5 прохав відмовити в задоволенні клопотання.
Захисник ОСОБА_4 підтримав позицію підзахисного. У письмових запереченнях на клопотання прокурора зазначив, що прокурором не доведено існування зазначених ним ризиків. Так, прокурором не було доведено, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання під вартою. Щодо ризику переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, такий ризик не доведений, оскільки стороною не було підтверджено небезпеки переховування обвинуваченого чи взагалі наявності в нього таких можливостей. Жодним чином ризик не підтверджений доказами, наприклад: заявами обвинуваченого чи показами свідків про намір переховуватися, доказами намірів зміни місця проживання - оренди квартири чи кімнати, доказами придбання обвинуваченим квитків, чи будь-яким іншим. Щодо ризику вчинити інше кримінальне правопорушення, відсутні обґрунтування готування чи планування обвинуваченого до вчинення інших кримінальних правопорушень. Зауважив, що припинення судимості анулює всі наслідки засудження. Крім того, захисник звернув увагу на строк перебування особи під вартою та прохав обрати більш м'який запобіжний захід.
Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування.
Ухвалою Конотопського міськрайонного суду від 16 квітня 2025 року доручено Територіальному управлінню Державного бюро розслідувань у місті Полтаві, з дотриманням вимог ст. 214 КПК України, провести перевірку повідомлених обвинуваченим ОСОБА_5 фактів щодо його затримання, застосування до нього працівниками поліції фізичного насильства під час його затримання 02 березня 2024 року у кримінальному провадженні №12024200450000297 від 02.03.2024 (а.п.219 Т. №2).
За повідомленням ТУ ДБР, розташованого у місті Полтава, 30.04.2025 внесені відомості до ЄРДР за № 62025170040007755 за ознаками кримінального правопорушення за ч.2 ст. 365 КК України (а.п. 223-224 Т. №2).
З огляду на викладене, завершити судовий розгляд кримінального провадження неможливо.
Суд вважає, що стороною обвинувачення надані докази наявності ризиків,
передбачених п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України. Такого висновку суд дійшов з тих підстав, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України, який має високий ступінь суспільної небезпеки. Санкція ч.3 ст. 307 КК України передбачає призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна. Санкція ч.2 ст. 307 КК України передбачає позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.
У даному випадку тяжкість злочинів, в поєднанні з відомостями про особу обвинуваченого ОСОБА_5 , який раніше не судимий, не працює, свідчить про те, що ОСОБА_5 може як ухилитися від суду, так і вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про доведеність ризиків, передбачених п.1), п.5) ч.1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити і з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав та інтересів суспільства. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства (Летельє проти Франції).
У судовому засіданні судом не здобуто відомостей, які б безумовно свідчили про неможливість тримання ОСОБА_5 під вартою, а також не отримано відомостей щодо інших обставин, які б переважили ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Суд також враховує, що гарантії, передбачені пунктом 3 статті 5 Конвенції, частково співпадають з гарантією, передбаченою пунктом 1 статті 6 Конвенції, і дійсно вимагають, щоб відносно особи, яка тримається під вартою, органи державної влади виявляли «особливу ретельність в ході провадження по справі», однак це не має гальмувати зусилля суду щодо відповідального виконання своїх завдань (рішення ЄСПЛ у справі «Херцегфальві проти Австрії», «Садегул Оздемір проти Туреччини»).
Керуючись ст. 177, 183, 331, п. 2 ч.1, п. 1-1 ч.2, ч.3 ст. 395 КПК України, -
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою до 03 січня 2026 року до 24:00 год., з раніше визначеними умовами та розміром застави.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим - протягом п'яти днів з моменту вручення йому копії ухвали.
СуддяОСОБА_1