Справа № 584/1281/23
Провадження № 1-і/577/11/25
"05" листопада 2025 р.
Конотопський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Конотопі в режимі відео конференції , клопотання прокурора Сумської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 в межах кримінального провадження, що внесене до ЄРДР № 12023200520000114 від 13 червня 2023 року, по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України,-
У провадженні Конотопського міськрайонного суду Сумської області перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.
Відносно обвинуваченого ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого спливає 08 листопада 2025 року о 24 год. 00 хв.
Прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що ризики, які існували на час застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачені п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілу і свідків у кримінальному провадженні та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином не перестали існувати.
Представник потерпілої ОСОБА_6 , адвокат ОСОБА_7 в судове засідання не з'явилася, подавши клопотання про розгляд справи без участі потерпілої та представника.
Обвинувачений ОСОБА_5 при вирішення питання про продовження обраного йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою покладається на розсуд суду.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 , адвокат ОСОБА_4 проти продовження обраного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечує, посилаючись на те, що прокурором не надано доказів існування на даний час ризиків, на які він посилається для обгрунтування свого клопотання про продовження обраного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Заслухавши думку учасників процесу з приводу заявленого клопотання, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Суд вважає, що продовжують існувати ризики, передбачені п. 1, 3, 4 ч.1 ст. 177 КПК України, зокрема можливість переховування від суду, незаконно впливати на потерпілу і свідків у кримінальному провадженні та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених п.1, 3, 4 ч.1 ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено. Стороною захисту докази на підтвердження цих підстав суду надані не були. До 08 листопада 2025 року закінчити розгляд вищевказаного кримінального провадження неможливо.
Клопотання прокурора узгоджується з правовою позицією, викладеною у рішенні Європейського суду з прав людини у справі за скаргою «Москаленко проти України», де зазначено, що обґрунтована підозра щодо вчинення заявником тяжкого злочину могла первісно виправдовувати його тримання під вартою. Необхідність забезпечити належний хід провадження (зокрема, для отримання показань свідків) також була достатньою підставою для первісного тримання заявника під вартою. Також вказано, що суворість покарання, яке може бути призначене, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Суд, при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 враховує особу обвинуваченого, який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, який, відповідно до ст. 12 КК України, належить до особливо тяжких злочинів та за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років.
Суд також враховує, що злочин, вчинення якого інкримінується ОСОБА_5 , був вчинений ним із застосуванням вогнепальної зброї - гранати оборонного типу із значною кількістю уражаючих елементів.
Тяжкість інкримінованого ОСОБА_5 злочину, в сукупністю з інформацією про особу обвинуваченого, дозволяє спрогнозувати з достатнім високим ступенем імовірності, що ОСОБА_5 , з метою уникнення покарання, може переховуватися від суду.
Крім того, ОСОБА_5 проживає на території Львівської області, не має сталих сімейних чи соціальних зв'язків.
Також ОСОБА_5 може впливати на свідків та потерпілу, оскільки обізнаний про їх місце проживання.
За таких обставин, суд приходить висновку, що ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, які існували на час обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зменшилися та не перестали існувати.
Судом не встановлено відомостей, які б безумовно свідчили про неможливість тримання обвинуваченого під вартою, а також не отримано відомостей щодо інших обставин, які б переважали ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
При цьому суд вважає, що більш м'які запобіжні заходи, не будуть достатніми для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні прокурора та не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_5 .
Зважаючи на викладене, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 необхідно продовжити на строк до двох місяців.
Керуючись ст. 331 КПК України, суд,
Клопотання задовольнити.
Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України термін дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до 02 січня 2026 року включно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим - з моменту отримання її копії.
СуддяОСОБА_1