Справа № 591/11493/24
Провадження № 2/591/2220/24
23 жовтня 2025 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:
головуючого в особі судді - КЛИМЕНКО А.Я.
при секретарі - Устименко М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2
про виділ в натурі частини житлового будинку та частини земельної ділянки -
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду і просить суд виділити: в натурі ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ,зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) - 64/100 часток житлового будинку з надвірними та господарськими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 наступні приміщення: частина житлового будинку літ. «А-І», приміщення №9, площею 20,6 м. кв., №8 (житлова прибудова літ «А1-І») площею 12.3 м.кв., №10 (житлова прибудова літ. «А2-І») площею 7.5 м.кв., №11 (житлова прибудова літ. «А2-І») площею 6.6 м.кв., №12 (прибудова літ. «а1») площею 12.6 м.кв., №13 (прибудова літ. «а1») площею 2.4 м.кв., №ІІ (прибудова літ «а2») площею 6,7 м.кв., та надвірні, господарські споруди: сарай - гараж літ. «С», душ літ. «Т», погріб «п/г1», навіс літ. «Р», «П», зливна яма літ. «І», огорожа літ. №8, №10, №11, хвіртка літ. №9, №12 (Додаток № 1 та Додаток № 1 арк.1 до експертного висновку №29 показано жовтим кольором), припинивши право спільної часткової власності на житловий будинок; Виділити в натурі ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ,зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) - 36/100 часток земельної ділянки загальною площею 0,1000 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) земельну ділянку площею 0,0392 га (392 м.кв.) (Додаток № 2 до експертного висновку №29 показано жовтим кольором), припинивши право спільної часткової власності на земельну ділянку.
Представник позивача адвокат Мазурова К.Д. в письмовій заяві позов підтримала повністю, просить суд позов задоволити, слухати справу у її відсутність та відсутність позивача.
Відповідач ОСОБА_2 про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, до суду не з'явився. Надіслав до суду письмову заяву в якій просить суд слухати справу у його відсутність, так як він з 2021 року постійно проживає у Франції. З позовом згоден.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, так як розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи.
Суд, вивчивши матеріали даної цивільної справи, вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню виходячи з наступного:
Судом при розгляді справи встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником 64/100 часток житлового будинку з надвірними та господарськими будівлями, загальною площею - 115,6 кв.м., житловою площею - 73,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі Договору купівлі-продажу частини житлового будинку №5264 від 22.11.2001 року.
Також, Позивач є власником 36/100 часток земельної ділянки загальною площею 0,1000 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер - 5910136300:05:006:0153, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно №18924077, виданого 13.03.2014 року Реєстраційною службою Сумського міського управління юстиції Сумської області та Витягом з ДРРП №18925793 від 13.03.2014 року.
Іншим співвласником житлового будинку та земельної ділянки є ОСОБА_2 , відповідач по справі.
Позивач, маючи намір здійснити реконструкцію своєї частки житлового будинку, але для отримання відповідних дозвільних документів на проведення будівництва він зобов'язаний надати відповідному органу ДАБІ нотаріально засвідчену заяву-згоду інших співвласників на проведення таких робіт. Крім того, Позивач позбавлений можливості зареєструвати у своїй частині житлового будинку членів своєї сім'ї, тому що необхідна згода всіх співвласників для вчинення такої дії. Позивач на даний час позбавлений можливості в позасудовому порядку вирішити дане питання, у зв'язку з тим, що на неодноразові звернення Позивача надати відповідну письмову заяву-згоду на вчинення вищезазначених дій.
З метою з'ясування питання щодо технічної можливості виділу частки житлового будинку та земельної ділянки Позивача в окремі об'єкти нерухомого майна, останній звернувся до судового експерта з питаннями: 1) визначити варіант поділу житлового будинку та господарських будівель за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до сформованого володіння (користування) між співвласниками з можливістю подальшої експлуатації даних об'єктів, як окремих об'єктів нерухомого майна; 2) визначити варіант поділу земельної ділянки площею 0,1000га, кадастровий номер: 5910136300:05:006:0153, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) між співвласниками за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до сформованого порядку користування.
Згідно висновку експерта за результатами проведення будівельно-технічного та земельно-технічного дослідження від 18.10.2024 року експерт, відповідаючи на перше запитання визначив:
Виходячи з проведеного співставленням встановлено, що об'ємно-планувальне рішення приміщень у будинку сформоване, поділ не передбачає втручання в конструктивні елементи будинку і додаткові навантаження на них, зниження їх міцності і порушення стійкості. Житлові приміщення окремо забезпечені мережами електро-, газо-, водопостачання та водовідведення та окремими приладами обліку електро-, газо-, та водопостачання.
Виходячи з планування і розмірів приміщень житлового будинку, його конструктивних елементів, провести поділ житлового будинку та господарських будівель між співвласниками за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до поставленого питання та сформованого володіння та користування будівлями і спорудами та дотриманням вимог державних будівельних норм, правил та стандартів технічно можливо.
Пропонується виділити ОСОБА_1 частину житлового будинку з прибудованими приміщеннями (жовтим кольором): частина житлового будинку літ. «А-І», приміщення №9, площею 20,6 м. кв., №8 (житлова прибудова літ «А1-І») площею 12.3 м.кв., №10 (житлова прибудова літ. «А2-І») площею 7.5 м.кв., №11 (житлова прибудова літ. «А2-І») площею 6.6 м.кв., №12 (прибудова літ. «а1») площею 12.6 м.кв., №13 (прибудова літ. «а1») площею 2.4 м.кв., №ІІ (прибудова літ «а2») площею 6,7 м.кв., та надвірні, господарські споруди: сарай - гараж літ. «С», душ літ. «Т», погріб «п/г1», навіс літ. «Р», «П», зливна яма літ. «І», огорожа літ. №8, №10, №11, хвіртка літ. №9, №12 (Додаток № 1 та Додаток № 1 арк.1 до експертного висновку №29 показано жовтим кольором).
Стосовно другого питання у висновку експертного дослідження було визначено, що виходячи з результатів дослідження документів, наданих на експертизу, нормативних вимог, контурів та площі земельної ділянки, розташування будівель на земельній ділянці, з урахуванням фактичного користування та володіння житловим будинком та господарськими будівлями та сформованого порядку користування земельною ділянкою, експерт пропонує на розгляд, представити схематичний варіант поділу земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , з можливістю нормального користування будівлями і здійснення догляду за ними для всіх співвласників, який є технічно можливий та нормативно обґрунтований (додаток 2).
Співвласнику ОСОБА_1 - виділяється земельна ділянка площею 0,0392га (392 м.кв.), яка відображена жовтим кольором з урахуванням площі під будівлями.
З моменту набуття Позивача та Відповідача права спільної часткової власності на житловий будинок та земельну ділянку, сторони мають право лише за взаємною згодою володіти та користуються спільним майном, і за жодних правових підстав не мають права вчиняти дій, які б не були узгоджені обома співвласниками.
Актами цивільного законодавства України надано право співвласникам на поділ та виділ майна, що є у їх спільній частковій власності.
Відповідно до ст. 361 ЦК України співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.
Відповідно до ст. 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом.
Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності, згідно ч.1 ст. 356 ЦК України та ч.1 ст. 86 ЗК України, є спільною частковою власністю.
В той час, право спільної часткової власності на земельну ділянку виникає, як встановлено ст. 87 ЗК України, зокрема при придбані у власність земельної ділянки двома чи більше особами за цивільно-правовими угодами.
Виходячи зі змісту загальних засад регулювання права власності, що встановлені ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб
Норми ст. ст. 317, 319 ЦК України передбачають, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, яке він здійснює на власний розсуд і усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
Однак, в ч.1 ст. 358 ЦК України зазначено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою, що також знайшло своє відображення і в ч.1 ст. 88 ЗК України, відповідно до якої володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку.
У відповідності до ч.1 та ч.2 ст. 367 ЦК України, майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.
На відміну від вказаного вище положення акту цивільного законодавства, яке надає право співвласнику майна здійснювати його поділ у натурі, ст. 88 ЗК України, як спеціальною нормою, яка регулює земельні правовідносини, передбачено, що учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки із складу земельної ділянки як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення.
Проте, наведені вище норми гарантують кожному із співвласників право на поділ (виділ) в натурі того майна, яке знаходиться у їх спільній частковій власності і після здійснення якого, право спільної власності припиняється, кожен із співвласників набуває право особистої приватної власності на майно, що утворюється в результаті його поділу (виділу), і зміст якого проявляється, перш за все, у здійсненні правомочності щодо володіння, користування та розпорядження майном за своєю волею, на власний розсуд, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно ч.1 та ч.3 ст. 367 ЦК України та ст. 88 ЗК України, поділ в натурі майна, яке перебуває у спільній частковій власності, може бути здійснено за домовленістю між співвласниками, шляхом укладання договору про поділ нерухомого майна, який повинен бути вчинений у письмовій формі з обов'язковим його нотаріальним посвідченням учасниками правочину.
Проте, в тому випадку, якщо один із співвласників виявив бажання, не залежно від його мотивів, здійснити поділ у натурі майна, що перебуває у спільній частковій власності, однак інший співвласник перешкоджає йому в реалізації такого права будь-яким шляхом, що унеможливлює досягнення домовленості між ними щодо укладання договору про поділ нерухомого майна, такий співвласник має право на звернення до суду з відповідним позовом про поділ (виділ) спільного майна в натурі і таке право підлягає судовому захисту.
Такі висновки Позивача ґрунтуються на положенні ст. ст. 15, 16 ЦК України та ст. 152 ЗК України, відповідно до яких кожній особі гарантується право на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, шляхом звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільного права та інтересу може бути визнання права або застосування інших способів захисту, встановлених законом, зокрема поділу (виділу) в натурі майна, що є у спільній частковій власності.
За таких обставин, оскільки сторони позбавлені досягти домовленості про поділ (виділ) в натурі житлового будинку та земельної ділянки, призвело до не можливості вчинити договір про поділ цього майна, в порядку передбаченому ч.3 ст. 367 ЦК України, Позивач має право на звернення до суду за захистом свого майнового права, шляхом здійснення поділу житлового будинку та виділу земельної ділянки в натурі, відповідно до частки кожної із сторін у спільній власності з метою припинення права спільної часткової власності на це майно.
Відповідно до абз. 1 п. 6 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» від 4 жовтня 1991 року (з подальшими змінами та доповненнями), при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.
Як випливає з технічного паспорту житлового будинку, та технічної документації щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об'єкта нерухомого майна технічна можливість щодо виділення частки Позивача технічно можливий. Але стосовно технічної можливості виділу в натурі часток житлового будинку та земельної ділянки звичайно повинно бути з'ясовано шляхом призначення відповідної будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи, оскільки такі обставини потребують спеціальних знань у даній галузі.
Верховний суд України в п. 7 Постанови Пленуму «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» роз'яснив судам, що в спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності. Якщо виділ технічно можливий, але з відхиленням від розміру часток кожного власника, суд з врахуванням конкретних обставин може провести його зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації учаснику спільної власності, частка якого зменшилась.
Крім того, в абз.4 п. 7 та п. 8 Постанови «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок», Пленум Верховного суду України роз'яснив, що при поділі жилого будинку суд зобов'язаний зазначити в рішенні, яка відокремлена частина будинку конкретно виділяється і яку частку в будинку вона складає, а також, які підсобні будівлі передаються власнику. Різні господарські будівлі (літні кухні, сараї тощо) є підсобними будівлями і складають з будинком одне ціле.
У випадку виділу в натурі земельної ділянки, то такий виділ землі базується за тими ж принципами та методичними підходами, які застосовуються до поділу житлового будинку, за виключенням того правила, що у випадку виділу в натурі частки земельної ділянки, співвласнику якому вона виділяється, надається право саме на ту частину землі, на якій розташована відокремлена частина житлового будинку, що виділяється співвласнику.
Про можливість об'єднання в одному позові вимог про поділ житлового будинку та виділ частки земельної ділянки в натурі, зазначив Верховний суд України, який п. 11 Постанови Пленуму «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» роз'яснив, що одночасно з розв'язанням спору про право власності на будинок, виділ частки або встановлення порядку користування конкретними приміщеннями, суд може також вирішити позов, якщо він заявлений, про порядок використання і розпорядження земельною ділянкою між громадянами, яким жилий будинок належить на праві спільної часткової власності.
Право позивача порушене і підлягає захисту в суді.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 317, 319, 355, 356, 358, 361 ЦК України, ст. 88 ЗК України ст. ст. 11 -13, 81, 133, 141, 175-177, 187, 223, 247, 259, 263-265 ЦПК України, суд -
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ в натурі частини житлового будинку та частини земельної ділянки - задоволити.
Виділити в натурі ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ,зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) - 64/100 часток житлового будинку з надвірними та господарськими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 наступні приміщення: частина житлового будинку літ. «А-І», приміщення №9, площею 20,6 м. кв., №8 (житлова прибудова літ «А1-І») площею 12.3 м.кв., №10 (житлова прибудова літ. «А2-І») площею 7.5 м.кв., №11 (житлова прибудова літ. «А2-І») площею 6.6 м.кв., №12 (прибудова літ. «а1») площею 12.6 м.кв., №13 (прибудова літ. «а1») площею 2.4 м.кв., №ІІ (прибудова літ «а2») площею 6,7 м.кв., та надвірні, господарські споруди: сарай - гараж літ. «С», душ літ. «Т», погріб «п/г1», навіс літ. «Р», «П», зливна яма літ. «І», огорожа літ. №8, №10, №11, хвіртка літ. №9, №12 (Додаток № 1 та Додаток № 1 арк.1 до експертного висновку №29 показано жовтим кольором), припинивши право спільної часткової власності на житловий будинок.
Виділити в натурі ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ,зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) - 36/100 часток земельної ділянки загальною площею 0,1000 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) земельну ділянку площею 0,0392 га (392 м.кв.) (Додаток № 2 до експертного висновку №29 показано жовтим кольором), припинивши право спільної часткової власності на земельну ділянку.
Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст судового рішення виготовлено 04 листопада 2025 року.
СУДДЯ А.Я.КЛИМЕНКО