Справа № 591/2870/25
Провадження № 1-кп/591/83/25
05 листопада 2025 року Зарічний районний суд м. Суми у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , розглянувши в відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою відносно
ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 190, ч. 1 ст. 209, ч.ч. 1, 2 ст. 361 КК України,
В провадженні Зарічного районного суду м. Суми перебуває справа відносно наведеної особи, обвинуваченої у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень, ухвалою суду по якому застосовано до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який прокурор просив продовжити, в зв'язку з тим, що заявлені раніше ризики не зменшились та не відпали, а більш м'які запобіжні заходи не здатні забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
Захисник та обвинувачений не заперечили проти клопотання прокурора.
Суд, заслухавши сторони, дослідивши надані матеріали, приходить наступних висновків.
Встановлено, що по справі до ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а прокурором обґрунтовано його підозру у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, оскільки в клопотанні, обвинувальному акті та реєстрі наведені достатні відомості, які можуть переконати стороннього спостерігача в цьому, так само як і не спростовано цих обставин протилежною стороною, з урахуванням вирішення цих питань при застосуванні та продовженні строку тримання особи під вартою.
Також прокурор довів актуальність і на цей час ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_5 обвинувачується в систематичному вчиненні корисливих злочинів, він не має сталих, постійних, офіційних міцних соціальних зв'язків, постійних джерел доходів, не має постійного місця проживання, а в провадженні в певний період (до початку військової служби) порушував покладені на нього обов'язки, при застосуванні більш м'якого заходу, що в сукупності з тяжкістю покарання, яке йому загрожує, говорить про наявність ризиків переховування від суду, можливості впливу на учасників провадження та стосовно можливості продовження неправомірних дій, а також доводить неможливість застосування більш м'яких заходів.
На підтвердження наведеної позиції говорить і характер обвинувачення, а також те, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні неправомірних дій в період воєнного стану, в області, яка межує з країною-агресором, що збільшує заявлені ризики.
Визначаючи розмір застави, суд виходить з недоведеності наявності у обвинуваченого чи його близьких значних статків, з відсутності у нього судимостей, з участі обвинуваченого в відсічі збройній агресії та наявностіь поранень в зв'язку з цим, що цілком свідчить про те, що застава в меншому розмірі здатна в достатній мірі запобігти ризикам.
Тому, беручи до уваги положення ч. 4 ст. 182 КПК України, суд вважає за необхідне визначити заставу в 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Відтак, клопотання прокурора належить задовольнити частково.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 182, 183, 331 КПК України, суд
Клопотання прокурора задовольнити та продовжити застосований до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 03 січня 2026 року включно з визначенням розміру застави в 45420 гривень.
У разі внесення застави та після звільнення ОСОБА_5 з-під варти, покласти на нього наступні обов'язки: прибувати до суду по першому виклику; не відлучатися за межі населеного пункту, де він проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання, навчання, роботи та засобів зв'язку; утриматись від спілкування зі свідками та потерпілим в провадженні; здати на зберігання відповідний документ(и), який дає право на виїзд за межі України.
Роз'яснити заставодавцю та обвинуваченому, що, у разі невиконання обов'язків, застава звертається в дохід держави, а після звернення застави в дохід держави, суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 цього Кодексу.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.
Ухвала може бути оскаржена протягом 5 (п'яти) днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сумського апеляційного суду. Подання апеляційної скарги на ухвалу зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Суддя ОСОБА_1