Справа № 591/11729/25
Провадження № 1-кс/591/3556/25
Іменем України
04 листопада 2025 року м.Суми
Слідчий суддя Зарічного районного суду м. Суми ОСОБА_1 , з участю секретаря с/з ОСОБА_2 , учасників провадження: прокурора ОСОБА_3 , скаржниці ОСОБА_4 , її захисника- адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми скаргу ОСОБА_4 на бездіяльність службової особи Сумської обласної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення,-
В провадження слідчого судді надійшла вказана скарга, яка мотивована тим, що 09.10.2025 ОСОБА_4 звернулася до Сумської обласної прокуратури з заявою про вчинення кримінального правопорушення за ч.1 ст. 374 КК України, однак відомості до ЄРДР не внесені, досудове розслідування не розпочато. За таких обставин вона просить зобов'язати уповноважених осіб Сумської обласної прокуратури вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 214 КПК України щодо заяви про злочин.
В судовому засіданні ОСОБА_4 підтримала доводи скарги, просила її задовольнити.
Захисник вважала скаргу її підзахисної обґрунтованою та просила її задовольнити.
Прокурор заперечував проти задоволення скарги, посилаючись на відсутність підстав для внесення до ЄРДР вказаних у заяві ОСОБА_4 відомостей, оскільки вони по суті зводяться до незгоди з процесуальними рішеннями судді ОСОБА_6 та жодних ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.374 КК України не містять, про що заявниці було надано обґрунтовану відповідь, копія якої долучена до матеріалів справи.
Заслухавши пояснення учасників провадження, дослідивши матеріали скарги, матеріали перевірки, слідчий суддя дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
За змістом п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
За змістом вказаної норми, до реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо ж зі змісту заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР і це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Таким чином, закон передбачає необхідність попереднього вивчення прокурором, іншою службовою особою, уповноваженою на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, а також слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно із ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до п. 4, п. 5, п. 7 ч. 5 ст. 214 КПК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про: короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; інші обставини, передбачені положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань.
Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань і щодо них не повинно проводитися досудове розслідування.
При цьому зміст ч.1 ст. 214 КПК України не передбачає обов'язку слідчого чи прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема ті, що не містять у собі відомостей про склад кримінального правопорушення, передбаченого КК України.
Положенням про порядок ведення ЄРДР передбачено, що до ЄРДР вносяться не будь-які заяви, які надходять до органів досудового розслідування, а лише відомості про кримінальне правопорушення, коли такі відомості викладені особою в заяві чи повідомленні про кримінальне правопорушення.
Верховний Суд у постанові ККС ВС у справі 556/450/18 від 30.09.2021 вказав, що слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.
Відповідно до висновку викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких уповноважена особа дійшла висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання уповноважених осіб внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
В ході розгляду даної скарги встановлено, що 09.10.2025 ОСОБА_4 подала до Сумської обласної прокуратури заяву про вчинене кримінальне правопорушення, за змістом якої, суддя Зарічного районного суду м. Суми ОСОБА_6 , 26.09.2025 за наслідками розгляду справи №591/3998/13-к за заявою скаржниці про зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання, відмовилась розглядати клопотання останньої та прийняла рішення про повернення такого клопотання заявнику ОСОБА_4 , а також 30.09.2025 відмовила у розгляді заяви ОСОБА_4 про роз'яснення зазначеного судового рішення, порушуючи норми Кримінального процесуального кодексу України, чим, на думку заявниці, вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 374 КК України.
Вказана заява розглянута уповноваженою особою Сумської обласної прокуратури, та за наслідками розгляду відмовлено у внесенні відомостей до ЄРДР, оскільки ознак кримінального правопорушення не встановлено і 16.10.2025 за №31-1758-25 ОСОБА_4 надана відповідь на її звернення.
Слідчий суддя погоджується з висновком уповноваженої особи про відсутність підстав для внесення відомостей до ЄРДР, оскільки, з поданої заяви не встановлено даних, які б вказували на наявність ознак кримінального правопорушення.
Об'єктивна сторона злочину за ч. 1 ст. 374 КК вичерпується діянням винного, яке може бути вчинене у таких, альтернативно передбачених у законі формах: а) недопущення захисника до участі у кримінальному провадженні; б) ненадання своєчасно (несвоєчасне надання) захисника, в) інше грубе порушення права на захист.
Недопущення захисника як одна з форм порушення права на захист полягає у невиконанні суб'єктом злочину вимог п. 3 ч. 3 ст. 42 та ст. 48 КПК щодо права підозрюваного, обвинуваченого на першу їх вимогу мати захисника і в будь-який момент залучити його до участі в кримінальному провадженні. Воно може також полягати у непризначенні захисника на порушення вимог ст. 49 КПК або у відмові в його залученні у тих випадках, коли його участь є обов'язковою (ст. 52 КПК) тощо. Несвоєчасне надання (надання несвоєчасно) захисника полягає у порушенні встановлених законом строків залучення захисника до участі у кримінальному провадженні (наприклад, залучення захисника не до, а вже після першого допиту підозрюваного (п. 3 ч.3 ст. 42 КПК); допуск захисника до участі за справою не з моменту вручення особі повідомлення про підозру (ст. 278 КПК), а вже після складання обвинувального акта (ст. 291 КПК) тощо. Інше грубе порушення права на захист може полягати у вчиненні будь- яких діянь, спрямованих щодо самого потерпілого від злочину або його захисника, змістом якого є перешкоджання здійсненню особою права на захист (наприклад, відмова без законних підстав здійснити заміну захисника ст. 54 КПК), обмеження кількості і тривалості побачень із захисником після першого допиту підозрюваного (ч. 5 ст. 46 КПК), висування додаткових, крім зазначених у ст. 50 КПК, вимог для підтвердження повноважень захисника тощо).
Таких фактів у заяві не наведено, її доводи носять характер лише суб'єктивних висновків щодо незгоди із процесуальною діяльністю судді ОСОБА_6 , а також відмовою у задоволенні вимог, викладених у заяві скаржниці про зарахування строку попереднього ув'язнення в строк покарання та щодо роз'яснення судового рішення, а також у спосіб внесення відомостей до ЄРДР робиться спроба підміни визначеного законом порядку перегляду (оскарження) рішення суду.
Враховуючи викладене та приймаючи до уваги встановлені обставини, слідчий суддя не вбачає підстав для задоволення скарги.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173 КПК України,
Скаргу ОСОБА_4 на бездіяльність службової особи Сумської обласної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення- залишити без задовлення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали оголошений 05.11.2025 об 11-00 год.
Слідчий суддя ОСОБА_1