Справа № 573/1609/25
Номер провадження 2/573/488/25
05 листопада 2025 року м. Білопілля
Білопільський районний суд Сумської області у складі:
головуючої судді Терещенко О.І.,
з участю секретаря судового засідання Федорченко Г.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в місті Білопіллі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Білопільський відділ державної виконавчої служби у Сумському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про припинення стягнення аліментів та стягнення аліментів,
06 серпня 2025 року через систему «Електронний суд» до суду надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , в якому він вказує, що вони з відповідачкою є батьками неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Від народження донька проживала разом з матір'ю. Судовим наказом від 13 вересня 2019 року з нього на користь відповідачки стягнуто аліменти на утримання доньки у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення нею повноліття. В липні 2023 року ОСОБА_2 покинула їхню доньку та поїхала з дому. З того часу дитина проживає з ним у м. Суми, де вони перебувають на обліку як ВПО. Неповнолітня ОСОБА_4 перебуває на його утриманні та він самостійно займається її вихованням. Відповідачка ОСОБА_2 отримує аліменти на утримання доньки та користується ними на власний розсуд, матеріальної допомоги дитині не надає.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просить припинити стягнення з нього аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_4 та стягнути з відповідачки на його користь аліменти на утримання дитини у розмірі частки заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення нею повноліття.
Ухвалою судді від 14 серпня 2025 року відкрито загальне позовне провадження в справі та її призначено до підготовчого засідання (а. с. 21).
10 жовтня 2025 року підготовче засідання у справі закрито і її призначено до судового розгляду на 24 жовтня 2025 року (а. с. 83).
13 жовтня 2025 року представник позивача - адвокат Юшкевич Є.П. подала заяву про участь у судовому засіданні 24 жовтня 2025 року в режимі відеоконференції з використанням власних засобів, яка ухвалою від 14 жовтня 2025 року була задоволена (а. с. 93).
24 жовтня 2025 року позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Юшкевич Є.П. у судове засідання не прибули, причин неприбуття не повідомили, хоча представник позивача належним чином була сповіщена про день, час і місце розгляду справи через систему «Електронний суд», в якому вона зареєстрована. В режимі відеоконференції ОСОБА_5 також на зв'язок не вийшла, хоча секретарем судового засідання їй надсилалися запрошення (а. с. 85, 96-97).
Тому судове засідання було відкладено на 11:30 год 05 листопада 2025 року у зв'язку з неявкою позивача та його представника (а. с. 96-97).
05 листопада 2025 року у судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Юшкевич Є.П. не прибули, причин неприбуття не повідомили, хоча представник позивача належним чином була сповіщена про день, час і місце розгляду справи через систему «Електронний суд». Заяви про відкладення судового засідання або проведення його без їх участі або про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції від них також не надходили (а. с. 100).
Частиною 5 статті 130 ЦПК України передбачено, що вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.
Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держав (частина перша статті 2 ЦПК України).
Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. V. SPAIN, № 11681/85, § 35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року).
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору (пункт 2 частини третьої, частина п'ята статті 223 ЦПК України).
Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи (пункт 3 частини першої статті 257 ЦПК України).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
Умовою для залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України, є саме повторна неявка належним чином повідомленого про час і місце розгляду справи позивача. При цьому повторною є друга поспіль неявка позивача, якщо він обидва рази був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи та від нього не надходило заяви про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи (постанови Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі №759/6512/17, від 20 травня 2021 року у справі №522/13928/15, від 18 серпня 2021 року у справі №495/9414/15-ц, від 10 лютого 2022 року в справі №756/16448/18, від 30 червня 2022 року у справі №461/1190/21).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 липня 2021 року в справі №756/6049/19 вказано, що «залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв'язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду. При цьому позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з'явився. Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого учасник справи самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез'явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача».
Наведені правові висновки неодноразово викладені у постановах Верховного Суду, зокрема, від 20 вересня 2018 року у справі № 756/8612/16-ц, від 24 жовтня 2018 року у справі № 569/347/16-ц, від 28 лютого 2019 року у справі № 752/9188/13-ц, від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13, від 06 червня 2019 року у справі № 760/3301/13-ц, від 20 червня 2019 року у справі № 522/7428/15, від 26 вересня 2019 року у справі № 295/19734/13-ц, від 07 жовтня 2019 року у справі № 612/403/16-ц, від 27 березня 2020 року у справі № 522/22303/14-ц, від 21 вересня 2020 року у справі № 658/1141/18, від 11 березня 2021 року у справі № 558/9/18, від 03 червня 2021 року у справі № 227/2751/19, від 05 жовтня 2022 року у справі № 465/6745/17 та інших.
Отже, законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 вересня 2021 року у справі № 465/205/17 зазначено, що «Верховний Суд наголошує на тому, що саме позивач має бути у першу чергу зацікавлений у розгляді його позовних вимог у розумний строк. Установивши, що позивач, будучи належним чином повідомленою про день, час та місце розгляду справи, двічі поспіль не з'явилася в судове засідання (02 липня 2020 року, 29 жовтня 2020 року), не скористалася правом подати заяву про розгляд справи за її відсутності, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов правильного висновку про наявність підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статі 257 ЦПК України, для залишення позовної заяви без розгляду. Доводи касаційної скарги про те, що залишаючи її позов без розгляду, суд порушив її право на судовий захист, є безпідставними, оскільки особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно (частина друга статті 257 ЦПК України). Крім того, прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі «Станков проти Болгарії» від 12 липня 2007 року). Посилання у касаційній скарзі на те, що відповідно до частин першої та другої статті 223 ЦПК України суд повинен був розглянути та вирішити справу на підставі наявних у ній доказів, є безпідставними, оскільки наслідки повторної неявки позивача передбачено частиною п'ятою наведеної норми та пунктом третім частини першої статті 257 ЦПК України, заяву про розгляд справи за її відсутності до суду не подала».
Аналогічний правовий висновок зазначений і у постанові Верховного Суду від 08 жовтня 2025 року у справі №154/783/19.
Враховуючи, що позивач ОСОБА_1 двічі в судові засідання не прибув, будучи належним чином сповіщеним про день, час і місце розгляду справи через свого представника - адвоката Юшкевич Є.П., заяви про розгляд справи без його участі не подав, доказів поважності неприбуття у судові засідання також не надав, тому суд вважає за необхідне його позовну заяву залишити без розгляду.
Окрім того, суд роз'яснює ОСОБА_1 , що залишення позовної заяви без розгляду не позбавляє його права повторного звернення до суду у загальному порядку з аналогічним позовом (частина 2 статті 257 ЦПК України).
Керуючись статтями 257 - 260 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Білопільський відділ державної виконавчої служби у Сумському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про припинення стягнення аліментів та стягнення аліментів залишити без розгляду в зв'язку з повторним неприбуттям в судове засідання позивача.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду безпосередньо шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з моменту її проголошення.
Суддя