Справа №573/1938/25
Номер провадження 1-кс/573/418/25
05 листопада 2025 року слідчий суддя Білопільського районного суду Сумської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , скаржника ОСОБА_3 , розглянув скаргу ОСОБА_3 на постанову прокурора про відмову у задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження №42025202540000081 та зобов'язання прокурора задовольнити клопотання про закриття кримінального провадження,
30 жовтня 2025 року до суду надійшла скарга ОСОБА_3 на постанову прокурора про відмову у задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження №42025202540000081 та зобов'язання прокурора задовольнити клопотання про закриття кримінального провадження.
Вказана скарга мотивована тим, що 22 жовтня 2025 року до Сумської окружної прокуратури ОСОБА_3 подано клопотання про закриття кримінального провадження №42025202540000081, за результатом розгляду якого 29 жовтня 2025 року ним отримано лист про відсутність підстав для закриття кримінального провадження, що стало підставою винесення прокурором ОСОБА_4 постанови про відмову у задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження. ОСОБА_3 вказує, що дана постанова є необґрунтованою та не відповідає обставинам справи. Посилаючись на викладені вище обставини, скаржник просить скасувати постанову прокурора ОСОБА_4 про відмову у задоволенні клопотання від 22 жовтня 2025 року про закриття кримінального провадження та зобов'язати прокурора задовольнити вказане клопотання.
03 листопада 2025 року до суду надійшла заява прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_5 , в якій останній просив відмовити у задоволенні скарги, посилаючись на те, що у провадженні СВ ВП №1 (м. Білопілля) Сумського РУП ГУНП в Сумській області перебувало кримінальне провадження №42025202540000081 від 03 вересня 2025 року, в якому 02 жовтня 2025 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 383, ч. 1 ст. 384 КК України. На підставі доручення прокурора, слідчим у кримінальному провадженні 21 жовтня 2025 року, у порядку ст. 290 КПК України, відкриті матеріали досудового розслідування підозрюваному та його захиснику. 22 жовтня 2025 року до Сумської окружної прокуратури надійшло клопотання підозрюваного ОСОБА_3 про закриття вказаного вище кримінального провадження, за результатами розгляду якого того ж дня начальником Білопільського відділу Сумської окружної прокуратури ОСОБА_4 відмовлено у його задоволенні, про що винесено відповідну постанову. Крім того, 30 жовтня 2025 року ОСОБА_3 ознайомився з матеріалами кримінального провадження, у тому числі з супровідним листом з додатком у вигляді постанови про відмову у задоволенні клопотання, та цього ж дня йому вручено обвинувальний акт з реєстром матеріалів, який 31 жовтня 2025 року надійшов до суду, що виключає можливість розгляду вказаної скарги саме слідчим суддею Білопільського районного суду Сумської області, а є предметом судового розгляду під час розгляду обвинувального акту у суді (а. п. 15-22).
У судовому засіданні ОСОБА_3 скаргу підтримав, просив скасувати постанову прокурора ОСОБА_4 про відмову у задоволенні клопотання від 22 жовтня 2025 року про закриття кримінального провадження та зобов'язати прокурора задовольнити вказане клопотання.
Представник Білопільського відділу Сумської окружної прокуратури ОСОБА_5 у судове засідання не з'явився, надіслав заяву про розгляд скарги без його участі, проти задоволення скарги заперечує (а. п. 31-32).
Заслухавши скаржника ОСОБА_3 , дослідивши скаргу та матеріали справи, слідчий суддя дійшла таких висновків.
22 жовтня 2025 року за результатом розгляду клопотання підозрюваного ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження №42025202540000081 від 03 вересня 2025 року за ч. 1 ст. 383, ч. 1 ст. 384 КК України начальником Білопільського відділу Сумської окружної прокуратури ОСОБА_4 відмовлено у його задоволенні з огляду на обґрунтованість пред'явленої йому підозри у вчиненні вказаних вище кримінальних правопорушень, про що винесена постанова (а. с. 18-21).
Слідчий суддя зазначає, що відповідно до ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Забезпечення такого права є однією з важливих гарантій ухвалення правосудного рішення у кримінальному провадженні.
Частиною 6 ст. 9 КПК України визначено, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 КПК України.
Перелік рішень, дій і бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначено у ст. 303 КПК України.
Забезпечуючи ефективний доступ до правосуддя, за результатами розгляду скарги на бездіяльність прокурора у кримінальному провадженні слідчий суддя, відповідно до положень ст. 307 вказаного Кодексу, може: скасувати рішення прокурора, зобов'язати прокурора вчинити певну дію, зобов'язати припинити певну дію, відмовити в задоволенні скарги. При цьому кримінальний процесуальний закон не надає слідчому судді повноважень вторгатися в дискреційні повноваження прокурора в кримінальному провадженні, визначені положеннями ч. 2 ст. 283 КПК України.
Із системного аналізу положень ст. 284 КПК України вбачається, що їх зміст передбачає два види закриття кримінального провадження, які є різними за своєю суттю та наслідками: закриття провадження, що передбачає неможливість подальшого досудового розслідування (повне закриття кримінального провадження), і закриття провадження щодо підозрюваного, що передбачає неможливість проведення досудового розслідування стосовно цієї особи, проте не перешкоджає подальшому досудовому розслідуванню відповідного кримінального правопорушення. До повноважень прокурора у провадженні, де особі повідомлено про підозру, належить другий вид закриття провадження.
Водночас за приписами ч. 2 ст. 283 КПК України, яка визначає форми закінчення досудового розслідування, саме прокурор зобов'язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: 1) закрити кримінальне провадження; 2) звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; 3) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
Системне тлумачення кримінальних процесуальних норм, передбачених статтями 283, 284 КПК України, свідчить, що право обрати ту чи іншу форму закінчення досудового розслідування належить до дискреційних повноважень прокурора в кримінальному провадженні.
Натомість в цьому кримінальному провадженні скаржник просить зобов'язати процесуального керівника прийняти процесуальне рішення про закриття кримінального провадження №42025202540000081 від 03 вересня 2025 року за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 383, ч. 1 ст. 384 КК України на підставі п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку з відсутністю події кримінального правоопрушення, що виходить за межі процесуальних повноважень слідчого судді щодо розгляду скарги на бездіяльність прокурора, які визначені положеннями ст. 307 КПК України, та є втручанням в дискреційні повноваження прокурора, визначені положеннями ст. 283 вказаного Кодексу.
Наведене узгоджується з висновками Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеними в постановах від 29 серпня 2022 року (справа №757/61433/21-к, провадження №51-372км22), від 05 липня 2022 року (справа №757/27041/21-к, провадження №51-3781км21), від 30 листопада 2022 року (справа №761/13804/22, провадження №51-3067км22).
Отже, вимоги ОСОБА_3 про скасування постанови прокурора від 22 жовтня 2025 року про відмову у задоволенні його клопотання про закриття кримінального провадження та зобов'язання прокурора задовольнити клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК України, виходять за межі переліку рішень, дій, бездіяльності слідчого або прокурора, які підлягають оскарженню під час досудового розслідування в порядку та з підстав, визначених ст. 303 КПК України.
Відтак, указані вимоги ОСОБА_3 не можуть бути предметом розгляду слідчим суддею, оскільки таке оскарження не передбачено КПК України, що регламентовано положеннями Глави 26 цього Кодексу.
Окрім того, з матеріалів справи також убачається, що 21 жовтня 2025 року ОСОБА_3 вручено повідомлення про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 03 вересня 2025 року за №42025202540000081 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 383, ч. 1 ст. 384 КК України, роз'яснено право на доступ до матеріалів досудового розслідування як особисто, так і за допомогою захисника (а. п. 17).
31 жовтня 2025 року до Білопільського районного суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за №42025202540000081 від 03 вересня 2025 року відносно ОСОБА_3 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 383, ч. 1 ст. 384 КК України. Справа зареєстрована за №573/2272/25 та перебуває у провадженні судді ОСОБА_6 (а. п. 22, 27).
Згідно з п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Проте, зі змісту КПК України вбачається, що здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні слідчим суддею здійснюється лише на стадії досудового розслідування.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Розгляд і вирішення питань, передбачених главою 26 КПК України «Оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування», можуть відбуватися лише під час досудового розслідування, і мають бути припиненими із закінченням стадії досудового розслідування, оскільки невиконання вказаних вимог може призвести до порушення принципу правової визначеності.
Оскільки досудове розслідування у кримінальному провадженні №42025202540000081 від 03 вересня 2025 року завершено, обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні перебуває на розгляді у Білопільському районному суді Сумської області, то вирішення скарги ОСОБА_3 на постанову прокурора про відмову у задоволенні клопотання про закриття вказаного кримінального провадження не входить до повноважень слідчого судді.
Враховуючи вищевикладене, приходжу до висновку, що у задоволенні скарги ОСОБА_3 слід відмовити.
Керуючись статтями 3, 26, 303-307 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні скарги ОСОБА_3 про скасування постанови прокурора від 22 жовтня 2025 року про відмову у задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження №42025202540000081 від 03 вересня 2025 року та зобов'язання прокурора задовольнити клопотання про закриття кримінального провадження відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя