справа № 399/875/25
провадження № 1-кп/399/54/2025
05 листопада 2025 року Онуфріївський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючої - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел.. Онуфріївка кримінальне провадження за № 12025121070000163 від 07.03.2025 року, відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Деріївка, Онуфріївського району, Кіровоградської області, українця, громадянина України, освіта неповна середня, не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , скоїв злочин у сфері забезпечення призову та мобілізації, за наступних обставин.
Відповідно до ст. 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону. Відповідно до ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки). Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2020 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, а також Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» №69-2022 від 24.02.2022, з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, оголошено загальну мобілізацію. Будучи військовозобов'язаним, 03.02.2025 ОСОБА_5 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі-ТЦК та СП), де в подальшому його направлено для проходження військово-лікарської комісії на предмет придатності його до військової служби. За висновком вищевказаної комісії ОСОБА_5 визнано придатним до військової служби. Далі, 03.02.2025 ОСОБА_5 вручалась бойова повістка про виклик його до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_2 для відправки до військової частини у зв'язку із призовом на військову службу під час мобілізації. Працівниками вищевказаного відділу, ОСОБА_5 було повідомлено про призов його на військову службу під час загальної мобілізації, про наслідки відмови бути призваним та проходити військову службу під час загальної мобілізації, оголошеної Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» №69-2022 від 24.02.2022. У цей час, у ОСОБА_5 , який був достовірно обізнаний про загальну мобілізацію, оголошену Указом Президента України №69-2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію» та дію на території України воєнного стану, запровадженого Указом Президента України №64-2022 «Про введення воєнного стану на території України» у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, виник прямий злочинний умисел на ухилення від призову на військову службу під час мобілізації. Реалізуючи свій злочинний задум до кінця, 20.02.2025 ОСОБА_5 , умисно, з метою ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, будучи належним чином попередженим про дату та час прибуття до місця збору військовозобов'язаних, являючись придатним за станом здоров'я для проходження військової служби та не маючи правових підстав на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, без поважних на те причин, у порушення вимог ст.65 Конституції України, ст. ст. 1, 39 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу України» від 25 березня 1992 року №2232-XII, ст.1, 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року №3543- XII, та Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» №69-2022 від 24.02.2022, не з'явився о 09.00 годині 20.02.2025 до ТЦК та СП для відправки до військової частини, чим знехтував конституційним обов'язком громадянина України, спрямований на захист незалежності та територіальної цілісності України, тим самим навмисно ухилився від проходження військової служби в особливий період під час мобілізації.
Своїми діями ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст.336 КК України, а саме ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
05.11.2025 року між прокурором Онуфріївського відділу Олександрійської окружної прокуратури ОСОБА_3 і обвинуваченим ОСОБА_5 , в присутності захисника - адвоката ОСОБА_4 , укладено угоду про визнання винуватості, у відповідності до вимог ст.ст.468, 469, 470 та 472 КПК України.
За умовами угоди прокурор та обвинувачений дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ст.336 України, істотних для даного кримінального провадження обставин, обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість у зазначеному кримінальному правопорушенні. Також вказаною угодою визначено покарання, яке повинен понести обвинувачений за ст.336 КК України, а саме у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки, із застосуванням статті 75 КК України та звільненням останнього від відбування покарання з випробуванням, строк якого буде визначено судом, а також покладення обов'язків, визначених статтею 76 КК України. В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені статтею 473 КПК України, та наслідки її невиконання.
Прокурор в судовому засіданні підтримав укладену з обвинуваченим ОСОБА_5 угоду щодо визнання винуватості у скоєнні ним кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України, зазначивши, що угода відповідає вимогам КПК України та КК України і просить її затвердити.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 пояснив, що він розуміє надані йому законом права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст. 473 КПК України, наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України. Крім того, ОСОБА_5 зазначив, що повністю визнає вину у вчиненні кримінального правопорушення, зазначеного у висунутому обвинуваченні згідно з обвинувальним актом без будь-яких застережень, повністю усвідомлює характер обвинувачення, вид покарання, який буде до нього застосований у разі затвердження угоди, повністю погоджується з мірою покарання. Просив затвердити угоду про визнання винуватості, яку він уклав добровільно та призначити узгоджене покарання.
Захисник адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні зазначив, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги закону, просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання.
Заслухавши доводи учасників кримінального провадження, суд вважає, що угода про визнання винуватості підлягає затвердженню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди (ч. 4 ст. 469 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст.475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Зміст угоди про визнання винуватості, умови та порядок її укладення відповідають вимогам ст.ст.469, 472 КПК України, підстав, передбачених ч. 7 ст. 474 цього Кодексу, для відмови в затверджені угоди не встановлено. Прокурором при вирішенні питання про укладення угоди враховані обставини, визначені ст. 470 КПК України.
Після виконання вимог ст. 474 КПК України, перевіривши угоду на її відповідність нормам КПК, КК України та інших законів, суд встановив, що укладена у цьому кримінальному провадженні угода про визнання винуватості відповідає вимогам закону, невідповідність угоди вимогам ч. 7 ст. 474 КПК України судом не встановлена, зокрема:
- дії обвинуваченого кваліфіковано правильно за ст.336 КК України, як ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період;
- умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб;
- угода укладена добровільно, фактичні підстави для визнання винуватості наявні;
- узгоджена сторонами міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, інтересам суспільства не суперечить, визначена згідно із законом, є справедливою, необхідною і достатньою для виправлення ОСОБА_5 та запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень. При цьому, враховано ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів, особу винного, який раніше не судимий, перебуває у цивільному шлюбі, офіційно не працевлаштований, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого суд, відповідно до ст. 66 КК України, визнає його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Отже, підстав для відмови у затвердженні угоди, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України, судом не встановлено.
За таких обставин суд вважає за можливе затвердити зазначену угоду про визнання винуватості.
Запобіжний захід до обвинуваченого не застосовувався.
Цивільний позов не заявлявся.
Судові витрати, пов'язані із залученням експертів відсутні.
Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 472-476 КПК України, суд,
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 05.11.2025 року прокурором Онуфріївського відділу Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_3 з обвинуваченим ОСОБА_5 , в присутності захисника - адвоката ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025121070000163 від 07.03.2025 року.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України, та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 , звільнити від відбування покарання з випробуванням, строком на 1 (один) рік.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Долучені прокурором ОСОБА_3 в судовому засіданні речові докази: копію довідки військово-лікарської комісії медичного огляду військовозобов'язаного ОСОБА_5 ; оригінал бойової повістки на ім'я ОСОБА_5 ; оригінал попередження про неприбуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 , залишити при матеріалах кримінального провадження №12025121070000163.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржено в порядку з підстав передбачених ч.3ст.394 КПК України до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
Учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя Онуфріївського районного суду
Кіровоградської області ОСОБА_1