ЄУН 387/1439/25
Номер провадження по справі 2/387/773/25
30 жовтня 2025 року селище Добровеличківка
Добровеличківський районний суд Кіровоградської області у складі
головуючого судді СолоненкоТ.В.
із секретарем судового засідання Косюг І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини
Представник позивачки ОСОБА_3 звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 з позовом до відповідача про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини усіх видів доходів відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно до повноліття.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивачка зазначає, що 15.06.2012 вона з відповідачем уклала шлюб, який зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Первомайську Первомайського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області, актовий запис №120. Від шлюбу сторони мають сина, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 11.09.2024 у справі №387/778/24 шлюб між сторонами розірвано. На даний час син проживає з позивачкою у Федеративній республіці Німеччина (м. Мюнстер). Відповідач ухиляється від покладеного на нього у відповідності до ст. 180 Сімейного кодексу України обов'язку утримання свого сина. Це, зокрема, виявляється у відсутності будь-якого матеріального (грошового) утримання сина. Відповідач працює у АТ «Укрзалізниця» та обіймає посаду чергового по станції «Новоукраїнка», має регулярний дохід, аліментів на користь інших осіб не сплачує, на його утриманні перебуває одна малолітня дитина від інших відносин. За наведеного позивачка вважає, що відповідач має реальну можливість надавати їй матеріальну допомогу шляхом сплати аліментів, тому остання звернулась до суду з даним позовом.
Ухвалою Добровеличківського районного суду від 22.09.2025 за вказаним позовом відкрито провадження у справі за № 387/1439/25 з призначенням до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 30.10.2025.
Позивачка в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Представник позивачки правом участі в судовому засіданні також не скористався. В заяві, що надійшла до суду 29.10.2025, представник позивачки - адвокат Ремський Є.В. просив справу розглядати без участі позивачки та її представника. Позовні вимоги підтримує в повномуобсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився. В заяві, поданій до канцелярії суду 30.10.2025, просив справу розглядати без його участі. Позовні вимоги визнає частково та погоджується на сплату аліментів у розмірі 1/6 частини доходів, посилаючись на неможливість сплачувати більший розмір. Одночасно просить долучити до матеріалів справи докази сплати аліментів в період з січня по червень 2025 року, копію свідоцтва про народження доньки ОСОБА_6 та довідки про склад сім'ї.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Батьками малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є сторони по справі: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, серія НОМЕР_1 видане 04.09.2012 Дмитрівською сільською радою Богодухівського району Харківської області (а.с.3).
Рішенням Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 11.09.2024 у цивільній справі ЄУН 387/778/24 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано (а.с. 20-22).
Відповідно до копії витягу з Реєстру територіальної громади №2025/011906747 від 20.08.2025 ОСОБА_4 зареєстрований у АДРЕСА_1 (а.с. 7).
З 01.05.2022 позивачка ОСОБА_1 та спільний син сторін ОСОБА_4 зареєстровані у АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою реєстрації за місцем проживання з офіційним перекладом з німецької мови (а.с. 9-11).
ОСОБА_4 є учнем 6-го класу загальноосвітньої школи Анни Франк у місті Мюнстерн, підтвердженням чого є довідка зі школи з офіційним перекладом з німецької мови (а.с. 12, 13).
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог та встановлених обставин, суд керується наступним.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Обов'язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов'язків (частина друга статті 51 Конституції України) і закріплюється в сімейному законодавстві, зокрема статтею 180 СК України на батьків покладено обов'язок по утриманню дитини до досягнення нею повноліття.
Декларація з прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, закріплює, що дитина повинна мати можливість користуватися благами соціального забезпечення, повинна бути забезпечена належним харчуванням, житлом, розвагами та медичним обслуговуванням. Найкраще забезпечення інтересів дитини повинно бути головним принципом, і відповідальність за це лежить перш за все на батьках дитини. Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Держава вживає всіх необхідних заходів щодо забезпечення відновлення утримання дитини батьками.
Згідно положень ст.ст.1-3 Конвенції ООН «Про права дитини» в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи.
Статтею 11 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.
Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим врахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї.
Згідно ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Статтею 181 Сімейного кодексу України визначено способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину. Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Згідно ч. 1 ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. При цьому, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Статтею 191 Сімейного кодексу України визначено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. Виплачуються аліменти до повноліття дитини. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до ч.ч.1-3ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» передбачено, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідач частково визнає позовні вимоги та погоджується на сплату аліментів у розмірі 1/6 частини усіх своїх доходів, посилаючись на неможливість сплати більшого розміру з огляду на наявність у нього другої дитини в іншій родині, на підтвердження чого надав копію свідоцтва про народження ОСОБА_6 серії НОМЕР_2 та довідку №979 від 28.10.2025 про склав сім'ї, за змістом якої до складу сім'ї ОСОБА_2 входять: співмешканка ОСОБА_7 , донька ОСОБА_6 .
Також відповідачем надано копію звіту про здійснення відрахування та виплати, з якої встановлено, що в період з січня по червень 2025 року із заробітної плати відповідача відраховано аліменти в розмірі 25 відсотків на утримання сина.
Проте, наведені докази не доводять значне погіршення матеріального стану відповідача, яке унеможливлювало б сплату аліментів на утримання дитини, а народження дитини у новій родині відповідача не повинно порушувати права та інтересів сина ОСОБА_4 . Стягнення аліментів на утримання дитини є правом того з батьків, з яким така дитина проживає і це право не залежить від фінансової підтримки чи відносин батьків.
При визначенні розміру аліментів на дитину суд враховує матеріальне становище дитини, яка проживає разом з матір'ю, стан здоров'я та матеріальне становище відповідача, який має постійний дохід, той факт, що у відповідача відсутні інші стягувачі аліментів, також і те, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Враховуючи вищезазначені обставини, а також обов'язок обох батьків утримувати дитину, суд вважає, що позов про стягнення аліментів на утримання дитини, підлягає задоволенню повністю та вважає за необхідне стягнути з відповідача аліменти у розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу) але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. Тому суд вважає за необхідне визначити дату початку стягнень з дати звернення до суду, а саме - з 04 вересня 2025 року.
Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави 1211,20 грн судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст. 13, 81, 141, 263-265, 273, 279, 354, 430 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 користь ОСОБА_1
аліменти на утримання його неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 (однієї/четвертої) частки всіх видів доходів відповідача щомісячно до повноліття дитини, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Стягнення аліментів розпочати з 04.09.2025.
Допустити негайне виконання рішення та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти в межах суми платежу за один місяць.
В порядку п.4. ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються такі реквізити сторін та інших учасників справи:
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителька АДРЕСА_1 , РНКПП НОМЕР_3 ;
відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 житель АДРЕСА_1 , РНКПП НОМЕР_4 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Таїсія СОЛОНЕНКО