вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,
e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699
2/381/2594/25
381/5242/25
05 листопада 2025 року м. Фастів
Суддя Фастівського міськрайонного суду Київської області Анапріюк С.П., розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Чудовий дім» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановила:
У вересні 2025 року Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Чудовий дім» звернулося до Фастівського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 .
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.09.2025 справа надійшла в провадження судді Анапріюк С.П.
16.09.2025 з метою перевірки місця реєстрації відповідача суд в порядку, передбаченому ч. 6 ст. 187 ЦПК України, звернувся до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
29.09.2025 надійшла відповідь від Виконавчого комітету Фастівської міської ради Київської області щодо місця реєстрації ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Фастівський міськрайонний суд Київської області ухвалою від 29.09.2025 залишив без руху позовну заяву з підстав її невідповідності вимогам ст. 175, 177 ЦПК України та надав позивачу строк для усунення вказаних в ухвалі суду недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.
Одночасно суд роз'яснив позивачу, що у разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
У вказаній ухвалі суд зазначив про те, що з метою усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі та подати до суду доказ на підтвердження цього.
Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №R067010528957, ухвалу Фастівського міськрайонного суду Київської області позивач отримав 15.10.2025.
Строк для виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху закінчився 25.10.2025 року.
Станом на 05.11.2025 заява позивача про усунення недоліків до суду не надходила.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд прийшов до наступного висновку.
Частиною 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (з протоколами) (Європейська конвенція з прав людини), ратифікованої Законом № 475/97-ВР від 17.07.97 року, передбачено, що кожному гарантовано право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини слід брати до уваги те, що, реалізуючи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Правосуддя має бути швидким. Тривала невиправдана затримка процесу практично рівнозначна відмові в правосудді (рішення суду у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року (Judgement of 16 December 1992 De Geouffre de la Pradelle v. France).
У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду не є абсолютним з точки зору його практичного забезпечення: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання, шляхом застосування національного законодавства (Golder v. the United Kingdom від 21.02.1975 року, Osman v. the United Kingdom від 28.10.1998 року, та Kreuz v. Poland від 19.06.2001 року). Суд приймає рішення щодо дотримання вимог Конвенції, переконавшись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою.
Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
До критеріїв оцінювання розумності строку розгляду справи відносяться складність справи та поведінка заявника.
Частиною 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 12, ч. 1 ст. 20 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд, у тому числі, реалізовує своє право на захист.
В контексті викладеного суд зазначає, що приписами ЦПК України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом.
Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні й прийнятті до розгляду судом позовної заяви, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Позивач звернувся з цим позовом до суду, тому саме він зобов'язаний з розумним інтервалом часу добросовісно користуватись належними йому процесуальними правами упродовж усього періоду після подання його позову та самостійно цікавитись провадженням у справі, вчиняти дії, до яких його зобов'язав суд.
З матеріалів справи вбачається, що позивач отримав копію ухвали суду про залишення позову без руху, однак не усунув недоліки позовної заяви в строк, встановлений судом в ухвалі Фастівського міськрайонного суду Київської області від 29 вересня 2025 року. Будь-яких повідомлень щодо неможливості виконання вимог зазначеної ухвали у встановлений судом строк від позивача на адресу суду також не надходило.
Отже позивач не виконав належним чином свої процесуальні обов'язки.
Відповідно до другого речення ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
З огляду на те, що позивач у встановлений судом строк не усунув недоліки позовної заяви, вважаю наявними правові підстави вважати її неподаною та повернути позивачу.
Згідно з ч. 7 ст. 185 ЦПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Керуючись ст. 185, 258, 354 ЦПК України, суддя
ухвалила:
Позовну заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Чудовий дім» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості вважати неподаною та повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її постановлення.
Суддя Сніжана АНАПРІЮК