Справа № 375/2523/25
Провадження № 3/375/1493/25
05 листопада 2025 року селище Рокитне
Суддя Рокитнянського районного суду Київської області Смик М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Рокитне Білоцерківського району Київської області матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Управління патрульної поліції в Київській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 173-2 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована та фактично проживає у кв. АДРЕСА_1 ,
22 вересня 2025 року близько 07 години 00 хвилин ОСОБА_1 перебуваючи у кв. АДРЕСА_1 вчинила домашнє насильство, дії психологічного характеру відносно свого співмешканця - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: умисно висловлювала погрози, виражалася нецензурною лайкою в бік останнього та завдавала стусанів, чим вчинила домашнє насильство психологічного характеру.
Дії ОСОБА_1 становили собою адміністративне правопорушення, за яке передбачена відповідальність у частині 1 статті 173-2 КУпАП.
Частиною 1 статті 173-2 КУпАП установлено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Суб'єктом правопорушення є особа, якій виповнилося 16 років, і яка вчинила насильство до одного із членів своєї сім'ї.
Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає домашнє насильство як діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь (стаття 1).
Суть вчиненого та суб'єктний склад осіб - фігурантів події узгоджується з положеннями вказаного нормативно-правового акта.
Подія та склад адміністративного правопорушення та наявність вини у діях ОСОБА_1 доводяться матеріалами, поданими уповноваженим органом, де міститься:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 135638 від 22 вересня 2025 року, складений відносно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 173-2 КУпАП, який за формою та змістом відповідає вимогам статті 256 КУпАП та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справи України від 6 листопада 2015 року №1376;
- копія протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 135638 від 22 вересня 2025 року, складеного відносно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 173-2 КУпАП, який за формою та змістом відповідає вимогам статті 256 КУпАП та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справи України від 6 листопада 2015 року №1376;
- копія термінового заборонного приппису стосовно кривдника від 22 вересня 2025 року, складеного відносно ОСОБА_1 ;
- копія форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 22 вересня 2025 року, складена відносно ОСОБА_1 ;
- рапорт поліцейського взводу №2 роти №1 батальйону №2 полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції від 22 вересня 2025 року;
- відеозаписи з нагрудної камери поліцейських (вміщені на лазерний компакт-диск), де зафіксовано подію, у зв'язку з якою відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за частиною 1 статті 173-2 КУпАП, що були переглянуті і досліджені судом (суддею) під час розгляду справи на робочому комп'ютері.
Наявними матеріалами підтверджується, що при складанні протоколу особу ОСОБА_1 установлено на підставі паспорта громадянки України № НОМЕР_1 , їй роз'яснено її права та обов'язки, передбачені статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України, статті 268 КУпАП, повідомлено про те, що розгляд адміністративної справи відбудеться у Рокитнянському районному суді Київській області за викликом. Від підпису зазначеного протоколу ОСОБА_1 категорично відмовилася.
Установлення події та складу адміністративного правопорушення за частиною 1 статті 173-2 КУпАП відбулося відповідно до приписів статті 266 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не прибула, про причини своєї неявки суд не сповістила, проте викликалася до суду повісткою за адресою зазначеною у протоколі.
Заперечень по суті справи, заяв, пояснень, клопотань, документів на підтвердження поважності неявки до суду від ОСОБА_1 не надходило, вимог про розгляд справи за особистої участі, вимог про відкладення розгляду справи остання суду не пред'являла. Повідомлялася судом за адресою зазначеною у протоколі.
Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово вказував на те, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Також наголошувалося на тому, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав в основоположних свобод обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору (п. 71 рішення у справі "Смірнов проти України" заява № 3655/02, п. 41 "Пономарьов проти України" заява №3236/03).
Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції.
Як вказувалося вище, наявними матеріалами підтверджується, що при складанні протоколу ОСОБА_1 було повідомлено про те, що розгляд справи відбудеться у Рокитнянському районному суді Київської області за викликом.
Тобто, ОСОБА_1 не була позбавлена можливості належним чином скористатися своїми процесуальними правами (поцікавитися про стан розгляду справи, адже з моменту складання протоколу до дати вирішення справи по суті пройшов доволі тривалий проміжок часу) та реалізувати обов'язки (з'явитися до суду для подачі пояснень, доказів, клопотань, заяв, заперечень тощо).
Виходячи з положень статті 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності зачастиною 1 статті 173-2 цього Кодексу при розгляді справи про адміністративне правопорушення не є обов'язковою.
За наведених обставин та обґрунтувань розгляд справи відбувся за відсутності ОСОБА_1 на підставі наявних матеріалів.
Перевіркою матеріалів також не встановлено порушень при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки дії особи, уповноваженої на складання адміністративного протоколу, відповідають вимогам КУпАП.
Оскільки ОСОБА_1 визнається винною у вчиненні домашнього насильства, до неї необхідно застосувати передбачене законодавством адміністративне стягнення, при накладенні якого враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь вини, майновий стан.
Обставин, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність судом не встановлено.
Враховуючи особу правопорушниці, суд (суддя) вважає за належне застосувати відносно ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень, що співвідноситься з вчиненим правопорушенням та цілком відповідає меті адміністративного стягнення, передбаченій у статті 23 КУпАП.
У порядку статті 40-1 КУпАП, статті 4 Закону України «Про судовий збір» з винної особи на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 605,60 грн (0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2025)
Керуючись статтями 9,23,33-35,40-1,173-2,268,279,280,283,285 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП, та піддати її адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 ( триста сорок) грн у дохід держави.
- реквізити для сплати штрафу: (рахунок отримувача: UA638999980313070106000010842; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989; код класифікації доходів бюджету: 21081100).
Стягнути з ОСОБА_1 у дохід держави судовий збір у сумі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
- реквізити для сплати судового збору: (рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001,код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Рокитнянський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова може бути пред'явлена до примусового виконання протягом трьох місяців з моменту набрання нею законної сили.
Стягувачем за цією постановою державний орган, за матеріалами якого судом прийнято відповідне рішення.
Боржником за цією постановою є особа, яка притягається до адміністративної відповідальності (анкетні дані, що видалося за можливе установити, наведені в вступній частині постанови).
Відповідно до частин 1-3 статті 307 КУпАП, якими встановлено, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно з статтею 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною 1 статті 307 цього Кодексу (п'ятнадцять днів з дня вручення постанови), постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу тавитрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Суддя Марина СМИК