Справа № 369/3006/25
Провадження №4-с/369/62/25
05.11.2025 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Пінкевич Н.С.,
за участю секретаря Осіпова В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» про визнання дій державного виконавця неправомірними та зобов'язання вчинити дії,
заінтересовані особи: старший державний виконавець Вишневого відділу Державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) Мурза Юлія Олександрівна, ОСОБА_1 (боржник)
У лютому 2025 року ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» звернулась до Києво-Святошинського районного суду із скаргою про визнання дій державного виконавця неправомірними та зобов'язання вчинити дії. Заявлені вимоги обґрунтовувала тим, що рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22.06.2023 у справі N? 760/21193/20 зобов'язано ОСОБА_1 усунути загрозу магістральному газопроводу «Курськ-Київ» шляхом невідкладного знесення (демонтажу) побутових споруд, огорожі земельної ділянки та викорчування багаторічних насаджень на земельній ділянці з кадастровим номером 3222485800:03:007:0032, що знаходиться в охоронній зоні магістрального газопроводу «Курськ-Київ».
На виконання рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22.06.2023 у справі N? 760/21193/20 було видано виконавчий лист від 25.12.2024.
31.01.2025 ТОВ «Оператор ГТС України» звернулось до Вишневого відділу ДВС у Бучанському районі Київської області із заявою від 31.01.2025 N? ТОВВИХ-25-1710 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22.06.2023 у справі N? 760/21193/20, згідно з виконавчим листом від 25.12.2024.
На адресу ТОВ «Оператор ГТС України» 11.02.2025 надійшло повідомлення від 04.02.2025 N? б/н про повернення виконавчого документа (виконавчого листа Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25.12.2024 у справі N? 760/21193/20) стягувачу без прийняття до виконання, за підписом Старшого державного виконавця Вишневого відділу ДВС - Мурзи Олії Олександрівни.
ТОВ «Оператор ГТС України» вважає, що державний виконавець Мурза Ю.О. неправомірно застосувала п. 3 ч.1 ст.4 та п.6 ч.4 ст.4 ЗУ «Про виконавче провадження» та повернула виконавчий лист Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25.12.2024 за N?760/21193/20 стягувачу без прийняття до виконання, помилково вважаючи виконавчий документ пред'явлено з порушенням вимог законодавства. Резолютивна частина рішення є зрозумілою та чітко визначає захід примусового виконання, тобто дію, яка має бути вчиненою, а саме - знесення (демонтаж). При цьому вказана в оскаржуваному повідомленні підстава повернення виконавчого документа, а саме - «не зазначення у виконавчому листі місця знаходження земельної ділянки» є абсолютно безпідставною, оскільки зазначення таких відомостей в резолютивній частині рішення не вимагається.
Просили суд:
визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Мурзи Олії Олександрівни по винесенню повідомлення від 04.02.2025 N? б/н про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання;
визнати неправомірним повідомлення старшого державного виконавця Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Мурзи Олії Олександрівни від 04.02.2025 N? б/н про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання;
скасувати повідомлення старшого державного виконавця Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Мурзи Юлії Олександрівни від 04.02.2025 про повернення виконавчого документу (виконавчого листа Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25.12.2024 у справі N? 760/21193/20) стягувачу без прийняття до виконання;
зобов'язати Вишневий відділ державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) вжити передбачені законодавством заходи для примусового виконання виконавчого листа Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25.12.2024 у справі N? 760/21193/20.
Представник заявника подав до суду заяву з прохання розглядати справу у відсутність заявника, її представника.
Заінтересована особа в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялись, причини неявки суду не відомі.
У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з'явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з'явились всі учасники такої справи.
Згідно вимог ст. 447 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Відповідно п. а ч.1 ст. 449 ЦПК України скарга на рішення, дію або бездіяльність державного виконавця може бути подана у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.
За змістом ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Як вбачається із матеріалів справи, рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22.06.2023 у справі N? 760/21193/20 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» до ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити певні дії - задоволено.
Зобов'язано ОСОБА_1 усунути загрозу магістральному газопроводу «Курськ-Київ» шляхом невідкладного знесення (демонтажу) побутових споруд, огорожі земельної ділянки та викорчування багаторічних насаджень на земельній ділянці з кадастровим номером 3222485800:03:007:0032, що знаходиться в охоронній зоні магістрального газопроводу «Курськ-Київ».
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 2102 грн.
На виконання рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22.06.2023 у справі N? 760/21193/20 було видано виконавчий лист від 25.12.2024.
31.01.2025 ТОВ «Оператор ГТС України» звернулось до Вишневого відділу ДВС у Бучанському районі Київської області із заявою від 31.01.2025 N? ТОВВИХ-25-1710 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22.06.2023 у справі N? 760/21193/20, згідно з виконавчим листом від 25.12.2024.
На адресу ТОВ «Оператор ГТС України» 11.02.2025 надійшло повідомлення від 04.02.2025 N? б/н про повернення виконавчого документа (виконавчого листа Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25.12.2024 у справі N? 760/21193/20) стягувачу без прийняття до виконання, за підписом Старшого державного виконавця Вишневого відділу ДВС - Мурзи Олії Олександрівни.
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюютьсяЗаконом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»(ч.1ст.5 Закону України «Про виконавче провадження»).
Згідно ч.1ст.12 вищезазначеного Закону виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Статтею 4 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у виконавчому документі зазначаються: назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); строк пред'явлення рішення до виконання.
Виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до ст. 26 цього Закону.
Згідно з частинами першою та другою ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Як вбачається з повідомлення державного виконавця Мурзи Ю.О., правовими підставами повернення виконавчого документа без виконання зазначено п. 3 ч.1 ст.4 та п.6 ч.4 ст.4 ЗУ «Про виконавче провадження».
Зміст п. 3 ч.1 ст.4 ЗУ «Про виконавче провадження» визначає, що у виконавчому документі зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи.
Відповідно до п.6 ч.4 ст.4 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону.
В повідомленні про повернення виконавчого документа виконавець зазначив, що у пред'явленому на виконання виконавчому листі відсутня дата народження боржника, а тому виконавчий документ було повернуто стягувачу без прийняття до виконання.
Проте такі дії державного виконавця ТОВ «Оператор ГТС України» вважає незаконними.
Згідно із ст. 19 ЗУ «Про виконавче провадження» сторони виконавчого провадження мають право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до ст.447 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції ( ч.1 ст. 448 ЦПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Положенням ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про виконавче провадження» встановлено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з ч. 1 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначається резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України у резолютивній частині рішення зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України.
Тобто зазначення у резолютивній частині рішення дати народження боржника не вимагається.
Відповідно не зазначення дати народження боржника у виконавчому листі не є перешкодою для його примусового виконання.
Так у постанові Верховного суду від 29.04.2021 у справі № 686/3941/19 наголошено, що відсутність у виконавчому документі відомостей про дату народження боржника та ідентифікаційний номер не є підставою для повернення державним виконавцем виконавчого документу без прийняття до виконання.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 26.12.2018 у справі № 749/1181/16-ц (провадження № 61-1115св18), від 08.05.2019 у справі № 813/2125/16 (провадження№ К/9901/21841/18), від 19.09.2019 у справі № 469/1357/16-ц (провадження № 61-35493св18).
Сама лише відсутність у виконавчому документі окремих відомостей про особу боржника не є підставою для повернення виконавчих документів без прийняття до виконання, згідно висновку, викладено у постанові Верховного Суду від 24.12.2020 у справі № 639/2561/18-ц (провадження № 61-578св19).
Обґрунтовуючи такий висновок, Верховний Суд посилався на ч. 3 ст. 18 ЗУ "Про виконавче провадження", якою передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.
Тобто відомості щодо дати народження боржника, якщо виконавець вважає їх необхідними, можуть бути встановлені ним в ході примусового виконання рішення.
Враховуючи подані сторонами докази та пояснення, суд приходить до висновку, що державний виконавець неправомірно застосувала п. 3 ч.1 ст.4 та п.6 ч.4 ст.4 ЗУ «Про виконавче провадження» та повернула виконавчий лист Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25.12.2024 № 760/21193/20 стягувачу без прийняття до виконання, помилково вважаючи виконавчий документ пред'явлено з порушенням вимог законодавства.
Щодо місця знаходження земельної ділянки боржника слід вказати, що у повідомленні державний виконавець правовими підставами повернення виконавчого документа без виконання зазначила також п.5 ч.1 ст.4 ЗУ «Про виконавче провадження», а саме: «Виконавчий документ не відповідає вимогам частини 1 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: резолютивна частина рішення не передбачає заходу примусового виконання рішення - у виконавчому листі не зазначено місце знаходження земельної ділянки, що унеможливлює перевірку виконання рішення боржником.
П 5 ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначається резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень.
Ч. 5 та 7 ст.265 ЦПК України визначає вимоги до резолютивної частини рішення.
Резолютивна частина рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22.06.2023 у справі № 760/21193/20 є наступною:
«Зобов'язати ОСОБА_1 усунути загрозу магістральному газопроводу «Курськ-Київ» шляхом невідкладного знесення (демонтажу) побутових споруд, огорожі земельної ділянки та викорчування багаторічних насаджень на земельній ділянці з кадастровим номером 3222485800:03:007:0032, що знаходиться в охоронній зоні магістрального газопроводу «Курськ-Київ».
Тобто резолютивна частина рішення є зрозумілою та чітко визначає захід примусового виконання, тобто дію, яка має бути вчиненою, а саме - знесення (демонтаж).
При цьому вказана в оскаржуваному повідомленні підстава повернення виконавчого документа, а саме - «не зазначення у виконавчому листі місця знаходження земельної ділянки» є необґрунтованим, оскільки зазначення таких відомостей в резолютивній частині рішення не вимагається. У свою чергу резолютивна частина рішення містить кадастровий номер земельної ділянки: 3222485800:03:007:0032, що є достатнім для визначення її місцезнаходження.
Суд враховує, що разом із заявою від 31.01.2025 №ТОВВИХ-25-1710 про примусове виконання рішення стягувач надав Вишневому ВДВС докази місцезнаходження зазначеної земельної ділянки: повний текст рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22.06.2023 у справі № 760/21193/20 та копію витягу з Державного земельного кадастру про право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222485800:03:007:0032.
Так, судом в рішенні встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 3222485800:03:007:0032 знаходиться в с. Святопетрівське Бучанського району Київської області. Аналогічна адреса вказана у витязі з Державного земельного кадастру підтверджується, а саме місцем розташування земельної ділянки з кадастровим номером 3222485800:03:007:0032 є: «с. Святопетрівське Бучанського району Київської області».
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що державний виконавець Мурза Ю.О. неправомірно застосувала п.5 ч.1 ст.4 та п.6 ч.4 ст.4 ЗУ ЗУ «Про виконавче провадження» та неправомірно повернула виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання.
Відповідно до положень ст.451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Разом з тим, в частині заявленої вимоги про зобов'язання державного виконавця прийняти до виконання виконавчий лист, суд, відповідно до роз'яснень, наведених в п.18 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 07.02.2014 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», враховує, що суд не має права зобов'язувати державного виконавця або іншу посадову особу до вчинення тих дій, які згідно із Законом України «Про виконавче провадження» можуть здійснюватися лише державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби, у тому числі зобов'язувати виконавця прийняти до виконання виконавчий документ та відкрити виконавче провадження, оскільки Законом України «Про виконавче провадження» передбачено і інші підстави для повернення такого документу та відмови у відкритті виконавчого провадження, які підлягають самостійній перевірці виконавцем під час вирішення відповідного питання. Крім того, по суті вимога про вжиття заходів для примусового виконання є передчасною, оскільки на час вирішення скарги ще не вирішено питання про відкриття виконавчого провадження.
Тому, суд вважає правомірним поновити право заявника та частково задоволити подану скаргу в частині визнання неправомірним дії та повідомлення виконавця, скасувати повідомлення та зобов'язати виконавця вирішити питання про відкриття виконавчого провадження.
У зв'язку із вищевикладеним, розглянувши справу в межах заявлених вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які заявник та заінтересована особа посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення скарги.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 1, 4, 18 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 450, ст. 451 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» про визнання дій державного виконавця неправомірними та зобов'язання вчинити дії, заінтересовані особи: старший державний виконавець Вишневого відділу Державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) Мурза Юлія Олександрівна, ОСОБА_1 (боржник) - задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Мурзи Олії Олександрівни по винесенню повідомлення від 04.02.2025 N? б/н про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання.
Визнати неправомірним та скасувати повідомлення старшого державного виконавця Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Мурзи Юлії Олександрівни від 04.02.2025 про повернення виконавчого документу (виконавчого листа Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25.12.2024 у справі N? 760/21193/20) стягувачу без прийняття до виконання.
Зобов'язати Вишневий відділ державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) вирішити питання про прийнття до примусового виконання виконавчого листа Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25.12.2024 у справі N?760/21193/20.
У задоволенні решти вимог відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали виготовлений 05 листопада 2025 року.
Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ