Справа № 372/4190/25
2/368/1055/25
Рішення
Іменем України
"30" жовтня 2025 р. Кагарлицький районний суд
Київської області в складі:
головуючого судді Кириченка В.І.
при секретарі Марчук Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кагарлику справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей,-
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом та просила стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у твердій грошовій сумі по 7 000 (сім тисяч) гривень на кожну дитину, щомісячно, починаючи стягнення з дня пред'явлення позову до суду 22.07.2025 року і до досягнення кожною дитиною повноліття.
Мотивувала позов тим, що у другій половині 2014 року вона, ОСОБА_1 , познайомилась з відповідачем по справі ОСОБА_2 . Ми почали зустрічатися, спільно проводили час та проявляли один до одного почуття, а починаючи з березня 2015 року ми стали проживати разом у моєї мами за адресою: АДРЕСА_3 .
Під час спільного проживання ми мешкали в окремій кімнаті будинку, мали спільний побут, бюджет, певні права та обов'язки, які притаманні повноцінному подружжю, але шлюб не реєстрували. Рідні, друзі та знайомі сприймали нас як подружжя з усіма відповідними наслідками.
ІНФОРМАЦІЯ_5 у нас з відповідачем народився син ОСОБА_3 , а ІНФОРМАЦІЯ_6 народилася донька - ОСОБА_4 .
19 березня 2023 року, відповідач ОСОБА_2 попросив мене зібрати свої та дітей речі і піти з його квартири. Причини такому рішенню не пояснив та жодного пояснення не хотів чути. Я була змушена збирати власні речі та речі дітей і йти з ними до своєї мами. Речі за день я не змогла перевезти та попросила дати мені час, щоб я змогла їх забрати, проте, прийшовши вже на наступний день забирати речі, ОСОБА_2 почав мене силоміць виштовхувати з квартири, застосовуючи при цьому грубу фізичну силу. Таким чином, частину речей я так і не змогла забрати, а прийшовши на наступний день до квартири, я вже не змогла відкрити двері своїм ключем, оскільки замок у вхідних дверях був змінений. Перетелефонувавши ОСОБА_2 , почула від нього, що робити мені там більше нічого, а все що залишилося у квартирі, то все його майно.
Залишившись проживати у мами, я продовжувала ходити на роботу, щоб отримувати заробіток та за щось існувати з дітьми. Через місяць від відповідача отримала смс - повідомлення що він хоче побачити дітей. Проте вже на наступний день мене допитали працівники ювенальної поліції, так як відповідач звернувся до них, що він начебто не знає де перебувають діти, хоча насправді жодного разу навіть не телефонував і не приходив, знаючи де я працюю та живу. Я знову ж таки написала відповідачу, що маю намір забрати власні речі з квартири, на що отримала відповідь що мого нічого там немає, всі мої речі він давно викинув на смітник, а дитячі речі він у присутності дільничного поверне по опису. Я змушена була звернутися до поліції щоб мені допомогли забрати речі. Приїхавши до квартири та викликавши його, я збирала всі дитячі речі по вулиці, оскільки відповідач просто все насмішливо викинув і закрив квартиру.
Тривалий час я сподівалася на можливість вирішити усі питання з відповідачем у досудовому порядку, проте час минав, а вирішити їх не вдавалося. Як наслідок, мені довелося звертатися з відповідним позовом про поділ майна подружжя до суду, а відповідач звертався з іншим позовом про визначення часу спілкування з дітьми, хоча я в цьому йому і не перешкоджала, адже діти не хотіли бачити відповідача і примусити я їх не могла. Навіть після ухвалення судом рішення у справі за його позовом, я рішення не оскаржувала і воно набрало законної сили, проте відповідач після цього втратив інтерес до дітей та перестав їм телефонувати чи приїздити, щоб їх побачити. У той же час рішення про поділ майна відповідач оскаржує наразі вже у Верховному Суді, оскільки не має наміру і не бажає залишати щось своїм дітям.
Також, у 2025 році переказав у січні-березні по 5 000 гривень як аліменти на дітей, після чого припинив надавати будь-яку матеріальну допомогу на утримання дітей.
На сьогодні я з двома дітьми проживаю окремо, діти перебувають на моєму утриманні, що підтверджується відповідними документами, які я додаю до цього позову.
Хочу також зауважити, що синові потрібно часті консультації лікарів у зв'язку з певними проблемами здоров'я, однак відповідач на це також не зважає.
Зважаючи на значну тривалість воєнного стану в державі, на даний час мені достеменно не відомо де працює відповідач, проте я знаю, що раніше він працював та мав постійний офіційний дохід у сумі понад 20 000 гривень. Окрім того, відповідач зареєстрований як фізична особа-підприємець, має у власності техніку та нерухоме майно, яке здає в оренду та має додатковий неофіційний дохід. При цьому, незважаючи на невелику офіційну заробітну плату, під час розгляду справи про поділ майна подружжя, він усіляко переконував суд першої та й апеляційної інстанції, що мав достатній дохід, щоб за досить короткий строк придбати 4 квартири, земельні ділянки, техніку, тощо.
Так, з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, вбачається, що за час спільного проживання з відповідачем однією сім'єю без реєстрації шлюбу, гами було придбано та зареєстровано за відповідачем наступне майно, яке є предметом спору в іншій справі:
- квартира за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 43,7 кв. м., житловою площею
16.6 кв. м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2768842832120, номер відомостей про речове право: 51080132, на підставі договору купівлі-продажу майнових прав від 19.07.2021 року. № Д-МП-9/7;
- квартира за адресою: АДРЕСА_5 , загальною площею 43,5 кв. м., житловою площею
16.6 кв. м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2768835932120, номер відомостей про речове право: 51079945, на підставі договору купівлі-продажу майнових прав від 19.07.2021 року. № Д-МП-9/1;
- квартира за адресою: АДРЕСА_6 , загальною площею 48,5 кв. м., житловою площею
17.6 кв. м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2387504332116, номер відомостей про речове право: 42544496, на підставі договору купівлі-продажу майнових прав від 19.08.2019 року. № Д-МП-8/7;
- квартира за адресою: АДРЕСА_7 , загальною площею 42,3 кв. м., житловою площею 17,1 кв. м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1579656532116, номер відомостей про речове право: 30252299, на підставі договору купівлі-продажу квартири від 12.02.2019 року. № 346 (приватний нотаріус Семенченко В.І ).
- квартира за адресою: АДРЕСА_8 , загальною площею 58,1 кв. м., житловою площею 29,3 кв. м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна. 758131532231, номер відомостей про речове право: 11741461. зареєстроване право власності 29.09.2015 року;
- земельна ділянка, кадастровий номер: 3223155400:05:037:0040, площею 0,053 га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1872950632231, номер відомостей про речове право: 32407695, на підставі договору про поділ нерухомого майна, земельної ділянки, яка є у спільній частковій власності, серія та номер: 1636 від 29.05.2019 року;
- земельна ділянка, кадастровий номер: 3223155400:05:037:0041, площею 0,1481 га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1872703732231, номер відомостей про речове право: 32403199, на підставі договору про поділ нерухомого майна, земельної ділянки, яка є у спільній частковій власності, серія та номер: 1634 від 29.05.2019 РОКУ.
Також мені відомо про наявність у власності відповідача автомобіля та іншої техніки, яку він використовує для підприємницької діяльності.
Незважаючи на наявність такої можливості, матеріальну допомогу на утримання дітей відповідач надавав у недостатній кількості, зазвичай після неодноразових нагадувань, а зараз взагалі припинив надавати будь-які кошти на утримання дітей.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримала та просила задоволити.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнав повністю.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 у позивача з відповідачем народився син ОСОБА_3 , а ІНФОРМАЦІЯ_6 народилася донька - ОСОБА_4 .
19 березня 2023 року, відповідач ОСОБА_2 попросив позивача зібрати свої та дітей речі і піти з його квартири. Причини такому рішенню не пояснив та жодного пояснення не хотів чути.
Відповідач у 2025 році переказав у січні-березні по 5 000 гривень як аліменти на дітей, після чого припинив надавати будь-яку матеріальну допомогу на утримання дітей.
Позивач з двома дітьми проживають окремо, діти перебувають на утриманні позивача.
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, вбачається, що за час спільного проживання з відповідачем однією сім'єю без реєстрації шлюбу, гами було придбано та зареєстровано за відповідачем наступне майно, яке є предметом спору в іншій справі:
- квартира за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 43,7 кв. м., житловою площею
16.6 кв. м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2768842832120, номер відомостей про речове право: 51080132, на підставі договору купівлі-продажу майнових прав від 19.07.2021 року. № Д-МП-9/7;
- квартира за адресою: АДРЕСА_5 , загальною площею 43,5 кв. м., житловою площею
16.6 кв. м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2768835932120, номер відомостей про речове право: 51079945, на підставі договору купівлі-продажу майнових прав від 19.07.2021 року. № Д-МП-9/1;
- квартира за адресою: АДРЕСА_6 , загальною площею 48,5 кв. м., житловою площею
17.6 кв. м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2387504332116, номер відомостей про речове право: 42544496, на підставі договору купівлі-продажу майнових прав від 19.08.2019 року. № Д-МП-8/7;
- квартира за адресою: АДРЕСА_7 , загальною площею 42,3 кв. м., житловою площею 17,1 кв. м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1579656532116, номер відомостей про речове право: 30252299, на підставі договору купівлі-продажу квартири від 12.02.2019 року. № 346 (приватний нотаріус Семенченко В.І ).
- квартира за адресою: АДРЕСА_8 , загальною площею 58,1 кв. м., житловою площею 29,3 кв. м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна. 758131532231, номер відомостей про речове право: 11741461. зареєстроване право власності 29.09.2015 року;
- земельна ділянка, кадастровий номер: 3223155400:05:037:0040, площею 0,053 га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1872950632231, номер відомостей про речове право: 32407695, на підставі договору про поділ нерухомого майна, земельної ділянки, яка є у спільній частковій власності, серія та номер: 1636 від 29.05.2019 року;
- земельна ділянка, кадастровий номер: 3223155400:05:037:0041, площею 0,1481 га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1872703732231, номер відомостей про речове право: 32403199, на підставі договору про поділ нерухомого майна, земельної ділянки, яка є у спільній частковій власності, серія та номер: 1634 від 29.05.2019 РОКУ.
Незважаючи на наявність такої можливості, матеріальну допомогу на утримання дітей відповідач надавав у недостатній кількості, зазвичай після неодноразових нагадувань, а зараз взагалі припинив надавати будь-які кошти на утримання дітей.
Стаття 180 Сімейного кодексу України передбачає обов'язок батьків утримувати дітей до досягнення ними повноліття.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. При цьому, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
На даний час неповнолітні діти проживають із позивачем та перебувають на її повному утриманні.
Відповідач кошти на утримання дітей сплачував не своєчасно та в розмірі, який визначав на власний розсуд, а нині взагалі припинив надавати будь-яку допомогу.
Таким чином, відсутність постійної належної матеріальної допомоги від відповідача по справі позбавляє мене можливості забезпечити оптимальні умови проживання, виховання та додаткового розвитку здібностей неповнолітніх дітей.
Відповідно до частини другої статті 141 СК України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини. Тож, очевидно, що обсяг відповідальності батьків не залежить від проживання їх разом чи окремо від дітей, і цей факт не звільняє від обов'язку забезпечувати такі умови життя дітей, які є достатніми для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, соціального та духовного розвитку.
Зазначений висновок підтверджується і наявністю відповідальності за ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків, як то передбачено у ч. 4 ст. 155 СК України.
Крім того, відповідно до Закону України від 17 травня 2017 року № 2037-УШ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини.
Адже, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Відповідно до статі 182 СК України :
1. При визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів;
3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
2. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до статі 184 СК України :1. Суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
При визначенні розміру аліментів суд враховує, що прожитковий мінімум для дитини віком від 6 років до 18 років з 1 січня 2025 року становить 3169 грн. і враховує обов'язок матері надавати матеріальну допомогу дітям які проживають з матір'ю.
Відповідач не виконує батьківських обов'язків і не надає допомоги на утримання дітей, а тому на підставі ст.ст. 180 ч.1, 182, 183 СК України стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у твердій грошовій сумі по 7 000 (сім тисяч) гривень на кожну дитину, щомісячно, починаючи стягнення з дня пред'явлення позову до суду 22.07.2025 року і до досягнення кожною дитиною повноліття.
Керуючись ст.ст. 180 ч.1, 182, 183 СК України, ст.. 273 ЦПК України, суд,-
вирішив:
Позов задоволити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у твердій грошовій сумі по 7 000 (сім тисяч) гривень на кожну дитину, щомісячно, починаючи стягнення з дня пред'явлення позову до суду 22.07.2025 року і до досягнення кожною дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь держави 1211,20 грн. судового збору.
Рішення в частині стягнення аліментів за 1 місяць на кожну дитину підлягає до негайного виконання.
Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через Кагарлицький районний суд протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 273, 354 ЦПК України.
Повний текст рішення буде складено 04.11.2025 року.
Суддя В.І. Кириченко