Справа № 372/6624/24
2/368/509/25
Рішення
Іменем України
"23" жовтня 2025 р. Кагарлицький районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Іванюти Т.Є.
при секретарі Вареник О.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кагарлику справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про збільшення розміру аліментів на утримання дитини шляхом зміни способу стягнення, -
Позивачка звернулась до суду з даним позовом посилаючись на те, що згідно судового наказу Кагарлицького районного суду від 9 вересня 23020 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 , аліменти на утримання дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з дня подання заяви 12.08.2020 року і до досягнення кожною дитиною повноліття.
Відповідно до довідки-розрахунку про стан заборгованості по аліментах, виданої Обухівським відділом державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області № 84614 від 17.09.2024 року аліменти у розмірі 1/3 частини заробітку становлять 4 805 (чотири тисячі вісімсот п'ять) 00 коп. на двох дітей (копія довідки - розрахунку додається)
Дана сума недостатня для повноцінного забезпечення дітей, оскільки розмір витрат на утримання дітей значно перевищує вказану суму. Купівля продуктів харчування, засобів гігієни, одягу, канцелярського приладдя, оплата гуртків, оплата комунальних платежів та за оренду квартири потребує значних витрат.
А тому позивачка просить змінити спосіб стягнення аліментів, визначених на підставі судового наказу Кагарлицького районного суду Київської області від 23 вересня 2020 року у справі № 368/854/20 та стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі по 5000 грн. на кожну дитину щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення кожною дитиною повноліття.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав.
Представник відповідача проти позову заперечив і суду пояснив, що позивач отримує 1/3 частину аліментів, що відповідає ч.5 ст.183 СК України. Також вважає, що позивач посилається на витрати на навчання дітей, що є додатковими витратами, атому повинні покриватись не за рахунок аліментів, а за рахунок додаткових витрат, що стягуються судом окремо та мають бути підтверджені документально.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задоволити частково з слідуючих підстав.
В судовому засідання встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, від якого мають двох неповнолітніх дітей.
Згідно судового наказу Кагарлицького райсуду від 9 вересня 23020 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 , аліменти на утримання дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з дня подання заяви 12.08.2020 року і до досягнення кожною дитиною повноліття.
Відповідно до довідки-розрахунку про стан заборгованості по аліментах, виданої Обухівським відділом державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області № 84614 від 17.09.2024 року аліменти у розмірі 1/3 частини заробітку становлять 4 805 (чотири тисячі вісімсот п'ять) 00 коп. на двох дітей.
Донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відвідує ЗДО «Рушничок» і є вихованкою старшої групи, відповідно до довідки Закладу дошкільної освіти «Рушничок» за вих. 357 від 30.10.2024 року, а старша донька ОСОБА_4 навчається в 4-Є класі Академічного ліцею № З Обухівської міської ради Київської області, відповідно до довідки Академічного ліцею № З Обухівської міської ради від № 425 від 21.10.2024 року,
Навчання дітей, харчування, забезпечення сезонним одягом та взуттям потребує значних і постійних фінансових витрат,..
Окрім того, ОСОБА_4 відвідує заняття з повітряної гімнастики у цирковій студії «Шлях до зірок», яке також включає постійні витрати у вигляді оплати занять та купівлі костюмів для виступів.
На даний час позивачка з дітьми проживає зі своїм теперішнім чоловіком на орендованій
Крім того, ОСОБА_1 перебуває на обліку як безробітна в Обухівській філії Київського обласного центру зайнятості з 06 грудня 2024 року, відповідно до довідки Обухівської філії Київського обласного центру зайнятості № Е106709/12/2024/0001 від 09 грудня 2024 року.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом
На підставі ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України, ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх дітей до їх повноліття.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого ч. 5 ст. 157 цього Кодексу.
Відповідно до ст.181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій (або ) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з ким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Частиною 2 статті 182 СК України встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно з ч. 1 ст. 183 СК України передбачено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Аналіз наведених норм закону дає підстави для висновку, що за загальним правилом спосіб виконання батьками своїх обов'язків по утриманню неповнолітніх дітей, зокрема, сплаті аліментів, залежить від домовленості між ними, однак, у разі відсутності такої домовленості той з батьків, з ким проживають діти, має право звернутися до суду з відповідним позовом і в цьому разі аліменти на них можуть бути присуджені в частці від заробітку (доходу) їх матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до пунктів 1 і 2 статті 3 Конвенції про права дитини, що була ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
За змістом статті 18 Конвенції суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
У відповідності до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, посувати її до самостійного життя та праці (ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства»).
Відповідно до ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.
Зазначене також роз'яснено судам у п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів».
Враховуючи зміст ст. 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.
Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
Відповідно до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до вказаних норм закону, а саме те, що: «спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів», слід застосовувати в контексті змісту наведених норм, якими передбачено: обставини визначення способу стягнення аліментів; спосіб визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини; відповідні обставини, які підлягають перевірці та враховуються при визначенні способу та розміру стягнення аліментів.
При цьому слід вважати, що ст. 192 СК України, у даному випадку застосуванню не підлягає, оскільки новела, що міститься у ст. 181 СК України не містить посилань чи тверджень, які б вказували на необхідність застосування ст. 192 СК України, тобто обставин, які б підлягали перевірці судом у випадку заявлення вимог про зміну саме розміру аліментів.
Слід вважати, що законодавцем при констатації у вказаній частині статті «спосіб аліментів… змінюється…» вказано на необхідність, а не можливість здійснення зміни способу аліментів і це безальтернативне твердження вказує, також, і те, що обставини, перевірка яких передбачена при застосуванні ст. 192 СК України, у даному випадку значення не мають. Мають ж значення фактично згадані загальні обставини, які перевіряються судом при вирішенні питання про стягнення аліментів. Фактично судом вирішується питання про стягнення аліментів новим способом, тобто у новій формі, з перевіркою обставин, що мають значення на час розгляду справи без перевірки обставин, що мали значення в минулому. Тобто спосіб стягнення аліментів встановлюється по новому з перевіркою нових, існуючих обставин.
Окрім цього, право вибору способу стягнення аліментів надано лише тому з батьків, з ким проживає дитина, а визначений рішенням суду спосіб стягнення аліментів може бути змінений лише за позовом одержувача аліментів (правовий висновок, викладений в постановах Верховного Суду від: 10 жовтня 2019 року у справі № 644/4836/18 (провадження №61-13257св19); від 24 лютого 2020 року у справі № 539/3532/18 (провадження №61-10880св19).
У ч. 3 ст. 181 СК України, законодавець розширив можливості того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (отримувача аліментів) щодо вибору способу стягнення аліментів.
Із вказаної норми закону також, вбачається, що він не встановлює обов'язку доведення мотивів, на підставі яких позивач бажає скористатися можливістю зміни способу стягнення аліментів.
Отже, за положеннями ст. 192 СК України, зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
Зазначеного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 16 червня 2021 року у справі №643/11949/19.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач звернулася до суду з позовом про зміну способу стягнення аліментів, що відповідає вимогам ч. 3 ст. 181 СК України.
Крім того, згідно правової позиції, викладеної у постанові ВС від 14 листопада 2018 року у справі №372/2393/17, вимога одержувача аліментів про зміну способу їх стягнення може мати місце як внаслідок виникнення необхідності у збільшенні розміру аліментів, так і внаслідок бажання стягувача змінити спосіб стягнення аліментів в силу інших обставин. Тобто, зміна способу стягнення аліментів передбачає зміну їх розміру.
В ході судового розгляду судом також встановлено, що відповідач здійснює свою діяльність як фізична особа підприємець, отримує постійний дохід, а також забезпечений житлом та має у власності 5 земельних ділянок на території міста Кагарлика, що свідчить про те, що останній має можливість сплачувати аліменти.
На даний час розмір аліментів, що ним сплачуються на утримання двох дітей згідно довідки-розрахунку про стан заборгованості по аліментах, виданої Обухівським відділом державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області № 84614 від 17.09.2024 року аліменти у розмірі 1/3 частини заробітку становлять 4 805 (чотири тисячі вісімсот п'ять) 00 коп. на двох дітей, що очевидно не забезпечює достатні на належні умови проживання дітей та їх навчання.
Посилання відповідача на незначний офіційний дохід від підприємницької діяльності та утримання матері пенсіонерки, поскільки сестра є інвалідом 3 групи, не може бути підставою для відмови в задоволенні позову, поскільки відповідач перераховує кошти, а отже має дохід і можливість сплачувати аліменти, а мати та сестра забезпечуються державною пенсією, але може бути підставою для зменшення розміру, заявленого позивасем.
Враховуючи рівність прав та обов'язків щодо утримання батьками своєї дитини, розмір аліментів заявлений позивачкою до збільшення шляхом зміни способу стягнення аліментів, з 1/3 частини від заробітку (доходу) платника аліментів, на тверду грошову суму, ґрунтуються на положеннях Сімейного кодексу України, відповідатиме інтересам дитини, її рівню життя, необхідного для нормального фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку на даний час та відповідатиме вимогам чинного законодавства щодо розміру аліментів, які стягуються на користь дитини.
А тому, суд дійшов висновку, що слід змінити спосіб стягнення аліментів та стягнути з відповідача на користь позивачки на утримання неповнолітніх дітей у розмірі по 4500 грн. на кожну дитину щомісячно
Також з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір.
Керуючись ст. 10, 89, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, ст.180-182,199 СК України, суд,
Позов задоволити частково.
Змінити спосіб стягнення аліментів, визначених на підставі судового наказу Кагарлицького районного суду Київської області від 23 вересня 2020 року у справі № 368/854/20 та стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , (РНОКПП: НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_2 , аліменти на утримання дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі по 4500 грн. на кожну дитину щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення кожною дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір в сумі 1211,20 грн.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст.273 ЦПК України.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом 30 днів.
Суддя: Т.Є. Іванюта.