Справа № 357/916/25
Провадження № 2/362/1970/25
27.10.2025 року суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Лебідь-Гавенко Г.М., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,
До Васильківського міськрайонного суду Київської області від Білоцерківського міськрайонного суду Київської області за підсудністю надійшла справа за позовом ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на їх користь заборгованість за кредитним договором № 04.05.2024-100002664 від 04.05.2024 у розмірі 39 360,00 грн.; стягнути з Відповідача суму сплаченого Позивачем судового збору у розмірі 2 422,40 грн.
Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14.02.2025 року, цивільну справу за позовом ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором передано до Васильківського міськрайонного суду Київської області для розгляду за підсудністю.
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 02.06.2025 року було залишено без руху позовну заяву та надано строк на усунення недоліків позовної заяви.
Перевіривши позовну заяву, суд прийшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що на електронну адресу представника позивача e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 зазначену ним у позовній заяві, судом було направлено ухвалу про залишення позовної заяви без руху від 02.06.2025 року, яка була доставлена на електронну скриньку позивача 25.07.2025 року о 14:51 год., про що свідчить довідка про доставку електронного листа. Також на електронну адресу позивача e-mail: info@sgroshi.com судом було направлено ухвалу про залишення позовної заяви без руху від 02.06.2025 року, яка була доставлена на електронну скриньку позивача 25.07.2025 року о 14:151 год., про що свідчить довідка про доставку електронного листа. Вищевказана ухвала направлялась повторно на електронну адресу позивача e-mail: info@sgroshi.com, та була доставлена на електронну скриньку позивача 06.10.2025 року о 15:15 год., про що свідчить довідка про доставку електронного листа.
Відповідно до ч. 7 ст. 14 ЦПК України, особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, суд надсилає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Згідно з правовим висновком Верховного Суду у постанові від 21.11.2018 у справі №804/10056/15 у разі отримання особою пошти за допомогою абонентської поштової скриньки, у тому числі й повідомлень про надходження поштових відправлень, які підлягають видачі в об'єкті поштового зв'язку, особа зобов'язана самостійно здійснювати перевірку такої скриньки на предмет надходження відповідної поштової кореспонденції. Обов'язок відділення поштового зв'язку з доставки поштового відправлення вважається виконаним після вкладення останнього до абонентської скриньки.
Тому, суд вважає позивача повідомленим належним чином про залишення його позовної заяви без руху.
Законодавець не покладає на суд обов'язку повторного направлення ухвали про залишення позовної заяви без руху в разі повернення листа з такою ухвалою у зв'язку із закінченням терміну зберігання. Водночас строк зберігання поштового відправлення дає можливість особі, яка подала позовну заяву, вжити заходів для отримання відправлення та ознайомлення з такою ухвалою протягом цього строку.
Частиною 1 ст. 131 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Жодних повідомлень про зміну місця проживання (перебування, знаходження) від позивача на адресу суду не надходило.
При цьому Васильківський міськрайонний суд Київської області безперервно продовжував здійснювати судочинство у період оголошення воєнного стану в Україні.
У свою чергу судом вжито усіх заходів, передбачених процесуальним законодавством, для вручення позивачу копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
У силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного терміну. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Така позиція викладена в рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України".
У своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач у встановлений термін в ухвалі про залишення позовної заяви без руху не усунув недоліки, позовна заява вважається не поданою та повертається позивачеві.
Таким чином, оскільки позивач з часу подачі позовної заяви не цікавився рухом справи, вимоги ухвали Васильківського міськрайонного суду Київської області від 02.06.2025 року не виконав, а відтак, відповідно до вимог ч. 3 ст. 185 ЦПК України позовну заяву слід визнати неподаною та повернути позивачу.
Враховуючи викладене, вважаю, що підстав для продовження строку для усунення недоліків, передбачених ст. 127 ЦПК України не встановлено, оскільки останній не може бути продовжений з ініціативи суду і підлягає продовженню, за наявності підстав, виключно за клопотанням сторони або іншої особи, яка не встигла вчинити певну процесуальну дію.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що повернення позовної заяви, відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, так як після усунення вказаних недоліків позивач має право повторно звернутися до суду із вказаним позовом, суддя вважає за необхідне позов визнати неподаним та повернути позивачу, в зв'язку з не усуненням недоліків та роз'яснити, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Керуючись статтями 127, 185, 258-260, 353 ЦПК України, суддя,
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - вважати неподаною і повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стати підставою для повернення заяви.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (підписання).
Суддя Г.М. Лебідь-Гавенко