Справа № 362/7206/25
Провадження № 2-н/357/2951/25
іменем України
03 листопада 2025 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Орєхов О. І. розглянувши заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей,-
В вересні 2025 року адвокат Андреєва Людмила Олександрівна, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , звернулась до Васильківського міськрайонного суду Київської області з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей.
Ухвалою судді Васильківського міськрайонного суду Київської області Медведєва К.В. від 24 вересня 2025 року постановлено цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей передати на підсудністю до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області.
Згідно штампу канцелярії суду, справа надійшла до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області 21 жовтня 2025 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 14 ЦПК України, подана заява була зареєстрована в Єдиній автоматизованій системі документообігу Білоцерківського міськрайонного суду як справа наказного провадження.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим по справі визначено суддю Орєхова О.І. та отримана для розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч. 2 ст. 19 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.
Дослідивши матеріали справи вважаю, що заява про видачу судового наказу підлягає направленню за підсудністю до належного суду, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 162 ЦПК України, заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом (ст. 125 Конституції України).
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Як роз'яснив Європейський суд з прав людини у справах «Верітас проти України» та «Сокуренко та Стригун проти України», суд не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні п.1 ст.6 Конвенції у разі перевищення ним своїх повноважень, визначених процесуальним законодавством. Зокрема, повноваження суду на розгляд конкретної справи, заяви або скарги визначається правилами підвідомчості та підсудності.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Під підсудністю у цивільному процесуальному праві розуміють інститут (тобто сукупність правових норм), який регулює віднесення справ, які підлягають розгляду судами цивільної юрисдикції, до відання конкретного суду судової системи України для розгляду по першій інстанції. Тобто, визначити підсудність цивільної справи означає встановити компетентний, належний суд у цій справі.
Згідно з ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Згідно з ч. 1 ст. 28 ЦПК України позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
Зі змісту заяви про видачу судового наказу вбачається, що представник заявника визначила підсудність заяви за правилами ст. 27 ЦПК України.
У разі якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суддя не пізніше двох днів з дня надходження такої заяви звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи - боржника. Суддя з метою визначення підсудності може користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру (ч. 5, 6 ст. 165 ЦПК України).
З наявної в матеріалах відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 1814198 від 24.09.2025 на запит судді Васильківського міськрайонного суду Київської області для визначення підсудності щодо реєстрації місця проживання відповідача, вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 13.10.2004 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до підпункту 10 пункту 1 Постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17.07.2020 року № 807-ІХ утворено Білоцерківський район (з адміністративним центром у місті Біла Церква) у складі територій Білоцерківської міської, Володарської селищної, Гребінківської селищної, Ковалівської сільської, Маловільшанської сільської, Медвинської сільської, Рокитнянської селищної, Сквирської міської, Ставищенської селищної, Таращанської міської, Тетіївської міської, Узинської міської, Фурсівської сільської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Сквирська міська територіальна громада утворена 12 червня 2020 року шляхом об'єднання Сквирської міської ради та Антонівської, Буківської, Великоєрчиківської, Горобіївської, Домантівської, Дулицької, Каленнівської, Кам'яногребельської, Красноліської, Кривошиїнської, Малоєрчиківської, Малолисовецької, Мовчанівської, Оріховецької, Пустоварівської, Рогізнянської, Рудянської, Самгородоцької, Селезенівської, Тарасівської, Тхорівської, Чубинецької, Шамраївської, Шаліївської, Шапіївської сільських рад Сквирського району.
Отже, до зміни адміністративно-територіального устрою с. Дулицьке Київської області було населеним пунктом Сквирського району Київської області.
Частиною першою статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII від 02.06.2016 року також передбачено, що судоустрій будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності.
Відповідно до статті 125 Конституції України суд утворюється, реорганізовується і ліквідовується законом, проект якого вносить до Верховної Ради України Президент України після консультацій з Вищою радою правосуддя.
Пунктом 3 Розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII передбачено, що районні, міжрайонні, районні у містах, міські, міськрайонні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.
Вказаний розділ Закону № 1402-VIII доповнено пунктом 3-1 згідно із Законом № 950-IX від 03.11.2020, яким передбачено, що до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-IX.
Зазначене підтверджено Радою суддів України у листі від 22.07.2020 року № 9рс-466/20-вих, відповідно до якого - до зміни системи судоустрою та приведення її у відповідність до нового адміністративно-територіального устрою шляхом утворення, реорганізації чи ліквідації судів, місцеві загальні суди продовжують здійснювати розгляд справ в межах раніше утворених районів та раніше визначеного адміністративно-територіального устрою.
Відповідно до статті 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Оскільки зареєстроване місце проживання боржника ОСОБА_2 знаходиться в адміністративно-територіальній одиниці, що відноситься до колишнього Сквирського району Київської області, та враховуючи положення ч.1 ст. 27 ЦПК України, суддя дійшов висновку, що справа за заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання дітей територіально не підсудна Білоцерківському міськрайонному суду Київської області.
Відповідно до ч. 8 ст. 165 ЦПК України,у разі якщо за результатами розгляду отриманих судом відомостей про місцезнаходження боржника, буде встановлено, що заява про видачу судового наказу не підсудна цьому суду, суд не пізніше десяти днів з дня надходження заяви постановляє ухвалу про передачу заяви про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами за підсудністю.
Згідно ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Частиною 3 ст. 31 ЦПК України зазначено, що передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Враховуючи вищевикладене та з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів заявника, вважаю за необхідне направити цивільну справу № 362/7206/25 за заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання дітей до Сквирського районного суду Київської області, як до суду територіальна юрисдикція (підсудність) якого поширюється на адресу зареєстрованого місця проживання боржника ОСОБА_2 .
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 27,28, 31, 162, 165, 259, 261, 353 ЦПК України, суддя, -
Цивільну справу № 362/7206/25 за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей надіслати за підсудністю для розгляду до Сквирського районного суду Київської області (09001, Київська область, Білоцерківський район, смт. Сквира, вул. Громова, б. 7а).
Передачу справи здійснити не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.
Повний текст ухвали складено 03 листопада 2025 року.
Суддя О. І. Орєхов