Справа № 355/1904/25
Провадження № 3/355/618/25
31 жовтня 2025 року селище Баришівка
Суддя Баришівського районного суду Київської області Цирулевська М. В.,
розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов від ВП № 1 Броварського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працює, не одружений, має середню освіту, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Баришівським РВ ГУ МВС України в Київській області 04.10.2010,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП,
До Баришівського районного суду Київської області 04.09.2025 надійшов адміністративний матеріал про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 вересня 2025 року головуючою суддею у даній справі визначено суддю Баришівського районного суду Київської області Цирулевську М. В.
Судові засідання у даній справі призначено (відкладено) на 05.09.2025, 23.09.2025, 20.10.2025 31.10.2025. Були здійснені виклики (шляхом відправки SMS-повідомлень, телефонограм, поштових повідомлень, оголошень на сайт суду) ОСОБА_1 як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Крім того, постановою Баришівського районного суду Київської області від 23.09.2025 до ОСОБА_1 було застосовано привід, який, згідно рапорту від 20.10.2025, не виконаний, оскільки ОСОБА_1 проходить службу в Національній гвардії України і за місцем проживання на даний час відсутній.
У судові засідання ОСОБА_1 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, клопотань, заяв про відкладення розгляду справи до суду не надходило. Про час та місце розгляду був неодноразово був повідомлений належним чином.
За приписами ч. 2 ст. 277 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені статями ст. 173 КУпАП розглядаються протягом доби.
Згідно із ч. 2 ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою.
Суд із означеного питання констатує вжиття судом всіх належних та достатніх заходів щодо повідомлення особи, що притягається до адміністративної відповідальності, про місце і час розгляду справи, що унеможливило порушення процесуальних прав ОСОБА_1 , який, своєю чергою, будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення по день винесення постанови суду, розгляд справи про адміністративне правопорушення саме Баришівським районним судом Київської області, не дивлячись на достатність часу для того, щоб з'явитися до суду та дізнатися про рух справи, не вжив заходів для явки до суду, не подав письмових заперечень проти протоколу.
З огляду на викладене, суд враховує вимоги закону про необхідність розгляду справи в розумні строки, бере до уваги висновки, викладені у рішенні Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989 про те, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій, направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип верховенства права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
Також, враховуючи принцип судочинства, зазначений у практиці Європейського суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, рівень уваги до розгляду справ такої категорії, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
На думку суду, неявка особи, що притягається до адміністративної відповідальності, яка своєю чергою повинна добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП), а тому суд доходить висновку про розгляд цієї прави за відсутності ОСОБА_1 .
Суд переконаний, що проведений розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 , за вказаних вище обставин, не може розцінюватись як порушення його прав, передбачених ст.268 КУпАП, яке тягне за собою скасування правильного по суті рішення.
Відтак, дослідивши матеріали справи, докази, що містяться у ній, суддя зазначає та виснує таке.
Як вбачається з дослідженого протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 854550 від 02.08.2025, складеного поліцейським СРПП ВП № 1 Броварського РУП ГУНП в Київській області, рядовим поліції Кожушком Є.С, 02.08.2025 близько 19 годин 50 хвилин громадянин ОСОБА_1 у закладі «Грона», що знаходиться у селищі Баришівка вул. Богдана Хмельницького, 11, виражався нецензурною лайкою в сторону гр. ОСОБА_2 , чіплявся до гр. ОСОБА_2 , погрожував фізичною розправою щодо останнього, внаслідок чого порушив громадський порядок і спокій громадян.
Означені дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ст. 173 КУпАП.
За змістом диспозиції ст.173 КУпАП відповідальність за вказаною статтею настає за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Об'єктом правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, є суспільні відносини у сфері забезпечення громадського порядку.Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система відносин, врегульованих правовими та іншими соціальними нормами, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій
З об'єктивної сторони хуліганство, незалежно від виду відповідальності (адміністративної чи кримінальної), характеризується порушенням громадського порядку.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій. Хуліганські дії завжди посягають на громадський порядок.
Посягання на ці відносини здійснюються в активній формі, безпричинно, в основному з ініціативи правопорушника або через використання незначного приводу, як правило, відбуваються в публічних (громадських, людних) місцях, супроводжуються ненормативною (брутальною, нецензурною) лексикою.
Крім того, обов'язковою ознакою об'єктивної сторони правопорушення є місце його вчинення, а саме - громадське місце, тобто, місце, де знаходяться (проводять дозвілля інші люди, і яке не є об'єктом особистої власності. Такими місцями є парки, театри, парковки, вулиці, магазини, різноманітні установи. Громадське місце характеризується своєю суспільною значущістю, має призначення задовольняти культурні, ідеологічні, політичні, естетичні, економічні та інші інтересів багатьох людей, що передбачає вільний доступ і їх спільне використання необмеженою кількістю людей.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення» громадське місце - частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, в тому числі під'їзди, а також підземні переходи, стадіони.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується умисною виною та мотивом явної неповаги до суспільства, прагнення правопорушника показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі, тобто, вчинення дій, явно направлених на безпричинне порушення громадського порядку, на протиставлення йому себе, із ігноруванням прав і свобод інших осіб. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення буде порушено громадський порядок і прагне саме до цього.
Відтак, означені дії мають вчинятися безпричинно, з неповаги до громадського порядку і спокою громадян. Особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства. Суть даного правопорушення зводиться до вчинення таких дій, що привели до дестабілізації стану суспільства.
Громадська небезпека дій правопорушників проявляється в тому, що дрібне хуліганство певною мірою дезорганізує весь комплекс суспільних відносин, що склалися, а дії правопорушників спрямовані проти забезпечення нормального життя, суспільно-політичної діяльності громадян.
За висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 03.07.2019 у справі №288/1158/16-к, обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони хуліганства є мотив явної неповаги до суспільства. Домінування у свідомості винного такого внутрішнього спонукання і відсутність особистого мотиву посягання на потерпілого є головним критерієм відмежування хуліганства від інших незаконних дій проти особи. При цьому, хуліганські дії не зумовлені особистими мотивами й конкретною метою, а за своїми внутрішніми чинниками фокусуються в напрямку тотального негативізму й ворожого ставлення до суспільства.
Отже, як зазначив Верховний Суд, за відсутності відповідного мотиву, коли застосування насильства (пошкодження майна) зумовлене неприязними стосунками з потерпілим і прагненням завдати шкоди конкретній особі з особистих спонукань, сам собою факт вчинення протиправних дій у громадському місці в присутності сторонніх осіб не дає достатніх підстав для кваліфікації таких дій як хуліганства.
При цьому, обов'язковою ознакою складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, є хуліганський мотив, а умисний прояв винним явної неповаги до оточуючих є головним моментом, що визначає зміст поведінки хулігана.
Від хуліганських слід відрізняти дії, які вчинені щодо членів сім'ї, родичів, знайомих і викликані особистими неприязними стосунками. Такі дії можуть бути кваліфіковані як хуліганство лише тоді, коли вони були поєднані із очевидним для винного порушенням громадського порядку та були на таку мету спрямовані.
Згідно із ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
До адміністративного матеріалу, окрім означеного вище протоколу про адміністративне правопорушення, долучено:
1)дані щодо реєстрації події/відповідних обставин в ЄО №4388 від 02.08.2025;
2)пояснення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відібрані 02.08.2025 поліцейським СРПП ВП № 1 Броварського РУП ГУНП в Київській області, рядовим поліції Бобир В.В., за якими ОСОБА_2 02.08.2025 близько 20:00 год перебував в кафе «Грона», де помітив громадянина ОСОБА_1 і захотів з ним поспілкуватися, оскільки свого часу ОСОБА_1 здійснив крадіжку металевих виробів бу на суму 5000 грн. В ході спілкування ОСОБА_1 почав погрожувати та хотів ударити ОСОБА_2 , останній його відштовхнув. ОСОБА_1 почав висловлюватися нецензурно, погрожувати ОСОБА_2 та його доньці, після чого було викликано поліцію.
3)пояснення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відібрані 02.08.2025 інспектором СРПП ВП № 1 Броварського РУП ГУНП в Київській області, лейтенантом поліції Шкундею І.В, за якими ОСОБА_3 знаходилася близько 19 години 50 хв у закладі «Грона» у селищі Баришівка по вул. Богдана Хмельницького, 11. В означеному закладі ОСОБА_1 погрожував фізичною розправою ОСОБА_2 , який приходиться їй батьком. Після побаченого ОСОБА_3 викликала наряд поліції.
4)пояснення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відібрані 02.08.2025 інспектором СРПП ВП № 1 Броварського РУП ГУНП в Київській області, інспектором поліції Кожушком Є. С., за якими 02.08.2025 близько 19:50 год в закладі «Грона» до ОСОБА_1 підійшли ОСОБА_3 та ОСОБА_2 та почали його штовхати і в образливій формі звинувачувати в крадіжці, після чого вони ж здійснили виклик наряду поліції. Обставини хуліганських дій ОСОБА_1 заперечує.
Зважаючи на означені вище пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та потерпілих ( ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ), які не узгоджуються між собою за окремими обставинами, суд все ж може констатувати, що суть конфлікту, за поясненнями всіх дійових осіб, зводилась до особистих неприязних стосунків між ними, що мало прояв у звинуваченні ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . ОСОБА_1 у вчиненні крадіжки належного їм майна. Судом не встановлено, що інкриміновані та зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення дії ОСОБА_1 були поєднані із очевидним для останнього порушенням громадського порядку та були саме на таку мету спрямовані, що, відповідно, нівелює мотив порушення саме громадського порядку.
У протоколі про адміністративне правопорушення, складеному відносно ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП, не розкрито наслідки порушення громадського порядку і спокою громадян, настання яких прямо передбачене диспозицією ст. 173 КУпАП, як обов'язкова ознака об'єктивної сторони правопорушення.
За будь-яких обставин сам лише факт висловлювання особою нецензурною лайкою без настання наслідків, які свідчать про порушення громадського порядку та спокою громадян, не утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, а даних щодо таких наслідків матеріали провадження не містять.
Відтак, жодним із здобутих доказів у справі не підтверджено вчинення ОСОБА_1 дрібного хуліганства, тобто нецензурної лайки в громадських місцях, образливого чіпляння до громадян та інших подібних дій, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Водночас, суд розглядає справу в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який не містить достатніх відомостей для висновку про правильність кваліфікації дій ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП.
Суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» від 09.06.2011, заява № 16347/02).
Згідно з частинами першою та другою статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.
Статтею 62 Конституції України передбачено, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
За таких умов, на переконання суду, суть вчиненого правопорушення з кваліфікацією дій за ст. 173 КУпАП, а саме вчинення ОСОБА_1 дрібного хуліганства, є сумнівною, що є не прийнятним та не кореспондується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом». Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, відтак, суд дійшов висновку, що у діяхОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд доходить висновку, що провадження у цій справі слід закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
У зв'язку з вищевикладеним, дане адміністративне провадження підлягає закриттю, а судовий збір не підлягає стягненню з особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у зв'язку з встановленням обставин, визначених п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. 173, 247, 251, 252, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Баришівський районний суд Київської областіпротягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя
Баришівського районного суду
Київської області Марина ЦИРУЛЕВСЬКА