Справа № 346/4765/25
Провадження № 2-ві/346/7/25
05 листопада 2025 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
в складі головуючого судді Яремин М.П.
з участю секретаря Урбанович І.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді Калинюка Олександра Петровича у цивільній справі за позовом акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
24.10.2025 року відповідач подав до суду письмову заяву про відвід головуючого судді Калинюка О.П., яку мотивував тим, що 21.10.2025 року о 13:50 год. він з'явився в судове засідання, попередньо зареєструвавши заяву-заперечення на ухвалу суду у вказаній справі. На його вимогу підтвердити повноваження судді, а саме показати посвідчення судді, Калинюк О.П. повідомив, що не має його при собі, оскільки воно знаходиться у м. Києві. Оскільки суддя Калинюк О.П. не підтвердив свої повноваження як судді та громадянина України, а саме копією або оригіналом паспорта громадянина України, посвідченням судді України, Указом Президента України про призначення на посаду судді, постановою Верховної Ради України про обрання судді безстроково, текстом присяги, він заявляє йому відвід.
Відповідно до ч.7 ст. 40 ЦПК України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Згідно з ч. 8 ст.40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, що відповідає правилам ч.2 ст.247 ЦПК України.
Перевіривши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 03.11.2025 року заявлений відвід ОСОБА_1 суддя Калинюк О.П. вважав необґрунтованим та передав заяву про відвід до канцелярії суду для визначення іншого судді для її розгляду в порядку, встановленому ст.33 ЦПК України (а.с. 64-66).
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ від 04.11.2025 року вищевказану заяву про відвід передано для вирішення судді Яремин М.П.
Відповідно до ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Згідно з ч.1-3 ст. 40 вказаного Кодексу питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу.
Обґрунтовуючи наявність підстав для відводу судді Калинюка О.П., заявник, як вбачається зі змісту заяви про відвід судді, посилається на те, що суддею не пред'явлено службове посвідчення судді, а також копії або оригінал паспорта громадянина України, Указу Президента України про призначення на посаду судді, постанови Верховної Ради України про обрання судді безстроково,а тому відповідач позбавлений можливості перевірити повноваження судді.
Відповідно до ст. 124 Конституції України, правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.
Незалежність і недоторканність суддів гарантуються статтями 126, 129 Конституції України, якими визначено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права, вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється.
Згідно із частинами першою, другою статті 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.
Згідно з ч. 1 ст. 52 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суддею є громадянин України, який відповідно до Конституції України та цього Закону призначений суддею, займає штатну посаду судді в одному з судів України і здійснює правосуддя на професійній основі. Особа, вперше призначена на посаду судді, набуває повноважень судді після складення присяги судді (ст. 57 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
У частині другій статті 16 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» зазначено, що суддя здійснює правосуддя в мантії та з нагрудним знаком.
Частиною першою статті 51 цього Закону передбачено, що судді, голови судів та їх заступники, судді у відставці мають посвідчення, зразки яких затверджуються Радою суддів України.
Повноваження судді в судовому засіданні з розгляду справи підтверджуються мантією та нагрудним знаком судді. При цьому факт наявності або відсутності у судді посвідчення під час розгляду судових справ жодним чином не впливає на обсяг його повноважень щодо здійснення правосуддя у певному суді, що надані у встановленому законом порядку.
За таких обставин поведінка учасників судових справ, які, перебуваючи в державній установі - приміщенні суду, під час судового засідання вимагають від головуючого у справі, який здійснює правосуддя в мантії та з нагрудним знаком, пред'явлення їм службового посвідчення судді, не узгоджується з положеннями частини шостої статті 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо обов'язку фізичних і юридичних осіб поважати незалежність судді і не посягати на неї та є неприпустимою.
Відповідно до положень процесуального закону учасники судового процесу мають право заявляти клопотання, а також викладати суду свої доводи, міркування з питань по суті справи (статті 12, 43 ЦПК України, тощо). Водночас процесуальне законодавство не передбачає можливості заявлення учасниками справи вимог щодо перевірки посвідчення головуючого в судовому засіданні. Зазначені дії можуть мати ознаки зловживання процесуальними правами, порушення порядку в судовому засіданні та неповаги до суду, та внаслідок цього мають притягуватися до адміністративної відповідальності.
Стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово "неупереджений" передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб'єктивної.
Отже, підстави для відводу, викладені відповідачем, є суто суб'єктивними та необґрунтованими у повному обсязі.
Відтак, вивчивши матеріали справи та мотивацію заяви про відвід, суд дійшов до переконання, що заявлений відвід є необґрунтованим, оскільки в заяві про відвід головуючого судді жодних підстав, визначених ст. 36 ЦПК України, не наведено, а тому в задоволенні заяви про відвід судді слід відмовити.
На підставі наведеного та, керуючись ст.ст. 36, 39, 40, ч. 2 ст.247, ст.ст. 260, 261 ЦПК України, суд,-
в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області Калинюка Олександра Петровича, який є головуючим у цивільній справі за позовом акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - відмовити у зв'язку з її безпідставністю.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Яремин М. П.