Справа № 346/3878/25
Провадження № 2/346/2212/25
05 листопада 2025 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
в складі : судді Васильковського В.В.,
за участю секретаря Максим'юк М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в місті Коломиї, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
І. Стислий виклад позицій сторін.
31.07.2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», звернувшись до суду із даним позовом, посилається на те, що 07.10.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (Далі - Позивач, ТОВ «БІЗПОЗИКА) та ОСОБА_1 (Далі - Позичальник, Відповідач) укладено Договір № 511995-КС-001 про надання кредиту (Далі - Договір кредиту), шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». ТОВ «БІЗПОЗИКА» 07.10.2024 року направлено ОСОБА_1 , пропозицію (оферту) укласти Договір № 511995-KC-001 про надання кредиту. 07.10.2024 року ОСОБА_1 , прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договір № 511995-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою. Зі своєї сторони ТОВ «БІЗПОЗИКА» направлено ОСОБА_1 , через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-7110, на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначено Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий Боржником було введено/відправлено. Таким чином, 07.10.2024 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА та ОСОБА_1 було укладено Договір № 511995-KС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до п. 1 Договору кредиту, ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає Позичальнику грошові кошти у розмірі 8000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності (Далі - Кредит), а Позичальник зобов?язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит (надалі - Правила, а разом - Договір). Згідно з умовами Договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування Кредитом є фіксованою та становить 1 •процентів за кожен день користування Кредитом. ТОВ «БІЗПОЗИКА» свої зобов?язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 8000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_2 (котру Позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті), що підтверджується довідкою про перерахування коштів (або платіжним дорученням). До теперішнього часу Боржник свої зобов?язання за Кредитним договором №511995-КС-001 про надання кредиту належним чином не виконав, а лише частково сплатив кошти, розрахунок та розмір яких зазначені у Розрахунку заборгованості за Договором № 511995-КС-001 Позичальника ОСОБА_1 , чим порушив свої зобов'язання, встановлені договором. Відповідно до Розрахунку заборгованості за Договором № 511995-КС-001 Позичальника ОСОБА_1 , Відповідач на виконання умов договору здійснив часткову оплату за Договором № 511995-КС-001 на загальну суму 3800,00 грн. Звертають увагу на те, що ТОВ «Бізнес Позика» не нараховувало жодних процентів після закінчення строку дії Кредитного договору. Як вбачається з розрахунку заборгованості за Кредитним договором, заборгованість Відповідача за Кредитним договором після закінчення строку дії Кредитного договору не змінювалася (тобто проценти за Кредитним договором після закінчення строку дії Кредитного договору не нараховувалися). Зважаючи на ті обставини, що ОСОБА_1 , належним чином не виконує свої зобов'язання за Кредитним договором, у Боржника станом на 22.06.2025 року утворилась заборгованість за Договором № 511995-КС-001 про надання кредиту, в розмірі 23 320,00 грн., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 8 000,00 грн.; суми прострочених платежів по процентах - 11 200,00 грн.; суми заборгованості по штрафам - 3 494,40 грн.; суми прострочених платежів за комісією - 625,60 грн. ОСОБА_1 , через веб-сайт Кредитодавця шляхом введення Логіну Особистого кабінету та паролю Особистого кабінету, ввійшов до Особистого кабінету та з Особистого кабінету через Інформаційно-телекомунікаційну систему (ІТС) подав Заявку на отримання кредиту, де відповідно вказує номер свого поточного (карткового) рахунку. Тому, просять стягнути з ОСОБА_1 , заборгованість за Договором № 511995-КС-001 про надання кредиту від 07.10.2024 року, в розмірі - 23 320 грн.; та сплачений судовий збір, у розмірі - 2 422 грн. 40 коп.
07.10.2025 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому посилається на те, що вона не погоджується з позовними вимогами ТОВ «Бізнес Позика» в повному обсязі, окрім визнання основного тіла кредиту у розмірі 8000 грн., яке нею було фактично отримано. Вона категорично не погоджується з вимогами про стягнення: нарахованих процентів за користування кредитом у розмірі 11 200 грн.; штрафних санкцій у розмірі з 494,40 грн.; комісії у розмірі 625,60 грн. Вона визнає, що отримала кредит у розмірі 8000 грн., який частково повернула. Загальна сума, яку вона вже сплатила, становить: 3800 грн. - після отримання кредиту; 1640 грн. - після погодження реструктуризації в липні 2025 року. Загалом, нею сплачено 5440 грн., що підтверджує її добросовісність і наміри виконувати зобов'язання. У липні 2025 року вона звернулась до позивача із проханням про реструктуризацію, що було ним погоджено. Після цього, вона внесла додатковий платіж у розмірі 1640 грн. Однак, жодної чіткої інформації про нові умови, графіки платежів чи документи після погодження реструктуризації надано не було. Це порушує принципи добросовісності, закріплені у статті 3 ЦК України. Позивач, як сторона з вищим ступенем професійності (кредитна організація), зобов?язаний був надати чіткі та зрозумілі умови реструктуризації (ст. 509, 610 ЦК України). На момент розгляду справи вона перебуває у складному життєвому становищі: Інвалідність 2-ї групи, що унеможливлює повноцінну трудову діяльність; є безробітною; на утриманні знаходяться двоє малолітніх дітей. Тому, просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
ІІ. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Коломийського міськрайонного суду від 01.08.2025 року відкрито спрощене позовне провадження по даній справі без виклику сторін.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
ІІІ. Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.
Судом встановлено, що 07.10.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 , укладено Договір № 511995-КС-001 про надання кредиту (Далі - Договір кредиту), шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію» (а.с. 20-29), що підтверджується копією Паспорту споживчого кредиту (а.с. 17), копією Графіку платежів (а.с. 18-19); копією Пропозиції (оферти) укласти Договір № 511995-КС-001 про надання кредиту від 07.10.2024 року (а.с. 30); копією Прийняття (акцепту) пропозиції (оферти) укласти Договір № 511995-КС-001 про надання кредиту від 07.10.2024 року (а.с. 45).
Відповідно до копії Розрахунку заборгованості за кредитним договором № 511995-КС-001 про надання кредиту від 07.10.2024 року, внаслідок невиконання відповідачем обов'язків, передбачених вказаним договором, загальна сума заборгованості становить - 23 320 грн.., яка складається з: 8 000 грн. - заборгованість за кредитом; заборгованість за відсотками - 11 200 грн.; заборгованість за комісією - 625 грн. 60 коп.; заборгованість за штрафами - 3 494 грн. 40 коп. (а.с.14-15).
Згідно з копією Довідки про стан заборгованості ОСОБА_1 , за Договором № 511995-КС-001 про надання кредиту від 07.10.2024 року, вбачається, що станом на 02.07.2025 року сума заборгованості за Договором № 511995-КС-001 про надання кредиту від 07.10.2024 року, становить - 23 320 грн.., яка складається з: 8 000 грн. - заборгованість за кредитом; заборгованість за відсотками - 11 200 грн.; заборгованість за комісією - 625 грн. 60 коп.; заборгованість за штрафами - 3 494 грн. 40 коп. (а.с.16).
Відповідно до копії Підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів, в рамках Договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів №ПГ-5 від 04.11.2020 року, та на підставі платіжної інструкції (замовлення) відправника, Товариством з обмеженою відповідальністю «ПрофітГід» 07.10.2024 року було здійснено успішний переказ грошових коштів, у розмірі - 8 000 грн., на рахунок ОСОБА_1 , номер платіжної картки: НОМЕР_3 (а.с. 44).
ІV. Норми права, якими регулюються правовідносини сторін.
До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України(далі -ЦК України),ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», та ЗУ « Про електронну комерцію», ЗУ « Про електронні документи та електронний документообіг».
Згідно з ч. 2ст. 6 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», договір про надання фінансових послуг (крім послуг з торгівлі валютними цінностями та послуг з переказу коштів, якщо відповідні правочини повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення і при проведенні відповідних операцій у суб'єкта первинного фінансового моніторингу не виникає обов'язку здійснення ідентифікації та/або верифікації клієнта згідно із законом) укладається виключно в письмовій формі: 1) у паперовому вигляді; 2) у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг"; 3) шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, та/або (у разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги; 4) в порядку, передбаченому Законом України "Про електронну комерцію".
Примірник договору, укладеного у вигляді електронного документа, та додатків до нього (за наявності) вважається отриманим клієнтом, якщо договір за домовленістю особи, яка надає фінансові послуги, і клієнта або за вибором клієнта направлений на електронну адресу клієнта чи направлений йому в інший спосіб, що дає змогу встановити дату відправлення. Договір, укладений у вигляді електронного документа, та додатки до нього (за наявності) повинні містити відомості про клієнта, у тому числі зазначені ним контактні дані. Положення цього абзацу не застосовується до договорів, зазначених у пункті 4 цієї частини.
У разі якщо договір укладається шляхом приєднання, договір складається з публічної частини договору та індивідуальної частини договору, підписанням якої клієнт приєднується до договору в цілому. Публічна частина договору про надання фінансових послуг оприлюднюється та повинна бути доступною для ознайомлення клієнтів на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, і надається клієнту за його вибором у спосіб, що дає змогу встановити дату надання, з використанням контактних даних, зазначених клієнтом. Усі редакції публічної частини договору повинні зберігатися на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, із зазначенням строку їх дії.
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію», зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Частиною п'ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Приписами пункту 1 частини 2статті 11 ЦК України, передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За змістом статей 626,628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1статті 638 ЦК України, встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України, передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Таким чином, суд доходить висновку, що будь який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті205,207 ЦК України).
Згідно із частиною 1статті 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець.
Згідно з приписом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до приписів частини 1статті 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Нормою статті 599 ЦК України, передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з положеннями частини 1статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до частини 1статті 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
За змістом частини 1 та 2статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з частиною 1статті 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
V. Оцінка суду.
Суд, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони підтверджуються, доходить висновку, що позов слід задовольнити частково з таких підстав.
Умовами Договору № 511995-КС-001 про надання кредиту від 07.10.2024 року, передбачені наступні істотні умови кредитування:
Сума кредиту - 8 000 гривень.
Процентна ставка - 0, 86 % за кожен день користування кредитом.
З умовами угоди відповідач ознайомлений, про що свідчить її електронно-цифровий підпис.
Через невиконання відповідачем умов договору, виникла заборгованість в розмірі - 23 320 грн.., яка складається з: 8 000 грн. - заборгованість за кредитом; заборгованість за відсотками - 11 200 грн.; заборгованість за штрафами - 3 494 грн. 40 коп.
Вказана заборгованість підтверджується розрахунком, суд вважає її розмір доведеним та таким, що його слід стягнути з відповідачки на користь позивача.
Аргументи відповідачки суд відхиляє, оскільки вони спростовуються встановленими обставинами справи.
Що стосується заборгованості за нарахованими та несплаченими комісіями - 625 грн. 60 коп., яка вказана в довідці-розрахунку (а.с. 14-15), то суд доходить таких висновків.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Відповідно до п. 1 ст. 17 Закону України «Про захист прав споживачів», послуга це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.
Відповідно до ч. 1,2,3,4 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.
Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.
За положеннями частини п'ятої статті 11, частин першої, другої, п'ятої, сьомої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки.
Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.
Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема щодо плати за обслуговування кредиту, і це є підставою для визнання таких положень недійсними.
У Постанові Верховного Суду України від 16.11.2016 № 6-1746цс16 зазначено, що встановлення банком в кредитному договорі обов'язку боржника сплачувати щомісячну комісію за управління кредитом без зазначення, які саме послуги за вказану комісію надаються клієнту, а також нарахування комісії за послуги, що супроводжують кредит, а саме за компенсацію сукупних послуг банку за рахунок клієнта, є незаконним.
Сторона позивача не вказує, які саме послуги за вказану комісію надаються (будуть надаватися) відповідачу. Умови кредитного договору не містять жодних даних про такі послуги за комісією.
Пунктом 17 статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що послуга це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.
Враховуючи викладене вище та те, що заявлена позивачем до стягнення з відповідача комісія не відповідає вимогам Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки такі послуги не є послугою у визначенні вказаного Закону, тому позовні вимоги в частині стягнення комісії у розмірі задоволенню не підлягають, оскільки така вимога не має належного обґрунтування.
За вказаних обставин, суд вважає, що у задоволенні вимог про стягнення комісії слід відмовити.
VI. Судові витрати.
Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України, сплачений позивачем судовий збір у сумі 2 422, 40 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у повному обсязі.
На підставі наведеного та ст. ст. 207, 625, 626, 628, 638, 1048, 1049, 1050, 1054, керуючись ст.ст. ст.ст. 12, 81, 247, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за Договором № 511995-КС-001 про надання кредиту від 07.10.2024 року, в розмірі - 22 694 (двадцять дві тисячі шістсот дев'яносто чотири) гривні 40 (сорок) копійок, та сплачений судовий збір, у розмірі - 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок) копійок.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається до Івано-Франківського Апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», ЄДРПОУ: 41084239, Місце знаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя: Васильковський В. В.