Справа № 342/309/25
Провадження № 2/342/343/2025
05 листопада 2025 року м. Городенка
Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Федів Л.М.,
за участі секретаря судового засідання Матієк І.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Городенка в спрощеному позовному порядку справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (адреса вул. Саксаганського, 133- А, м. Київ, 01032, ЄДРПОУ 37356833) звернувся в суд, через систему "Електронний суд" з позовом до ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в якому просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за Кредитним договором № 14.09.2023-100002649 від 14.09.2023 у розмірі 10299 грн 01 коп. та суму сплаченого позивачем судового збору у розмірі 2 422 грн 40 коп.
Ухвалою суду від 27 березня 2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній цивільній справі. Справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін. Призначено судове засідання.
Судові засідання, призначені на 23.04.2025, 19.05.2025, 18.06.2025, 09.07.2025, 12.08.2025, 09.09.2025, 10.10.2025 були відкладені у зв'язку із неявкою відповідача та відсутністю доказів про належне повідомлення відповідача про розгляд справи.
13.10.2025 через систему "Електронний суд", від представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» - Лисенко Олени Сергіївни надійшла заява про закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, оскільки ОСОБА_1 повністю розрахувався з ТОВ «Споживчий центр» за спірною заборгованістю. Представник зазначила, що було проведено позасудове врегулювання спору. У зв'язку з вищевикладеним, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, просила суд: закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору.
05.11.2025 через систему "Електронний суд", від представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» - Лисенко Олени Сергіївни надійшла заява про залишення позову без розгляду, в якій представниця, керуючись п.5 ч.1 ст.257 ЦПК України, просила суд залишити без розгляду позов ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Представник позивача у судове засідання не прибула, подаючи до суду заяву про залишення позову без розгляду, просила розглядати справу за відсутності представника ТОВ «Споживчий центр».
Відповідач у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про день та час слухання справи повідомлявся належним чином.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 64 ЦПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки. Повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи (п. 1 ч. 1 ст. 62 ЦПК України).
Згідно з копію довіреності № 2705/25-07 від 27.05.2025, виданої Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», Лисенко Олена Сергіївна уповноважена представляти інтереси Товариства в органах суду всіх рівнів у справах цивільного судочинства про стягненням заборгованості з позичальників Товариства за укладеними кредитними договорами, з наданням прав, передбачених законодавством для позивача, окрім права: визнання позову, відмови від позову, укладення мирової угоди.
Із позовом про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Кредитним договором № 14.09.2023-100002649 від 14.09.2023 у розмірі 10299 грн 01 коп представник позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» Лисенко Олена Сергіївна звернулася до суду 26.03.2025. Провадження у справі відкрито 27.03.2025.
13.10.2025 на адресу суду від представника позивача - Лисенко Олени Сергіївни надійшла заява про закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, оскільки Воловик Микола Сергійович повністю розрахувався з ТОВ «Споживчий центр» за спірною заборгованістю. Представник зазначила, що було проведено позасудове врегулювання спору.
З викладеного слідує, що відповідач після надходження позовної заяви до суду та відкриття провадження по справі добровільно в повному обсязі сплатив кошти за договором №14.09.2023-100002649 від 14.09.2023. Доказів протилежного суду не надано.
Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
Підстави для закриття провадження у справі визначені у ст. 255 ЦПК України.
Зокрема, згідно з п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
У ст. 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Предметом спору є об'єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить постановити певне судове рішення.
Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
З урахуванням викладеного, неіснування (відсутність) предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Відповідно до правового висновку, сформульованого у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 13/51-04 (провадження № 12-67гс19), прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання. Суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема у разі припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Врахувавши викладене, Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 20.09.2021 у справі № 638/3792/20 (провадження №61-3438сво21) зазначив, що закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України є можливим, якщо предмет спору був відсутній як на час пред'явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції відповідного судового рішення.
Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» в контексті наведеної правової норми (пункт 2 частини першої статті 255 ЦПК України) дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред'явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв'язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні).
Якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо.
Таким чином, сама по собі сплата відповідачем заборгованості після пред'явлення позивачем позову не може свідчити про те, що між сторонами відсутній спір, а тому суд не має визначених процесуальним законом підстав для закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України.
Такий висновок зробив Касаційний цивільний суд Верхового Суду в постанові від 12.12.2020 суду у справі № 522/8782/16-ц (провадження № 61-21649св19). Подібного правового висновку Верховний Суд дійшов у постановах: від 10.04.2019 у справі № 456/647/18 (провадження № 61-2018св19), від 13.05.2020 у справі №686/20582/19-ц (провадження № 61-1807св20), від 09.09.2020 у справі № 750/1658/20 (провадження № 61-9658св20), від 15.11.2023 у справі № 522/3680/22 (провадження №61-12919св23).
Оскільки що на час пред'явлення позову та відкриття провадження у цій справі між сторонами існував спір, який припинив існувати після відкриття провадження у справі у зв'язку з добровільним виконанням відповідачем заявлених до нього вимог про сплаті заборгованості за кредитним договором, суд не вбачає підстав для закриття провадження у справі саме на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
У зв'язку з цим, в задоволенні клопотання представника позивача про закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, слід відмовити.
Щодо заяви представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» - Лисенко Олени Сергіївни від 05.11.2025 про залишення позову без розгляду суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Таким чином, оскільки предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, судові засідання по даній справі відкладались, у зв'язку з неявкою відповідача та відсутністю доказів про належне повідомлення відповідача про розгляд справи, а представник позивача до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду, тому є всі підстави для залишення позовної заяви без розгляду.
Відповідно до частини другої статті 257 Цивільного процесуального кодексу України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Керуючись ст.ст. 255, 257-261, 353-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні клопотання представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» - Лисенко Олени Сергіївни про закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України - відмовити.
Позовну заяву за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без розгляду.
Залишення без розгляду позову не перешкоджає повторному зверненню до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повне найменування учасників справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження: вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, 01032, ЄДРПОУ: 37356833;
Відповідач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Ухвала складена 05.11.2025.
Суддя: Федів Л. М.