Справа № 216/3540/25
провадження №2/216/2104/25
06 жовтня 2025 року м. Кривий Ріг
Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого, судді Чирського Г.М.,
за участю: секретаря судового засідання Смолдирева М.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 6 м. Кривого Рогу, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Криворізької міської ради про визнання права власності на житловий будинок у зв'язку із втратою правовстановлюючого документа, -
До Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області звернулася ОСОБА_1 з позовом до Виконавчого комітету Криворізької міської ради про визнання права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 «А-1», жилою площею 29,80 кв.м., загальною площею 43,30 кв.м., сарай -«Б», сарай - «Г», вбиральня -«В», водоколонка - І, замощення - ІІ, огорожа - №1.
В обґрунтування позову позивачка зазначила, що являється власником жилого будинку АДРЕСА_1 , згідно договору дарування 1/2 частки жилого будинку посвідченого від 17 квітня 1975 року, Четвертою криворізькою державною нотаріальною конторою, зареєстрованого в електронному реєстрі за №1677. Та 1/2 частки на підставі договору дарування, посвідченого 22.06.1989 року Першою криворізькою державною нотаріальною конторою, зареєстрованого в реєстрі за № 1-2949. В склад вказаного придбаного позивачем домоволодіння згідно договорів дарування входить: по 1/2 частині жилого будинку, жилою площею 21,70 кв.м., сарай, уборна, водоколонка, замощення, забор.
Оригінал договору дарування 1/2 частки жилого будинку посвідченого від 17 квітня 1975 року за № 1677 перебував у будинку АДРЕСА_1 , в якому позивач проживала та проживає з 1963 року. Зазначений правовстановлюючий документ був позивачкою втрачений при проведенні ремонтних робіт у будинку. У ході ремонтних робіт позивачем була збільшена житлова площа в будинку і добудований тимчасовий сарай «Г» без фундаменту. Позивачкою був зроблений новий технічний паспорт на будинок і інші об?єкти нерухомого майна, де зазначено, що зміна житлової площі відбулося внаслідок зміни цільового та функціонального призначення окремих кімнат без виконання будівельно-монтажних робіт, що не потребує отримання дозвільних документів та сарай виконаний без фундаменту, тому теж не потребує отримання дозволу на його.
На даний час позивачка бажає продати свій будинок, однак, звернувшись до державних органів з питанням про отримання дублікату втраченого правовстановлюючого документу, позивачка не в змозі отримати дублікат, тому змушена звернутися до суду за захистом своїх прав.
Ухвалою суду від 19.05.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 03.09.2025 року у справі закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 06.10.2025 року.
У судове позивач та відповідач не з'явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином. Сторони надали суду заяви про розгляд справи у їхню відсутність. Позивач прохала долучити до матеріалів справи документи згідно клопотання від 23.09.2025 року.
Суд, дослідивши та оцінивши в сукупності докази по справі, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню із таких підстав.
Позивачка ОСОБА_1 на підставі договору дарування, посвідченого 17.04.1975 року нотаріусом Четвертої криворізької державної нотаріальної контори, зареєстрованого в реєстрі за №1677, є власницею 1/2 частки жилого будинку, розташованого у АДРЕСА_1 .
Згідно копії зазначеного договору, яка була долучена позивачкою, даритель ОСОБА_2 подарував ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , від імені якої діяла опікун ОСОБА_5 , по жилого будинку з господарчими будівлями, що знаходиться у АДРЕСА_1 .
Згідно долученої до матеріалів справи копії рішення № 497 виконкому Центрально-Міського Ради депутатів трудящих міста Кривого Рогу від 16.08.1974 року, над позивачкою було встановлено опіку та призначено ОСОБА_6 опікуном.
У зв'язку із укладенням шлюбу 10 жовтня 1981 року позивачка змінила прізвище з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 », що підтверджується копією свідоцтва про укладеної шлюбу серії НОМЕР_1 .
Також позивачка є власницею 1/2 частки зазначеного житлового будинку на підставі договору дарування, посвідченого 22.06.1989 року держаним нотаріусом Першої криворізької державної нотаріальної контори, зареєстрованого в реєстрі за № 1-2949. Ця частина житлового будинку належала дарителю ОСОБА_3 на підставі договору дарування, посвідченого Четвертою криворізькою державною нотаріальною конторою 17.04.1975 року, реєстр № 1677.
Оригінал договору дарування 1/2 частки жилого будинку посвідченого від 17 квітня 1975 року за реєстровим № 1677 зі слів позивачки перебував у будинку АДРЕСА_1 , в якому вона проживала з 1963 року, та проживає на даний час, і був втрачений при проведенні ремонтних робіт у будинку.
У ході ремонтних робіт позивачкою була збільшена житлова площа в будинку і добудований тимчасовий сарай «Г» без фундаменту. Позивачка зробила новий технічний паспорт на будинок і інші об?єкти нерухомого майна.
Так, відповідно до копії технічного паспорту БТІ від 21.03.1989 року, житловий будинок АДРЕСА_1 , «А-1», жилою площею 29,80 кв.м., загальною площею 43,30 кв.м., сарай -«Б», вбиральня -«В», водоколонка - І, замощення - ІІ, огорожа - №1.
Згідно копії технічного паспорту ТОВ «Макспроект», виготовленого від 31.03.2025 року на замовлення ОСОБА_1 , житловий будинок АДРЕСА_1 «А-1», жилою площею 29,80 кв.м., загальною площею 43,30 кв.м., сарай -«Б», сарай - «Г», вбиральня -«В», водоколонка - І, замощення - ІІ, огорожа - №1.
Згідно інформаційної довідки Комунального підприємства «Криворізьке районне бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради, від 20.03.2025 року за № 216566, відповідно до даних архівної справи, станом на 31.12.2012 року, право власності на житловий будинок з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстроване в КП «Криворізьке РБТІ» ДОР на ім'я:
- ОСОБА_4 - частка на підставі договору дарування, посвідченого 17.04.1975 року Четвертою криворізькою державною нотаріальною конторою, зареєстрованого в реєстрі за № 1677;
- ОСОБА_1 - частка на підставі договору дарування, посвідченого 22.06.1989 року Першою криворізькою державною нотаріальною конторою, зареєстрованого в реєстрі за № 1-2949.
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав від 18.08.2025 року, житловий будинок загальною площею 43,3 кв.м., житловою площею 29,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , на праві власності належить ОСОБА_1 . Право власності зареєстроване на підставі копії договору дарування від 17.04.1975 року, посвідченого нотаріусом Четвертої криворізької державної нотаріальної контори, зареєстрованого в реєстрі за № 1677; та договору дарування від 22.06.1989 року, посвідченого державним нотаріусом Першої криворізької державної нотаріальної контори, зареєстрованого в реєстрі за № 1-2949.
Згідно довідки № 40 засвідченої головою квартального комітету № 37 виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради, ОСОБА_1 з 17.03.1962 року по поточний час проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивачка у позові зазначила, що на даний час бажає продати свій будинок і їй потрібен оригінал договору дарування 1/2 частки жилого будинку посвідченого 17 квітня 1975 року за реєстровим № 1677.
Однак, звернувшись до Криворізької філії державного нотаріального архіву в Дніпропетровській області з заявою про видачу дублікату договору дарування 1/2 частки жилого будинку посвідченого від 17 квітня 1975 року за № 1677, останнім було повідомлено про неможливість його видачі у зв?язку з тим, що на зберігання до Криворізької філії державного нотаріального архіву справи Четвертої криворізької державної нотаріальної контори передані тільки за період 1980-2004 років і запропоновано за більш детальною інформацією звернутися до Четвертої криворізької державної нотаріальної контори Дніпропетровської області (копія листа № 3187/01-17 від 21.03.2025 р.).
На запит до Четвертої криворізької державної нотаріальної контори для отримання дублікату договору дарування 1/2 частки жилого будинку посвідченого від 17 квітня 1975 року за № 1677, позивачці була надана відповідь, що Четверта криворізька державна нотаріальна контора видати дублікат запитуваного договору немає можливості, так як згідно Наказу Міністерства юстиції була заснована у 1980 році після утворення Довгинцівського району м. Кривого Рогу і нотаріусом було запропоновано звернутися для отримання дублікату права власності (правовстановлюючого документу) звернутися до Першої Криворізької нотаріальної контори (копія листа №492/02-14 від 16.04.2025р.).
Звернувшись до нотаріуса Першої Криворізької нотаріальної контори позивачка також отримала письмову відповідь, про відсутність можливості надати дублікат договору дарування, посвідченого від 17 квітня 1975 року, Четвертою криворізькою державною нотаріальною конторою, зареєстрованого в електронному реєстрі за №1677, в зв?язку з тим, що документи за даний період передані на зберігання до Криворізької філії державного нотаріального архіву в Дніпропетровській області (копія листа №802/01-16 від 18.04.2025 р.).
Оскільки позивачка самостійно не змогла отримати дублікат зазначеного правовстановлюючого документу, вона змушена була звернутися до суду за захистом своїх прав.
Відповідно до правил ст.ст. 15,16.ПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно зі ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Як передбачено ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Тобто позов про визнання права власності на майно необхідний позивачеві тоді, коли у інших осіб виникають сумніви у належності йому цього майна, створюється неможливість реалізації позивачем свого права власності у зв'язку з наявністю таких сумнівів чи втратою належних правовстановлюючих документів на майно, зокрема, на квартиру, жилий будинок або будь-яке інше приміщення.
Відповідачем у позові про визнання права власності виступає будь-яка особа, яка сумнівається у належності майна позивачеві, або не визнає за ним права здійснювати правомочності володіння, користування і розпоряджання таким майном, або має власний інтерес у межах існуючих правовідносин.
Відповідно до вимог ст. 392 ЦК України право на позов виникає також з підстав втрати правовстановлюючого документа виникає у особи, яка фактично володіє спірним майном у тому разі, коли таке право не оспорюється іншими особами, тобто за відсутності обставин, які свідчать про наявність у них трава вимоги щодо спірного майна , але у зв'язку відсутністю можливості отримання дублікату правовстановлюючого документа.
Слід зазначити, що Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., ратифікованою законом від 17.07.97 №475/97-ВР, зокрема ст.1 Першого протоколу до неї (1952 р.), передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи без перешкодо користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства й на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Гарантії здійснення права власності та його захисту закріплено й у вітчизняному законодавстві. Так, відповідно до ч.4 ст.41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу (ст.16 ЦК України).
Згідно статей 3, 4 ЦПК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених прав, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає порушені права цих осіб у спосіб, визначений законами України.
Загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів закріплений у статті 16 ЦК України. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є,зокрема, визнання права.
Таким чином позовні вимоги позивача є законними та такими, що підлягають задоволенню.
На підставі викладеного і керуючись ч.4 ст.41 Конституції України, ст.ст. З, 4, 5, 16, ст.175 ЦПК України, ст. ст. 15, 16, 328, 392, суд, -
Позовні вимоги - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , право власності на об'єкт нерухомого майна: житловий будинок АДРЕСА_1 «А-1», жилою площею 29,80 кв.м., загальною площею 43,30 кв.м., сарай -«Б», сарай - «Г», вбиральня - «В», водоколонка - І, замощення - ІІ, огорожа - №1.
На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи за веб-адресою сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет.
Суддя Г.М. Чирський