Справа № 196/1088/25
№ провадження 2/196/599/2025
04 листопада 2025 року с-ще Царичанка
Царичанський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Бабічевої Л.П.,
за участі секретаря судового засідання Шевченко Т.І.,
учасники справи:
позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ",
відповідачка ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в залі суду с-ща Царичанка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" звернулося до Царичанського районного суду Дніпропетровської області із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 21 жовтня 2024 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та відповідачкою укладено договір позики № 8535277, у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно Закону України «Про електронну комерцію».
14.06.2021 року між ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" та ТОВ "Фінансова компанія "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" укладено договір факторингу №14/06/21, відповідно до якого первісний кредитор ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" передав ТОВ "Фінансова компанія "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" за плату належні йому права вимоги до боржників.
Згідно п.9.1 Договору факторингу зі змінами та доповненнями відповідно до Додаткової угоди №7 від 13.06.2022 р., даний договір є дійсним протягом 12 місяців з дня набрання чинності, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. У випадку, якщо жодна зі сторін не направить письмове повідомлення про розірвання договору за один місяць до закінчення строку дії договору, даний договір автоматично продовжується на кожний наступний рік.
Згідно реєстру боржників №43 від 21.02.2025 р. до Договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 р., позивач ТОВ "Фінансова компанія "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" набуло права грошової вимоги до відповідачки в сумі 21 476.00 грн., з яких: 7 000.00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 4.90 грн. - сума заборгованості за відсотками, 471.10 грн. - комісія за надання позики, 14 000.00 грн. - сума заборгованості за пенею.
З моменту отримання права вимоги до відповідачки, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
Всупереч умовам кредитного договору, відповідачка не виконала свого зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідачки, остання не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунок позивача ТОВ "Фінансова Компанія "Європейська агенція з повернення боргів", ні на рахунок попереднього кредитора ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ".
У зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором № 8535277 від 21.10.2024 р. в розмірі 21476.00 грн., з яких: 7 000.00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 4.90 грн. - сума заборгованості за відсотками, 471.10 грн. - комісія за надання позики, 14 000.00 грн. - сума заборгованості за пенею та судові витрати.
Ухвалою судді Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 25 вересня 2025 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження (а.с.56).
У відзиві на позов, який подано до суду, відповідачка вважає, що заявлена сума до стягнення з неї є завищеною, оскільки не підтверджена належними та допустимими доказами. Відсутні докази нарахування відсотків, комісій, штрафів, докази укладення кредитного договору. Просить відмовити в задоволення позову, або зменшити розмір стягнення до фактично отриманої суми кредиту - 6 000.00 грн., просить розглянути справу без її участі (а.с.74).
Представник позивача ТОВ «ФК "Європейська агенція з повернення боргів» Грибанов Д.В., який діє на підставі довіреності, у судове засідання не з'явився, в позовній заяві просив розглянути справу без участі представника на підставі наявних у справі доказів (а.с.2-5).
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 21.10.2024 р. між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та відповідачкою укладено договір про надання коштів у кредит № 8535277 (а.с. 6-13).
Згідно вказаного договору, позикодавець надав позичальнику грошові кошти у розмірі 7 000,00 грн. на строк 8 днів із процентною ставкою в день 0.01% (фіксована), комісія за надання кредиту 6.73% від суми наданого кредиту, що становить 471.10 грн.; дата надання кредиту 21.10.2024 р., дата повернення кредиту 28.10.2024 р., денна процентна ставка/день - 0,85%, проценти за понадстрокове користування кредитом - 5.00%, пеня - 5% в день (п.2.2.1 - 2.2.4 Договору).
Пунктом 5.5 Договору передбачено, що він укладений в електронній формі згідно Закону України "Про електронну комерцію".
Договір підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором "524013".
Довідкою ТОВ ФК "Фінекспрес" вих. №КД-000053277/ТНПП від 24.09.2025 р. підтверджено, що відповідно до умов про переказ коштів №23-01-18/5 від 23.01.2018 р., який укладено між ТОВ "ФК "Фінекспрес" та ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів", 21.10.2024 р. на картку відповідачки ОСОБА_1 НОМЕР_1 перераховано кошти в розмірі 7 000.00 грн. (а.с.52).
14.06.2021 р. між ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» та ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" укладено договір факторингу №14/06/21, відповідно до якого первісний кредитор ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" передав ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» за плату належні йому права вимоги до боржників (а.с.16-18).
Додатковою угодою №2 до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 р., укладеною 28.07.2021 р. сторони погодили внести зміни до п.1.3 Договору та викласти його в наступній редакції: "1.3. Клієнт зобов'язується протягом 10 робочих днів з дати відступлення права вимоги за Договором позики Фактору, повідомити боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних Фактору, надати інформацію передбачену чинним законодавством про Фактора, у спосіб, передбачений договором про споживчий кредит та вимогам чинного законодавства". Решта положень Договору залишаються без змін (а.с.19).
Додатковою угодою №7 до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 р., укладеною 13.06.2022 р., сторони домовились викласти пункт 9.1 Договору в наступній редакції: " 9.1. Даний Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення його печатками Сторін. Договір дійсний протягом 12 місяців з дня набрання чинності, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за цим Договором. У випадку, якщо жодна із сторін не направить письмове повідомлення про розірвання договору за один місяць до строку закінчення дії Договору, даний Договір автоматично пролонгується на кожний наступний рік" (а.с.20).
Додатковою угодою №48 до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 р., укладеною 21.02.2025 р., відступлено згідно реєстру боржників №43 від 21.02.2025 р. суму прав вимоги. Дана додаткова угода набирає чинності з дати її підписання (а.с.21).
Відповідно до п. п. 1.2 договору факторингу №14/06/21, укладеного 14.06.2021 р. між ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» та ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ", перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру божників згідно Додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру божників підтверджує факт переходу від ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору.
Згідно Акту прийому-передачі Реєстру божників №43 від 21.02.2025 р. за Договором факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 р. клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників № 43 від 21.02.2025 р. (а.с.22).
Згідно Витягу з реєстру боржників № 43 від 21.02.2025 до Договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 р., позивач ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 в сумі 21 476.00 грн. за договором позики № 8535277 від 21.10.2024 р., яка складається з тіла кредиту - 7 000.00 грн., суми заборгованості за відсотками - 4.90 грн., суми заборгованості за пенею 14 000.00 грн., комісії за надання кредиту 471.10 грн. (а.с.24).
З розрахунку заборгованості за вищевказаним договором, наданого позивачем, вбачається, що відповідачка має заборгованість за кредитним договором №8535277 від 21.10.2024 р. у сумі в сумі 21 476.00 грн., яка складається з тіла кредиту - 7 000.00 грн., суми заборгованості за відсотками - 4.90 грн., суми заборгованості за пенею 14 000.00 грн., комісії за надання кредиту 471.10 грн (а.с. 15).
Отже, товариство виконало зобов'язання за договором, надавши відповідачці кредитні кошти. Відповідачка, взяті на себе зобов'язання не виконала, внаслідок чого виникла заборгованість.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Статтею 207 ЦК України не передбачено вичерпного переліку таких документів, тому, окрім листів та телеграм, можуть використовуватися й інші засоби зв'язку, наприклад електронний або інший інтернет/SMS-pecypc.
Частиною 2 ст. 638 ЦК України передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Крім того, суд зазначає, що за п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Згідно із ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
На підставі абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
Згідно із пунктом 6 частини першої статті 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).
Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 була ініціатором укладання кредитного договору, надала необхідні для укладання договору особисті дані, зокрема реєстраційний номер облікової картки платника податків, паспортні дані, які зазначені в кредитному договорі (а.с. 6-13).
Договір підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором «524013», чим підтверджено укладання між сторонами такого договору, оскільки без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт позивача за допомогою логіну та пароля договір між сторонами не був би укладений.
Враховуючи викладене, суд не бере до уваги доводи відповідачки, зазначені у відзиві, щодо відсутності доказів на підтвердження укладення договору № 8535277 від 21.10.2024 р. Таким чином, кредитний договір № 8535277 від 21.10.2024 р. був підписаний відповідачкою за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, чим підтверджено укладання між сторонами такого договору, оскільки без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт позивача за допомогою логіну та пароля договір між сторонами не був би укладений, тому сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину.
Отже, існують підстави вважати, що сторонами належно обумовлено умови користування позиченими коштами та позичальнику належним чином повідомлено про умови позики.
Крім того, відповідачка у відзиві на позов визнає фактично отриману суму кредиту у розмірі 6 000.00 грн., однак у кредитному договорі №8535277 від 21.10.2024 р. та в довідці ТОВ ФК "Фінекспрес" вих. №КД-000053277/ТНПП від 24.09.2025 р. зазначено про переказ суми 21.10.2024 р. на картку відповідачки ОСОБА_1 НОМЕР_1 суми кредиту в розмірі 7 000.00 грн. (а.с.6-13, 52).
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до приписів ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до приписів ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
У зв'язку із тим, що отримання у кредит грошових коштів відповідачкою підтверджено належними доказами по справі, і у такого учасника справи в силу укладеного договору виникло зобов'язання повернути такі кошти у розмірах та у строки, зазначені у кредитному договорі, та сплачувати відсотки за користування кредитом, а у випадку порушення договірних зобов'язань в частині своєчасного повернення кредитних коштів також сплачувати відповідні штрафні санкції, які прямо передбачені наявними умовами договору.
Враховуючи наданий позивачем розрахунок заборгованості, суд вважає доведеним обставину порушення відповідачкою умов договору в частині своєчасного повернення суми отриманого кредиту, своєчасної сплати нарахованих за користування кредитними коштами відсотками, комісії у встановлені в договорі терміни.
Щодо вимоги про стягнення заборгованості за пенею, суд зазначає таке.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).
За ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За допомогою неустойки (штрафу, пені) допускається забезпечувати виконання значної кількості зобов'язань. Зокрема, неустойка може забезпечувати виконання: договірних зобов'язань, що традиційно для цивільного обороту, оскільки в більшості випадків, саме в договорі його сторони встановлюють неустойку (штраф або пеню). Причому, це може відбуватися як під час укладення договору для забезпечення виконання зобов'язання, так і після, але до виконання тих зобов'язань, які виникли на його підставі.
Відповідно до п.10.5.2 кредитного договору № 8535277 від 21.10.2024 р., якщо сума кредиту, що надається позичальнику за Договором, не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на дату укладення Договору, за користування кредитом понад встановлений Договором строк, у випадку невиконання позичальником умов Договору, кредитодавець має право нараховувати пеню в розмірі, визначеному п.2.2 Договору з першого дня понадстрокового користування кредитом (його частиною) за кожен день такого користування, з урахуванням обмежень, визначених Законом України "Про споживче кредитування" (а.с.6-13).
Звертаючись до суду із позовом, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» просило стягнути із відповідачки за кредитним договором, зокрема і суму заборгованості за пенею в розмірі 14 000.00 грн.
Разом з тим, відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
У постанові Верховного Суду від 06 вересня 2023 року у справі №910/8349/22 суд зазначив щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов'язань, які виникли на підставі окремих договорів.
Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31.01.2024 у справі №183/7850/22.
Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України з 24 лютого 2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.
Тому позовні вимоги ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за пенею в розмірі 14 000.00 грн. задоволенню не підлягають.
Що стосується укладеного договору факторингу, суд зазначає таке.
14.06.2021 р. між ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» та ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" укладено договір факторингу №14/06/21, відповідно до якого первісний кредитор ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" передав ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» за плату належні йому права вимоги до боржників (а.с.16-18).
З урахуванням визначених строків дії цього договору та додаткових угод до нього, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії.
Згідно визначених термінів, що використовуються у договір факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 р., реєстр боржників - це інформація, що стосується боржників, оформлена за формою, встановленою в Додатку №1 (форма Реєстру Боржників в паперовому вигляді) і Додатку №5 (форма Реєстру Боржників в електронному вигляді) до цього Договору.
Тобто, Реєстр не є разовим документом, оскільки Договір факторингу передбачає (не забороняє) можливість їх укладення множинну кількість разів, у випадку бажання та необхідності сторін.
Відповідно до п. п. 1.2 договору факторингу №14/06/21, укладеного 14.06.2021 р. між ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» та ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ", перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру божників згідно Додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами на скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру божників підтверджує факт переходу від ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору.
Тобто, предметом Договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 р., є відступлення прав вимоги, зазначених у відповідних Реєстрах прав вимоги.
Додатковою угодою №2 до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 р., укладеною 28.07.2021 р. сторони погодили внести зміни до п.1.3 Договору та викласти його в наступній редакції: "1.3. Клієнт зобов'язується протягом 10 робочих днів з дати відступлення права вимоги за Договором позики Фактору, повідомити боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних Фактору, надати інформацію передбачену чинним законодавством про Фактора, у спосіб, передбачений договором про споживчий кредит та вимогам чинного законодавства". Решта положень Договору залишаються без змін (а.с.19).
Додатковою угодою №7 до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 р., укладеною 13.06.2022 р., сторони домовились викласти пункт 9.1 Договору в наступній редакції: " 9.1. Даний Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення його печатками Сторін. Договір дійсний протягом 12 місяців з дня набрання чинності, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за цим Договором. У випадку, якщо жодна із сторін не направить письмове повідомлення про розірвання договору за один місяць до строку закінчення дії Договору, даний Договір автоматично пролонгується на кожний наступний рік" (а.с.20).
Додатковою угодою №48 до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 р., укладеною 21.02.2025 р., відступлено згідно реєстру боржників №43 від 21.02.2025 р. суму прав вимоги. Дана додаткова угода набирає чинності з дати її підписання (а.с.21).
Частиною 1 статті 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Надана копія договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 р. містить підписи сторін, які підтверджують укладення договору та перехід права вимоги від клієнта, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», до фактора, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» (а.с.16-18).
Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, обсяг і зміст прав, що переходять до нового кредитора, залежать від зобов'язання, в якому здійснюється відступлення права вимоги.
Цивільне законодавство передбачає заміну кредитора в будь-якому зобов'язанні, за винятком зобов'язань, нерозривно пов'язаних з особою кредитора (ст. 515 ЦК України). При цьому заборона на відступлення права вимоги має встановлюватися законом або договором.
Таким чином відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов'язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (ч. 3 ст. 656 ЦК України); (б) дарування (ч. 2 ст. 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).
Копія договору факторингу та реєстру права вимоги є належним та допустимим доказом відступлення права вимоги у спірних правовідносинах, що в свою чергу підтверджує та дозволяє дійти висновку, що ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» одержало від первісного кредитора право вимоги по заборгованості відповідачки.
Крім того, договір факторингу, укладений між первісним кредитором та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» у встановленому порядку також недійсним не визнаний, тобто в силу ст.204 ЦК України діє презумпція правомірності правочину.
Відповідно до ч. 1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові (ч. 1 ст. 1084 ЦК України).
Разом із тим щодо суб'єктного складу таких правовідносин ч. 3 ст.1079 ЦК України визначає, що фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.
Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» встановлює загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг.
Зокрема, у п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» визначено, що фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст.1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансова послуга - це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.
За п. 11 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» факторинг є фінансовою послугою.
У ч. 1 ст. 7 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» зазначено, що юридична особа, яка має намір надавати фінансові послуги, зобов'язана звернутися до відповідного органу державного регулювання ринків фінансових послуг протягом тридцяти календарних днів з дати державної реєстрації для включення її до державного реєстру фінансових установ.
Таким чином, фактор для надання фінансової послуги повинен бути включеним до державного реєстру фінансових установ.
Навіть при умові, що відповідач з будь-яких підстав не отримав вищезазначені повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов'язання по сплаті кредитної заборгованості на рахунки первісних кредиторів, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 516 ЦК України.
Відповідно до правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 25 вересня 2015 року по справі № 6-979цс15, неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі.
Свідоцтво про реєстрацію фінансової установи (а.с.26) підтверджує, що ТОВ «ФК «ЄАПБ» за своїм правовим статусом відноситься до юридичних осіб, що мають статус фінансових установ, які відповідно до Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» мають право здійснювати діяльність з надання фінансових послуг на території України.
Права вимоги за кредитним договором № 8535277 від 21.10.2024 р. перейшло до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів».
Всупереч умовам кредитного договору№ 8535277 від 21.10.2024 р. відповідачка не виконала свого зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідачки, остання не здійснила жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора.
Таким чином, за вищевказаних обставин суд доходить висновку, що між сторонами по справі укладено кредитний договір № 8535277 від 21.10.2024 р., за умовами якого відповідачка зобов'язалась прийняти грошові кошти, та повернути їх у визначений договором строк, а також сплатити відповідні проценти у погодженому сторонами розмірі за користування такими кредитними коштами. Доказів повернення вказаних грошових сум позичальнику у вигляді тілу кредиту або відсотків матеріали справи не містять.
Враховуючи зазначене суд не бере до уваги доводи відповідачки, зазначені у відзиві.
У зв'язку із чим суд доходить висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення заборгованості за тілом кредиту, відсотками та комісією, що становить загальну суму 7 476.00 грн., яка складається з тіла кредиту - 7 000.00 грн., суми заборгованості за відсотками - 4.90 грн., комісії за надання кредиту 471.10 грн.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Понесення позивачем судових витрат підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів № 130935 від 19.08.2025 р. про сплату судового збору загальною сумою 3028.00 грн. (а.с. 1). Враховуючи те, що задоволено 34.81 % позовних вимог (7 476.00 грн. від 21 476.00 грн. складає 34.81 %), суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача суму понесених судових витрат пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, яка становить 1 054.05 грн. (3 028.00 грн. х 34.81 % : 100).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 78-80, 81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" заборгованість за кредитним договором №8535277 від 21.10.2024 р. в розмірі 7 476.00 грн., судові витрати в розмірі 1 054.05 грн., а всього 8 530.05 грн. (вісім тисяч п'ятсот тридцять грн. 05 коп.).
У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ", місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, код ЄДРПОУ 35625014, реквізити IBAN № НОМЕР_2 у АТ "ТАСкомбанк".
Відповідачка: ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя Л.П. Бабічева